Нові надходження

• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Здобутки харківської наукової школи метеорної радіолокації: розроблення і автоматизація методики високоточних вимірювань та апаратури синхронізації еталонів часу та частоти

  (Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2026) Кузьменко, Наталія Олексіївна

  Показати більше

  У статті розкрито діяльність та наукову школу кафедри «Основи радіотехніки» Харківського політехнічного інституту (ХПІ) (нині Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»), а з 1971 р. Харківського інституту радіоелектроніки (ХІРЕ) (нині Харківський національний університет радіоелектроніки) в галузі радіометеорної синхронізації територіально рознесених еталонів часу та частоти. Зазначено, що переважна більшість робіт колективу кафедри «Основи радіотехніки» на чолі з Б. Л. Кащеєвим виконувалася на замовлення або сумісно з Харківським державним науково-дослідним інститутом метрології Державного комітету Стандартів (ХДНДІМ) (з 2004 р. – Національний науковий центр (ННЦ) «Інститут метрології»), Науково-дослідними інститутом радіотехнічних вимірювань (НДІРВ) (нині ПРАТ «АТ Науководослідний інститут радіотехнічних вимірювань»), установами Академії наук СРСР та Державного космічного агентства України та підприємствами Міністерства оборони СРСР. Показано, що теоретичні дослідження спрямовувалися на вивчення можливостей підвищення точності радіометеорної синхронізації, пошук шляхів зниження сигнальних і апаратурних похибок, удосконалення методик обробки результатів вимірювань та їх автоматизацію. Окреслено доробок наукового колективу кафедри щодо створення вимірювальних комплексів для високоточного звірення часу. Встановлено, що впродовж 1970-х – 1990-х рр. було розроблено й виготовлено декілька поколінь радіометеорної апаратури синхронізації часу та частоти. Це були: експериментальні зразки типу «МІТКА», що використовувалися для регулярного звірення еталонів часу Держстандарту (11 поколінь), спеціальні макети радіометеорної апаратури синхронізації «ФАЗА» та два покоління промислових комплексів радіометеорної синхронізації. Зазначене устаткування було інноваційним й вирізнялася високою точністю. Ним оснащувалися пункти Служби часу Держстандарту СРСР для звірення Державного еталону з вторинними. За часів незалежності України радіометеорна апаратура використовувалася для синхронізації Державного первинного еталону часу та частоти України, якій зберігається в ННЦ «Інститут метрології» в Харкові, з вторинними еталонами України у Києві та Ужгороді, а також зі стандартом Наземного автоматизованого комплексу управління космічними апаратами Державного космічного агентства України.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Сучасні тенденції в українській історіографії електротехніки: методологічні зміни та нові дослідницькі напрями

  (Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2026) Саприкін, Георгій Олександрович

  Показати більше

  У статті здійснено історіографічний аналіз досліджень з історії електротехніки в Україні, що були видані впродовж 1990-2020-х рр. Проаналізовано провідні роботи українських дослідників. Проведений у статті аналіз історіографічного доробку з історії вітчизняної електротехнічної науки виявив значний масив наукових публікацій, які на сучасному етапі потребують комплексного системного узагальнення задля виявлення загальних закономірностей та тенденцій розвитку галузі. Встановлено, що наявна джерельна база таких праць відзначається високим ступенем типологічної різноманітності, охоплюючи специфічну науково-технічну та організаційно-розпорядчу документацію, що суттєво розширює інформаційні межі наукового пошуку. Виявлено основні періодизаційні схеми розвитку електротехніки, запропоновані українськими дослідниками, зокрема О.В. Лавріненко та О.Є. Тверитниковою. Показано, що українська історіографія електротехніки зосереджена передусім на дослідженні регіональних наукових шкіл – харківської (О.Є. Тверитникова, О.В. Лавріненко), київської (Л.Р. Слободян, Н.В. Трофімова), львівської (О.В. Лавріненко) – їхніх персоналіях, інституційному розвитку та науковому доробку. Виділено основні напрями сучасних досліджень: біографістика провідних електротехніків, історія спеціалізованих кафедр теоретичних основ електротехніки та науководослідних інститутів, дослідження електротехнічних з'їздів та їхньої ролі у становленні галузі. Констатовано нерівномірність висвітлення різних аспектів історії електротехніки в Україні: найбільш вивченою є харківська школа, фрагментарно досліджено київську та львівську, практично не висвітлено одеську, чернігівську та донецьку наукові школи.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Геометрія нового світу: конструктивізм у Європі та його український авангард

  (Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2026) Гутник, Марина Валеріївна

  Показати більше

  У статті здійснено комплексний історико-науковий аналіз становлення та еволюції конструктивізму як визначального напряму європейського та українського авангарду 1920–1930-х років. Розглянуто філософсько-естетичні передумови виникнення стилю на тлі постіндустріальних трансформацій Європи та діяльності провідних західних осередків модернізму (група «De Stijl», Баугауз, теоретичні розробки Ле Корбюзьє). Особливу увагу приділено феномену українського конструктивізму, який позиціонується не як периферійне наслідування, а як самобутнє явище, що синтезувало інженерну логіку з естетичною виразністю. Крізь призму історії техніки та архітектури досліджено діяльність двох ключових центрів українського авангарду: київського, де формувалися теоретичні засади та художні експерименти (К. Малевич, В. Татлін, О. Екстер), та харківського, що став полігоном для реалізації масштабних урбаністичних проєктів (ансамбль площі Свободи, Держпром, діяльність С. Серафимова, О. Дмитрієва, В. Єрмілова). Висвітлено процес переходу від інтуїтивного мистецького формотворення до суворого геометричного та інженерного розрахунку, що дозволило впровадити нові будівельні технології (монолітний залізобетон, стрічкове скління). Проаналізовано причини занепаду стилю внаслідок зміни політичного курсу та репресій 1930-х років. Обґрунтовано актуальність звернення до спадщини конструктивізму та його принципів функціональності й економічності в контексті сучасних викликів повоєнної відбудови українських міст.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Історичні аспекти інклюзії в соціальній сфері

  (Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2026) Грень, Лариса Миколаївна; Грибко, Ольга Владиславівна; Чеботарьов, Микола Корнійович

  Показати більше

  У статті проаналізовано історичну еволюцію концепції інклюзії в соціальній сфері – від практик ізоляції та сегрегації до сучасної правозахисної парадигми. Доведено, що сучасне розуміння інклюзії сформувалося під впливом змін у соціальній політиці, філософії прав людини та міжнародному праві. Розкрито основні етапи розвитку інклюзії, кожен з яких характеризується домінуванням певної соціальної моделі: Давні часи (період ізоляції та відторгнення, соціальна ізоляція – соціальне явище, при якому відбувається усунення індивіда або соціальної групи від інших індивідів або соціальних груп в результаті припинення або різкого скорочення соціальних контактів і взаємодій); християнське Середньовіччя (опікунське ставлення); Епоха Просвітництва (XVI-XIX століття) – розвиток гуманістичних ідей, просвітництва, медицини (сегрегація); початок ХХ ст. – середина 60-х рр. ХХ ст. – медична модель (припускала, що людина з проблемами розвитку – хвора людина, яка потребує довготривалого догляду і лікування, що найкращим чином може здійснюватись у спеціальних закладах); модель нормалізації (інтеграція) (розвинулася в середині 60-х рр. ХХ ст. й існувала до середини 80-х рр. ХХ ст.) – процес асиміляції, що вимагає від людини прийняття норм, характерних для культури, що домінує; соціальна модель (залучення, інклюзія) – середина 80-х рр. ХХ ст. – дотепер) спрямована на зміни в суспільстві, яке має забезпечувати рівну участь громадян у здійсненні їхніх прав і надавати їм таку можливість. Особливу увагу приділено становленню інклюзивної моделі в Україні (поява інклюзивних шкіл, інклюзивних ресурсних центрів, нових стандартів соціальної роботи), де суспільство змінює себе, щоб стати доступним для кожного. Розглянуто трансформацію суспільного ставлення до осіб з інвалідністю та інших вразливих груп, а також вплив міжнародних нормативно-правових актів на формування інклюзивної політики.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Providing effective scaffolding instruction in foreign language education

  (Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2026) Ahibalova, Tetiana Mykolaivna; Shevchenko, Victoriia Mykolaivna; Mazhula, Tetiana Vasylivna

  Показати більше

  While the internationalization of higher education has greatly increased the linguistic and cognitive challenges for students, traditional teaching methods have fallen behind current communication needs. Despite recognizing the importance of instructional scaffolding, its use remains inconsistent and often fails to meet the complex, interconnected needs of modern students. This article explores the systemic failures in foreign language education by identifying key levels of educational breakdown and proposing a comprehensive, integrated scaffolding model. The study uses a diagnostic-analytical approach to identify current pedagogical gaps, including declines in cognitive autonomy and motivation, as well as deficits in academic discourse and socioeconomic stratification. The findings indicate that traditional, skill-focused methods are not enough to support deep linguistic development in environments characterized by cognitive offloading and fragmented digital literacy. To address these gaps, the research proposes coordinated scaffolding strategies designed as a continuous instructional pathway. This model transitions from cognitive and motivational support to more advanced scaffolding of intercultural and professional discourse, ensuring that instructional assistance is systematically provided and gradually withdrawn to promote authentic learner agency. The proposed framework promotes a human-centered approach where technology serves pedagogical goals, encouraging a shift from passive reception to active, critical analysis. By aligning specific interventions with systemic issues, such as sociopragmatic modeling for cultural gaps, the article offers strategic guidance for foreign language education.

  Показати більше