Нові надходження

• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  The use of artificial intelligence in the individualization of student learning in higher technical educational institutions

  (OpenEdition Journals, 2026) Tverdokhliebova, Natalia Evgenievna; Yevtushenko, Nataliіa Serhiivna

  Показати більше

  The article examines the psychological and pedagogical principles of using artificial intelligence (AI) technologies in the individualization of the educational process of students of technical institutions of higher education. The relevance of the topic is due to the rapid development of digital educational environments, the global challenges of the transformation of education in modern conditions, and the need to create an adaptive model of training engineering specialists. The purpose of this article is to analyze the educational potential of AI in the context of personalized learning, identify the opportunities and advantages of using AI tools for effective integration into the structure of higher technical education, and identify possible limitations and risks associated with this process. The methodological basis of the research is interdisciplinary approaches that include methods of theoretical analysis of scientific sources, digital trends, comparative analysis of adaptive educational platforms (Knewton, Smart Sparrow, ALEKS), as well as empirical analysis and generalization of the experience of implementing AI tools at the National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute". As part of our research, the following results were achieved: the advantages of implementing AI tools in individualizing higher education in psychological, pedagogical, ethical, legal, and technical areas were identified. In particular, the use of adaptive platforms, virtual tutors, chatbots, and GPT-type generative models allows for personalized learning according to the style, pace, level of knowledge, and motivational characteristics of learners. It has been found that the integration of AI promotes the development of reflection, metacognition, soft skills, and increased engagement in learning. At the same time, a number of barriers and risks were analyzed: ethical unregulated use of AI, potential decline in the role of live pedagogical and interpersonal interaction in the educational process, insufficient level of digital readiness of teachers, growing digital inequality, dependence on private companies, technical barriers, and fragmented regulatory support. The main attention is paid to the practical aspects of AI as a tool for shaping individual educational trajectories, automatically monitoring academic progress, supporting microlearning, solving applied problems with the involvement of AI assistants, and ensuring flexible adaptation of educational material to the needs and level of students. A set of practical recommendations for the phased introduction of AI into the educational process is proposed: improving the institutional digitalization strategy, technical audit of the infrastructure, improving the qualifications of teachers, updating the regulatory framework, developing a university code of ethics for the use of AI in the educational environment, interfaculty coordination, strengthening interdisciplinary interaction between technical and pedagogical departments. The conclusions emphasize that the effective implementation of artificial intelligence in individualized learning in higher technical education is possible only if technological solutions are combined with a humanistic approach, digital culture is developed in the academic environment, and technical, pedagogical, and ethical readiness of participants in the educational process is ensured. In the context of individualized learning, AI may not replace, but rather strengthen, pedagogy, provided that it is humanistically oriented. A promising direction for further research is the study of the impact of AI on emotional intelligence, critical thinking, and the formation of students' educational autonomy.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Використання зарубіжного досвіду реінтеграції військовослужбовців

  (Харківський національний університет внутрішніх справ, 2026) Твердохлєбова, Наталя Євгеніївна

  Показати більше

  Статтю присвячено аналізу та систематизації зарубіжного досвіду адаптації військовослужбовців до мирного життя й обґрунтуванню можливостей його імплементації в український контекст з урахуванням сучасних викликів, спричинених повномасштабною війною. Проаналізовано провідні міжнародні моделі підтримки ветеранів: американські програми Warrior PATHH, K9s for Warriors, Comprehensive Soldier and Family Fitness, ізраїльські практики YaHaLOM, Peace of Mind, NATAL, британські ініціативи Combat Stress, PTSD Resolution, Bravehound, які демонструють системність, міжвідомчу взаємодію та мультидисциплінарний підхід. Порівняльний аналіз виявив спільні закономірності, серед яких акцент на ранньому втручанні, використанні моделей «рівний – рівному» (peer-support), залученні родин і громад, а також науково обґрунтованому моніторингу ефективності програм. Визначено, що бойовий досвід українських військовослужбовців має унікальні характеристики, зумовлені тривалістю, інтенсивністю, високотехнологічним характером війни. Запропоновано модель програми комплексної допомоги українським військовим ветеранам, у межах якої передбачено інтеграцію доказових і комплементарних методів терапії, розвиток національної мережі підтримки, створення центрів обслуговування за принципом «єдиного вікна» (one-stop-shop), залучення сімей і громад до процесу відновлення, впровадження цифрових рішень для забезпечення доступності допомоги. Практична значущість дослідження полягає в можливості впровадження запропонованої моделі в систему надання допомоги ветеранам України, що сприятиме підвищенню ефективності реабілітаційних програм, зміцненню соціальної стабільності та відновленню людського потенціалу держави. Новизна дослідження полягає в розробленні адаптованої до українських реалій концепції багаторівневої підтримки ветеранів, заснованій на синтезі світових практик і національного досвіду. Результати можуть бути використані для формування державної політики у сфері соціальної та психологічної реінтеграції військовослужбовців, а також для розроблення спеціалізованих освітніх і тренінгових програм для фахівців системи підтримки ветеранів.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни "Пожежна безпека виробництв. Ч. 2"

  (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2026) Ященко, Лариса Олександрівна

  Показати більше

  Мета навчальної дисципліни «Пожежна безпека виробництв. Ч.2»: набуття і формування здобувачами вищої освіти достатнього рівня теоретичних знань та умінь, практичних навичок, необхідних для формування компетенцій з пожежної безпеки виробництв у відповідності до вимог стандарту вищої освіти України, що є необхідним для вирішення професійних задач діяльності, пов’язаних з забезпеченням життя, здоров’я і працездатності.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни "Пожежна безпека виробництв. Ч. 1"

  (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2026) Ященко, Лариса Олександрівна

  Показати більше

  Мета навчальної дисципліни «Пожежна безпека виробництв. Ч.1»: набуття і формування здобувачами вищої освіти достатнього рівня теоретичних знань та умінь, практичних навичок, необхідних для формування компетенцій з пожежної безпеки виробництв у відповідності до вимог стандарту вищої освіти України, що є необхідним для вирішення професійних задач діяльності, пов’язаних з забезпеченням життя, здоров’я і працездатності.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Користувач,

  Климентій Гуртовий

  Показати більше