Вітаємо!

Раді вітати Вас у електронному репозитарії Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (eNTUKhPIIR) ISSN 2409-5982

Репозитарій є одним з елементів інфраструктури відкритої науки НТУ «ХПІ» відповідно до Політик відкритої науки та відкритих освітніх ресурсів в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут».

Розміщуєте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії eNTUKhPIIR, сприяйте підвищенню рейтингу університету

Кількість документів у репозитарії: 93547

Для включення публікацій до репозитарію необхідно:

  1. Ознайомитися з положенням про репозитарій НТУ «ХПІ»
  2. Заповнити форму для передачі матеріалів

Публікації, розміщенні самостійно автором, проходять обов’язкове рецензування.

Інструкція з реєстрації

З усіх питань стосовно електронного репозитарію Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», звертайтеся:
заступник директора бібліотеки Олена Бреславець, e-mail: olena.breslavec@khpi.edu.ua

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Нові надходження

  • Тип елементу:Документ,
    Асиметрія розподілу коваріацій як критерій взаємного впливу контрольних параметрів кабельних виробів
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2025) Антонець, Юрій Панасович; Шурупова, Аліна Альбертівна; Конопльов, Андрій Олександрович; Щебенюк, Леся Артемівна; Кєссаєв, Олександр Геннадійович
    Якість та стабільність експлуатаційних параметрів кабельних виробів безпосередньо визначаються технологією їх виготовлення. Конструкція кабелю у поперечному перерізі складається з послідовно накладених шарів матеріалів з різними електрофізичними, механічними та тепловими характеристиками, що формуються в умовах безперервного технологічного процесу. Від точності цього процесу залежить дотримання параметрів поширення електромагнітного поля вздовж направляючої системи. Проблема. Технологічний процес виготовлення кабелів охоплює десятки контрольних параметрів, більшість із яких взаємопов’язані та не утворюють єдиного статистичного ансамблю. Це ускладнює застосування класичних методів контролю та виявлення відхилень, що можуть впливати на надійність кабельних жил. Виявлення сторонніх факторів впливу під час виробництва часто потребує більш чутливих і комплексних методів аналізу. Мета. Розробити підхід до оцінювання взаємного впливу двох ключових контрольних параметрів — електричного опору та маси пресованих алюмінієвих жил — та запропонувати індикатор для виявлення аномальних значень, що можуть впливати на якість і рекламаційний потенціал кабельних виробів. Методика. Для дослідження використано результати вимірювань алюмінієвих пресованих жил номінальним перерізом 240 мм² за тривалий технологічний період. Проведено математичний опис масивів вимірювань за допомогою двомірної функції розподілу вектора параметрів r (опір) та m (маса). Запропоновано аналіз асиметричності розподілу добутків центрованих значень [𝑟𝑖−𝑀(𝑟𝑖)][𝑚𝑗−𝑀(𝑚𝑗)], які є масивом поточних коваріацій, що відображають взаємний вплив параметрів. The quality and stability of the operational parameters of cable products are directly determined by the technology used in their manufacture. The cross-sectional design of a cable consists of sequentially layered materials with different electrophysical, mechanical, and thermal characteristics, which are formed under continuous technological processes. The accuracy of this process determines the compliance with the parameters of electromagnetic field propagation along the guide system. Problem. The technological process of cable manufacturing involves dozens of control parameters, most of which are interrelated and do not form a single statistical ensemble. This complicates the application of classical methods of control and detection of deviations that may affect the reliability of cable cores. The detection of extraneous factors during production often requires more sensitive and complex methods of analysis. Objective. To develop an approach for assessing the mutual influence of two key control parameters—electrical resistance and the mass of extruded aluminum conductors—and to propose an indicator for detecting abnormal values that may affect the quality and complaint potential of cable products. Methodology. The study uses the results of measurements of aluminum pressed cores with a nominal cross-section of 240 mm² over a long technological period. A mathematical description of the measurement arrays was performed using a two-dimen-sional distribution function of the parameter vectors r (resistance) and m (mass). An analysis of the asymmetry of the distribution of the products of centered values [𝑟𝑖−𝑀(𝑟𝑖)][𝑚𝑗−𝑀(𝑚𝑗)], is proposed, which are an array of current covariances reflecting the mutual influence of parameters.
  • Тип елементу:Документ,
    Analysis of changes in selected characteristics of sar data depending on damage to agricultural land
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2025) Svitenko, H.; Romanenkov, Yu.
  • Тип елементу:Документ,
    Models for Effective Categorization and Classification of Texts into Specific Thematic Groups (Using Gender and Criminal Themes as Examples)
    (CEUR-W, 2024) Khairova, Nina; Kupriianov, Yevhen; Vorzhevitina, Anzhelika I.; Shanidze, Oleksandr
    An analysis of existing automated methods for text classification, used to develop an effective approach for automated text classification by thematic groups in the context of information related to criminal and gender themes, was conducted. Based on the analysis of classification methods, an algorithm for classifying texts by types of crime and gender was developed, information-linguistic and software for the task of distributing texts into thematic groups were developed, and the effectiveness of the developed application was assessed.
  • Тип елементу:Документ,
    Moyens d'expression de la modalité épistémologique dans le discours dramaturgique français
    (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Vorzhevitina, Anzhelika I.
    L'étude de la vision multi-vectorielle du monde se reflète dans les travaux de recherche d'universitaires de différents domaines. L'aspect linguistique de la recherche fait partie intégrante de cet espace. La modalité, en tant que catégorie subjective qui traduit la perception de l'information par le locuteur à travers ses jugements, a toujours été au centre de l'attention des chercheurs et s'est constamment enrichie de nouvelles idées. La base conceptuelle des manifestations de la modalité est réalisée dans le langage, à l'aide duquel une personne transmet ses connaissances, ses compétences et son attitude envers le monde. La pertinence de l'étude réside donc dans l'étude de l'interaction du langage avec la profondeur de l'état humain, émotionnel, mental et psychologique sur la base de l'analyse des moyens d'expression de la modalité épistémique dans les œuvres dramatiques, ainsi que dans le développement ultérieur de la catégorie de la modalité dans l'espace linguistique et dans le développement du caractère universel de la catégorie en particulier. L'objectif de l'étude est d'identifier, de décrire et d'analyser les moyens d'expression de la modalité épistémique dans le discours dramaturgique francophone. Au cours de la recherche, le statut de la modalité épistémique en linguistique dans le cadre des significations modales a été clarifié, les moyens descriptifs d'expression de la modalité épistémique, les particularités et le caractère de l'évaluation de la réalité ont été analysés, et la spécificité de l'utilisation de la modalité épistémique dans le discours dramaturgique a été étudiée. L'objet de l'étude est la catégorie de la modalité dans le discours dramaturgique francophone. Le sujet de l'étude est le mode d'expression de la catégorie de modalité épistémique dans les œuvres dramatiques. Le matériel de l'étude est constitué de pièces de théâtre d'auteurs français: Albert Camus «Caligula», Eugène Ionesco «La Cantatrice chauve» et «La Leçon», Jean Giraudoux «Electre» et «La guerre de Troie n’aura pas lieu», Jean-Paul Sartre «Huis-clos», Samuel Beckett «En attendant Godot». Les résultats de l'étude ont conduit à la nature trichotomique de la catégorie de modalité: modalité aléthique, épistémique et déontique. La modalité épistémique est directement liée à la connaissance que le locuteur a du monde, à sa confiance ou à sa méfiance à l'égard de la réalité. La modalité épistémique dans la langue s'exprime par des moyens lexicaux et grammaticaux. Dans le discours dramaturgique francophone contemporain, la modalité épistémique se manifeste dans des énoncés qui se réalisent dans des situations spécifiques et des contextes enrichis. L'importance pratique de la recherche est déterminée par la capacité d'utiliser les résultats obtenus. Les idées principales dans les cours de grammaire théorique et pratique de la langue française peuvent également être appliquées dans les domaines de la linguistique, de l'enseignement des langues étrangères, ainsi que dans d'autres travaux de recherche. Вивчення багатовекторної картини світу знаходить своє відображення в дослідницьких роботах вчений різних галузей. Лінгвістичний аспект досліджень є невід’ємною частиною у цьому просторі. Модальність як суб’єктивна категорія, що передає сприйняття інформації мовцем через його судження, завжди була в центрі уваги дослідників і постійно збагачувалася новими ідеями. Концептуальна основа проявів модальності реалізується в мові, за допомогою якої людина передає свої знання, компетенції та ставлення до світу, тому актуальність дослідження полягає у вивченні взаємодії мови з глибиною людського, емоційного, душевного та психологічного стану на основі аналізування засобів вираження епістемічної модальності у драматичних творах, а також у подальшому опрацюванні розвитку категорії модальності в лінгвістичному просторі та розробці універсального характеру саме категорії модальності. Метою дослідження є виявлення, опис та аналіз засобів вираження епістемічної модальності у франкомовному драматургічному дискурсі. Під час дослідження було з’ясовано статус епістемічної модальності в лінгвістиці в рамках модальних значень, проведено аналіз описуючих засобів вираження епістемічної модальності, особливостей й характеру оцінки реальної дійсності, та досліджено специфіку використання епістемічної модальності в драматургічному дискурсі. Об’єкт дослідження - категорія модальності у франкомовному драматургічному дискурсі. Предмет дослідження - засоби вираження категорії епістемічної модальності у драматичних творах. Матеріалом дослідження були театральні п’єси французьких письменників: Albert Camus «Caligula», Eugène Ionesco «La Cantatrice chauve» і «La Leçon», Jean Giraudoux «Electre» і «La guerre de Troie n’aura pas lieu», Jean-Paul Sartre «Huis-clos», Samuel Beckett «En attendant Godot». Результати дослідження привели до визнання трихотомічної природи категорії модальності: алетичної, епістемічної та деонтичної модальностей. Епістемічна модальність, безпосередньо, пов’язана зі знаннями мовця про світ, його довірою чи недовірою до дійсності. Епістемічна модальність у мові знаходить своє вираження у лексичних та граматичних засобах. У сучасному франкомовному драматургічному дискурсі епістемічна модальність проявляється у висловленнях, що реалізуються в конкретних ситуаціях та збагачених контекстах. Практичне значення дослідження визначається здатністю використання отриманих результатів, головних ідей у викладанні курсів з теоретичної та практичної граматики французької мови, також може бути застосована у сферах лінгвістики, викладання іноземних мов, а також в подальшій науково-дослідницькій роботі.
  • Тип елементу:Документ,
    Засоби вираження епістемічної модальності у французькому драматургічному дискурсі
    (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Вороніна, Марина; Воржевітіна, Анжеліка Ігорівна