Вітаємо!
Раді вітати Вас у електронному репозитарії Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (eNTUKhPIIR) ISSN 2409-5982
Репозитарій є одним з елементів інфраструктури відкритої науки НТУ «ХПІ» відповідно до Політик відкритої науки та відкритих освітніх ресурсів в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут».
Розміщуєте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії eNTUKhPIIR, сприяйте підвищенню рейтингу університету
Кількість документів у репозитарії: 92116
Для включення публікацій до репозитарію необхідно:
- Ознайомитися з положенням про репозитарій НТУ «ХПІ»
- Заповнити форму для передачі матеріалів
Публікації, розміщенні самостійно автором, проходять обов’язкове рецензування.
Інструкція з реєстрації профіля автора у репозитарії та його прив’язки до ORCID
З усіх питань стосовно електронного репозитарію Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», звертайтеся:
заступник директора бібліотеки Олена Бреславець, e-mail: olena.breslavec@khpi.edu.ua

Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
- Колекція формується з 2023 р.
- Офіційний сайт http://ct-college.net
- http://vitv.kh.ua
- Офіційний сайт http://web.kpi.kharkov.ua/molnia
- Офіційний сайт http://library.kpi.kharkov.ua
- Науково-технічний журнал
- Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/daz
Нові надходження
Тип елементу:Документ, Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Основи наукових досліджень"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2025) Гайдамака, Анатолій Володимирович; Клітной, Віктор Володимирович; Бородін, Дмитро ЮрійовичМетою вивчення дисципліни «Основи наукових досліджень» є оволодіння теоретичними, методологічними та методичними основами процесу наукового пізнання і дослідження, отримання теоретичного та практичного досвіду з набутих знань, їх адаптації і використання на практиці. Предметом вивчення дисципліни «Основи наукових досліджень» є процес наукових досліджень є система науково-дослідних і навчально-дослідних робіт, виконаних у стінах вищої школи, починаючи від курсової роботи до кандидатської дисертації, підготовки наукових доповідей та публікацій. Завданням вивчення дисципліни «Основи наукових досліджень» є питання, які дослідник повинен вирішити для розв’язання проблеми, реалізації мети наукової роботи. У завданні дисципліни розкриваються питання щодо сутності науки, її еволюції в людській діяльності, сутність основних понять і категорій методології наукових досліджень, методологія та процес наукових досліджень, вибір об’єктів та методів наукового дослідження, інформаційне забезпечення наукових досліджень та методика роботи над літературними джерелами, використання автоматизованих систем та програм обробки інформації у наукових дослідженнях, складання звітів про науково-дослідну роботу, визначення ефективності наукових досліджень. В цих методичних вказівках подано теми лекційних занять, тематика рефератів самостійної роботи, приклад виконання самостійної роботи, розгорнутий список літератури.Тип елементу:Документ, Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Конструювання сучасних мехатронних систем"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2025) Гайдамака, Анатолій Володимирович; Бородін, Дмитро Юрійович; Клітной, Віктор ВолодимировичОсновною метою дисципліни «Конструювання сучасних мехатронних систем» є вивчення методів розробки нових функціональних вузлів, блоків, модулів, що реалізують рухові функції, які використовуються як основа рухливих інтелектуальних машин і систем. У зв'язку з цим задачі дисципліни розглядають технологічні процеси проєктування та випуску систем і машин, здатних реалізувати необхідний руховий функціонал. Отже, коло проблем дисципліни «Конструювання сучасних мехатронних систем» полягає в засадах створення, експлуатації автоматизованих систем з комп’ютерним керуванням рухом. Подібні автоматизовані системи базуються на задачах механіки, електроніки та мікропроцесорної техніки, інформатики й комп’ютерного керування рухом машин, агрегатів, тобто мають синергетичний характер інтеграції складових елементів в мехатронних об'єктах. При цьому окремі складові такої системи об'єднуються таким чином, що утворена система має якісно нові властивості. Складовими мехатронних систем і приводів є мехатронні модулі. Мехатронні модулі є важливим елементом сучасних автоматизованих систем і технологій, що поєднують механічні, електронні та інформаційні компоненти в єдину систему для досягнення високої ефективності та точності виконання завдань. Ці модулі використовуються в широкому спектрі галузей, включаючи промисловість, медицину, транспорт, робототехніку та багато інших, забезпечуючи автоматизацію складних процесів та підвищення продуктивності. Мехатронні модулі можуть мати різні конструкції та функціональні можливості, залежно від їх призначення та вимог до продуктивності. Вони можуть включати такі елементи, як приводи, датчики, контролери, перетворювачі та інші електронні компоненти, що дозволяють здійснювати точне керування механічними рухами та взаємодією з оточуючим середовищем. Класифікація мехатронних модулів базується на різних аспектах, таких як типи використовуваних механізмів, принципи роботи та специфіка застосування. У даному контексті важливим аспектом є розуміння типів конструкцій мехатронних модулів, що дозволяє розробникам вибирати оптимальні рішення для конкретних задач. Це включає мотор-редуктори, роботизовані пристрої, інтелектуальні системи керування та інші види мехатронних пристроїв, що знаходять застосування в автоматизованих лініях, роботах, медичних апаратах і багатьох інших технічних рішеннях. Розвиток таких модулів відкриває нові горизонти для технологічного прогресу і дозволяє створювати більш складні і функціональні автоматизовані системи. В цих методичних вказівках подано теми лекційних занять, тематика індивідуальних розрахункових завдань, приклад виконання розрахункового завдання, список літератури.Тип елементу:Користувач, Тип елементу:Документ, Методичні вказівки для курсантів (післядипломна освіта) галузі знань 22 "Охорона здоров'я" спеціальності 222 "Медицина", "Хронічні оклюзуючі захворювання артерій кінцівок"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2025) Бойко, Валерій Володимирович; Пономарьов, Володимир Іванович; Шевченко, Олександр Миколайович; Сочнєва, Анастасія Львівна; Кріцак, Василь Васильович; Ткаченко, Володимир Володимирович; Корж, Павло Ігорович; Танцура, Євген ОлександровичХронічні окклюзирующие захворювання артерій кінцівок (ХОЗАК) займають значне місце серед захворювань судин, носять різні назви, мають різний етіопатогенез і морфологію, але клінічно досить схожі. Зазначені захворювання, здебільшого, характеризуються важким, прогресуючим перебігом і часто призводять до тривалої втрати працездатності та інвалідизації хворих. Якщо врахувати, що ними страждають, в значній частині, чоловіки молодого та середнього віку, а консервативні і хірургічні методи лікування недостатньо ефективні, що підтверджується частотою ампутацій уражених кінцівок - стає очевидною соціальна значимість проблеми і необхідність наполегливих пошуків ефективних методів лікування даної складної патології. Раніше хронічними окклюзірующего захворюваннями артерій кінцівок страждало близько 12% населення земної кулі, в наш час - 18%. кількість ампутацій у даної групи хворих становить 16-37%. У США щорічно виконується близько 62 тисяч ампутацій кінцівок з приводу окклюзирующих захворювань артерій, а збиток становить до 9 млрд. Доларів в рік. Серцево-судинні захворювання упевнено лідирують в невтішному рейтингу причин смертності та інвалідності в світі, в т.ч., і у наших співвітчизників. татистика наполегливо констатує, що хвороби системи кровообігу щорічно забирають півмільйона життів громадян країни, а питома вага смертності від цих захворювань становить майже 65%. е в 12 разів більше, ніж в країнах Європи, США, Канаді та навіть Прибалтиці і Польщі. За даними едінстата країни, за перше півріччя 2000 року загальний показник хворих ішемічними захворюваннями кінцівок склав 322 хворих на 10000 населення.Тип елементу:Документ, Методичні вказівки для курсантів (післядипломна освіта) галузі знань 22 "Охорона здоров'я спеціальності 222 "Медицина» "Посттромботична хвороба нижніх кінцівок"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2025) Бойко, Валерій Володимирович; Пономарьов, Володимир Іванович; Шевченко, Олександр Миколайович; Сочнєва, Анастасія Львівна; Кріцак, Василь Васильович; Ткаченко, Володимир Володимирович; Корж, Павло Ігорович; Танцура, Євген ОлександровичПосттромбофлебітичний синдром (ПТФС) являє собою симптомокомплекс, що розвивається у хворих, які перенесли гостри тромбоз глибоких вен, і є наслідком циркуляторних венозних розладів в кінцівки через неспроможність клапанного апарату глибоких вен після тромбозу в ділянках реканализации, відсутність прохідності глибоких вен в нереканалізірованних сегментах і клапанну недостатність підшкірних і перфорантних вен в зв'язку з перевантаженням венозних кровотоком основних шляхів колатерального венозного відтоку. Характеризується болем, набряком, вторинним варикозним розширенням підшкірних вен, трофічними змінами з гіперпігментацією шкіри, индурацие м'яких тканин дистальних відділів кінцівки, трофічними виразками. Згідно зі статистичними даними, в різних країнах це захворювання страждає 1, 5 - 5% населення. ПТФС є причиною хронічної венозної недостатності у 96% хворих з ураженням системи нижньої порожнистої вени і тільки у 4% хворих хронічна венозна недостатність обумовлена іншими факторами. сновни контингент хворих з ПТФС складають особи молодого і середнього віку від 20 до 50 років. ричому у жінок ПТФС розвивається частіше, ніж у чоловіків. Це пояснюється більш частим виникненням у жінок гострих венозних тромбозів, пов'язаних з пологами, абортами. У Німеччині ПТФС зустрічається більш ніж у 1 млн чоловік, в США - у 6-8 млн хворих (з них у 500 тисяч - трофічні виразки). У країнах СНД ПТФС зустрічається у 28% хворих з різними видами венозної патології, в 43-79% випадків він приводив до розвитку трофічних виразок. і хворі, як правило, інваліди ІІ - ІІІ груп, вони становлять значний відсоток хірургічних поліклінічних при омів, в зв'язку з труднощами і малою ефективністю лікування трофічних виразок даної етіології хірурги називають цей контингент хворих "хрестом хірурга".
