Вітаємо!

Раді вітати Вас у електронному репозитарії Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (eNTUKhPIIR) ISSN 2409-5982

Репозитарій є одним з елементів інфраструктури відкритої науки НТУ «ХПІ» відповідно до Політик відкритої науки та відкритих освітніх ресурсів в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут».

Розміщуєте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії eNTUKhPIIR, сприяйте підвищенню рейтингу університету

Кількість документів у репозитарії: 91497

Для включення публікацій до репозитарію необхідно:

  1. Ознайомитися з положенням про репозитарій НТУ «ХПІ»
  2. Заповнити форму для передачі матеріалів

Публікації, розміщенні самостійно автором, проходять обов’язкове рецензування.

Інструкція з реєстрації профіля автора у репозитарії та його прив’язки до ORCID

З усіх питань стосовно електронного репозитарію Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», звертайтеся:
заступник директора бібліотеки Олена Бреславець, e-mail: olena.breslavec@khpi.edu.ua

Нові надходження

  • Тип елементу:Документ,
    Адитивні технології у реверсній інженерії
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2025) Доля, Віктор Миколайович; Клочко, Олександр Олександрович
    Розглянуто основні етапи реверсної інженерії: вивчення конструкції прототипу деталі, яку необхідно відновити, або поліпшити; методи та засоби збирання інформації про геометричні параметри виробу; обробка результатів сканування; сучасні адитивні технології (приклади обладнання, принципи роботи, особливості застосування, витратні матеріали) виготовлення виробів у найбільш поширених галузях виробництва. Призначено для студентів галузі знань «Механічна інженерія» денної та заочної форм навчання, а також може бути корисним спеціалістам та особам, що займаються виготовленням прототипів деталей методами адитивних технологій.
  • Тип елементу:Документ,
    Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Температура при точінні сталі"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2025) Доля, Віктор Миколайович
    Спеціалістам у галузі машинобудування необхідно знати поняття про теплові явища, що виникають у процесі різання матеріалів та наслідки впливу температури різання на вихідні показники технологічного процесу. Вивчення температури різання необхідне для оптимізації процесу обробки матеріалів, оскільки вона прямо впливає на: стійкість різального інструменту (висока температура призводить до швидкого зносу), якість поверхні деталі (високі температури можуть погіршити якість обробки), продуктивність (оптимальні температури дозволяють збільшити швидкість обробки) та працездатність верстатів. Контроль теплового стану в зоні різання є ключем до підвищення ефективності та зменшення витрат. Ключові причини, чому важливо вивчати температуру різання: Вплив на зношування інструменту: висока температура негативно впливає на робочу поверхню різця, знижуючи його твердість та стійкість, що призводить до прискореного зносу і потреби частішої заміни інструменту, а таким чином збільшення експлуатаційних витрат. Вплив на якість обробки: надмірне нагрівання деталі в процесі різання може призвести до зміни її властивостей, деформації або залишення слідів на обробленій поверхні, погіршуючи її якість. Підвищення продуктивності: керуючи температурним режимом, можна досягти більш високих швидкостей різання без шкоди для інструменту та деталі, що значно збільшує продуктивність роботи. Збереження працездатності верстата: надмірне тепловиділення негативно впливає на вузли верстата, знижуючи їхню працездатність та ресурс. Вибір оптимальних умов: вивчення теплових явищ дозволяє розробити рекомендації для створення оптимальних теплових умов процесу різання, що є основою для ефективної механічної обробки матеріалів.
  • Тип елементу:Документ,
    Методичні вказівки до практичної робіти "Оцінка умов праці за ступенем шкідливості та небезпеки"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2025) Мезенцева, Ірина Олександрівна; Кузьменко, Олена Олексіївна; Вамболь, Сергій Олександрович; Вамболь, Віола Владиславівна
    Методичні вказівки призначені для виконання практичної роботи з курсу «Безпека праці та професійної діяльності», що вивчається студентами другого (магістерського) рівня спеціальності J4 Охорона праці, освітня програма «Охорона праці». Технологічні процеси, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Згідно закону України «Про охорону праці» повну відповідальність за забезпечення нешкідливих і безпечних умов праці на робочих місцях підприємств і організацій незалежно від форм власності й господарювання несе роботодавець. Для оцінки факторів виробничого середовища та трудового процесу, які можуть негативно впливати на здоров’я працівників, роботодавець повинен не рідше одного разу на 5 років проводити атестацію робочих місць і визначати відповідність умов праці вимогам діючої нормативно- технічної документації. Для проведення атестації залучаються спеціальні контрольно-вимірювальні лабораторії.
  • Тип елементу:Документ,
    Методичні вказівки до виконання розділу "Охорона праці та навколишнього середовища" в дипломних проєктах і роботах
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2025) Мезенцева, Ірина Олександрівна; Вамболь, Сергій Олександрович; Кузьменко, Олена Олексіївна; Вамболь, Віола Владиславівна
    Мета роботи – ідентифікувати небезпечні та шкідливі виробничі чинники, що мають місце при проведенні конкретної дослідницької або проєктної роботи. Навести заходи щодо забезпечення нормованих параметрів не вище допустимих значень небезпечного або шкідливого чинника. Обґрунтувати запропоновані заходи, що забезпечують безпечні та нешкідливі умови праці експериментатора. У цих методичних вказівках визначено основний зміст розділу «Охорона праці та навколишнього середовища» в дипломних проєктах (роботах) для студентів усіх форми навчання. Обсяг цього розділу пояснювальної записки дипломного проєкту повинен становити 8–1 0 сторінок машинописного тексту. Стиль викладу повинен носити конкретний характер, використовувати матеріали переддипломної практики, відповідати темі дипломного проєкту (роботи). Не слід давати витяги з літератури, які носять загальний теоретичний характер. По тексту цього розділу пояснювальної записки дипломного проєкту повинні бути даватись посилання на літературу, що використовується (НПАОП, ДБН, ДСН, НАПБ, ПУЕ та ін. літературу). Розділ з охорони праці повинен мати такі підрозділи: – загальні питання охорони праці; – організація управління охороною праці на підприємстві; – промислова санітарія; – техніка безпеки; – електробезпека; – пожежна безпека; – охорона навколишнього середовища. За вказівкою консультанта розділ може доповнюватись індивідуальним завданням. У пояснювальній записці до дипломного проєкту розділ «Охорона праці та навколишнього середовища» розташовують після викладу основного матеріалу дипломного проєкту (роботи). Після закінчення роботи розділ «Охорона праці і навколишнього середовища» фіксується підписом консультанта з дипломного проєктування на титульному аркуші пояснювальної записки до дипломного проєкту. Без підпису консультанта дипломний проєкт (робота) до захисту не допускається.
  • Тип елементу:Документ,
    Формування культурних констант країни як основи мультикультурного маркетингу
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2025) Мірошник, Марія Володимирівна; Сєгодін, Дмитро Олексійович
    У статті розглядається процес формування культурних констант як ключового чинника ефективної реалізації стратегій мультикультурного маркетингу, що набуває особливої актуальності в умовах глобалізації світових ринків та посилення міжкультурних контактів. Культурні константи, зокрема національні цінності, історичні традиції, соціальні норми, мовні особливості та символічні елементи, відіграють важливу роль у формуванні унікального культурного образу кожної країни. Цей образ, своєю чергою, виступає основою для розробки автентичних маркетингових комунікацій, здатних ефективно взаємодіяти з багатонаціональною цільовою аудиторією. У межах дослідження здійснено аналіз основних підходів до ідентифікації культурних констант, включаючи методи контент-аналізу, соціокультурного порівняння та емпіричних досліджень поведінки споживачів у різних країнах. Особлива увага приділяється трансляції культурних елементів у глобальному комунікаційному середовищі, що вимагає від компаній високого рівня чутливості до культурних відмінностей, а також здатності адаптувати маркетингові повідомлення відповідно до локальних контекстів. Обґрунтовано необхідність інтеграції культурної складової в маркетингові стратегії міжнародних компаній як засобу підвищення релевантності комунікацій та зміцнення емоційного зв’язку з аудиторією. Також проаналізовано ключові виклики, пов’язані з мультикультурним середовищем: ризики неправильного тлумачення символів, культурні бар’єри, а також складність узгодження глобального позиціонування з локальними очікуваннями. У той же час виявлено і потенційні можливості, що відкриваються перед брендами, які здатні враховувати культурну специфіку — зокрема, зростання довіри до бренду, посилення лояльності споживачів та підвищення ефективності просування. Отримані результати можуть бути використані не лише для формування сильного національного бренду, але й для вдосконалення міжкультурної комунікації, розробки креативних стратегій просування на зовнішніх ринках, а також для побудови довготривалих взаємин зі споживачами, що представляють різні культурні спільноти. The article examines the process of forming cultural constants as a key factor in the effective implementation of multicultural marketing strategies, which is becoming especially relevant in the context of globalization of world markets and increased intercultural contacts. Cultural constants, in particular national values, historical traditions, social norms, linguistic features and symbolic elements, play an important role in the formation of a unique cultural image of each country. This image, in turn, serves as the basis for the development of authentic marketing communications that can effectively interact with a multinational target audience. The study analyzes the main approaches to identifying cultural constants, including methods of content analysis, socio-cultural comparison and empirical studies of consumer behavior in different countries. Particular attention is paid to the transmission of cultural elements in the global communication environment, which requires companies to have a high level of sensitivity to cultural differences, as well as the ability to adapt marketing messages to local contexts. The need to integrate the cultural component into the marketing strategies of international companies as a means of increasing the relevance of communications and strengthening the emotional connection with the audience is substantiated. The key challenges associated with the multicultural environment are also analyzed: the risks of misinterpretation of symbols, cultural barriers, and the difficulty of harmonizing global positioning with local expectations. At the same time, potential opportunities are identified for brands that are able to take into account cultural specifics - in particular, increasing brand trust, strengthening consumer loyalty, and increasing the effectiveness of promotion. The results obtained can be used not only to form a strong national brand, but also to improve intercultural communication, develop creative promotion strategies in foreign markets, and build long-term relationships with consumers representing different cultural communities.