Нові надходження

• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Принципи й правові інструменти інтегрованого запобігання та контролю промислового забруднення поверхневих вод України та ЄС

  (Ужгородський національний університет, 2026)

  Уберман, Володимир Ілліч

  ;

  Васьковець, Людмила Антонівна

  Показати більше

  У статті розглянуто еколого-правові засади, понятійно-термінологічні та правові особливості інструментів інтегрованого запобігання і контролю промислового забруднення водних об’єктів в Україні та ЄС. Визначено, що використання складного механізму правового регулювання скидання речовин у водні об’єкти, створеного Законом України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» (версія Директиви 2010/75/ЄС), Водним кодексом України та Директивою 2000/60/ЄС, вимагає виявлення принципових та понятійно-термінологічних відмінностей між функціонально подібними регулювальними інструментами вказаних джерел. Порівняльно аналітичним методом на рівні окремих норм досліджено системну логіко-інформаційну та функціональну організацію європейського та українського складників правового механізму регулювання скидання речовин у водні об’єкти. Зазначено, що головною проблемою є відповідність українського інструменту ГДС узагальненому європейському терміну гранично допустимого викиду речовин (ГДВ). Виявлено, що включення ГДС у ГДВ викликає розбіжності між європейськими принципами «запобігання, зменшення та, наскільки це можливо, усунення забруднення» і «комбінованого підходу», та вимогою використання найкращих доступних технологій. Причиною є розбіжність з українським механізмом регулювання, заснованим на принципі використання екологічних властивостей водних об’єктів для зменшення шкідливості скинутих речовин задля досягнення економіко-господарських цілей. Розбіжність поглиблюється на рівні низки підзаконних нормативно-правових актів Така глибока відмінність викликає невідповідності щодо інших регулювальних інструментів і практично виводить регулювання скидання речовин із під суворого впливу вимог Директиви 2010/75/ЄС. Зроблено висновки щодо необхідних змін в українському водному законодавстві. Результати можуть бути використані в нормо- та законотворчій і правозастосовній діяльності.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Безкислотний атермічний спосіб перероблення полігаліту в калійні добрива

  (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інстит", 2019)

  Іванченко, Л. В.

  ;

  Бочевар, І. В.

  ;

  Плачков, І. Г.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Аналіз принципів маршрутизації в IP-мережах

  (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2026)

  Сущенко, А. О.

  ;

  Гончаренко, Б. М.

  ;

  Порошенко, Антон Ігорович

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Комплексне тестування початкових навичок читання студентів немовних ЗВО

  (СГ НТМ "Новий курс", 2026)

  Мох, Юлія Андріївна

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Цільові інструменти законодавчого регулювання скидання забруднюючих речовин у поверхневі води в Україні та ЄС

  (Ужгородський національний університет, 2026)

  Уберман, Володимир Ілліч

  ;

  Васьковець, Людмила Антонівна

  Показати більше

  Досліджено еколого-правовий механізм регулювання скидання забруднюючих речовин (РСЗР) у поверхневі води України в умовах трансформації законодавства у 2025 р. Прийняття Закону про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення (ЗУІЗКПЗ), який є версією європейського відповідника, стало ключовим етапом екологічної євроінтеграції. В умовах тривалих воєнних дій та повоєнного відновлення РСЗР набуває стратегічного значення для забезпечення екологічної безпеки та якості водних ресурсів. Метою дослідження є виявлення правових особливостей цільових інструментів, що визначають критерії РСЗР, та в аналізі колізій, які виникли при поєднанні українського традиційного підходу з вимогами ЗУІЗКПЗ та Водної рамкової директиви ЄС. Методологія включає порівняльно-аналітичний метод для зіставлення українського та європейського інструментарію правового регулювання, а також метод кейс-стаді, у межах якого розглянуто склад зворотної води підприємств з обробки чорних металів, що використовують найкращі доступні технології. Визначено, що сучасна архітектура українського РСЗР є гетерогенною і базується на чотирьох складових: положеннях Водного кодексу України, нормах ЗУІЗКПЗ, фрагментах водного менеджменту ЄС та специфічних вимогах до пріоритетних речовин. Доведено, що поточний інструментарій РСЗР є еклектичним і потребує подальшого вдосконалення нормотворчої бази. Виявлено фундаментальну правову колізію між принципами «емісія – іммісія» та «комбінований підхід». Доведено, що колізія викликається різним правовим та еколого економічним трактуванням «зон змішування» – ділянок водних об’єктів у безпосередній близькості до скидів. На прикладі зазначеної промисловості підтверджено, що механістичне поєднання цих принципів у чинному законодавстві створює правову невизначеність для суб’єктів господарювання, компетентних та контролюючих органів. Результати можуть використовуватися у законотворчій діяльності для усунення виявленої колізії, у розробці підзаконних актів, а також у практиці еколого правової експертизи, у правозастосуванні при видачі інтегрованих дозволів.

  Показати більше