Вітаємо!

Раді вітати Вас у електронному репозитарії Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (eNTUKhPIIR) ISSN 2409-5982

Репозитарій є одним з елементів інфраструктури відкритої науки НТУ «ХПІ» відповідно до Політик відкритої науки та відкритих освітніх ресурсів в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут».

Розміщуєте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії eNTUKhPIIR, сприяйте підвищенню рейтингу університету

Кількість документів у репозитарії: 96909

Для включення публікацій до репозитарію необхідно:

  1. Ознайомитися з положенням про репозитарій НТУ «ХПІ»
  2. Заповнити форму для передачі матеріалів

Публікації, розміщенні самостійно автором, проходять обов’язкове рецензування.

Інструкція з реєстрації

З усіх питань стосовно електронного репозитарію Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», звертайтеся:
заступник директора бібліотеки Олена Бреславець, e-mail: olena.breslavec@khpi.edu.ua

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Нові надходження

  • Тип елементу:Документ,
    Основні ризики проектів аграрного виробництва у воєнний період
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2026) Тимочко, В.; Боярчук, В.; Ратушний, Р.
  • Тип елементу:Документ,
    Емоційний інтелект та лідерські якості особистості
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2026) Муляр, Тетяна Владиславівна
  • Тип елементу:Документ,
    Неімунний набряк плода у другій половині вагітності: антенатальний ультразвуковий моніторинг та результати вагітності у серії з 14 клінічних випадків
    (Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України, 2021) Cафонова, Інесса Миколаївна; Шармазанова, Олена Петрівна; Бортний, Микола Олександрович; Шаповалова, Вікторія Вікторівна
    Набряк плода – це скупчення позаклітинної рідини у двох і більше його порожнинах, часто в поєднанні з підшкірним набряком. Ізольоване скупчення рідини тільки в черевній, плевральній або перикардіальній порожнинах описують як асцит, плевральний випіт (гідроторакс), перикардіальний випіт (гідроперикард). До особливостей патогенезу неімунного набряку плода (НІНП) відносяться: висока гідрофільність тканин плода, обструкція лімфатичних судин, порушення відтоку лімфи, застійна серцева недостатність, обструкція венозного відтоку, зміни венозного тиску плода. Усі перелічені фактори сприяють виходу рідини з клітин та тканин у «треті» простори – черевну, грудну, перикардіальну порожнини, а також у підшкірний простір. Всі ланки патогенезу синдрому набряку плода при різних етіологічних факторах вивчені не до кінця. Рівень захворюваності на НІНП невідомий, оскільки зібрати відповідні дані досить важко; багато випадків захворювання не діагностуються до внутрішньоутробної смерті плода або можуть спонтанно регресувати протягом пренатального періоду. На сьогодні до 90% всіх випадків набряку плода відносять до НІНП. Мета роботи – ознайомлення медичної спільноти з принципами діагностичних алгоритмів та акушерської і перинатальної тактики при неімунному набряку плода, а також провести аналіз клінічних ознак, ультразвукового моніторингу та результатів вагітності у 14 випадках неімунного набряку плода, що виникав у другій половині вагітності. Матеріали та методи. Матеріалом для дослідження стали публікації, знайдені в базах даних Scopus, Web of Science Core Collection та PubMed за період 2009–2020 рр., та аналітичний звіт власної серії з 14 випадків НІНП різного походження. Протягом 2005–2020 рр. у відділенні ультразвукової діагностики Харківської обласної лікарні з обласним перинатальним центром НІНП був діагностований у 14 вагітних жінок у другій половині вагітності. Описані клінічні особливості, надані зображення УЗД та допплерографічного моніторингу, вивчені перинатальні/постнатальні наслідки. Результати та їх обговорення. Проведено аналіз клінічних ознак, ультразвукового моніторингу та результатів вагітності у 14 випадках неімунного набряку плода, що виникли у другій половині вагітності. 6 з 14 плодів мали структурно-анатомічні дефекти (легенева секвестрація, вроджена діафрагмальна грижа, міастенія гравіс, мегацист та гідронефроз, бульозний епідермоліз, меконієвий перитоніт, атрезія кишківника). Рівень смертності (включаючи перинатальні втрати та смерть немовлят) досяг 9/14 випадків (64,2%): 3 антенатальні, 4 неонатальні, 2 випадки малюкових втрат). Хірургічне лікування проведено двом новонародженим. П’ять новонароджених мали очевидно сприятливий клінічний постнатальний результат. У двох випадках спостерігали спонтанну резолюция проявів захворювання з повною регресією гідропсу (парвовірус-В19 та ідіопатичний НІНП). Повне відновлення плода (спонтанна регресія набряку без погіршення та патологічних наслідків) спостерігалося в одному випадку. Висновки. Антенатальний ультразвуковий моніторинг плода з НІНП ґрунтується на оцінці пікової систолічної швидкості (ПСШ) у середній мозковій артерії (СМА), венозної протоки, вени пуповини, атріовентрикулярного потоку. За результатами дослідження було виявлено, що серцево-судинний профіль плода з НІНП порушується раніше, а профіль плаценти та артеріальна допплерографія – пізніше. Звичайна допплерографія артерії пуповини не виключає можливості несприятливого результату, включаючи внутрішньоутробну загибель плода. Розширений моніторинг допплерографії необхідний у випадках НІНП. Усі новонароджені з НІНП у дородовому анамнезі потребують постнатального спостереження.
  • Тип елементу:Документ,
    Leadership and authority at professional communities under conditions of social turbulence
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2026) Markova, Wlada; Rainchyk, Ivan
  • Тип елементу:Документ,
    The importance of compression sonoelastography in improving the diagnostics of the pathology of myometrium
    (Scientific Route OÜ, Estonia, 2021) Sharmazanova, Olena; Safonova, Inessa; Mityakova, Yulia
    The diversity of the clinical picture and the asymptomatic nature of the clinical manifestations of myometrial pathology cause difficulties in diagnosis. There is a lack of reliable diagnostic criteria for this pathology, in particular, imaging, especially with the simultaneous combination of adenomyosis and leiomyoma. The aim of the research. Determination of the possibility of compression sonoelastography in the diagnosis of myometrial pathology and determination of its sonoelastography characteristics in leiomyoma and adenomyosis, as well as comparison of sonoelastography results with histological data. Materials and methods. Elastography images of 155 patients with adenomyosis and leiomyoma, as well as combined pathology, were analyzed, the elastography diagnosis of which was confirmed by histological examination. Results. Leiomyoma and adenomyosis had different elastography characteristics (strain ratios) with different color mapping; their specific characteristics and main differences are determined. Based on sonoelastography, the majority of patients (n = 30) were suspected of having uterine fibroids, 14 had adenomyosis, and 42 had adenomyosis and fibroids. Sonoelastography revealed histological signs of adenomyosis in 3 patients with uterine leiomyoma. Conclusions. Ultrasound examination using compression sonoelastography in such pathological conditions of the myometrium as adenomyosis and leiomyoma, as well as unchanged myometrium, makes it possible to determine changes in the degree of elasticity of the myometrium in the corresponding pathology. Sonoelastography allows the identification of clear distinguishing features of fibroids and adenomyosis. The unchanged myometrium has a certain elasticity, which can be equated to a specific numerical value – the coefficient of deformation. This indicator has different meanings in myoma and adenomyosis, which makes it possible to differentiate these pathological conditions of the myometrium. Compression sonoelastography is able to identify clear distinguishing features of leiomyoma and adenomyosis, and consistency of diagnoses based on sonoelastography and histology is significant but not optimal.