Вітаємо!

Раді вітати Вас у електронному репозитарії Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (eNTUKhPIIR) ISSN 2409-5982

Репозитарій є одним з елементів інфраструктури відкритої науки НТУ «ХПІ» відповідно до Політик відкритої науки та відкритих освітніх ресурсів в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут».

Розміщуєте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії eNTUKhPIIR, сприяйте підвищенню рейтингу університету

Кількість документів у репозитарії: 95231

Для включення публікацій до репозитарію необхідно:

  1. Ознайомитися з положенням про репозитарій НТУ «ХПІ»
  2. Заповнити форму для передачі матеріалів

Публікації, розміщенні самостійно автором, проходять обов’язкове рецензування.

Інструкція з реєстрації

З усіх питань стосовно електронного репозитарію Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», звертайтеся:
заступник директора бібліотеки Олена Бреславець, e-mail: olena.breslavec@khpi.edu.ua

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Нові надходження

  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Інформаційна економіка як "третя реальність"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2025) Міщенко, Віктор Іванович; Шимченко, Ольга Вікторівна
    У статті розглянуто перспективи формування інформаційної економіки, яка створюється внаслідок застосування у сучасному менеджменті високо ефективних інтелектуальних систем, штучного інтелекту; зроблено аналіз матеріалістичного та ідеалістичного підходів до природи інформації та інформаційного суспільства. Здійснено спробу з’ясування та обґрунтування її особливого статусу як ІІІ форми реальності на основі порівняльного аналізу її функціонування по відношенню до запропонованих філософських систем К. Поппера, Б. Рассела, Н. Лумана, Н. Вінера, П. Слотердайка, Л. Флориді. Звернено увагу на особливу роль технічних систем, синергію техніки й інформаційних технологій у технотронному суспільстві. Виявлено, що особливий статус інформаційної економіки формується внаслідок факторів суб'єктивного характеру. Сформовано методологічні і світоглядні настанови щодо управління економікою нового типу.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Місце філософії техніки в загальній системі знання та закономірність історичного виникнення техніки в історії культури
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2025) Кривенко, Сергій Володимирович
    У статті на основі базових українських та закордонних монографій робиться короткий аналіз історії формування такого предмету, як філософія техніки, футурологія. Автором виокремлено низку категоріальних базових визначень, які на сьогодні впевнено складають понятійно-категоріальний апарат дисципліни; розкрито зв'язок між технікою та технологіями як різними видами загальної культурної діяльності суспільства; розглянуто базові основи філософії техніки в контексті філософії футурології, зокрема ретрофутурології. Доведено, що у сучасному гуманітарному знанні (культурологічному) та системі освіти філософія техніки та феномен технології є надважливим об’єктом формування та відзеркалення картини світу як певного суспільства, так і людства у цілому.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Дизайн і технічна творчість у конфігураціях технологічного буття людини
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2025) Корнієнко, Світлана Григорівна
    У статті здійснено філософсько-онтологічний та філософсько-антропологічний аналіз дизайну й технічної творчості як ключових модусів технологічного буття людини в умовах сучасної технологізації. Показано, що зміна онтологічного статусу техніки трансформує форми людської присутності у світі, де техносфера постає одночасно результатом і простором людської діяльності. Дизайн і технічна творчість інтерпретуються як способи самоконституювання людини в технологічно модифікованій реальності. Акцентовано подвійність сучасного антропологічного становища: людина творить технічні системи, але водночас залежить від них, делегуючи технологіям певний обсяг своїх дій та функцій передбачення.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Інформативно-комунікативний маркер іміджевих стратегій в діяльності авіакомпаній
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2025) Комкова, Лідія Анатоліївна
    У статті розглянуто соціокультурні складові в діяльності авіакомпаній з боку вирішення візуальних детермінант для реалізації функціонального іміджу, який певним чином віддзеркалює інтереси і потреби людей в системі сучасних інформаційно-комунікативних реалій. Пропонується міждисциплінарний аналіз зазначених проблем в межах соціальної філософії з домінантою на пізнавально-практичну проблематику. Доведено, що вивчення іміджу в стратегіях авіакомпаній виходить за межі суто маркетингової чи економічної діяльності – воно належить до єдиної інформативно-комунікативної сфери сучасного суспільства зі складною та різноманітною системою трансляцій знань та обмінних процедур, де саме загальний образ стає носієм значень, очікувань і колективних уявлень.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Діджиталізація як мегатренд для становлення сучасного теоретико-практичного дискурсу філософії освіти
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2025) Городиська, Ольга Миколаївна
    Стаття пропонує рефлексію теоретико-практичного дискурсу філософії освіти в умовах такого мегатренду сучасності, як діджиталізація. У статті даються у якості прикладу два заклади освіти – ліцей для дітей з обмеженими можливостями та Інноваційний Кампус НТУ "ХПІ" з новаторським підходом до підготовки IT-фахівців. Створення концепції Інноваційного Кампусу для майбутніх програмістів і реалізація його на практиці в структурі НТУ «ХПІ» стало відгуком на мегатренд діджиталізації як провідної методології навчання. Харківський підхід, який розгорнувся за умов можливостей цифрової трансформації у європейській вищій освіті, ще раз підкреслив значущість теоретичних положень Г. Шельські і З. Баумана. Аналіз роботи двох освітніх закладів показав, що теоретичні ідеї Г. Шельські і З. Баумана мають рацію, а вектор руху філософії освіти зміщується у бік рішення все більш прикладних завдань.