Вітаємо!

Раді вітати Вас у електронному репозитарії Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (eNTUKhPIIR) ISSN 2409-5982

Репозитарій є одним з елементів інфраструктури відкритої науки НТУ «ХПІ» відповідно до Політик відкритої науки та відкритих освітніх ресурсів в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут».

Розміщуєте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії eNTUKhPIIR, сприяйте підвищенню рейтингу університету

Кількість документів у репозитарії: 97620

Для включення публікацій до репозитарію необхідно:

  1. Ознайомитися з положенням про репозитарій НТУ «ХПІ»
  2. Заповнити форму для передачі матеріалів

Публікації, розміщенні самостійно автором, проходять обов’язкове рецензування.

Інструкція з реєстрації

З усіх питань стосовно електронного репозитарію Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», звертайтеся:
заступник директора бібліотеки Олена Бреславець, e-mail: olena.breslavec@khpi.edu.ua

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Нові надходження

  • Тип елементу:Документ,
  • Тип елементу:Документ,
    Використання логістичного аутсорсингу в управлінні асортиментом підприємства
    (Liha-Pres, 2026) Гудименко, Вячеслав Павлович
  • Тип елементу:Документ,
    Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни "Чисельні методи моделювання технічних об'єктів та процесів галузевого машинобудування"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2026) Костяник, Ірина Віталіївна; Істомін, Олександр Євгенійович
    Повсюдне використання комп’ютерних технологій при проектуванні та дослідженні різноманітних технічних систем транспортних засобів (ТЗ) вимагає від сучасного інженера оволодіння навичками використання сучасних програмних додатків. Однією з дисциплін, що безпосередньо пов’язана із застосуванням комп’ютерних технологій, є «Чисельні методи моделювання технічних об’єктів та процесів галузевого машинобудування». Вона вивчає основні методи побудови і дослідження чисельних методів вирішення математичних задач, які моделюють різні процеси. Для студентів технічних спеціальностей головним завданням є розуміння основних ідей методів, особливостей та областей застосування, а не їх розробка та докладне дослідження. У цьому немає особливої необхідності для інженера, який використовує чисельні методи як готовий інструмент у своїй практичній роботі. В процесі виконання лабораторних робіт студенти освоюють методику застосування сучасних чисельних методів при вирішенні різноманітних інженерних задач. При цьому надається перевага тим методам, які дозволяють найпростіше виконувати їх реалізацію на ПК. Наприклад, при розв'язанні нелінійних рівнянь перевагу надають методам дихотомії і хорд, які, незважаючи на трудомісткі обчислення та відносно велику кількість ітерацій, не вимагають ручного дослідження збіжності рішення. Лабораторні роботи виконуються студентами на персональних комп'ютерах. Програми реалізації чисельних методів розробляються у пакеті мате- матичних розрахунків MATLAB. Алгоритми програм розробляють студенти на практичних заняттях. В процесі виконання робіт особлива увага приділяється отриманню рішення із заданою точністю, а також порівнянню швидкості збіжності різних методів, призначених для вирішення одного класу задач. Одним з інструментаріїв MATLABа є SIMULINK, який використовується для моделювання і аналізу величезної кількості фізичних і математичних систем, включаючи системи з нелінійними елементами та системи, які використовують безперервний та дискретний час. Як розширення MATLABа, SIMULINK додає багато особливостей в динамічні системи, при цьому зберігаючи всі основні можливості MATLABа. Використання MATLABа дає можливість моделювати системи графічно, уникаючи багатьох нюансів, пов’язаних зі звичайним програмуванням.
  • Тип елементу:Документ,
    Методичні вказівки "Програмний пакет Scilab" до виконання лабораторних та практичних робіт з навчальної дисципліни "Теорія автоматичного керування"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2026) Денисенко, Микола Анатолійович; Качанов, Петро Олексійович
    Теорія автоматичного керування (ТАК) — це дуже важливий науковий предмет, який вивчає принципи, методи та засоби керування динамічними системами для досягнення бажаної поведінки. Він також знаходить широке застосування в різних галузях, таких, як промисловість, енергетика, медицина, авіація та космос. Підготовка фахівців у галузі автоматики, телекомунікацій та радіотехніки вимагає широких знань і навичок володіння такою дисципліною, як «Теорія автоматичного керування» та «Теорія сигналів та систем». Мета якої є вивчення загальних принципів побудови автоматичних систем керування промисловими й електроенергетичними об’єктами та інженерними методами аналізу й синтезу таких систем. Для практичного засвоєння матеріалів дисципліни ТАК студентами використовують лабораторні роботи, для яких може бути залучено програмне забезпечення Matlab або Scilab. Саме останнє є безкоштовним програмним продуктом і саме йому буде присвячені ці методичні вказівки. У методичних вказівках розглядається пакет прикладних програм Scilab. Розглянуті питання допоможуть ефективному виконанню практичних та лабораторних робіт з дисциплін «Теорія автоматичного керування» та «Теорія сигналів та систем».
  • Тип елементу:Документ,
    Computer modeling of structural transformations in various temperature conditions with surface hardening of materials using friction and deformation
    (ISMA Scientific Research Institute, 2021) Volkov, Oleg
    A computer simulation was carried out, which made it possible to evaluate the heating temperature, structural transformations and the level of microhardness obtained during thermal friction hardening of steels. The microstructure of steel 15Kh11MF after thermofriction hardening is presented. A graph of the temperature field occurring in the sample during processing and a graph of the microhardness distribution over the sample cross section are given. It is analyzed which hardening mechanism can prevail in different temperature conditions.