Історія НТУ "ХПІ"
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Роль музеїв у формуванні компетенцій майбутніх фахівців-політехніків (на прикладі Харківщини)(Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2024-03) Гутник, Марина ВалеріївнаДосліджується роль музеїв Харківщини у формуванні фахових компетенцій. Україна сьогодні стоїть перед важливим вибором у сфері вищої освіти, зосереджуючи увагу на концепції «укрупнення» університетів. Спільно з цим виникає питання про існування закладу вищої освіти, який буде конкурентоспроможним та адаптивним до сучасних викликів, таких як пандемія та військові дії. Дискусії сфокусовані на необхідності створення освітніх установ, здатних швидко адаптуватися до змін у навколишньому середовищі, надавати якісні освітні послуги та відповідати потребам ринку праці. Трансформація в освіті розглядається як частина глобального процесу модернізації, зокрема застосування компетентнісного підходу. Політехнізація освіти, інтеграція знань та навичок, розвиток м’яких навичок та використання інноваційних методів визначають стратегії управління та організації освітніх закладів для забезпечення високого рівня підготовки студентів до викликів сучасного суспільства і технологій. Стверджується що вимогам формування фахових компетенцій відповідає підготовка у політехнічному університеті. Наведено відомості з історії формування курсу, а потім і окремої кафедри з вивчення історії науки і техніки. Окрім загального університетського курсу для студентів НТУ «ХПІ» пропонуються спеціалізовані курси, а силабуси містях інформацію з історії галузей. Проаналізовано роль музеїв Харківщини під час війни та яку роль вони відіграватимуть у повоєнний час. Наведено відомості про експозиції історичного музею ім. М.Ф. Сумцова, WOOM-музею, літературного музею та інших. Досліджується вплив вивчення експозицій музеїв у збагаченні культурного та інтелектуального капіталу студента, зокрема формуються компетентності та навички для успішної реалізації у сучасному світі, що швидко змінюється. Розглядається концепція STEAM освіти як міждисциплінарної підготовки студентів. Так, для студентів які вивчають історію науки і техніки в НТУ «ХПІ» обов’язковим стало відвідування Software and Computer» музею, щоб прослідковувати розвиток комп’ютерної техніки у світі завдяки наочним прикладам. Для підкріплення наукової складової лекцій з розвитку інформаційних технологій в університеті було захищено відповідну дисертацію, здійснюються й інші дослідження у галузі історії та археології. Стверджується що саме поліосвіта забезпечить конкурентоспроможну унікальну особистість з набутими фаховими компетенціями. Водночас, визнається важлива роль музеїв у цьому процесі, що виступають керівними структурами у культивуванні інтелектуального, культурного та соціального розвитку особистості. Музеї не лише стимулюють поглиблення знань, але й виконують провідну функцію у вихованні та формуванні освіченої особистості, сприяючи розвитку критичного мислення та творчих здібностей.Документ Харків. Втрата архітектурної спадщини міста(ФОП Жукова Ірина Віталіївна, 2024-02) Гутник, Марина ВалеріївнаРозглянуто проблему втрати архітектурної спадщини міста Харкова. Місто одним із перших опинилося під масованим ударом росіян і сьогодні залишається у постійній небезпеці. Втрати як військових так і мирного населення відбуваються у місті майже не щодня. На сьогодні на Харківщині частково або повністю знищені понад 170 культурних пам’яток. Серед них: 20 релігійних споруд; чотири музеї, серед яких Музей Сковороди та Куп’янській краєзнавчий музей; два театри, серед яких Харківський театр опери та балету; шість навчальних закладів та будинок творчості; п’ять будинків культури; 18 історичних будівель, серед яких харківський будинок «Слово». Представлено аналіз останніх публікацій за темою, а також питання що підіймалися авторами щодо збереження пам’яток архітектури. Серед одних із перших втрат це будівлі в історичному центрі міста. Насамперед старовинні, деякі початку ХХ ст., але є такі що були збудовані у ХІХ ст. Наведено відомості про архітекторів та замовників цих будівель. Подана інформація про стан будинків напередодні знищення росіянами. Разом із тим показана проблема реставрації. Іноді після реставраційних робіт пам’ятка архітектури втрачає свій статус. Чимало харківських архітекторів та громадських діячів виступають проти такої «реставрації», тобто вже мова йде про руйнацію. Харків славиться своїми архітектурними школами. Чимало архітекторів закінчили Харківський технологічний інститут, згодом заснували свої архітектурні школи. Харків’яни пишаються своїм містом і всіляко намагаються зберегти його архітектурний стиль. На прикладі Берліну показано шляхи повоєнного відновлення об’єктів архітектури, зокрема наведені суми та час що витрачає керівництво держави на відтворення пам’яток архітектури. Стверджується, що іноді у Харкові чи області, на місці вчорашнього будинку ХІХ ст. виникає розважальний центр. Війна йде на руку таким нечесним забудовникам. Підсумовується необхідність залучення міжнародних фондів для збереження культурної спадщини. Наголошується що діяти потрібно негайно, вже зараз.Документ Професор П. М. Мухачов: до питання визначення науково-технічної школи паровозобудування(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2023) Заверющенко, Микола ПетровичУ статті розглянуто питання розвитку галузі вітчизняного паровозобудування наприкінці ХІХ–ХХ ст. з метою визначення науково-дослідницького колективу, що склався в межах Харківського технологічного інституту (ХТІ) як науково-технічної школи паровозобудування П. М. Мухачова. В Україні становлення паровозобудування відбувалося наприкінці ХІХ ст. і пов’язане з відкриттям нових заводів. Розвиток галузі потребував фахівців з конструювання та експлуатації паровозів. Наукові осередки виникали на базі науково-дослідних кафедр у закладах вищої освіти, зокрема ХТІ, де з 1892 р. почали готували інженерів-механіків залізничного транспорту. Засновником напряму такої підготовки був професор П. М. Мухачов. З’ясовано, що створення науково-дослідної кафедри під керівництвом ученого сприяло формуванню потужного дослідницького колективу, що проводив перспективні дослідження зі створення різних конструкцій паровозів. Досліджено та проаналізовано наукову й конструкторську діяльність учнів і послідовників П. М. Мухачова: О. С. Раєвського, М. І. Карташова, В. В. Моніча, П. А. Сороки, П. М. Шаройка та С. М. Куценка. Діяльність професора П. М. Мухачова та його послідовників дає підстави стверджувати, що створений ним науково-дослідницький колектив зробив значний внесок у розвиток паровозобудування України. Його учні, проєктуючи нові моделі паровозів, продовжили розпочату ним роботу та досліджували й розвивали різні напрями галузі. Порушене питання щодо науково-технічної школи паровозобудування професора П. М. Мухачова потребує подальшого вивчення на основі залучення додаткових архівних джерел.Документ Пам'яті професора Фесенка А. В.(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) б/аДокумент Наукова школа Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". "Електрохімічний дизайн функціональних матеріалів: прогнозування, синтез, діагностика"(ТОВ "Видавництво Логос Україна", 2022) б/аДокумент Сокол Євген Іванович. Ректор Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут"(ТОВ "Альфа-Віта Груп", 2021) б/аДокумент Неизвестная судьба. Садовский М. П. Директор Харьковского электротехнического института 1938–1939(Народная украинская академия, 2004) Павлова, Т. Г.Документ Первый директор Харьковского электротехнического. Копелиович Михаил Михайлович 1897–1937. Директор Харьковского электротехнического института 1930–1933(Народная украинская академия, 2004) Павлова, Т. Г.Документ Копелиович Михаил Михайлович (1897–1937)(Прапор, 1999) б/аДокумент Марш энтузиастов. Кокорин Федор Григорьевич 1901–? Директор Харьковского механико-машиностроительного института 1934–1945(Народная украинская академия, 2004) Павлова, Т. Г.Документ Кокорин Федор Григорьевич (1901–?)(Прапор, 1999) б/аДокумент Под дамокловым мечом. Бендиков Леонид Яковлевич 1896–1948. Директор Харьковского электротехнического института 1934–1938(Народная украинская академия, 2004) Павлова, Т. Г.Документ Ректори КПІ 30-х років(Український видавничий консорціум, 2003) б/аДокумент Загадочная и трагическая судьба. Ефимов Николай Филиппович 1897–1934. Ректор Харьковского механико-машиностроительного института 1930–1934(Народная украинская академия, 2004) Павлова, Т. Г.Документ Ефимов Николай Филиппович (1897–1937)(Прапор, 1999) б/аДокумент Не сломленный НКВД. Динерштейн Павел Михайлович 1903 – после 1941. Директор Харьковского электротехнического института 1933–1934(Народная украинская академия, 2004) Павлова, Т. Г.Документ Кафедрі електричних апаратів – 70 років(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2001) Євсєєва, О. О.; Клименко, Борис Володимирович; Любчик, Михаил Абрамович; Старусєв, І. Д.У статті наведено дані з історії створення електричних апаратів, про її засновника проф. Вашуру Б. Ф. та завідувачів кафедри в різні роки, приведені прізвища випускників кафедри – відомих вчених та керівників промисловості. Проведені основні напрямки наукової діяльності кафедри в минулі роки і в наш час, а також дані про навчальну роботу кафедри.Документ Про нові підходи до висвітлення історії вищих навчальних закладів (на прикладі Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут")(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2006) Ніколаєнко, Віталій Іванович; Савченко, Леонід ПетровичНа прикладі Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" розглядаються малодосліджені аспекти історії вищих навчальних закладів, пропонуються деякі нові підходи до їх висвітлення та оцінки, аналізується життєвий шлях ряду історичних персонажів.Документ Запам'ятаємо їх живими(Партійна преса, 1990) Свідницький, А. І.Розповідається про одного з тих, хто присвятив своє життя революції і став жертвою беззаконня у тридцять сьомому.Документ Даешь химико-технологический! Лазоверт Самуил Генрихович 1885–? Директор Харьковского химико-технологического института 1930–1933(Народная украинская академия, 2004) Павлова, Т. Г.