Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання зібрання

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 1996
  • Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Програмування для корпоративних мереж"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Мезенцев, Микола Вікторович; Заполовський, Микола Йосипович
    Об’єднання комп’ютерів в обчислювальну мережу дозволяє збільшити продуктивність праці людей, що працюють на цих комп’ютерах. Скоординована робоча група при цьому може виконувати більш складні проекти, які складаються з багатьох окремих завдань, і комп’ютерна мережа допомагає у розв’язанні пов’язаних з цим проблем. Ефективність роботи мережі визначається рівнем підготовки її користувачів, їх умінням використовувати можливості, які надає мережа, а також рівнем виконання організаційних заходів щодо роботи в мережі.
  • Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Проєктування корпоративних мереж"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Мезенцев, Микола Вікторович
    Корпоративна мережа – це досить складна структура, яка використовує різні типи зв’язку, комунікаційні протоколи та засоби підключення ресурсів. З точки зору зручності побудови та керованості мережі слід орієнтуватися на однотипне обладнання одного виробника. Однак практика показує, що постачальників, які пропонують максимально ефективні рішення для всіх завдань, не існує. Мережа, що працює, завжди є результатом компромісу – або це однорідна система, неоптимальна з точки зору ціни і можливостей, або більш складне в установці та управлінні поєднання продуктів різних виробників.
  • Документ
    Методичні вказівки до практичних занять з навчальної дисципліни "Теорія систем та системного аналізу"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Заполовський, Микола Йосипович; Мезенцев, Микола Вікторович
    Методичні вказівки призначені для інформаційно-методичного забезпечення практичних робіт і досліджень, що проводяться в процесі вивчення теоретичного курсу «Теорія систем та системного аналізу» для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 123 – «Комп’ютерна інженерія». Дані методичні вказівки орієнтовані на дослідження математичних моделей і засобів, які застосовуються при проектуванні автоматизованих систем, зокрема систем оптимального управління, інформаційно-обчислювальних комплексів, автоматизованих систем наукових досліджень, а також на освоєння сучасної технології автоматизації дослідження цих систем на базі засобів моделювання на персональних комп’ютерах.
  • Документ
    Методичні вказівки до практичних занять з навчальної дисципліни "Системний аналіз"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Заполовський, Микола Йосипович; Мезенцев, Микола Вікторович; Оліфір, Максим Вікторович
    Методичні вказівки призначені для інформаційно-методичного забезпечення практичних робіт і досліджень, що проводяться в процесі вивчення теоретичного курсу «Системний аналіз» для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 123 – «Комп’ютерна інженерія». Дані методичні вказівки орієнтовані на дослідження математичних моделей і засобів, які застосовуються при проектуванні автоматизованих систем, зокрема систем оптимального управління, інформаційно-обчислювальних комплексів, автоматизованих систем наукових досліджень, а також на освоєння сучасної технології автоматизації дослідження цих систем на базі засобів моделювання на персональних комп’ютерах. Мета практикуму є надання студентам основних знань з теоретичних і практичних основ методології системного аналізу для дослідження складних міждисциплінарних проблем, методів формалізації системних завдань, що мають суперечливі цілі, невизначеності та ризики, які необхідні фахівцям з інформаційних технологій; формування умінь та компетенцій для прикладного застосування практичних інструментів системного аналізу для вирішення завдань сучасної теорії управління, теорії прийняття рішень, методів математичного та комп’ютерного моделювання.
  • Документ
    Методичні вказівки до самостійної роботи з навчальної дисципліни "Комп'ютерна схемотехніка"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович; Шипова, Т. М.
    «Комп’ютерна схемотехніка» є однією з фундаментальних дисциплін в напрямку «Комп’ютерна інженерія», яка забезпечує теоретичну та інженерну підготовку, необхідну для виконання науково-дослідних та практичних робіт по дослідженню, розробці та експлуатації апаратних засобів комп’ютерів, вбудованих мікропроцесорних та мікроконтролерних систем, комп’ютерних систем та мереж різного призначення (інформаційних, медичних і промислових). В результаті вивчення навчальної дисципліни студенти мають знати: елементну базу комп’ютерів (цифрових інтегральних мікросхем жорсткої та програмованої логіки з різним ступенем інтеграції), принципи побудови на їх основі типових функціональних вузлів цифрових пристроїв комп’ютерів, мікропроцесорних та мікроконтролерних систем. Також студенти повинні уміти: аналізувати і проводити розробку схем цифрових функціональних вузлів та пристроїв комп’ютерів на основі цифрових мікросхем жорсткої та програмованої логіки; вимірювати параметри, знаходити несправності, проводити налагоджування та випробовування цифрових вузлів та пристроїв, а також здійснювати їх експлуатацію; користуватися технічною та довідковою літературою, а також стандартами при їх розробці та експлуатації. Студенти також повинні мати практичні навички розробки і аналізу апаратних засобів комп’ютерів, мікропроцесорних та мікроконтролерних систем з використанням сучасних систем електронного моделювання. Очевидно, що таку велику кількість знань та умінь неможливо якісно засвоїти без регулярної і досить напруженої самостійної роботи студентів як під час проведення аудиторних занять, так і під час самостійної роботи вдома. Самостійна робота виробляє навички постійного самовдосконалення та здатності до самоосвіти, активізує пошукову і дослідницьку діяльність та дає можливість набути знання, які необхідні для проведення практичної та наукової діяльності.
  • Документ
    Методичні вказівки до виконання практичних робіт з навчальної дисципліни "Комп'ютерна схемотехніка"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович; Гейко, Геннадій Вікторович; Орлова, Тетяна Олександрівна
    «Комп’ютерна схемотехніка» є однією з фундаментальних дисциплін в напрямку «Комп’ютерна інженерія», яка забезпечує теоретичну та інженерну підготовку, необхідну для виконання науково-дослідних та практичних робіт по дослідженню, розробці та експлуатації апаратних засобів комп’ютерів, вбудованих мікропроцесорних та мікроконтролерних систем, комп’ютерних систем та мереж різного призначення (інформаційних, медичних і промислових). В результаті вивчення навчальної дисципліни студенти мають знати: елементну базу комп’ютерів (цифрових інтегральних мікросхем жорсткої та програмованої логіки з різним ступенем інтеграції), принципи побудови на їх основі типових функціональних вузлів цифрових пристроїв комп’ютерів, мікропроцесорних та мікроконтролерних систем. Також студенти повинні уміти: аналізувати і проводити розробку схем цифрових функціональних вузлів та пристроїв комп’ютерів на основі цифрових мікросхем жорсткої та програмованої логіки; вимірювати параметри, знаходити несправності, проводити налагоджування та випробовування цифрових вузлів та пристроїв. Студенти також повинні мати практичні навички розробки і аналізу апаратних засобів комп’ютерів, мікропроцесорних та мікроконтролерних систем з використанням сучасних систем електронного моделювання. Практичні заняття дають можливість студентам закріпити отримані теоретичні знання з навчальної дисципліни і набути навички та уміння, які необхідні при побудові, розрахунках і моделюванні схем цифрових пристроїв. Для цього, під час аудиторних занять та самостійної роботи, студенти розглядають і вирішують ряд типових задач. На практичних заняттях студенти набувають практичні навички по розробці схем функціональних вузлів та пристроїв комп’ютерів на основі цифрових мікросхем жорсткої та програмованої логіки; навчаються вимірювати параметри, знаходити несправності, проводити налагоджування та тестування цифрових вузлів та пристроїв, використовувати сучасні системи моделювання і аналізу електронних схем. Методичні вказівки враховують можливість виконання практичних робіт як на універсальних монтажних платах з наборами перемичок, дискретних пасивних і напівпровідникових елементів, транзисторів і мікросхем, так і з використанням програм комп’ютерного моделювання та аналізу електронних схем типу Multisim. У першому випадку при налагоджуванні та тестуванні схем використовуються як звичайні, так і віртуальні вимірювальні пристрої на основі комп’ютерів. У другому – віртуальні інструменти (прилади), які є в складі програм комп’ютерного моделювання.
  • Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Комп'ютерна схемотехніка"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович; Гейко, Геннадій Вікторович; Коломійцев, Олексій Володимирович
    «Комп’ютерна схемотехніка» є однією з фундаментальних дисциплін в напрямку «Комп’ютерна інженерія», яка забезпечує теоретичну та інженерну підготовку, необхідну для виконання науково-дослідних та практичних робіт по дослідженню, розробці та експлуатації апаратних засобів комп’ютерів, вбудованих мікропроцесорних та мікроконтролерних систем, комп’ютерних систем та мереж різного призначення (інформаційних, медичних і промислових). В результаті вивчення навчальної дисципліни студенти мають знати: елементну базу комп’ютерів (цифрових інтегральних мікросхем жорсткої та програмованої логіки з різним ступенем інтеграції), принципи побудови на їх основі типових функціональних вузлів цифрових пристроїв комп’ютерів, мікропроцесорних та мікроконтролерних систем. Також студенти повинні уміти: аналізувати і проводити розробку схем цифрових функціональних вузлів та пристроїв комп’ютерів на основі цифрових мікросхем жорсткої та програмованої логіки; вимірювати параметри, знаходити несправності, проводити налагоджування та випробовування цифрових вузлів та пристроїв. Студенти також повинні мати практичні навички розробки і аналізу апаратних засобів комп’ютерів, мікропроцесорних та мікроконтролерних систем з використанням сучасних систем електронного моделювання. Лабораторні роботи дають можливість студентам закріпити отримані теоретичні знання з навчальної дисципліни. Під час їх виконання студенти набувають практичні навички роботи з сучасними програмами електронного моделювання і вміння аналізувати схеми функціональних вузлів та пристроїв комп’ютерів на основі цифрових мікросхем жорсткої та програмованої логіки; вимірювати параметри, знаходити несправності, проводити налагоджування і тестування цифрових вузлів та пристроїв. Методичні вказівки враховують можливість виконання лабораторних робіт як на універсальних монтажних платах з наборами перемичок, дискретних пасивних і напівпровідникових елементів, транзисторів і мікросхем, так і з використанням програм комп’ютерного моделювання та аналізу електронних схем типу Multisim. У першому випадку при налагоджуванні та тестуванні схем використовуються як звичайні, так і віртуальні вимірювальні пристрої на основі комп’ютерів; в другому – віртуальні інструменти (прилади), які є в складі програм комп’ютерного моделювання.
  • Документ
    Методичні вказівки до виконання практичних робіт з навчальної дисципліни "Архітектура та програмування мікропроцесорів"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Подорожняк, Андрій Олексійович; Гейко, Геннадій Вікторович; Межерицький, Сергій Геннадійович; Любченко, Наталія Юріївна
    Методичні вказівки містять методику виконання практичних занять, метою яких є отримання студентами спеціальних навичок з базових основ архітектури, програмування та режимів функціонування мікропроцесорів і мікропроцесорних засобів та ознайомлення з контролером прямого доступу до пам’яті, контролером переривання, системним таймером та годинником реального часу; вивчення основних режимів роботи мікропроцесора, включаючи різноманітні варіанти вирішення практичних задач з використанням мікропроцесора та багатозадачним режимом.
  • Документ
    Методичні вказівки до виконання практичних та лабораторних робіт з курсу "Реверсне програмування. Антиналагоджувальні прийоми захисту від реверсу. Середовище програмування masm64"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Рисований, Олександр Миколайович
    Методичні вказівки не претендують на викладання повного списку антиналагоджувальних методів, оскільки він містить лише прості і часто використовувані способи при роботі в ОС Windows 11. Але застосування десятка таких навіть простих прийомів дуже ускладнить процес реверсингу програм. І тут злам програми стає дуже нерентабельним і єдиним стимулом хакера залишається лише спортивний інтерес [1 -5]. Питання антиналагодження цікаві не лише дослідникам вірусів, а й програмістам, які дбають про безпеку своїх комерційних програм. Щоб хоч якось захистити свою програму без застосування антиналагоджувальних прийомів, треба застосовувати такий стиль написання, який вимагає від хакера занадто багато часу. До такого стилю можна віднести застосування дуже великої кількості процедур і макросів, заплутування коду кодом для сміття, застосуванням глобальних змінних, застосуванням інструкцій нових технологій (наприклад, AVX) та інших прийомів захисту. Природно, що захист збільшує обсяг коду та час виконання. Але все залежить від цілей автора та важливості його програмного продукту. Хакера не лякає низькорівневе програмування [6-8]. Інакше він не хакер. Хакер безпосередньо займається аналізом виконуваного файлу саме цією низькорівневою мовою – асемблері. Хакер сам є програмістом і якщо йому вдається змінити чужий код, то його рівень програмування має бути більшим, ніж рівень розробника програмного продукту. Антиналагоджувальні прийоми часто застосовуються в протекторах, пакерах та шкідливому програмному забезпеченні (малварі - malware), уповільнюючи або запобігаючи реверс- інженірингу.
  • Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу "Низькорівневе програмування апаратних засобів. Розроблення та застосування маніфесту додатка Win32. Середовище програмування masm64"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Рисований, Олександр Миколайович
    Під час професійного програмування постає завдання оформлення властивостей файлу із зазначенням великої кількості даних, що характеризують огранізацію, автора програми, сумісність із різними версіями та додатками [1 -8]. Тому в цих методичних вказівках розглядаються питання, які пов'язані з процесом професійного оформлення властивостей розроблюваних додатків (файлів). Властивості файлу можна оформити за допомогою двох прийомів: застосування маніфесту додатків у вигляді окремого файлу і заповнення у файлі ресурсів структур відомостей про версії. Причому, параметри структур можна оформити як у загальному файлі ресурсів, так і в окремому, оформивши на нього окремий виклик. Для вивчення маніфесту додатків розглянуто: історію розвитку маніфестів і в загальних рисах - функції маніфестів. Детально наведено параметри та атрибути маніфесту, а також приклади файлів маніфесту. Під час вивчення структур версій розглянуто структури, у яких зазначено ці відомості, їхню характеристику та особливості застосування. Студент зобов'язаний до лабораторного заняття прочитати методичні вказівки до лабораторної роботи і спробувати виконати її самостійно. Під час лабораторного заняття студент показує викладачеві результати роботи, проводить консультації з питань, що виникли, і завершує роботу. Захист роботи полягає у виконанні завдання до лабораторної роботи, відповіді на запитання за темою лабораторної роботи та внесення деяких змін у розроблювані тексти програм у присутності викладача.
  • Документ
    Методичні вказівки до виконання практичних та лабораторних робіт з курсу "Системне програмування. Графічний інтерфейс користувача (GUI)"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Рисований, Олександр Миколайович
    Графічний інтерфейс користувача (англ. Graphical User Interface, GUI) – система взаємодії користувача із програмним застосунком, яка основана на поданні всіх доступних користувачеві системних об’єктів і функцій у вигляді графічних компонентів екрана (вікон, меню, панелей інструментів, кнопок, елементів діалогу). На відміну від інтерфейсу командного рядка користувач має вільний доступ (за допомогою клавіатури або іншого пристрою введення) до всіх видимих екранних об’єктів. При програмуванні під операційну систему Windows необхідно навчитися використовувати інтерфейс цієї системи. А інтерфейс системи можна запрограмувати за допомогою функцій Win API [1 -6]. У роботі розглянуто приклади з використанням Win32 API, але стосовно архітектури х64. У 64-розрядній Windows функції Win64 API зазнали незначних змін. Назви деяких з них були змінені так, щоб відобразити належність до 64-розрядної платформи. Win64 допускає використання і 32-, і 64-розрядних даних. Продуктивність 32-розрядних застосунків при роботі на 64-розрядній платформі знижується. Це пов’язано з тим, що для запуску 32-розрядного застосунку операційній системі доводиться виконувати ряд підготовчих дій: збільшувати всі 32-розрядні показники до розміру у 8 байт, перетворювати виклики API-функцій, замінювати типи 32-розрядних даних на 64-розрядних [1 -6]. Win64-код об’єднує в собі основні можливості 32-розрядного коду, а також включає зміни, пов’язані з підвищенням розрядності. У розпорядженні програміста виявляються: – 64- розрядні показники; – 64- розрядні типи даних; – 32- розрядні типи даних; – інтерфейс Win64 API. Якою б не була платформа під Windows, без програмування інтерфейсу практично не обійтися. У роботі описується розробка застосунків з використанням інтерфейсу прикладного програмування (Application Programming Interface, API) операційних систем Windows компанії Microsoft. 6 Windows API є найважливішим чинником, який впливає на весь процес розробки застосунків. Інтерфейс Windows передбачає підмножину функцій інтерфейсу прикладного програмування Win API. Проте відштовхуватися тільки від документації Microsoft не рекомендується, оскільки в ній описується абстрактний інтерфейс Win API. Робота містить необхідні теоретичні відомості, практичні рекомендації і завдання з виконання робіт. У роботі наведено безліч текстів програм, які можуть бути корисними для практичного застосування.
  • Документ
    Комбінований метод розпізнавання руху об'єктів на основі мікрокомп'ютерної системи
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Соболь, А. В.; Ліпчанський, Максим Валентинович
  • Документ
    Особенности обработки медицинских изображений при разработке компьютерных диагностических комплексов
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Шехна, Х.; Поворознюк, Анатолий Иванович
  • Документ
    Обоснование создания интернет-предприятия по изготовлению и продаже электроники
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Христич, В. С.; Подорожняк, Андрій Олексійович
  • Документ
    Мікроконтролерні пристрої для систем керування автомобілем
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Козеровський, І. О.; Скородєлов, Володимир Васильович
  • Документ
    Получение доступа к данным Instagram с помощью Instagram API
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Колодяжная, Н. В.; Далека, Валентина Дмитриевна
  • Документ
    Защита приложения Android от удаления
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Замковенко, Е. А.; Козина, Ольга Андреевна
  • Документ
    Исследование системы онлайн защиты программного обеспечения
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Дмитрук, Д. Р.; Козина, Ольга Андреевна
  • Документ
    Analysis Of Modeling Methods Of Computer Engineering Digital Devices
    (Ninety Nine Publication, 2021) Dmitrienko, V. D.; Zakovorotnyi, A. Yu; Leonov, S. Yu.
    When designing new digital instruments and devices, there are a vast variety of reasons why the finally designed devices will malfunction. To decrease the number of such failures and to increase design accuracy, various methods and systems for modeling digital devices are used. In these systems, various methods for describing signals in models of designed devices can be used. In this case, three-valued, four-valued, ..., nine-valued, thirteen-valued, as well as analog signal descriptions can be applied. Increasing signal and element models complexity in digital devices allows designing more accurate models. However, when modeling digital devices, multi-valued alphabets do not allow to increase the accuracy of modeling and research of dynamic processes in devices. This is due to the impossibility of taking into account processes and interference caused by both stray capacitances and inductances between separate components of the devices and conductors connecting them, as well as dynamic processes, caused by external electromagnetic fields affecting the device designed. Describing such processes using continuous or K-valued differential equations improves the accuracy of digital devices modeling. Nevertheless, the problems of automated testing of these devices and the automation of determining their performance remain unsolved. For automated recognition of failures in the designed digital devices, neural networks, in particular, adaptive resonant theory (ART) neural networks, can be applied, since they have an important property, the ability to retrain when additional information about failures occurs. However, neural networks also have an essential drawback: they do not allow getting more than one solution, although with K-valued differential calculus of digital devices, this can occur quite often, which makes it possible to recognize failures that can be attributed simultaneously to two or more different classes of errors, and, therefore, to recognize failures, which can be simultaneously assigned to two or more different classes, and consequently, get more accurate results. In this regard, it is necessary to develop neural networks that could recognize two or more possible solutions (or types of failures). This would expand the field of failures automated detection in the designed digital devices and determine the performance accuracy. Figs.: 3. Refs: 12 titles.
  • Документ
    Исследование нейронных сетей для профориентационной системы поддержки принятия решения
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Варгатюк, К. К.; Козина, Ольга Андреевна