Кафедра "Фізична хімія"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1402
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fchem
Кафедра "Фізична хімія" заснована в 1926 році професором Олександром Миколайовичом Щукарьовим. Свої витоки вона веде від 1918 року, коли кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії.
У різні роки нею керували професори Ілля Іванович Стрєлков, Сергій Степанович Уразовський, Аркадій Юхимович Луцький, Володимир Мойсейович Кошкін. Від 2012 року кафедру очолює доктор технічних наук, професор Микола Дмитрович Сахненко, академік АН Вищої освіти України.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Наукова школа кафедри включає понад 90 кандидатів і докторів наук.
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 2 кандидата технічних наук, 1 кандидат хімічних наук; 1 співробітник має звання професора, 2 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника, 1 – старшого дослідника.
Переглянути
419 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Фізико-механічні властивості гальванічних покриттів Fe-Co-W(Видавець О. О. Євенок, 2021) Сарай, Володимир Володимирович; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Тур, Ю. І.; Сахненко, Микола Дмитрович; Каракуркчі, Ганна ВолодимирівнаДокумент Плазмо-електролітний синтез каталітичних гетерооксидних покриттів на сплавах титану(Видавець О. О. Євенок, 2021) Сахненко, Микола Дмитрович; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Маркова, Наталя Борисівна; Степанова, Ірина ІгорівнаДокумент Дослідження процесів формування змішаних Sn-вмісних оксидних покриттів на вентильних металах у мікродуговому режимі(Ноулідж, 2014) Герасимова, В. В.; Биканова, Вікторія Валеріївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Майба, Марина ВолодимирівнаДокумент Особливості електроосадження потрійних сплавів кобальту(Ноулідж, 2014) Гапон, Юліана Костянтинівна; Козяр, Марина Олексіївна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола ДмитровичДокумент Дослідження процесів формування функціональних покриттів на сплавах алюмінію в мікродуговому режимі(Ноулідж, 2014) Андрощук, Дмитро Степанович; Майба, Марина Володимирівна; Сахненко, Микола ДмитровичДокумент Синтез і фізико-хімічні властивості композиційних електрохімічних покриттів з металевою матрицею(Ноулідж, 2014) Овчаренко, Ольга Олександрівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Лябук, Світлана Іванівна; Глушкова, Марина ОлександрівнаДокумент Фізична хімія on line. Частина IІ(ФОП Панов А. М., 2023) Руднєва, Світлана Іванівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Некрасов, Олександр Павлович; Дженюк, Анатолій ВолодимировичВ навчальному посібнику висвітлено основні закони, які визначають хімічні та гетерогенні рівноваги в конденсованих і молекулярних системах і дозволяють обґрунтовувати оптимальні умови перебігу реакцій для одержання максимального виходу продуктів. Загальні теоретичні положення супроводжуються практичними прикладами з відповідними розрахунками, що сприяє більш глибокому засвоєнню матеріалу. Посібник розрахований на студентів хіміко-технологічних спеціальностей вищих навчальних закладів і може бути корисним для аспірантів і викладачів при організації навчального процесу, зокрема в дистанційній формі.Документ Вплив умов електролізу на склад електролітичних композиційних покриттів на основі кобальту(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Дженюк, Анатолій ВолодимировичЕлектроосадження композитів та покриттів тугоплавкими металами з кобальтом дозволяє отримувати покриття з унікальним поєднанням фізико-хімічних властивостей, недосяжних при використанні інших методів нанесення. Однією з причин обмеженого використання лектролітичного способу нанесення покриттів такими композитами є складність керування процесом. Властивості композитів і сплавів металів підгрупи заліза з тугоплавкими металами залежать не тільки від хімічного складу, тобто вмісту тугоплавкого компонента, але і умов осадження. Варіюванням складу електроліту в гальваностатичному режимі не вдається отримати якісні композиційні покриття с високим вмістом тугоплавких компонентів та виходом за струмом. Як альтернативу запропоновано використання імпульсного режиму електролізу, що дозволяє вдосконалити технологічний процес отримання композиційних покриттів та осаджувати покриття різного складу, а відповідно, і різних функціональних властивостей. Досліджено процес формування композиційних електролітичних покриттів на основі кобальту Co-W-ZrO2 в імпульсному режимі з дифосфатно-цитратного електроліту. Вивчено вплив густини струму, тривалості імпульсу та частоти на склад, морфологію поверхні та вихід за струмом композитів. Підвищення робочих густин струму приводить до зменшення вмісту тугоплавких металів в композиційних електролітичних покриттях та збільшення вмісту кисню. Отримані покриття вирізняються рівномірно розвиненою поверхнею без тріщин, що забезпечує високу адгезію. Встановлено, що розміри глобул на поверхні сплаву зменшуються зі збільшенням густини струму до 10 А/дм2. Управління складом гальванічних сплавів Co W-ZrO2 в широкому діапазоні концентрацій сплавотвірних компонентів досягається варіюванням параметрів імпульсного електролізу, що дозволяє адаптувати технологію нанесення до потреб сучасного ринку.Документ Дослідження впливу параметрів плазмо-електролітного оксидування на функціональні властивості гетерооксидних покривів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Степанова, Ірина Ігорівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Маркова, Наталя Борисівна; Корогодська, Алла Миколаївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Індиков, Сергій МиколайовичНаведено результати досліджень впливу параметрів плазмо-електролітного оксидування в розчинах дифосфатного електроліту металевих платформ зі сплавів титану, як основи для формування гетерооксидних покривів з фотокаталітичною активністю, на рівень їх функціональних властивостей. Встановлено, що отримані в режимах ПЕО на платформах зі сплавів титану гетерооксидні покриви, до складу яких було інкорпоровано в ролі допантів сполуки цинку та вольфраму, демонструють фотокаталітичну активність в процесах деградації азобарвника під дією УФ опромінення. Підвищення концентрації оксигенвмісних сполук допантів в розчинах електролітівпозитивно впливає на їх інкорпорацію до складу монооксидної матриці композиту та морфологію і каталітичні властивості отриманих покривів. За результатами визначення морфологічних особливостей структури покривів доведено, що порівняно з монооксидом титану, як матеріалу фотокаталітичної платформи, гетерооксидні покриви мають більш розвинену глобулярну мікроструктуру поверхні, що позитивно впливає на рівень їх функціональних показників. Доведено симбатну залежність між вмістом інкорпорованих допантів і питомою площею поверхні покривів та їх фотокаталітичною активністю. Зазначено, що зміна фазової структури поверхневих шарів в процесі плазмо-електролітного формування покриву ТіО/ZnO-WO3 на поверхні металу-носія обумовлює і підвищення механічних характеристик отриманих покривів, зокрема мікротвердості майже вдвічі. Отримані результати можуть стати підґрунтям створення функціональних матеріалів для каталітичного знешкодження природних, синтетичних і техногенних токсикантів, що призведе до вирішення низки екологічних проблем як під час воєнної кризи, так і у період поствоєнного відновлення країни.Документ Electrode Materials For Hydrogen Energy(CPN Publishing Group, 2022) Nenastina, T. O. ; Sakhnenko, M. D.; Yermolenko, I. S.; Korohodska, A. M.Regularities of cathodic hydrogen evolution on composite electrolytic coatings with Co-Mo-WOx, Co-Mo-ZrO2 and Co-W-ZrO2 alloys are established. The kinetic parameters of the reaction of hydrogen evolution on cobalt alloys, such as the slope coefficients of the Tafel dependences, transfer coefficients, and exchange currents, have been determined. A mechanism for hydrogen evolution on cobalt composite alloys is proposed. The synthesized composite coatings can be recommended as active layers for electrodes used in hydrogen synthesis.