Кафедра "Біотехнологія, біофізика та аналітична хімія"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/biotech
Кафедра "Бiотехнологiя, біофізика та аналiтична хiмiя" була створена у 1998 році на базі кафедри "Аналітична хімія", яка у 1940 році була виділена з кафедри хімії в самостійну кафедру. Ініціатива створення кафедри належить доктору технічних наук, професору Миколі Федосовичу Клещеву.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Кафедра провадить освітню, методичну та наукову діяльність у галузі знань "Хімічна та біоінженерія". Крім теоретичних основ біотехнології, велику увагу було приділяється контролю якості і сертифікації біотехнологічної продукції.
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – технічних, 1 – фармацевтичних; 8 кандидатів наук: 3 – біологічних, 5 – технічних; 2 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.
Переглянути
479 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Cosmetic products containing probiotics: trends and issues(Odesa I. I. Mechnikov National University, 2024) Putyatin, B.Probiotics, defined as “live microorganisms that, when present in sufficient quantities, confer a health benefit on the host,” are becoming increasingly in demand in the market. However, many products labeled as probiotics do not meet these characteristics. In recent years, the cosmetics industry has seen an increase in the number of products claiming to be probiotic. Although probiotics may have several potential applications in personal care products, it is still necessary to ensure proper manufacturing practices to ensure that consumers actually receive probiotic products.Документ Фітопрепарати на основі кореню солодки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2015) Сисенко, А. В.; Варанкіна, Олександра ОлександрівнаДокумент Дослідження амілолітичної активності культуральної рідини в біотехнології симбіотичних культур Меdusomyces Gisevii та Oryzamyces Indici(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Масалітіна, Наталія Юріївна; Близнюк, Ольга Миколаївна; Бєлінська, Анна Павлівна; Варанкіна, Олександра Олександрівна; Кричковська, Лідія ВасилівнаНа підставі аналізу літературних джерел встановлено, що природні симбіонти Medusomyces Gisevii та Oryzamyces Indici є цінним біотехнологічними об'єктами. Актуальним є пошук способів впливу на нього з метою отримання тих чи інших продуктів його життєдіяльності. На даний час є актуальним пошук мікроорганізмів продуцентів ферментів, в тому числі амілази. Одним з перспективних в цьому плані біооб'єктів є природні мікробні симбіонти Medusomyces Gisevii (чайний гриб) і Oryzamyces Indici, які завдяки неідентичності мікробіологічного складу та різних умов вирощування можуть мати різний компонентний склад метаболітів. Проведено дослідження амілолітичної активності культуральної рідини Medusomyces Gisevii і Oryzamyces Indici з різними термінами культивування. Вирощування гриба здійснювалося в лабораторних умовах за класичною методикою. Встановлена оптимальна концентрація сахарози для нарощування біомаси Меdusomyces Gisevii та Oryzamyces Indici, яка становить 5 %. Концентрація сахарози 15 % та вище не рекомендується для застосування через пригнічення зростання біомаси із зростанням концентрації вуглеводів в культуральному середовищі. Встановлено, що дані симбіонти починають проявляти амілолітичну активність вже на 7-8-му добу культивування в стандартному живильному середовищі, середовищі з додаванням 10% молока і середовищі на основі сироватки. З плином часу амілолітична активність підвищується. Однак інтенсивність метаболізму мікроорганізмів, критерієм якої є співвідношення загальної і екзогенної амілази, найбільш виражена на ранніх термінах культивації. Встановлено, що культуральна рідина полікультур проявляє високу амілолітичну активність. Даний факт дозволяє вважати інокулят Medusomyces Gisevii і Oryzamyces Indici перспективною біотехнологічною сировиною як джерела фермента амілази.Документ Використання методики аналізу іммобілізованих дріжджів saccharomyces cerevisiae в біотехнологічній промисловості(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Бєлих, Ірина Анатоліївна; Самойленко, Сергій Іванович; Висеканцев, І. П.; Бєлінська, Анна Павлівна; Варанкіна, Олександра Олександрівна; Близнюк, Ольга Миколаївна; Масалітіна, Наталія Юріївна; Мироненко, Лілія Сергіївна; Кукушкін, А. І.Робота присвячена сучасному стану та проблемам іммобілізації клітин мікроорганізмів, а також довгостроковому зберіганню систем іммобілізованих клітин для потреб біотехнологічних виробництв. В експериментальній частині розроблені умови іммобілізації дріжджових клітин S. cerevisiae в альгінатному гелі та визначення їх життєздатності, що давало високу повторюваність результатів дослідів. Результати експериментів показали, що життєздатність іммобілізованих клітин була вище, чим вільних клітин дріжджів. Так, при заморожуванні дріжджів в 1 % розчині альгінату натрію зі швидкостями 1, 5, 10, 15°С/хв. і при зануренні в рідкий азот кількість життєздатних клітин становила: 90,8; 74,5; 38,1; 16,0; 1,8 %. На основі аналізу літературних джерел, можна зробити висновок що, гелева матриця проявляє кріопротективну дію на клітини дріжджів у процесі заморожування. Вивчено комплексний вплив режимів охолодження та консервуючих захисних середовищ, що містять альгінат натрію, на життєздатність дріжджів. Експериментально показано перевагу зберігання клітин в іммобілізованому стані. Встановлено, що на життєздатність клітин S. cerevisiae в процесі кріоконсервування впливають швидкість охолодження і склад середовища консервування. У всіх середовищах заморожування, як без захисних компонентів, так і з додаванням кріопротектора, найбільш високі результати отримані при охолодженні зі швидкістю 1 °С/хв. Показники життєздатності в зразках становили: 73,1 % – у дистильованій воді; 90,8 % – в 1 % розчині альгінату натрію; 87,1 % – в 5 % розчині ДМСО і 86,1 % – в 1 % розчині альгінату натрію з додаванням 5 % ДМСО. При заморожуванні клітин в 5 % розчині ДМСО і в 1 % розчині альгінату натрію з додаванням 5 % ДМСО, кількість життєздатних клітин також зменшувалася в міру підвищення швидкості охолодження, але вірогідно не відрізнялася від показника життєздатності клітин у зразках заморожених в 1 % розчині альгінату натрію. Для клітин S. cerevisiae найкращі результати за життєздатністю отримані при повільному охолодженні для всіх кріозахисних середовищ. Одержані результати дозволяють рекомендувати альгінат натрію як носій кріоконсервованих іммобілізованих клітин при використанні в біотехнологічних виробництвах для одержання біологічно активних речовин.Документ Методичні вказівки до виконання розрахункового завдання з курсу "Фізико-хімічні методи аналізу"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Самойленко, Сергій ІвановичІндивідуальне завдання з дисципліни "Фізико-хімічні методи аналізу" представляє собою розрахункову роботу, яка складається із набору задач за вивченими темами. Завдання здається викладачу згідно плану навчального процесу. Оцінка виставляється після перевірки викладачем та захисту студентом індивідуального завдання.Документ Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни "Устаткування біотехнологічних виробництв"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Самойленко, Сергій ІвановичДисципліна "Устаткування біотехнологічних виробництв" належить до циклу професійної та практичної підготовки здобувачів вищої освіти та призначена надати базові знання з технологічного втілення процесів біосинтезу і отримання цінних біологічно активних речовин та продуктів з використанням мікроорганізмів та інших біологічних об’єктів.Документ Методичні вказівки до лабораторних робіт "Методи аналізу біологічних та біофармацевтичних систем. Хімічні методи аналізу"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Бєлих, Ірина Анатоліївна; Самойленко, Сергій Іванович; Ларінцева, Надія ВікторівнаБіологічні системи представляють собою комплекс сполук різної природи. Різноманітність об’єктів дослідження є однією з характерних особливостей аналізу біологічних об’єктів. Застосування окремо аналітичних методів не дає можливості повністю охарактеризувати склад та будову окремих компонентів біологічної або біофармацевтичної системи. Тільки в комплексі хімічний, фізико-хімічний і біологічний аналіз дає можливість здійснити уявлення про склад та будову біологічної системи або об’єкта. Методи аналізу можуть бути класифіковані на основі різних принципів або підходів. Їх можна класифікувати за тим явищем, яке застосовується для одержання аналітичної інформації про склад речовин. 1. Хімічні методи, в яких використовують хімічні реакції. 2. Фізико-хімічні методи ґрунтуються на використанні взаємодії речовини з фізичними параметрами, цій дії передує хімічна реакція. 3. Фізичні методи аналізу використовують ці ж взаємодії без хімічної реакції. 4. Біологічні методи засновані на біохімічних процесах та взаємодії речовини з мікроорганізмами. Велике значення методи аналізу мають в промисловому виробництві, де є необхідним контроль продукції на кожному етапі виробництва. В методичних вказівках вміщено посилання на оригінальні праці, опубліковані в навчальних посібниках та наукових журналах, де студенти можуть знайти більш глибокий і докладний виклад окремих питань аналізу біологічних систем та біофармацевтичних препаратів. Це допоможе ввести студентів в курс сучасних методів аналізу, стимулювати участь їх у наукових дослідженнях. Методичні вказівки призначені для закріплення вмінь та практичних навиків студентів спеціальності 162 "Біотехнології та біоінженерія" з наступних дисциплін: "Методи аналізу біологічних систем", "Методи аналізу біофармацевтичних препаратів", "Аналітична хімія". Усі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені. Написання одиниць відповідає стандартам.Документ Методичні вказівки до лабораторних робіт "Методи аналізу біологічних та біофармацевтичних систем. Фізико-хімічні методи аналізу"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Бєлих, Ірина Анатоліївна; Самойленко, Сергій Іванович; Варанкіна, Олександра ОлександрівнаБіологічні системи представляють собою комплекс сполук різної природи. Різноманітність об’єктів дослідження є однією з характерних особливостей аналізу біологічних об’єктів. Застосування окремо аналітичних методів не дає можливості повністю охарактеризувати склад та будову окремих компонентів біологічної або біофармацевтичної системи. Тільки в комплексі хімічний, фізико-хімічний і біологічний аналіз дає можливість здійснити уявлення про склад та будову біологічної системи або об’єкта. Методи аналізу можуть бути класифіковані на основі різних принципів або підходів. Їх можна класифікувати за тим явищем, яке застосовується для одержання аналітичної інформації про склад речовин. 1. Хімічні методи, в яких використовують хімічні реакції. 2. Фізико-хімічні методи ґрунтуються на використанні взаємодії речовини з фізичними параметрами, цій дії передує хімічна реакція. 3. Фізичні методи аналізу використовують ці ж взаємодії без хімічної реакції. 4. Біологічні методи засновані на біохімічних процесах та взаємодії речовини з мікроорганізмами. Велике значення методи аналізу мають в промисловому виробництві, де є необхідним контроль продукції на кожному етапі виробництва. В методичних вказівках вміщено посилання на оригінальні праці, опубліковані в навчальних посібниках та наукових журналах, де студенти можуть знайти більш глибокий і докладний виклад окремих питань аналізу біологічних систем та біофармацевтичних препаратів. Це допоможе ввести студентів в курс сучасних методів аналізу, стимулювати участь їх у наукових дослідженнях. Методичні вказівки призначені для закріплення вмінь та практичних навиків студентів спеціальності 162 "Біотехнології та біоінженерія" з наступних дисциплін: "Методи аналізу біологічних систем", "Методи аналізу біофармацевтичних препаратів", "Фізико-хімічні методи аналізу", "Сенсорні системи в промисловій біотехнології", "Сенсорні системи в біофармації", "Промислова біотехнологія". Усі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені. Написання одиниць відповідає стандартам.Документ Методичні вказівки до виконання розрахункового завдання з курсу "Аналітична хімія"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Самойленко, Сергій ІвановичДокумент Методичні вказівки "Аналітична хімія. Кількісний титриметричний аналіз" до лабораторних робіт з курсу "Аналітична хімія"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Ларінцева, Надія Вікторівна; Самойленко, Сергій Іванович; Бєлих, Ірина Анатоліївна; Звягінцева, Оксана ВікторівнаАналітична хімія – наука про методи та засоби хімічного аналізу. Хімічний аналіз – сукупність дій, у результаті яких отримують інформацію про хімічний склад об’єкта. Засоби хімічного аналізу – реактиви, прилади, стандартні зразки, тощо. Необхідно чітко розрізняти поняття "метод аналізу" і "методика аналізу". Перше означає універсальний і теоретично обґрунтований спосіб визначення складу, в основу якого покладений зв’язок між складом і властивістю, яка визначається. Застосування методу аналізу до конкретного об’єкту, що визначається з докладним описом усіх аналітичних операцій є методикою аналізу. Основні функції аналітичної хімії як галузі знань такі: розроблення загальних питань аналізу, методів аналізу і вирішення конкретних питань (контроль за якістю сировини, готової продукції, напівфабрикатів, промислових відходів тощо). При хімічному якісному аналізі використовують аналітичні реакції – перетворення речовини, що досліджують внаслідок взаємодії з аналітичним реагентом з утворенням продуктів із характерними аналітичними ознаками – ефектами (утворення осадів, забарвлених сполук, розчинення осадів, виділення газів, утворення кристалів характерної форми, поява або гасіння люмінесценції, забарвлення полум’я газового пальника тощо). Дисципліна призначена надати майбутнім спеціалістам теоретичні та практичні знання в галузі аналітичної хімії та втілення їх на підприємствах екологічного та природоохоронного профілю, лабораторіях з контролю якості продукції, науково-дослідних лабораторіях. У даних методичних вказівках розглянуті методи кількісного хімічного аналізу. Методичні вказівки з курсу "Аналітична хімія" призначені для виконання лабораторних робіт для студентів спеціальності 226 "Фармація, промислова фармація" у т. ч. іноземних. Усі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені. Написання одиниць відповідає стандартам.