07.00.07 "Історія науки й техніки"
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Становлення та функціонування Харківського науково-виробничого комплексу кондиціонеробудування (початок 30-х рр. – початок 90-х рр. ХХ ст.)(НТУ "ХПІ", 2015) Ушенко, Поліна АнатоліївнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 – історія науки і техніки. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" – Харків, 2015. У роботі проведено дослідження становлення та функціонування Харківського науково-виробничого комплексу кондиціонеробудування з поч. 30-х рр. – до поч. 90-х рр. ХХ ст., сформованого завдяки співпраці двох провідних установ галузі – ХЗ "Кондиціонер" та ВНДІКондиціонер. Здійснено широкий історіографічний та джерелознавчий аналіз, а також запропоновано класифікацію наукової літератури та історичних джерел. Доведено значущість науково-технічних витоків галузі як історичної передумови становлення кондиціонеробудування. Узагальнено доробок окремих учених зі всього світу. Обґрунтовано авторську періодизацію розвитку галузі, що складається з чотирьох періодів: перший (поч. 1930 рр. – 1957 р.), другий (1957–1967 рр.), найбільш результативний третій (1967 р. – поч. 1990-х рр.), четвертий період охоплював події після 1991 р. Розкрито особливість підготовки інженерних кадрів у Харкові для галузі кондиціонеробудування. Узагальнено досвід підвищення кваліфікації працівників безпосередньо в межах ХЗ "Кондиціонер". Висвітлено непослідовність державного управління кондиціонеробудуванням, що призвела до згортання виробництва кондиціонерів у Харкові на поч. 90-х рр. ХХ ст. Проте, незважаючи на серйозні ускладнення того часу, промислове виробництво кондиціонерів повітря в Харкові збереглося, і прямим спадкоємцем виробничого центру кондиціонеробудування сьогодні є ТОВ "Укркондиціонер".Документ Становлення та функціонування Харківського науково-виробничого комплексу кондиціонеробудування (початок 30-х рр. – початок 90-х рр. ХХ ст.)(НТУ "ХПІ", 2015) Ушенко, Поліна АнатоліївнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 – історія науки і техніки. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" – Харків, 2015. У роботі проведено дослідження становлення та функціонування Харківського науково-виробничого комплексу кондиціонеробудування з поч. 30-х рр. – до поч. 90-х рр. ХХ ст., сформованого завдяки співпраці двох провідних установ галузі – ХЗ "Кондиціонер" та ВНДІКондиціонер. Здійснено широкий історіографічний та джерелознавчий аналіз, а також запропоновано класифікацію наукової літератури та історичних джерел. Доведено значущість науково-технічних витоків галузі як історичної передумови становлення кондиціонеробудування. Узагальнено доробок окремих учених зі всього світу. Обґрунтовано авторську періодизацію розвитку галузі, що складається з чотирьох періодів: перший (поч. 1930 рр. – 1957 р.), другий (1957–1967 рр.), найбільш результативний третій (1967 р. – поч. 1990-х рр.), четвертий період охоплював події після 1991 р. Розкрито особливість підготовки інженерних кадрів у Харкові для галузі кондиціонеробудування. Узагальнено досвід підвищення кваліфікації працівників безпосередньо в межах ХЗ "Кондиціонер". Висвітлено непослідовність державного управління кондиціонеробудуванням, що призвела до згортання виробництва кондиціонерів у Харкові на поч. 90-х рр. ХХ ст. Проте, незважаючи на серйозні ускладнення того часу, промислове виробництво кондиціонерів повітря в Харкові збереглося, і прямим спадкоємцем виробничого центру кондиціонеробудування сьогодні є ТОВ "Укркондиціонер".Документ Становлення і розвиток харківських наукових шкіл у галузі техніки та електрофізика високих напруг (1930–2010 рр.)(НТУ "ХПІ", 2015) Веселова, Надія ВікторівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 – історія науки і техніки. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут". – Харків, 2015. У дисертації комплексно досліджується створення та розвиток харківських наукових шкіл у галузі техніки та електрофізики високих напруг у 1930–2010 рр. В роботі визначені харківські наукові школи в цій галузі, а саме: наукова школа високовольтних прискорювачів в УФТІ, яку очолив академік АН УРСР А. К. Вальтер; наукова школа техніки високих напруг ХПІ, засновником якої став академік АН УРСР В. М. Хрущов; наукова школа магнітно-імпульсної обробки металів ХПІ, що була заснована проф. І. В. Білим. Проведено цілісний науково-історичний аналіз процесу виникнення технічних рішень в електрофізиці і створення установок високої напруги в провідних харківських наукових центрах. Розкрито процес формування складу наукових установ і лабораторій, внесок окремих вчених у розвиток техніки і електрофізики високих напруг в м. Харкові. Показана важливість та унікальність створених високовольтних установок, визначено передумови їх створення та досліджено застосування цих пристроїв у вітчизняній науці та промисловості.Документ Становлення і розвиток харківських наукових шкіл у галузі техніки та електрофізика високих напруг (1930–2010 рр.)(НТУ "ХПІ", 2015) Веселова, Надія ВікторівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 – історія науки і техніки. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут". – Харків, 2015. У дисертації комплексно досліджується створення та розвиток харківських наукових шкіл у галузі техніки та електрофізики високих напруг у 1930–2010 рр. В роботі визначені харківські наукові школи в цій галузі, а саме: наукова школа високовольтних прискорювачів в УФТІ, яку очолив академік АН УРСР А. К. Вальтер; наукова школа техніки високих напруг ХПІ, засновником якої став академік АН УРСР В. М. Хрущов; наукова школа магнітно-імпульсної обробки металів ХПІ, що була заснована проф. І. В. Білим. Проведено цілісний науково-історичний аналіз процесу виникнення технічних рішень в електрофізиці і створення установок високої напруги в провідних харківських наукових центрах. Розкрито процес формування складу наукових установ і лабораторій, внесок окремих вчених у розвиток техніки і електрофізики високих напруг в м. Харкові. Показана важливість та унікальність створених високовольтних установок, визначено передумови їх створення та досліджено застосування цих пристроїв у вітчизняній науці та промисловості.Документ Становлення та діяльність дніпропетровської гідробіологічної школи техногенно трансформованих прісноводних екосистем (30-ті – 90-ті рр. XX ст.)(Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, 2014) Байдак, Леонід АндрійовичДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 – історія науки і техніки. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2014. Дисертаційна робота є комплексним дослідженням, присвяченим висвітленню основних етапів наукової діяльності дніпропетровської гідробіологічної школи: дослідження техногенно-трансформованих прісноводних екосистем впродовж 1930–1990 рр. Показано процес формування наукового колективу, який першим у межах Радянського Союзу та одним з перших у світі розпочав дослідження трансформації прісноводних екосистем, що є актуальним у сучасних умовах стрімкого погіршення стану водних екосистем. Вперше запропонована періодизація становлення і розвитку дніпропетровської гідробіологічної школи, виділено чотири основні періоди. Виявлено, що різні періоди розвитку лідерами дніпропетровської гідробіологічної школи були такі видатні вчені, як Д. О. Свіренко (1927–1941 рр.), Г. Б. Мельников (1944–1973 рр.), А. І. Дворецький (з 1976 р.). Показано, що початковий період наукової діяльності видатного вченого-гідробіолога, полярника, академіка П. П. Ширшова мав вагомий вплив на становлення наукового світогляду вченого в майбутньому. Окреслено основні теоретичні й практичні надбання вчених, одержані при дослідженні Каховського і Дніпродзержинського водосховищ на Дніпрі, річок Донбасу і Приазов’я, водоакумулюючих водосховищ Криму, водних екосистем Придніпров’я. Окреслені новаторські напрями наукових досліджень, започатковані науковцями гідробіологічної школи, зокрема, дослідження розвитку технічної, космічної гідробіології та прісноводної радіоекології в Україні.Документ Становлення та діяльність дніпропетровської гідробіологічної школи техногенно трансформованих прісноводних екосистем (30-ті – 90-ті рр. XX ст.)(НТУ "ХПІ", 2015) Байдак, Леонід АндрійовичДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 – історія науки і техніки. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2014. Дисертаційна робота є комплексним дослідженням, присвяченим висвітленню основних етапів наукової діяльності дніпропетровської гідробіологічної школи: дослідження техногенно-трансформованих прісноводних екосистем впродовж 1930–1990 рр. Показано процес формування наукового колективу, який першим у межах Радянського Союзу та одним з перших у світі розпочав дослідження трансформації прісноводних екосистем, що є актуальним у сучасних умовах стрімкого погіршення стану водних екосистем. Вперше запропонована періодизація становлення і розвитку дніпропетровської гідробіологічної школи, виділено чотири основні періоди. Виявлено, що різні періоди розвитку лідерами дніпропетровської гідробіологічної школи були такі видатні вчені, як Д. О. Свіренко (1927–1941 рр.), Г. Б. Мельников (1944–1973 рр.), А. І. Дворецький (з 1976 р.). Показано, що початковий період наукової діяльності видатного вченого-гідробіолога, полярника, академіка П. П. Ширшова мав вагомий вплив на становлення наукового світогляду вченого в майбутньому. Окреслено основні теоретичні й практичні надбання вчених, одержані при дослідженні Каховського і Дніпродзержинського водосховищ на Дніпрі, річок Донбасу і Приазов’я, водоакумулюючих водосховищ Криму, водних екосистем Придніпров’я. Окреслені новаторські напрями наукових досліджень, започатковані науковцями гідробіологічної школи, зокрема, дослідження розвитку технічної, космічної гідробіології та прісноводної радіоекології в Україні.