Оптимізм майбутнього інженера як умова його успішного особистісно-професійного розвитку

Abstract

У статті досліджено особливості оптимізму, його важливість для успішного особистісного та професійного розвитку. Визначено, що оптимізм розкриває мотиваційну спрямованість особистості на успіх, яка у несприятливих обставинах активізується, розвивається і закріплюється. За допомогою теоретичного аналізу розкриті індивідуально-психологічні детермінанти оптимізму: загальна довіра, особливості сенсожиттєвих орієнтацій та мотивація особистості, які були емпірично перевірені. Емпіричний аналіз свідчить про досить невисокий рівень оптимізму майбутніх фахівців з інженерної діяльності, які песимістично оцінюють свої здібності та вміння, мають низький рівень розвиненості установок на успіх, відсутність віри у свої зусилля та здатність реалізуватися за допомогою особистісних досягнень. Проведений регресійний аналіз довів статистично достовірний внесок у залежну змінну «оптимізм» таких предикторів як, «загальна довіра», «цілі», «локус-життя». На основі цього побудована математична модель прогнозування формування оптимістичного світогляду, який може впливати на успішність навчальної діяльності та професійної підготовки майбутніх фахівців у інженерних галузях. Зроблено висновок, що студенти-оптимісти мають більш високий рівень мотивації досягнення успіху, цілеспрямованості, контролю над власним життям, потенціалу для реалізації цілей у житті в цілому, та навчальній діяльності, зокрема. Отже, оптимізм впливає на продуктивність й ефективність навчальної діяльності.