Кафедра "Загальна електротехніка"

Постійне посилання зібрання

https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2838

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ze

Кафедра "Загальна електротехніка" заснована в 1931 році на базі електротехнічного факультету.

Курс електротехніки як самостійної дисципліни першим почав читати Клобуков Микола Петрович ще в 1892 році. Першим завідувачем кафедри був професор Копняєв Павло Петрович.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" .

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 5 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 3 – доцента.

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 309

Reduction of the auto seismic component of error of a ballistic laser gravimeter by excitation of an inductiondynamic catapult from an AC voltage source
(Національний науковий центр "Інститут метрології", 2021) Bolyukh, V. F.; Vinnichenko, A. I.; Omelchenko, A.
The purpose of the study is to analyse the influence of the excitation of an induction-dynamic catapult of a ballistic laser gravimeter from an AC voltage source at different frequencies on electromechanical indicators that provide a reduced value of the auto seismic component of error in measuring the gravitational acceleration g due to a decrease in the recoil force. A mathematical model of the gravimeter catapult when excited from an AC voltage source is proposed, taking into account the interrelated electrical, magnetic and mechanical processes. The nature of the electromechanical processes in the catapult of the gravimeter with such excitation has been established. It is shown that a phase shift occurs between the currents in active elements, as a result of which positive (repulsive) pulses of the electrodynamic force alternate with negative (attractive) pulses of force. A criterion for the efficiency of the gravimeter catapult has been introduced, taking into account the maximum value of push of the test body at the smallest values of the electrodynamic force and current of the inductor winding. It was found that the highest efficiency of the gravimeter catapult is provided at a frequency of 250 Hz, at which the catapult efficiency is 3.5 times higher than at a frequency of 50 Hz. It is shown that the transition from the method of excitation of an induction-dynamic catapult with one short pulse to excitation from an AC voltage source makes it possible to reduce the uncertainty in measuring the gravitational acceleration.
Эффективность электромеханических импульсных преобразователей индукционного типа. Критерии и анализ
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2004) Болюх, Владимир Федорович
Предложены критерии для оценки и анализа эффективности электромеханического импульсного преобразователя индукционного типа, основанные на учете потерь энергии в обмотках индуктора и якоря, импульса электродинамической силы, действующего на ускоряемый якорь, и кинетической энергии. Проанализировано влияние полного и частичного охлаждения жидким азотом обмоток, а также материала якоря на основные критерии эффективности и показатели работы преобразователя.
Анализ систем возбуждения линейных импульсных индукционных двигателей
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2004) Болюх, Владимир Федорович; Марков, Александр Михайлович; Лучук, Владимир Феодосьевич; Щукин, Игорь Сергеевич
Проведен анализ и предложена классификация систем возбуждения линейных импульсных индукционных электродвигателей, содержащих емкостные и индуктивные накопители энергии и источники постоянного напряжения. Предложены параметры по оценке эффективности электродвигателей при использовании различных типов систем возбуждения. Установлены общие закономерности и различия рабочих характеристик и параметров электродвигателей, использующих различные типы систем возбуждения.
Параметрический синтез электромеханических преобразователей с использованием генетических алгоритмов
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2004) Болюх, Владимир Федорович; Лысенко, Людмила Ивановна
Предложена методика синтеза параметров высокоэффективных электромеханических импульсных преобразователей индукционного типа. Она включает обоснование основных исходных параметров, функциональных и параметрических ограничений, основываясь на сочетании генетических алгоритмов и метода деформируемого многогранника. Установлены основные параметры и особенности рабочих характеристик дисковых и цилиндрических преобразователей и показано, что криогенное охлаждение существенно повышает их рабочие показатели.
Розвиток CO₂-лазерів на основі газової детонації
(Військова академія, 2014) Серпухов, Олександр Васильович; Коритченко, Костянтин Володимирович; Кістерний, Ю. І.; Беляков, В. І.
Дослідження газодетонаційної установки для метання
(Військова академія, 2014) Сакун, Олександр Валерійович; Хілько, Ю. В.; Коритченко, Костянтин Володимирович
Електророзрядні системи метання для захисту бронеоб'єктів
(Військова академія, 2014) Олійник, О. М.; Месенко, Олександр Петрович; Сакун, Олександр Валерійович; Коритченко, Костянтин Володимирович
Електророзрядні системи прискореного пуску танкових двигунів
(Військова академія, 2014) Коритченко, Костянтин Володимирович; Бізонич, Д. В.
Лінійні імпульсні електромеханічні перетворювачі
(ТОВ "Планета-Принт", 2022) Болюх, Володимир Федорович; Коритченко, Костянтин Володимирович; Кочерга, Олександр Іванович
Розглянуто ударно-силові пристрої та електромеханічні прискорювачі. Описані експериментальні дослідження і практичне застосування перетворювачів для електромагнітної катапульти БПЛА, очищення технологічного обладнання від сипких матеріалів, пристроїв знищення інформації на цифрових накопичувачах, балістичного гравіметра для вимірювання прискорення вільного падіння, газодетонаційного прискорювача плазмового утворення в повітряному середовищі. Призначено для спеціалістів в області імпульсної електромеханіки, студентів, аспірантів та наукових співробітників.
Человеческое тело как источник энергии
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Гончаров, Евгений Викторович; Крюкова, Наталья Валерьевна; Марков, Владислав Сергеевич; Поляков, Игорь Владимирович
В статье рассматриваются актуальные проблемы использования энергии, выделяемой человеческим телом. Возникает вопрос, а сколько энергии может вырабатывать человеческое тело? А возможно ли использовать эту энергию для бытовых и промышленных нужд? В 18 и 19 веках появились первые научные работы на эту тему. Выяснилось, что носителями зарядов в белках живого организма являются протоны и электроны, которые вместе с системой электронно-дырочной проводимости создают присущую только живому организму проводимость. Электрическая активность мозга оценивается импульсами напряжения амплитудой 500 мкВ различной частоты от 0,5 до 55 Гц. Получить импульсы с такой частотой и такой амплитудой от носителей заряда только ионного типа невозможно. Электрохимические источники тока инерционны, поэтому это может являться прямым доказательством наличия в мозгу и нервной системе электронного движения носителей заряда. Вполне реально использовать тепловую энергию человеческого тела. В настоящее время центральное здание Стокгольмского железнодорожного вокзала превращено в своеобразный экспериментальный полигон. Ежесуточно через здание вокзала проходит около 250 тыс. человек, которые выделяют до 25 МВт тепловой энергии. Большая ее часть в виде нагретого воздуха собирается в вентиляции и через теплообменники энергия передается на нагрев воды в системе отопления другого здания. По приблизительным оценкам эффективность такой системы позволяет экономить до 25% энергии, расходуемой на отопление здания. Внутри человека вырабатываются электрические токи различных частот в 7 биологических электростанциях: в сердце, в мозге и в пяти органах чувств. Все электричество, которое вырабатывается внутри человеческого организма, поглощается его же тканями. Ни один электрон, произведенный внутри живого организма, не покидает человеческое тело, и не переходит в окружающую среду, а поглощается кожей. Этим и обусловлена замкнутость электрической системы человека. Организм сам поглощает все электричество, которое ранее он же и произвел. Вырабатываемая человеческим телом энергия подразделяется на механическую, тепловую и электрическую. Наиболее эффективно можно использовать тепловую энергию человеческого тела. Механическая энергия также может быть использована, однако с гораздо меньшей эффективностью. Электрическую энергию человеческого тела на данном этапе развития науки и техники использовать практически невозможно. Ее использование видимо станет реальным в очень отдаленном будущем.
Збірник задач з електротехніки
(ООО "Планета-Принт", 2021) Болюх, Володимир Федорович; Коритченко, Костянтин Володимирович; Марков, Владислав Сергійович; Поляков, Ігор Володимирович; Гончаров, Євген Вікторович; Крюкова, Наталія Валеріївна; Мусихіна, Наталія Павлівна
У збірнику подані задачі з основних розділів курсу електротехніки для студентів неелектричних спеціальностей вищих навчальних закладів. Збірник складається із задач з розв’язаннями, а також із задач, які пропонуються для самостійного розв’язання. Використаний ряд задач всеукраїнських олімпіад з електротехніки, які проводилися у НТУ "ХПІ" (м. Харків) в 2005 –2019 р.р. Призначено для студентів і викладачів електротехніки під час підготовки до олімпіад з електротехніки, а також при викладанні відповідних дисциплін та самостійної роботи студентів у процесі навчання.
Силові показники лінійних імпульсних електромеханічних перетворювачів індукційного та електродинамічного типів
(Національний гірничий університет, 2017) Кочерга, Олександр Іванович
Розвиток, конструювання та використання безпілотних літальних апаратів для ліній електропередач
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Гончаров, Євген Вікторович; Крюкова, Наталія Валеріївна; Вєтвицька, Соф'я Олександрівна; Марков, Владислав Сергійович; Поляков, Ігор Володимирович
У статті проведено огляд методів із вдосконалення технологій моніторингу та обстеження стану електромереж. Проаналізовано стан розвитку з конструювання та методів використання безпілотних літальних апаратів, які призначені до обслуговування ліній електропередачі. Розглянуто низку питань зі створення концепції безпілотних літальних апаратів з високою підйомною здатністю, що дозволяє їх застосувати для різних засобів призначення з обслуговування ліній електромереж, а це в свою чергу зменшує капітальні витрати. Безпілотні літальні апарати набувають все більшого використання комунальними підприємствами, що знижує ризики та вартість обслуговування у порівнянні з іншими системами моніторингу ліній електропередачі. Визначено, що в галузі електроенергетики найбільш перспективним з методів контролю ліній електропередачі є застосування безпілотних літальних апаратів сумісно з використанням сучасного вимірювального обладнання і цифрових технологій. Зроблено висновки, що вагомою перевагою використання безпілотних літальних апаратів є їх транспортна прохідність, яка зменшує витрати та підвищує ефективність їх використання, як засіб з визначення перспективних місць для розташування вітроелектростанцій. Відзначено, що з переходом світової електроенергетичної галузі на використання безпілотних літальних апаратів буде забезпечено ресурсозбереження і зменшені витрати. Більш того, визначено, що використання безпілотних літальних апаратів з високою підйомною здатністю дозволяє мінімізувати витрати на використання додаткової підйомної техніки та технічного персоналу. Зокрема, безпілотні літальні апарати з високою підйомною здатністю, що використовують вогнемети, можуть ефективно усувати такі перешкоди, як засмічення на лініях електропередачі. Відмічається, що за рахунок використання безпілотних літальних апаратів підвищиться безпека праці співробітників з обслуговування електроенергетичних об’єктів та ліній електромережі. Отримані результати з аналізу технічного стану використання безпілотних літальних апаратів вказують на перспективність впровадження систем віддаленого контролю та моніторингу експлуатаційного стану ліній електропередачі.
Об определении понятия "реактивная мощность"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Гончаров, Евгений Викторович; Крюкова, Наталья Валерьевна; Марков, Владислав Сергеевич; Поляков, Игорь Владимирович
Определение понятия «реактивная мощность» нуждается в уточнении, так как в литературе зачастую оно дается крайне расплывчато, что вызывает трудности восприятия у студентов и не совсем понятно широкой публике. Анализ многочисленных источников показывает, что физический смысл этого понятия почти ускользает из приведенных в этих источниках определений. Причем, формула, по которой вычисляется реактивная мощность, нареканий не вызывает. Однако она не объясняет физический смысл понятия. Необходимость в емком и отражающем физический смысл определении давно назрела. Анализ литературных источников позволяет сделать вывод, что реактивной мощности, соответствует энергия, которая идет от источника к потребителю и возвращается обратно, причем, процесс круговорота этой энергии протекает без рассеивания. Эта энергия сохраняется в индукторах, поддерживая неизменное значение тока, и конденсаторами, потому что они заряжаются и разряжаются, поддерживая неизменное значение напряжения. Индуктивность и емкость цепи потребляют и возвращают реактивную мощность. Мощность, передаваемая индуктивности, сохраняется в магнитном поле, когда поле расширяется и возвращается к источнику, когда поле схлопывается. Мощность, подаваемая на емкость, сохраняется в электростатическом поле, когда конденсатор заряжается и возвращается к источнику, когда конденсатор разряжается. Эта мощность, подаваемая в цепь источником, не потребляется. Она вся возвращается к источнику. Таким образом, активная мощность, которая представляет собой потребляемую мощность, равна нулю. Мы знаем, что переменный ток постоянно меняется; таким образом, постоянно возникают циклы расширения и схлопывания магнитных и электростатических полей. Предложено следующее определение: нерассеиваемая электрическая энергия переменного тока, которая возбуждает магнитные или электрические поля, соответственно в индуктивных и емкостных элементах и, поступающая от них обратно в сеть, называется реактивной мощностью.
Розрахунок електричних кіл та електротехнічних пристроїв
(ТОВ "Планета-Прінт", 2019) Болюх, Володимир Федорович; Коритченко, Костянтин Володимирович; Марков, Владислав Сергійович; Поляков, Ігор Володимирович
Наведено загальні теоретичні відомості про електричні кола та будову, принцип дії та розрахунок характеристик електричних двигунів постійного та змінного струму, наведені варіанти та приклади розрахунку завдань. Призначено для самостійної роботи студентів очної та заочної (дистанційної) форми навчання над розрахунково-графічними завданнями та над курсовою роботою низки електротехнічних дисциплін, зокрема, "Електротехніка та електромеханіка", "Електротехніка та електроніка", "Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка".
Особенности возбуждения линейного электромеханического преобразователя индукционного типа от источника переменного тока
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Болюх, Владимир Федорович; Кашанский, Юрий Владимирович; Щукин, Игорь Сергеевич
Разработана цепная математическая модель линейного электромеханического преобразователя индукционного типа при возбуждении от источника переменного тока, в которой решения уравнений, описывающие взаимосвязанные электрические, магнитные, механические и тепловые процессы, представлены в рекуррентном виде. Установлено, что при работе преобразователя в ударно-силовом режиме электродинамическая сила изменяется с удвоенной частотой, принимая как положительные, так и отрицательные значения. Положительные значения силы превышают отрицательные и величина импульса электродинамической силы с каждым периодом увеличивается. В зависимости от начальной фазы напряжения относительное изменение величины импульса силы составляет 1,5 %. При работе преобразователя в скоростном режиме максимальный ток в обмотке индуктора в первый полупериод имеет наибольшее значение, но через несколько периодов принимает постоянное значение. В зависимости от начальной фазы напряжения относительное изменение максимальной скорости обмотки якоря составляет 2,5 %.
Анализ опыта проведения лабораторных занятий по электротехнике
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Гончаров, Евгений Викторович; Марков, Владислав Сергеевич; Поляков, Игорь Владимирович
В статье рассмотрены проблемы и опыт проведения лабораторных занятий по электротехнике. Рассматриваются такие актуальные вопросы преподавания: как согласовывать учебный процесс во всех его формах, т. е. лекционные занятия с практическими и особенно с лабораторными занятиями? Какие методические приёмы способствуют наиболее эффективной работе студентов в электротехнической лаборатории и лучшему усвоению учебного материала? Как стимулировать студентов к овладению знаниями в процессе прохождения лабораторного практикума? Собирая электрическую цепь на стенде по заданной схеме, студент должен воочию понять структуру электрической цепи, понять различие между цепями постоянного и переменного тока, понять различия между однофазной и трехфазной цепью переменного тока, между генераторным и двигательным режимом работы электрической машины. Студенты получают навыки при работе с измерительными приборами, что важно для студента технического профиля. Сделаны следующие выводы: проведение лабораторных занятий в процессе подготовки студентов по электротехнике играет ключевую роль, и сокращать количество академических часов на проведение таких занятий недопустимо; нельзя свести процесс проведения лабораторных занятий по электротехнике только к работе с компьютерными программами, а использовать их нужно, как дополнительный инструмент в учебном процессе; повышение качества преподавания не сводится к увеличению темпа изложения материала и перегрузки информацией студента, здесь важен умеренный темп и разумная инерционность, иначе усвоения материала не произойдет; качество преподавания обеспечивается: за счет внятности, последовательности и логичности, четкости постановки задачи  студент должен понимать, что ему нужно делать на каждом этапе работы, т. е. преподаватель обеспечивает обратную связь со студентами и контролирует их, исправляя ошибки, обращая внимание на важные нюансы учебного материала; контроль усвоения происходит в форме собеседования, причем, критерии оценки заранее оговорены и известны каждому студенту; на одного преподавателя в лаборатории не должно быть свыше 12 студентов, иначе усложняется образовательный процесс и повышается нагрузка на преподавателя, что может приводить к жесткому стилю преподавания; необходимо поощрять и стимулировать прилежание и стремление студентов к овладению знаниями и получению хороших оценок.
Дослідження лінійного імпульсного електродинамічного перетворювача
(2017) Кочерга, Олександр Іванович; Болюх, Володимир Федорович
У багатьох галузях науки і техніки широко використовуються лінійні імпульсні електромеханічні перетворювачі, які забезпечують потужні силові імпульси. Одними з найбільш перспективних являється перетворювачі електродинамічного типу, в якому нерухомий індуктор та рухомий якір виконані у вигляді багатовиткових котушок, що електрично з’єднані між собою. Індуктор і якір лінійного імпульсного електродинамічного перетворювача (ЛІЕП) збуджуються струмом від ємнісного накопичувача енергії за допомогою електронних приладів аперіодичним струмом. Мета роботи. Дослідження впливу захисного електропровідного диску (ЗЕД), що розташовується між якорем та ударно-виконавчим елементом, і схеми з’єднання якоря та індуктора на силові показники ЛІЕП.
Comparative analysis of constructive types of combined linear pulmonary electromechanical converters
(Симфонія форте, 2018) Bolyukh, V. F.; Kocherga, O. I.
Силовые показатели линейного ударно-индукционного преобразователя с комбинированным якорем
(2017) Кочерга, Александр Иванович; Болюх, Владимир Федорович

Переглянути

Нові надходження