Кафедра "Філософія"

Постійне посилання зібрання

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/philosophy

Сучасна назва – кафедра "Філософія", первісна – кафедра діалектичного та історичного матеріалізму.

Кафедра створена 20 квітня 1957 року з ініціативи Івана Івановича Чорного, який і став її першим завідувачем.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора і 4 кандидата філософських наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 632
  • Документ
    Міфи та їх вплив на поведінку людини
    (Scientific Publishing Center "Sci-conf.com.ua", 2022) Фарафонова, Ірина Анатоліївна
  • Документ
    Травматичне розщеплення та культурні стереотипи і етнічна ідентичність в світлі розуміння опозиції "свій" – "чужий"
    (Видавництво Національного університету "Острозька академія", 2023) Годзь, Наталія Борисівна
    Розглянуто питання ідентичності та національну специфіку на прикладі порівняльного аналізу текстів народних казок різних етно сів. Було запропоновано низку основних стандартів, за якими носії від носять себе до певних груп та розуміють відмінності поміж «своїми» та «чужими». Там же було запропоновано їх розділяти на ауто- та гетеростереотипи. При цьому наголошувалося, що аутостереотипи це група ознак за якими визначається низка націоспецифічних рис.
  • Документ
    Практична сторона екологічної футурології в світлі російсько-української війни (російської збройної агресії проти України)
    (Marijmpolės kolegija, 2023) Годзь, Наталія Борисівна
    Застосування збройної сили проти суверенітету та територіальної цілісності України, розпочате російською федерацією з 2014 року відповідно, пройшло декілька стадій в ході яких змінювались складові ведення військових дій та поглиблювалися її наслідки як для двох держав, так і для світу в цілому.
  • Документ
    Стандарти та традиції у науковій комунікації під час війни та повоєнного простору (культурологічний та екологічний аспект)
    (Видавництво Національного університету "Острозька академія", 2023) Годзь, Наталія Борисівна
  • Документ
    Академічний плагіат як специфічна форма плагіату взагалі. Плагіат та питання збереження авторських прав
    (Інститут міжнародної академічної і наукової співпраці, 2022) Годзь, Наталія Борисівна
  • Документ
    Питання розгляду специфіки етноконфліктів
    (Scientific Publishing Center "Sci-conf.com.ua", 2022) Годзь, Наталія Борисівна
  • Документ
    Морально-етичні аспекти трансгуманізму
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Косс, Андрій Миколайович
  • Документ
    Духовное здоровье как цель саморазвития
    (ТОВ "Друкарня Мадрид", 2021) Мищенко, Виктор Иванович
  • Документ
    Екологічна футурологія як базова модель для можливостей розвитку особистості
    (ТОВ "Друкарня Мадрид", 2021) Годзь, Наталія Борисівна
  • Документ
    О проблеме общения в информационном обществе
    (ТОВ "Друкарня Мадрид", 2021) Дышкант, Татьяна Николаевна
  • Документ
    The body in christianity on the basis of the crisis of the corporeal in modern culture
    (Lietuvos sporto universitetas, 2023) Dolska, Оlga; Tararoyev, Jakov; Dishcant, Tetyana
    This article is devoted to the meanings and practises of the body in Christian culture and the issue of preserving and continuing this tradition in modern culture. Since it is about the semantic contexts of the body, the article uses the phenomenological method in combination with hermeneutic analysis. The authors consistently deploy several logical lines. The fist line is related to the description of such a direction as hesychasm, its practises and attitude toward the body. At the same time, the ethical potential of hesychasm and the pathos of physicality as an instrument of morality are emphasised. The second line revolves around the practical attitude to the body in modern culture: the preservation of the Christian tradition, the natural characteristics of the body, and understanding the meaning of the body. The third line is connected with the loss of the “sanctity” of the body and the unawareness of this loss on the part of the common citizen and, as a result, the erosion of the ethical and natural meaning of the body. According to the authors, history will show how terrible these changes in meaning can be.
  • Документ
    Філософський контекст категорії управління як підґрунтя для когнітивних моделей мислення військового керівника
    (Видавничий дім "Гельветика", 2023) Тарароєв, Яків Володимирович; Дишкант, Тетяна Миколаївна
    В статті зроблений аналіз категорії управління в її сучасному розумінні. Дається її визначення, зроблене на ґрунті роботи із словниками. Показано, що на початку ХХ ст. ставився наголос на зміну терміну управління на термін менеджмент. Але вже з 80-х рр. саме фахівці в галузі менеджменту підкреслили розрив самого процесу менеджменту із теоретико-філософським баченням предмету управління. Тому, на думку авторів, розгляд питання змісту категорії управління (і не тільки як категорії, але і як феномену, і як процесу) необхідно починати із філософських праць і слідкувати за основним змістом розуміння цієї категорії. Аналіз останніх вказує на тісний зв’язок між процесом управління та багажем певних знань, роботи думки керівника, його вміння орієнтуватися на певні моделі пояснення когнітивного характеру. На прикладі феномену військового управління автори показують що особливістю сучасного стану управління є володіння освітою такої якості, яка б дала змогу «бачити» предмет дії в системному ракурсі з урахуванням усіх можливих складових цього процесу. В якості підтвердження аналітичних пошуків дається аналіз форм детермінізму, якими оперує сучасна наука. Вказується на когнітивно-теоретичний характер мислення керівника, пояснюється необхідність оперування такими термінами, як лінійна та нелінійна модель опису та пояснення (розвитку, подій, ситуацій відносно предмету дії).
  • Документ
    Ontological Prerequisites for the Emergence of Scientific Cosmology in the Context of the Emergence and Development of the Scientific Thinking
    (International Society of Philosophy and Cosmology (ISPC), 2024) Tararoev, Jakov; Horodyska, Olga; Dolska, Olga
    The article argues that scientific cosmology, the study of the Universe’s origin, evolution, and structure, remains an essential and integral part of scientific thinking. The article traces the roots of scientific thinking back to ancient Greek philosophy, particularly the work of Plato and Aristotle. These philosophers were the first to provide a clear justification for scientific knowledge, laying the foundation for its development in subsequent centuries. However, modern science no longer accepts their justifications as definitive. This raises the question: how can scientific thinking function without the traditional foundations laid by the Greeks? The article proposes a solution: general concepts can objectively exist as a property of the inherent uniformity and isotropy of space and time. This is not limited to just geometric and physical forms but extends to social, cultural, and other realms. Space can be understood as having dimensions, sets of characteristics used to define an object. These “spaces” are abstract constructs humans create to solve specific problems. The same object can occupy homogenous or heterogeneous spaces, depending on the problem being tackled. Time, unlike space, is irreversible and intrinsically anisotropic. However, it can be considered quasi-isotropic and quasi-homogeneous in some specific cases. The development of these concepts of homogeneity and heterogeneity in both physical (geometric) space and time constitutes the foundation of scientific cosmology.
  • Документ
    Про інтелектуальні зрушення в історії людства (мислення для інформаційного простору)
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Сунь, Вей; Дольська, Ольга Олексіївна
    Стаття присвячена одному з найактуальніших питань сучасної філософії, а саме ‒ проблемі формуванні інтелектуального багажу людства. Мова йде про інтелектуальні революції, про їхній характер і періоди становлення. Автори використовують метод філософської рефлексії, спираючись на першоджерела попередніх дослідників цього процесу, починаючи з їхнього концептуального аналізу з метою відстежити періоди і характерні ознаки розвитку цих складних процесів еволюції людини і її інтелектуального підґрунтя. Автори висувають тезу, що сьогодні людство знаходиться на порозі третьої інтелектуальної революції. Підтвердженням цього є активне використання нового термінологічного словника, який вже став "повсякденням" нашого життя, не зважаючи на те, що він є результатом розвитку високих технологій інформаційного характеру. Підкреслюється також ідея того, що трансформація мислення окремих людей, які працюють і думають за нових умов, викликана наукою та високими технологіями. Цей фактичний матеріал прямо і побічно "впливає" на зміни у характері мислення широких верств суспільства, і, як слідство, адаптування до трансформацій у евристичній сфері охоплює величезні за масштабом маси людей.
  • Документ
    Взаємозв'язок технологічної та інтелектуальної трансформації сучасної цивілізації
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Шимченко, Ольга Вікторівна
    У статті розглядається особливості та взаємозв’язок між технологічною та інтелектуальною цивілізаціями. Аналізуються ключові аспекти впливу технологій на інтелектуальний розвиток суспільства та його культурно-історичні наслідки. Доведено, що концепція трансформації передбачає, що процес спрямований на досягнення більш високого рівня розвитку в рамках існуючих еколого-економічних відносин. Аналізується взаємодія технологічних інновацій та інтелектуальних змін у різних сферах життя та висвітлюються майбутні перспективи в цьому контексті.
  • Документ
    Вплив кризових ситуацій на людей з лідерською життєвою позицією: соціально-філософський аспект
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кузьменко, Наталя Анатоліївна
    Тема дослідження має велике значення в сучасному світі, де нестабільність та невизначеність стають невід’ємною частиною нашого життя, особливо у стані воєнної кризи та «повоєння». Поданою статтею ми розкриваємо тему через кілька ключових аспектів, а саме: по-перше, кризові ситуації вимагають від лідерів ефективного прийняття рішень в умовах сьогодення; по-друге, філософія лідерства на сьогодні розглядається як інструмент аналізу та формування лідерських якостей, спрямованих на розв’язання соціальних та етичних питань. Також у статті ми акцентуємо увагу на тому, як кризові обставини формують сприйняття лідерів як фігур влади та впливають на соціально-культурні аспекти. Усе це взаємодіє із соціально-філософським аспектом, де етичні норми, культурні цінності та соціальна відповідальність лідера стають предметом уваги.
  • Документ
    Трансгуманізм як технологія до безсмертя: історико-філософські розвилки
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Косс, Андрій Миколайович
    У статті використовується аналітико-системний, антропологічний, концептуальний, порівняльно-емпатичний, історико-хронологічний, історико-компаративістський та інші підходи, які дають можливість спиратися на терміни: теогуманізм, класичний гуманізм, механістично-функціональний гуманізм, постгуманізм, неогуманізм. В античний період починають з’являтися різні джерела та підходи щодо розуміння людини як природної істоти. Виникають різноманіття джерел та течій розуміння гуманізму. У той час існував рабовласницький лад, в якому розглядали рабів як знаряддя праці, які мають здатність розмовляти, на відмінну від биків, візків, лопат та плугів. Такі стосунки не можна назвати емпатичними взаємовідносинами, в той самий час рабовласники проявляли емпатію до рівних своєму соціальному класу. В епоху Середньовіччя виникає гуманізм, який базується на сутності обожнювання людини, її взаємозв'язків із себе подібними та світом через призму теоцентризму. Цей підхід сформував теорію теогуманізму, на базі якого сформувався теотрансгуманізм, який застосовував релігійно-духовні технології для вдосконалення душі. На цьому еволюційному етапі гуманізму тіло розглядається як джерело низинних егоїстичних бажань та гріхів. Теотрансгуманізм відкриває шлях до безсмертя через порятунок від гріховних думок та вчинків, а взаємини між людьми базуються на любові через божественну іскру в кожному індивіді. В епоху Відродження відбувається повернення до природності людини, але вже на біологічній основі. Цей гуманізм базується на антропоемпатії та застосовує тілесно спрямовані технології для вдосконалення індивіда. Антропогуманізм, на відмінну від теогуманізму, розглядає тілесні потреби людини не як гріховну природу, а джерело, яке дозволило підкорити тварин та природу своїй волі. Цей еволюційний етап гуманізму базується на антропоцентризмі та антропоемпатії та вбачає вдосконалення людини через тілесно спрямовані технології. Завдяки активному розвитку різноманіття технологій з'являються заводи та фабрики, робиться акцент на необхідності задоволення постійно зростаючих потреб суспільства, а людина починає розглядатися як природно-функціонуюче явище. Виникає механістичний гуманізм, у рамках якого індивід ототожнюється з механізмом, годинником та вічним двигуном, та використовує для вдосконалення своєї тілесності особливості роботи верстатів, машин та інших механізмів. Застосування механістичних технологій дозволяє підвищити функціональні можливості людини, а тілесність виступає її просторово-часовим обмеженням. На цьому етапі починають виникати постгуманістичні тенденції. Якщо механістичний гуманізм розглядає технології для поліпшення процесів функціонування, то постгуманізм їх застосовує в аспекті вдосконалення якості тілесного вмістилища, яке є межею буття людини. З’являється більш глибинне розуміння можливостей людського функціонування та перспектива реалізації давньої мрії людства набуття безсмертя. У рамках постгуманізму постає проблема установлення меж буття людини. Адже їх технотрансгуманістичне порушення веде до деформування антропоцентризму та ставить до провідних позицій технології та егоїзму. У рамках постгуманізму формується нове ставлення до розуміння людини як біологічно-штучного явища. При використанні біоетики межа розуміння людини постійно змінюється та залежить від прогресу науки та технологій. Все це призводить до формування нового еволюційного етапу гуманізму – неогумагнізму, який базується на антропобіоцентризмі та біоантропоемпатії, та має вплив на формування сучасного планетарного світогляду.
  • Документ
    Principles of organization and management of private sports school (social and philosophical perspective)
    (Lietuvos sporto universitetas, 2023) Lobas, Viktoria; Dolska, Olga; Horodyska, Olga
    In modern society, the process of increasing the number of non-formal education institutions is intensifying, among them sports institutions receive special attention: private schools, sections, sports trainings, etc. Therefore, the authors of the article focus on one of the components of the organization of the yoga school - the principles of its organization and management and their conceptual nature. Since the school has been operating for more than a year, its founders intend to share their experience. The authors emphasize that the development of these principles took place over a long period of time and was practiced at school classes at the beginning of its existence. The complexity, duration and thoroughness of this process is explained by the rather difficult work of filling the content of the programs under which the school works and philosophical training, which allows emphasizing the line "body-mind-spirit". successful when applying two methodological lines. The first is based on the value-content nature of rationality in education, the second emphasizes the potential of such values, which have an undoubted influence on the formation of human sociality. According to the founders of the school, the conceptual nature of management principles is successful when applying two methodological lines. The first is based on the value-content nature of rationality in education, the second emphasizes the potential of such values, which have an undoubted influence on the formation of human sociality.
  • Документ
    Реабілітація як відновлення цілісності в контексті особливостей розуміння практичного значення застосування лінгво-філософського аналізу сучасної дійсності
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Годзь, Наталія Борисівна; Круць, Олександр Анатолійович
    Актуальність статті полягає в продовженні дослідження феномену війни та повоєння, в яких одним з головних проблемних питань є питання захисту, відновлення як загальної системи держави на всіх її складових компонентах, так і підтримка та відновлення громадян країни, технологій, виробництва та її природних ресурсів (де це можливо зробити). Війна представляє собою збройний конфлікт, в якому на разі як показує практика активно використовуються нові і старі форми зброї, технологій та інші елементи втручання та деструкції з боку ворога. Філософія тісно пов’язана з питаннями ідеології, питаннями здоров’я, тощо, саме тому, сучасна агресія супроти України при дослідженні показує низку відмінностей як у веденні війни, так і у питаннях теорії та практики реабілітації в порівнянні з попередніми війнами та, як наслідок, з очікуваним періодом повоєння. Саме це та відновлення цілісності або реабілітації і є питанням першочергового вивчення та запровадження їх висновків на теоретичному та практичному рівнях не лише у філософському просторі, але і в дисциплінах та галузях інших наук.