Кафедра "Філософія"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3016
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/philosophy
Сучасна назва – кафедра "Філософія", первісна – кафедра діалектичного та історичного матеріалізму.
Кафедра створена 20 квітня 1957 року з ініціативи Івана Івановича Чорного, який і став її першим завідувачем.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора і 4 кандидата філософських наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.
Переглянути
646 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Методологічні напрями дослідження трансгуманізму(Lietuvos sporto universitetas, 2024) Косс, Андрій МиколайовичДокумент Філософське розуміння економіки сучасного світу крізь інтелектуальний спадок Аристотеля(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Захаров, Євгеній Вячеславович; Тарароєв, Яків Володимирович; Захаров, Вячеслав АнатолійовичАвтори статті, визначаючи основні характеристики сучасної світової економіки, займаються її аналізом та намагаються зрозуміти чи дійсно вона є економікою, або все ж таки вона є хрематистикою за Аристотелем. Керуючись показниками «якості життя» та кількісним співвідношенням «багатства та бідності» у світі, автори застосовують їх як еквіваленти понять «економіки» та «хрематистика» Аристотеля. Автори також звертаються до процесу «цифровізації» суспільства як головної характеристики сучасної економіки (зокрема) та як фактору, який виводить економіку у новий світ, додаючи до дискурсу етичний акцент. У кінці роботи автори наголошують на необхідності доповнення класичних концептів «економіки» та «хрематистики» новими етичними поняттями.Документ Особливості філософських методів у вивченні культури, суспільства, людини(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Владленова, Іліана ВікторівнаДосліджено філософські методи, які відрізняються універсальністю та націленістю на пошук фундаментальних засад, що дозволяє доповнити наукові методи у пошуку кореневих причин та загальних закономірностей. Доведено, що філософія не тільки перетинається з іншими науками та галузями знання, а й створює нові галузі дослідження. Розглянуто створення нових методів в рамках самої філософії. Обґрунтовано філософські методи як більш вільні та гнучкі у порівнянні з науковими методами, що дозволяє філософам досліджувати ньюанси та складності концепцій та ідей. Проаналізовано розвиток філософії мови, який дав потужний поштовх формуванню універсальних програм перекладачів на засадах штучного інтелекту.Документ Контури ноосферності у ХХІ столітті: погляд у майбутнє(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Міщенко, Віктор Іванович; Смоляга, Марина ВіталіївнаУ статті зроблено спробу осмислити сучасне розуміння ноосфери з урахуванням як досягнень людства у створені високих технологій, так і кризових явищ, які виникають в процесі досягнення планетарної стадії розвитку. Розглянуто деструктивні види діяльності і прагнення людини до творення; вказано на домінуючи види діяльності людства по відношенню до природи в різних типах цивілізацій. Виявлено глобальний ноосферний аспект інтелекту, який розкриває ноосферну єдність природи і людства, розглянуто зміст ноосферного інтелекту як цивілізаційного надбання; вказано на ознаки ноосферності в інтелектуальності особистості; запропоновано чотири етапи становлення та розвитку ноосферного суспільства.Документ Соціально-філософський аналіз сучасної IV-ої світової гібридної війни(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Коростильов, Геннадій ЛеонідовичСтаття присвячена соціально-філософському аналізу типів сучасної гібридної війни, їх основних характеристик, розкриттю факторів, які на них впливають. Обґрунтовано думку стосовно глобальних перетворень в політичній, економічній та технологічній сферах, що привело до необхідності перегляду концепції К. фон Клаузевіца. Доведено, що сьогодні війна має свої відмінності із попередніми війнами, свою типологію, забарвленість та методи ведення. Розглянуто поняття «сучасна війна» і надано його розуміння як гібридної, виділено типи сучасної гібридної війни. Розкрито роль техніки, технологій та науки у сучасній гібридній війні; обґрунтовано, за рахунок чого формується сучасна військова картина світу.Документ Переваги і недоліки цифрової освіти в контексті викладання дисціпін з точки зору філософії освіти(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Годзь, Наталія БорисівнаСтаття представляє собою перший крок автора в дослідженні футурологічного аспекту майбутньої педагогіки і системи освіти з позиції філософії та суспільствознавчих та педагогічних, медичних та психологічних наук. Статтю присвячено аналітичному дослідженню та порівняльному аналізу цифрової освіти в Китаї, Литві та Україні. За допомогою порівняльно-зіставного методу досліджено позитивні та негативні риси цифрової освіти. Доведено, що сучасність без урахування знання минулих методик технічних засобів навчання навіть в епоху діджиталізації буде не повною. Обґрунтовано значущість людського компонента у педагогіці, який не замінить жодний штучний інтелект.Документ Філософія техніки між ХХ і ХХІ століттями як відповідь на виклики війни і виходу до нової цивілізації(Харківський національний університет імені B. H. Каразіна, 2022) Городиська, Ольга Миколаївна; Міщенко, Віктор ІвановичРоздуми про техніку завжди були в центрі уваги науковців. Вони були різноманітними, що привело до диференціації форм рефлексії над технікою. Зміни торкалися, перш за все, онтологічної і гносеологічної концепцій техніки, бо саме вони «вказували» на зміни у ціннісних орієнтаціях культури і, в подальшому, цивілізації, усього людства. Сьогодні суспільство зіткнулося із викликами глобального характеру, коли активними і «безжалісними» стали питання про військову техніку, про військово-технічні зрушення і революції, про те, якою мірою людство стало заручником тих технічний відкриттів, винаходів, які можуть повністю перевернути онтологію і вітальні характеристики людства. Автори підкреслюють, що філософія завжди намагалася розглядати техніку в її єдності із соціально-культурною проблематикою. Питання майбутнього типу цивілізації не викликає жодного сумніву: вона вибудовується за рахунок технічних надбань.Але роздуми над технікою у військовій площині, які відрізняються своєю рефлексією і відкривають нові горизонти значення техніки і технічного, ще раз потребують філософського осмислення такого суттєвого феномену для людства, як техніка. Питання збалансованого підходу до техніки із відповіддю, що має стати тією могутньою силою, яка стримає деструктивні елементи предмету дослідження, знаходиться в центрі уваги авторів. У перехідний період між ХХ і ХХІ ст. філософія техніки зосереджується на питанні ідей, за рахунок яких має вибудовуваться методологічні лінії дослідження техніки і усього технічного. Очевидність того, що техніка, особливо її військові зразки набувають все більше страшенного, антилюдського характеру, не викликає сумніву. Єдине, що може змінити такі негативні елементи прогресу, ‒ це вирішальне значення духу людини. Саме дух людини має перетворитися на силу, яка має здійснювати контроль над технікою, особливо військовою, а реалізація потужності духу в ситуації сьогоднішнього дня має бути покладена в основу ідеї для оформлення будь-якої методологічної лінії у філософських роздумах про техніку.Документ Models of the Universe: ontological and physical problems(International Society of Philosophy and Cosmology (ISPC), 2022) Vladlenova, Iliana; Kalnytskyi, EduardThe primary target of this paper is a philosophical analysis of modern models of the universe in cosmology. Understanding the existence of being is directly related to understanding both the world and oneself. An important characteristic of ontology is time, matter, space which forms the ontological horizon of presence. Ontology tries to describe the fundamental principles of our universe in a comprehensive and consistent way, but the more the system includes different levels and objects, the more difficult it is to make an ontological description, especially when it comes to the structure of the universe. Cosmology historically develops in the bosom of ontological discourse, as it tries to describe the fundamental structure, nature, and dynamics of the universe. In this paper, we identify the concept of the Bipolar Universe. According to this model, two mirror-symmetric parallel universes were formed during the Big Bang. Within the framework of this concept, the problem of baryogenesis is solved. It is possible to allow some interaction between two parallel universes, for example, the correlation of the motion of matter and solve the monopole problem. The article describes the hypothesis of the existence of mirror matter. The formation of ideas about the structure of our world articulates the ontological question of what reality is and what its metaphysical essence is. Three important ontological categories: time, space, and matter, form the ontological basis of the structure of our universe.Документ Філософсько‐концептуальні підходи до визначення глобалізації(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2021) Владленова, Іліана Вікторівна; Сун, ЧанлунГлобалізація визначає процес об’єднання всього людства на планеті Земля. Саме планетарний рівень окреслює процес «глобальності». Відбувається уніфікація людської діяльності, розвиток міжнародної торгівлі, збільшується потік капіталу між країнами, відкривається доступ до іноземних ресурсів, включаючи ринки праці, відбуваються загальні тенденції інтеграції в соціокультурному та економічному контексті. Ця конвергенція сприяє посиленню взаємодії, інтеграції та взаємозалежності між націями. В філософії Е. Кассірера глобалізацію можна розуміти як символічну форму, яка в сучасних дискурсах функціонує як світогляд. Глобалізація як символічна форма стала зображенням світу, його образом, вона змінила наше розуміння простору і часу. В рамках світ‐системного аналізу капіталізм представлено як історична та соціальна система, яка інтегрує свої досягнення у «світ‐економіку», і саме методи сучасного капіталізму дозволили сучасній світовій економіці вийти за межі політичних кордонів окремих країн. На тлі глобалізаційних процесів у масовій свідомості та громадській думці формується протиріччя, представлене раціональним оптимізмом, який породив цивілізацію, і з іншої, сторони, спричинив кризу (екзистенціальну, екологічну, економічну). Процес глобалізації має онтологічний вимір. Це, перш за все, процес розширення кордонів реальності. З позицій інструменталізму та прагматизму саме наука, освіта та демократія спроможні допомогти вийти за межи часових та просторових контурів людської діяльності. В філософії техніки приділяється увага науково‐технічній революції, яка каталізувала процес глобалізації. Глобалізація породжує комплекс найгостріших соціокультурних протиріч та вимагає адекватного осмислення та дослідження, яке плідно можна проводити в рамках філософського аналізу, який сам по собі має високий рівень системного узагальнення. Процес глобалізації має онтологічний вимір, який знаходиться в процесі розширення кордонів реальності, як фізичної, так і віртуальної. В рамках інструменталізму та прагматизму глобалізація ототожнюється з процесом демократизації. Ці ідеї розвинуті в політичній філософії Д. Роулза, який вважає можливою формування моделі глобальної справедливості на міжнародному рівні. Структураліський підхід робить спроби сформулювати онтологію процесів глобалізації на рівні міжнародних відносин. Ю. Хабермас в контексті своїх космополітичних поглядів намагається окреслити контури наднаціональної демократії. В межах соціальної онтології глобалізацію розглядають як взаємно‐конститутивні відносини між аналітично‐автономними агентами та структурами. Позиція постмодерністів окреслює можливості різних траєкторій розвитку країн на міжнародній арені.Документ Дослідження марксизму: аналітичні підходи(Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, 2022) Владленова, Іліана Вікторівна; Дун, ТінтінСтаттю присвячено дослідженню марксизму в контексті аналітичних підходів. Розглянуто центральні проблеми марксизму та спроби їх вирішити, спираючись на аналітичну традицію. Стверджується, що аналітичний марксизм не зміг обґрунтувати науковість вчення. Філософські пошуки в аналітичному марксизмі ґрунтуються навколо оцінки значення ключових марксистських ідей: революція, класова боротьба, відчуження, капіталізм.