Study of the composition of cryoprotector and technological regime in liophilization of liposomes with oxaliplatinum
Вантажиться...
Дата
2017
DOI
doi.org/10.15587/2519-4852.2017.118352
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Видавець
НВП ПП "Технологічний Центр"
Анотація
Lyophilization is one of the most prospective and technologically logical methods for preserving the structure of nanobiotechnological products. Liposomes with oxaliplatin were obtained, and a screening experiment was performed to select a cryoprotectant. Aim. The aim of the research is to obtain liposomes with oxaliplatin, determine the type of cryoprotectant and its quantity, study the parameters of lyophilisation to obtain the product with maximum encapsulation of oxaliplatin, with the save of the size of liposomes in the nano diapason, and the optimum residual moisture content. Methods. Lyophilization was carried out in a Quarco lyophilizer (PRC). The liposomal form of oxaliplatin was obtained by the method of “passive” encapsulation in combination with the ion sorption method. Results. Lactose, sucrose, maltose and trehalose dihydrate were studied as cryoprotectants. As the most perspective, was chosen - trehalose dihydrate. The optimal concentration of trehalose dihydrate in the liposomal form of oxaliplatin was researched at 8 % by weight. Also was optimized the program of freeze-drying. Primary drying with a duration of 1740 minutes was not sufficient. When the program was increased for 300 min, up to 2040 min, the values of the loss of encapsulation rate of 8 %, from 65 % before drying, to 57 % after drying were obtained. This is a good indicator, which shows an effectiveness of cryoprotectant and a rational program of freeze-drying. The size of the liposomes after drying was 112 nm, the residual moisture content, measured by K. Fischer’s method, was 2.3 %, which is within the scope of the target range. Conclusion. A technology for obtaining liposomes with encapsulated oxaliplatin has been proposed and screening studies have been carried out to determine the optimal cryoprotectant. It is proposed to use as a cryoprotector trehalose dihydrate as the most perspective. The effect of different content of trehalose dihydrate on the degree of encapsulation of oxaliplatin in liposomes was studied. It was found= that the optimal cryoprotectant concentration in the preparation is 8 % (by mass). Technological parameters of the lyophilization process of liposomes with oxaliplatin have been developed: drying time and freezing temperature. The decrease in the incorporation of oxaliplatin into liposomes during lyophilisation did not exceed 8.0 % with a residual water content of about 2.3 %. The size of liposomes after lyophilization in the nanoscale is 112 nm.
Ліофілізація є одним із найбільш перспективних та технологічних методів для зберігання структури на нобіотехнологічних продуктів. Ліпосоми із оксаліплатином були отримані, і був проведений скрінінговий експеримент для дослідження оптимального кріопротектору. Ціль. Отримання ліпосом із оксаліплатином, визначення типу кріопротектору, та його концентрації, дослідження параметрів ліофілізації для отримання продукта із максимальною інкапсуляцією оксаліп-латина, із збереженням розміру ліпосом у нанодіапазоні, та оптимальним вмістом води у ліофілізаті. Методи: Ліофілізація була проведена на ліофільній сушці Qurco (КНР). Ліпосомальна форма оксаліплатину була отримана методом «пасивної» інкапсуляції у комбінації із методом іонної сорбції. Результати: Лактоза, цукроза, мальтоза та трегалоза дигідрат були дослідженні у якості кріопротектантів. При цьому, трегалоза дигідрат виявився найбільш перспективним. Його оптимальною концін-трацією біло визнано 8 % масових. Програма ліпосомальної сушки була оптимізована. Первинна сушка тривалістю 1740 хвилин була визнана недостатньою. Після цього програму відкоректували на 300 хв у сторону збільшення, до тривалості 2040 хв. Значення втрати інкапсуляції склало 8 %, з 65 % перед суш-кою, до 57 % після сушки. Що є високим показником, який свідчить про ефективність кріопротектанту та раціональну програму сушки. Розмір ліпосом після сушки склав 112 нм, остаточний вміст вологи, ви-міряний за методо К.Фішера склав 2,3 %, що є у межах цільового діапазону. Висновки: Технологія для отримання ліпосомального оксаліплатину була запропонована. Поруч з цим був проведений скрінінговий експеримент по дослідженню оптимального кріопротектору. Найбільш перспекти-вним було показано трегалозу дигідрат у якості кріопротектору. Було вивчено вплив різного вмісту трегало-зи дигідрату на ступень інкапсуляції. Було показано, що оптимальним є вміст 8 % за массою. Було розроблено технологічні параметри процесу ліофілізації ліпосом із оксаліплатином: час сушки та температуру ліофілізації. Втрата ступеню інкапсуляції оксаліплатину у ліпосоми не перевищувала 8 %, із вміс-том остаточної вологи 2,3 %. Розмір ліпосом після процесу залишався у нанодиапазоні та складав 112 нм.
Ліофілізація є одним із найбільш перспективних та технологічних методів для зберігання структури на нобіотехнологічних продуктів. Ліпосоми із оксаліплатином були отримані, і був проведений скрінінговий експеримент для дослідження оптимального кріопротектору. Ціль. Отримання ліпосом із оксаліплатином, визначення типу кріопротектору, та його концентрації, дослідження параметрів ліофілізації для отримання продукта із максимальною інкапсуляцією оксаліп-латина, із збереженням розміру ліпосом у нанодіапазоні, та оптимальним вмістом води у ліофілізаті. Методи: Ліофілізація була проведена на ліофільній сушці Qurco (КНР). Ліпосомальна форма оксаліплатину була отримана методом «пасивної» інкапсуляції у комбінації із методом іонної сорбції. Результати: Лактоза, цукроза, мальтоза та трегалоза дигідрат були дослідженні у якості кріопротектантів. При цьому, трегалоза дигідрат виявився найбільш перспективним. Його оптимальною концін-трацією біло визнано 8 % масових. Програма ліпосомальної сушки була оптимізована. Первинна сушка тривалістю 1740 хвилин була визнана недостатньою. Після цього програму відкоректували на 300 хв у сторону збільшення, до тривалості 2040 хв. Значення втрати інкапсуляції склало 8 %, з 65 % перед суш-кою, до 57 % після сушки. Що є високим показником, який свідчить про ефективність кріопротектанту та раціональну програму сушки. Розмір ліпосом після сушки склав 112 нм, остаточний вміст вологи, ви-міряний за методо К.Фішера склав 2,3 %, що є у межах цільового діапазону. Висновки: Технологія для отримання ліпосомального оксаліплатину була запропонована. Поруч з цим був проведений скрінінговий експеримент по дослідженню оптимального кріопротектору. Найбільш перспекти-вним було показано трегалозу дигідрат у якості кріопротектору. Було вивчено вплив різного вмісту трегало-зи дигідрату на ступень інкапсуляції. Було показано, що оптимальним є вміст 8 % за массою. Було розроблено технологічні параметри процесу ліофілізації ліпосом із оксаліплатином: час сушки та температуру ліофілізації. Втрата ступеню інкапсуляції оксаліплатину у ліпосоми не перевищувала 8 %, із вміс-том остаточної вологи 2,3 %. Розмір ліпосом після процесу залишався у нанодиапазоні та складав 112 нм.
Опис
Ключові слова
oxaliplatin, liposomes, high pressure extrusion, cryoprotectant, freeze drying, оксаліплатин, ліпосоми, екструзія, кріопротектор, сушка ліофільна
Бібліографічний опис
Stadnichenko A. Study of the composition of cryoprotector and technological regime in liophilization of liposomes with oxaliplatinum / A. Stadnichenko, Y. Krasnopolsky, T. Yarnykh // ScienceRise: Pharmaceutical Science. – 2017. – № 6 (10). – С. 21-25.