Вісник № 49

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 15 з 15
  • Документ
    Використання змішаних оксидів кобальту і алюмінію для внутрішньоциліндрового каталізу
    (НТУ "ХПІ", 2017) Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Горохівський, Андрій Сергійович; Галак, Олександр Валентинович
    Розглянуто принципи формування конверсійних оксидних покривів на висококремністому сплаві алюмінію у діфосфатних електролітах методом плазмово-електролітичного оксидування. Показано, що варіювання концентрації компонентів електроліту та параметрів електролізу (часу обробки і густини струму) сприяє формуванню оксидних покривів різного складу і морфології, що включають матрицю оксиду основного металу та нестехіометричні оксиди кобальту. Сформовані змішані оксиди характеризуються мікроглобулярною структурою та значною кількістю каталітичних центрів, що забезпечує високу каталітичну активність в реакціях знешкодження токсикантів. Тому вбачається доцільним застосування таких покривів у робочих процесах двигунів внутрішнього згоряння для підвищення ефективності перетворення палива та зменшення токсичних газових викидів.
  • Документ
    Електролітичне осадження срібних і золотих покрить із комплексних електролітів на основі органічних лігандів
    (НТУ "ХПІ", 2017) Смірнова, Ольга Леонідівна; Юсов, Володимир Ігоревич; Шитов, Віталій Сергійович
    Досліджено кінетику електродних реакцій, що перебігають на сріблі і золоті в кислих тіокарбамідно-цитратних електролітах. Встановлено, що тіокарбамід утворює з іонами Ag+ і Au+ комплекси катіонного типу, лимонна кислота забезпечує стабільність розчинів та сприяє активному розчиненню металів. Іонізація відбувається з дифузійним контролем, а катодне відновлення металів підкорюється закономірностям змішаної кінетики. Показано, що електролітичне осадження перебігає стабільно з високим виходом за струмом і дає якісні покриття. Швидкість осадження можна підвищити за рахунок збільшення вмісту солі металу в розчині та нагріву електроліту.
  • Документ
    Исследование получения синтез-газа для производства аммиака и метанола
    (НТУ "ХПИ", 2017) Шульга, Игорь Владимирович; Гринь, Григорий Иванович; Кутовой, Дмитрий Сергеевич; Эйхман, Виталий Алексеевич; Зеленский, Олег Иванович
    Исследован метод получения сырья для синтеза аммиака и метанола газификацией березовой щепы, отходов углеобогащения, полукокса, малометаморфизованных углей. Изучены разные размеры частиц, температура, времени пребывания в реакторе при различных окислителях, сделан вывод о экономичности и целесообразности использования газификации как метода получения сырья для производств синтеза аммиака и метанола. Было оценена пригодность генераторного газа для синтеза аммиака и метанола. Результаты исследований, при внедрении в реальное производство, могут дать экономический эффект в химической промышленности.
  • Документ
    Технологічна якість пегматитів ДП «Шпат» як флюсуючої сировини для виробництва керамограніту
    (НТУ "ХПІ", 2017) Щукіна, Людмила Павлівна; Богданова, Катерина Борисівна; Пилипчатін, Олександр Вікторович; Колесник, Євгенія Володимирівна; Тихомирова, Марина Володимирівна
    Досліджена можливість використання пегматитової сировини родовища «Гірне» Житомирської області як флюсуючого компоненту керамогранітних мас. Визначена відповідність хімічного складу пегматитів вимогам діючого стандарту на кварц-польовошпатову сировину і встановлено, що за показниками калієвого модулю і вмісту оксиду феруму вони є некондиційними. Проаналізовані кількісні показники плавкос- ті дослідних порід: температури повного топлення, поверхневого натягу і в’язкості розплавів, коефіцієнтів, які характеризують активність їх взаємодії з твердою речовиною. Встановлено можливість використання пегматитів як плавнів в енергозберігаючій технології щільноспеченої будівельної кераміки з температурою випалу не вище 1150 °C.
  • Документ
    Вплив механічної обробки поверхні сплаву АМГ на поведінку анодних оксидних плівок
    (НТУ "ХПІ", 2017) Самойленко, Сергій Олексійович; Гомозов, Валерій Павлович; Дерібо, Світлана Германівна; Білоус, Тетяна Андріївна
    Розроблено технологію одержання високоякісної поверхні анодних оксидних плівок (АОП) на алюмінієвих сплавах АМг-3М шляхом їх послідовного механічного шліфування та полірування за допомогою алмазних паст різної зернистості. Вказана технологія дозволяє одержувати блискучу поліровану поверхню, значення Ra якої не перевищують 0,03 мкм. Проведено мікроаналіз матриці сплаву для визначення хімічного складу включень на поверхні алюмінієвих сплавах АМг, як перед процесом анодування, так і після, тобто безпосередньо на поверхні АОП. Визначено, що вміст легуючих елементів і домішок в одержаних АОП суттєво менший порівняно з їх концентрацією у сплаві. Одержані АОП відрізняються високими корозійно-захисними та діелектричними характеристиками.
  • Документ
    Аналіз процесу сульфатування в трубчастому плівковому реакторі методом математичного моделювання
    (НТУ "ХПІ", 2017) Подустов, Михайло Олексійович; Дзевочко, Альона Ігорівна; Лисаченко, Ігор Григорович; Дзевочко, Олександр Михайлович
    Пропонуються результати математичного моделювання для визначення оптимальних умов ведення процесу сульфатування в трубчастому плівковому реакторі з низхідним рухом плівки органічної речовини та газоподібного сульфатуючого агенту. Показані та проаналізовані впливи початкових концентрацій, витрат та температур технологічних потоків на перебіг процесу. Зроблено висновки про можливість поліпшення температурного режиму процеса сульфатування в трубчастому плівковому реакторі за допомогою сегментування охолоджуючої рубашки та зміни напрямів руху охолоджуючої рідини.
  • Документ
    Властивості покриттів сплавом цинк-нікель, осаджених при надграничних густинах струму
    (НТУ "ХПІ", 2017) Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Артеменко, Валентина Мефодіївна; Любімов, Андрій Ігорович
    Методом анодної вольтамперометрії досліджено фазовий склад сплаву цинк-нікель, осадженого з низько концентрованого слабколужного полілігандного аміакатно-гліцинатного електроліту. Виявлено, що в покриттях, які отримані в умовах потенціодинамічного і потенціостатичного осадження при надграничних густинах струму (при потенціалах більш негативних за –1,4 В), значно збільшується вклад фази, збагаченої нікелем. З ростом товщини плівок сплаву спостерігається деякий зріст вмісту фаз при потенціалах початку катодної гілки вольтамперних залежностей і більш суттєвий – при потенціалі начала граничного струму. Покриття, осаджені при –1,45 В, містять менше 2 % фази, збагаченої цинком.
  • Документ
    Муллит и соединения группы силлиманита в технологии керамики и огнеупоров
    (НТУ "ХПИ", 2017) Логвинков, Сергей Михайлович; Остапенко, Игорь Анатольевич; Шабанова, Галина Николаевна; Корогодская, Алла Николаевна; Цапко, Наталия Сергеевна; Борисенко, Оксана Николаевна
    Обобщены накопленные теоретические и экспериментальные данные о соединениях системы Al₂O₃ - SiO₂ Проанализированы дискуссионные вопросы их термодинамической стабильности. Представлены кристаллографические параметры соединений системы Al₂O₃ - SiO₂ Внимание материаловедов сконцентрировано на технологически важных аспектах фазообразования в субсолидусной области системы. Детально рассмотрены соединения группы силлиманита, которые в свою очередь являются необходимыми для синтеза муллита – материала имеющего определяющее значение для формирования микроструктуры, фазового состава и физико-химических свойств материалов на их основе. Обобщенные сведения о муллите и соединениях группы силлиманита определяют целенаправленное их применение для создания новых составов в технологии керамики и огнеупоров.
  • Документ
    Термохімічна поведінка саморозігріваючих систем на основі піролізного заліза в присутності багатоатомних спиртів
    (НТУ "ХПІ", 2017) Кравченко, Олександр Володимирович; Пантелеймонов, Радислав Анатолійович; Першина, Катерина Дмитрівна
    В роботі представлені експериментальні дані, основані на фізико-хімічних і термічних випробуваннях саморозігріваючих систем на основі піролізного заліза. Проведено дослідження впливу добавок гліцерину і пропіленгліколю на кінетику, ефективність нагріву і теплопередачі цих систем. На основі аналізу ефективності тепловіддачі і кінетики нагріву, обумовлених природою спирту і розведенням, встановлено вплив кількості ОН⁻ груп в молекулі спирту на формування областей локального розігріву. Показано, що однією із умов для локального розігріву в місці контакту розчина з порошком заліза є підвищення концентрації протонів. Отримані результати можна використовувати в термогальванічних елементах на основі заліза для стабілізації тангенціального градієнту температури.
  • Документ
    Утилізація гідролізного лігніну в якості структуруючої добавки при виготовленні вуглець-металевих композиційних систем
    (НТУ "ХПІ", 2017) Хитрова, Ірина Володимирівна; Новожилова, Тетяна Борисівна
    Технічний гідролізний лігнін відноситься до найбільш крупних відходів гідролізного виробництва і складає 30 – 40 % сировини, що переробляється. Тому розробка нових напрямків його утилізації є актуальною задачею. Метою даної роботи було вивчення можливості регулювання однорідності вуглець-металевих композиційних систем, які знаходять широке використання у багатьох галузях промисловості, в тому числі і як сировина для синтезу алмазів, шляхом введення в них на стадії приготування гідролізного лігніну як добавку, що структурує.
  • Документ
    Выбор электродных материалов для электрохимической стабилизации воды
    (НТУ "ХПИ", 2017) Диаб, Хасан Мусса; Тульский, Геннадий Георгиевич; Муратова, Елена Николаевна; Тульская, Алена Геннадьевна
    Использование электрохимической обработки технической и природной воды позволяет стабилизировать состав воды для использования в теплообменном оборудовании, что предотвращает образование накипи, коррозии в оборудовании при эксплуатации теплообменных систем. Обосновано выбор материала анода и рекомендован состав каталитически активного анодного покрытия для электрохимической стабилизации воды. Методом вольтамперометрии исследована кинетика катодных процессов для модельных растворов содержащих соединения кальция и магния. Электрохимический процесс обработки воды целесообразно проводить в диапазоне плотностей тока 0,8…1,2 А/м². Показано, что эффективность электрохимического метода стабилизации состава воды составляет 62 ± 3 %.
  • Документ
    Особливості анодної поведінки срібла і його ювелірних сплавів у розчинах на основі роданіда калію
    (НТУ "ХПІ", 2017) Дерібо, Світлана Германівна; Артеменко, Валентина Мефодіївна; Лещенко, Сергій Анатолійович; Корогодська, Алла Миколаївна
    Досліджено анодну поведінку електродів зі срібла та ювелірного сплаву СрМ925 в розчинах роданіду калію. Встановлено області потенціалів, що відповідають активному розчиненню аноду та його переходу в активно-пасивний стан. Визначені кінетичні закономірності анодних процесів на сріблі та його сплаві, представлено механізм процесу електрохімічного полірування. Обґрунтовано оптимальні концентрації роданіду калію. Показано, що додавання до електроліту гліцерину сприяє підвищенню якості полірування при мінімальних втратах металу. Запропоновані режими проведення процесу.
  • Документ
    Моделювання ризику ураження пожежами лісових екогеосистем у Харківському регіоні
    (НТУ "ХПІ", 2017) Буц, Юрій Васильович
    Метою дослідження стало встановлення ймовірності виникнення пожеж та ризику ураження лісових екогеосистем у Харківському регіоні. Проведені розрахунки ймовірності виникнення пожеж в екогеосистемах. Питомий ризик пошкодження використаний як ефективний показник для картографування й порівняльної оцінки ризику від небезпечних природних і техноприродних процесів, які призводять до тран- сформації екогеосистем. За даними проведених розрахунків створено картографічний матеріал, що характеризує ризик ураження території внаслідок лісових пожеж.
  • Документ
    Використання відновлюваних джерел енергії в електросинтезі водню без виділення кисню
    (НТУ "ХПІ", 2017) Байрачний, Борис Іванович; Желавська, Юлія Анатоліївна; Бондаренко, Людмила Миколаївна; Руденко, Наталія Олександрівна; Желавський, Сергій Григорович
    Показана можливість використання відновлюваних джерел енергії при електросинтезі водню. Наведено характеристики електричних параметрів сонячної батареї типу YH 21 при зміні зовнішнього опору в інтервалі 20 – 200 Ом. При штучному освітленні ці параметри складають 30 – 50 % від потужності сонячного випромінювання. Деполяризація анодного процесу сплавами цинку дозволяє знизити напругу на елект- ролізері на 1,2 – 1,5 В порівняно з воднолужним електролізом, що призводить до економії електроенергії до 50 %. Відсутність виділення кисню робить даний процес більш безпечним.
  • Документ
    Обґрунтування складу електроліту для електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти
    (НТУ "ХПІ", 2017) Білоус, Тетяна Андріївна; Тульський, Геннадій Георгійович; Матрунчик, Ольга Леонідівна
    Використання електрохімічного синтезу дозволяє одержувати пероксиоцтову кислоту високої чистоти. Обґрунтовано необхідність застосування електропровідної добавки для зменшення питомого опору електроліту. В якості добавки обрано Н₂SO₄. Методом вольт-амперометрії досліджені анодні процеси в водних розчинах 3 моль/дм³ оцтової кислоти в діапазоні концентрацій добавки сульфатної кислоти 0,2…0,5 моль/дм³ на платиновому електроді. Показано, що збільшення концентрації сульфатної кислоти від 0,2 до 0,5 моль/дм³ призводить до збільшення електропровідності електроліту та зменшенню перенапруги утворення пероксиоцтової кислоти. Електрохімічний синтез пероксиоцтової кислоти доцільно проводити в діапазоні густин струму 500…1500 А/м², при якому спостерігається максимальний вихід за струмом цільового продукту. Запропоновано склад електроліту, що дає можливість напрацьовувати (j = 100 мА/см², Q = 2,6 А·год) розчини з концентрацією кінцевого продукту 0,01 %.