Невербальні засоби спілкування у формуванні мовних компетенцій майбутніх інженерів

Abstract

Статтю присвячено ролі невербальних засобів спілкування у формуванні мовних компетенцій та оптимізації психологічно-педагогічних умов становлення професіоналізму майбутніх інженерів. Установлено, що формування мовних компетенцій залежить від професіоналізму викладача та його вміння поєднувати формальні й неформальні методи навчання. Мотиваційно-ціннісна, когнітивна, особистісна та операціональна складові професіоналізму інженерної підготовки цілком залежать від спроможності викладача створити комфортне освітньо-психологічне середовище в студентському колективі, яке сприяє як професійному й особистісному, так і комунікативно-кроскультурному розвитку особистості студента. Доведено, що знання та вміння розуміти мову тіла й особливості невербальних засобів спілкування є головною запорукою професійного успіху викладача мовних дисциплін і його студентів у фасілітації засвоєння нового матеріалу та іноземних мов, що є запорукою конструктивного кроскультурного спілкування.Article is devoted to role of non-verbal communicative means in formation of linguistic competencies and pedagogically-psychological conditions of proficiency formation in future engineers. It was detected that formation of linguistic competencies depends on teacher’s proficiency and his/her skills to join formal and non-formal teaching methods. Motivate-value, cognitive, personal and operational components of engineers training proficiency in general are depended on teacher’s ability to create comfortable educational-psychological environment within students community that facilitates as like professional and personal, as communicative-crosscultural development of student’s personality. It was verified that knowledge and practical skills to understand body language and non-verbal communication means are main preconditions of linguistic subjects teacher’s professional success and his/her students in facilitation of studying new material and foreign languages, that can be considered as vital basis for constructive cross-cultural communication.