Please use this identifier to cite or link to this item: http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/42600
Title: Вплив тривалості пео на морфологію та міцнісні характеристики покриттів
Other Titles: Effect of peo duration on morphology and strength characteristics of coatings
Authors: Каракуркчі, Ганна Володимирівна
Богданова, Катерина Борисівна
Сахненко, Микола Дмитрович
Ведь, Марина Віталіївна
Keywords: плазмово-електролітичне оксидування; алюмінієвий сплав АД-0; мікротвердість покриття; морфологія поверхні; plasma-electrolytic oxidation; aluminum alloy AD-0; microhardness of the coating; surface morphology
Issue Date: 2019
Publisher: НТУ "ХПІ"
Citation: Вплив тривалості пео на морфологію та міцнісні характеристики покриттів / Г. В. Каракуркчі [та ін.] // Вісник Національного технічного університету "ХПІ". Сер. : Хімія, хімічна технологія та екологія = Bulletin of the National Technical University "KhPI". Ser. : Chemistry, Chemical Technology and Ecology : зб. наук. пр. – Харків : НТУ "ХПІ", 2019. – № 2. – С. 16-21.
Abstract: Встановлено закономірності зміни морфології та міцнісних характеристик оксидних покриттів для сплаву алюмінію АД-0 за умов різної тривалості плазмово-електролітичного оксидування в 1,0 М розчині лужного електроліту K4P2O7. Змінення формувальної напруги має класичний вигляд – чотири етапи, на перших трьох з яких (доіскровий, іскровий, мікродуговий) поверхня сплаву поступово зміцнюється, а на четвертому (дуговий режим) показник мікротвердості знижується та стає нестабільним і відбувається відшарування покриття. Відповідно до проведеного експерименту найкраща комбінація властивостей ПЕО-покриття (мікротвердість НV = 109,98 кг/мм2, максимальна однорідність, відсутність шорсткості поверхні) досягається за умов початкової густини струму i = 5 А/дм2з подальшим через 9 хв зниженням до i = 3 А/дм2 для підтримання процесу у мікродуговому режимі, загальна тривалість обробки 11-13 хв. При цьому твердість поверхні оксидного шару порівняно із незахищеним сплавом підвищується до чотирьох разів. Вивчення впливу температури і часу термообробки свідчить, що отримані оксидні покриття не рекомендується використовувати як тверді та зносостійкі за температур вище 300 С. Дослідження морфології поверхні зразків показало, що в процесі ПЕО утворюється дрібнозерниста структура, яка продовженням часу обробки має схильність до укрупнення та агломерації комірок. За тривалості оксидування 10 хв. сформоване оксидне покриття має світло-сіре забарвлення, його поверхня є рівномірною, що пояснюється інкорпорацією фосфатів з робочого розчину електроліту в дефектну структуру поверхні. Проте перехід до дугового режиму за тривалості оксидування понад 13 хв. призводить до появи істотної шорсткості та неоднорідності структури покриття. Сукупність виявлених факторів свідчить про перспективність напрямку дослідження, подальша робота буде спрямована на отримання оксидних покриттів із заданими функціональними властивостями для алюмінієвих сплавів в різних електролітах за мінімальної тривалості оксидування.
URI: http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/42600
Appears in Collections:Вісник № 02. Хімія, хімічна технологія та екологія

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
vestnik_KhPI_2019_2_CCTE_Karakurkchi_Vplyv.pdf527,7 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open
Show full item record  Google Scholar



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.