Індукований опір суспільства та заходи його попередження

Abstract

Метою статті є виявлення заходів боротьби з негативними наслідками опору суспільства позитивним інституційним змінам, що виникає внаслідок маніпулювання суспільними настроями. Виявлено, що індукований опір впровадженню ефективних формальних правил може приймати дві основні форми: активний спротив (з боку груп занепокоєння) впровадженню нових формальних правил, що, на їх думку, несуть для них загрозу, та пасивна відмова від виконання вимог нових формальних правил. Наслідком першої форми індукованого опору – активного спротиву – стає відмова від упровадження відповідних формальних правил або ж прийняття поправок, що повністю змінює їх зміст і зменшує їх ефективність. На відміну від цього друга форма індукованого опору – пасивна відмова – не перешкоджаючи заміні чинних формальних правил більш ефективними, суттєво зменшує їх ефективність. Показано, що спроби послабити негативні наслідки індукованого опору під час реформування чинних формальних правил шляхом протидії маніпулюванню суспільними настроями є недоцільними через низьку ефективність відповідних заходів та/або високий рівень витрат, що пов’язані з їх реалізацією. Запропоновано заходи мінімізації негативного впливу індукованого опору на ефективність чинних формальних правил: виведення групи занепокоєння з-під дії відповідних формальних правил, що спрямовано безпосередньо на усунення мотивації членів групи до опору інституційним змінам, і перенесення на групу занепокоєння частини суспільних трансакційних витрат опору, що передбачає перерозподіл витрат між суспільством і членами групи. Показано, що внаслідок застосування даних заходів будуть встановлені компромісні формальні правила, ефективність яких буде проміжною між ефективністю, що забезпечується формальними правилами, які приймаються під тиском групи занепокоєння, та формальними правилами, що приймаються у випадку повної відсутності занепокоєння з боку суспільства.The article is aimed at identifying measures to counter the negative consequences of public resistance to positive institutional changes arising from the manipulation of public sentiment. It is identified that induced resistance to the introduction of efficient formal rules can take two main forms: active resistance (by groups of concern) to introducing new formal rules that they consider to be a threat towards them, and passive refusal to comply with the requirements of the new formal rules. The consequence of the first form of induced resistance, i.e., active resistance, is the refusal to introduce appropriate formal rules or the adoption of amendments that completely change their content and reduce their efficiency. In contrast, the second form of induced resistance, i.e., passive failure, without preventing the replacement of existing formal rules with more efficient, significantly reduces their efficiency. It is shown that the strategy of mitigating the negative effects of induced resistance while reforming the existing formal rules by countering the manipulation of public sentiment is impractical because of the low efficiency of the measures involved and/or the high costs associated with their implementation. The author proposes the following measures to minimize the negative impact of induced resistance on the efficiency of existing formal rules: removing the group of concerns from the relevant formal rules, directly targeted at eliminating the motivation of the group members, and shifting part of the public transaction costs of resistance to the group of concern, which provides for the redistribution of costs between society and the members of the group. It is demonstrated that, as a result of these measures, compromise formal rules will be established, the efficiency of which will be intermediate between the efficiency provided by the formal rules adopted under the pressure of the group of concern, and the formal rules adopted in the event of a complete lack of public concern.