Language of mathematics in L2 teaching
Вантажиться...
Дата
2020
Автори
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Видавець
Видавничий дім "Гельветика"
Анотація
This article is devoted to the problem of studying language of Mathematics which aims to teach a second language (in particular, scientific style) to international students learning Mathematics in Russian. Thematic justification of the study is determined by constantly increasing needs of students in mastering the skills of scientific style of speech which are a key priority for achieving a number of important educational goals (reading scientific and technical literature, writing scientific articles, participating in international conferences, etc.). There are two lines of research concerning languages in their relation to Mathematics teaching. One group of researchers consider a language to be a tool for interpretation of mathematical problems, while others do not speak about language as such, but rather about discourse taking place in Mathematics classroom. In case when L2 is a language of instruction, it is Content and Language Integrated Learning (CLIL) that provides (in addition to unconditional knowledge of the subject) not only linguistic but also communicative competence. The article gives a general characteristic of mathematical language (abstraction, consistency, accuracy, objectivity, saturation with factual information), its phonetic, lexical, morphological, syntactic peculiarities (the way of Russian pronunciation of Latin and Greek letters and mathematical expressions, reading of cardinal and ordinals numbers, mathematical symbols, fractional numbers, etc.; use of terms; use of singular instead of plural, tendency to grammaticalization of verbs, use of passive voice; frequent use of word combinations "adjective + noun" and "noun + noun in Genitive Case"; presence of different types of complex sentences, in particular with the use of subordinating conjunctions); many examples are given. Teaching mathematical language as part of scientific style of speech involves a clear coordination of educational activities of teacher of Mathematics and L2 teacher: the former introduces supportive notes in their discipline for adequate perception of lecture material by students, and the second develops the necessary lexical and grammatical supplement to these notes. The article gives an example of lexical and grammatical supplement on the topic "Arithmetic Operations. Mathematical Signs" used in pre-lecture preparation of international students. This approach improves listening comprehension and communication skills of students, ensures making fewer grammar mistakes, encourages scientific research, and helps in professional communication in general.
Статтю присвячено проблемі вивчення математичного мовлення, що має на меті викладання наукового стилю студентам-іноземцям, які вивчають математику російською мовою. Тематичне обґрунтування дослідження зумовлено постійно зростаючими потребами студентів у оволодінні навичками наукового стилю, які є ключовим пріоритетом для досягнення низки важливих освітніх цілей (читання науково-технічної літератури, написання наукових статей, участь у міжнародних конференціях тощо). Існує два погляди на проблематику, пов’язану з використанням мови і викладанням математики. Одна група дослідників вважає мову інструментом для інтерпретації математичних задач; інші мають на увазі не мову як таку, а дискурс, що відбувається під час навчання математиці. У випадку, коли мовою навчання послуговує друга мова, йдеться про предметно-мовне інтегроване навчання, що передбачає (окрім безумовного знання предмета) не лише лінгвістичну, але й комунікативну компетенцію. У статті надано загальну характеристику математичного мовлення (абстрактність, послідовність, точність, об’єктивність, насиченість фактичною інформацією), розглянуто його фонетичні, лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості (зокрема: спосіб російської вимови латинських та грецьких букв і математичних виразів, читання кількісних та порядкових чисел, математичних символів, дробових чисел і т. ін.; використання термінів; використання форм однини замість форм множини, тенденція до граматизації дієслів, вживання пасивного стану; часте використання словосполучень "прикметник + іменник" та "іменник + іменник у род. відм.", наявність різних типів складних речень, зокрема із використанням підрядних сполучників); наведено багато прикладів. Навчання математичному мовленню як складнику наукового стилю передбачає чітку координацію навчальної діяльності викладача математики і викладача другої мови: перший запроваджує опорні конспекти зі своєї дисципліни для адекватного сприйняття лекційного матеріалу студентами, а другий розробляє необхідне лексико-граматичне доповнення до них. У статті наведено приклад лексико-граматичного супроводу до теми "Арифметичні операції. Математичні знаки", що використовується у передлекційній підготовці студентів-іноземців. Даний підхід покращує сприйняття математичного мовлення та комунікативні навички у студентів, забезпечує меншу кількість граматичних помилок, заохочує до наукової діяльності та допомагає у професійному спілкуванні у цілому.
Статтю присвячено проблемі вивчення математичного мовлення, що має на меті викладання наукового стилю студентам-іноземцям, які вивчають математику російською мовою. Тематичне обґрунтування дослідження зумовлено постійно зростаючими потребами студентів у оволодінні навичками наукового стилю, які є ключовим пріоритетом для досягнення низки важливих освітніх цілей (читання науково-технічної літератури, написання наукових статей, участь у міжнародних конференціях тощо). Існує два погляди на проблематику, пов’язану з використанням мови і викладанням математики. Одна група дослідників вважає мову інструментом для інтерпретації математичних задач; інші мають на увазі не мову як таку, а дискурс, що відбувається під час навчання математиці. У випадку, коли мовою навчання послуговує друга мова, йдеться про предметно-мовне інтегроване навчання, що передбачає (окрім безумовного знання предмета) не лише лінгвістичну, але й комунікативну компетенцію. У статті надано загальну характеристику математичного мовлення (абстрактність, послідовність, точність, об’єктивність, насиченість фактичною інформацією), розглянуто його фонетичні, лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості (зокрема: спосіб російської вимови латинських та грецьких букв і математичних виразів, читання кількісних та порядкових чисел, математичних символів, дробових чисел і т. ін.; використання термінів; використання форм однини замість форм множини, тенденція до граматизації дієслів, вживання пасивного стану; часте використання словосполучень "прикметник + іменник" та "іменник + іменник у род. відм.", наявність різних типів складних речень, зокрема із використанням підрядних сполучників); наведено багато прикладів. Навчання математичному мовленню як складнику наукового стилю передбачає чітку координацію навчальної діяльності викладача математики і викладача другої мови: перший запроваджує опорні конспекти зі своєї дисципліни для адекватного сприйняття лекційного матеріалу студентами, а другий розробляє необхідне лексико-граматичне доповнення до них. У статті наведено приклад лексико-граматичного супроводу до теми "Арифметичні операції. Математичні знаки", що використовується у передлекційній підготовці студентів-іноземців. Даний підхід покращує сприйняття математичного мовлення та комунікативні навички у студентів, забезпечує меншу кількість граматичних помилок, заохочує до наукової діяльності та допомагає у професійному спілкуванні у цілому.
Опис
Ключові слова
Russian as a foreign language, scientific style of speech, lexical and grammatical supplement, international students, російська мова як іноземна, науковий стиль мовлення, лексико-граматичне доповнення, іноземні студенти
Бібліографічний опис
Romanov Yu. O. Language of mathematics in L2 teaching / Yu. O. Romanov, O. M. Lapuzina // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер. : Філологія : зб. наук. пр. / гол. ред. М. В. Мамич. – Одеса : Гельветика, 2020. – Вип. 45, т. 1. – С. 184-188.