Вісник № 02. Стратегічне управління, управління портфелями, програмами та проектами

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 9 з 9
  • Документ
    Формування портфелів гібридних проєктів автотранспортних підприємств
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Тригуба, Анатолій Миколайович; Кондисюк, Ігор Васильович; Коваль, Назар Ярославович
    Виконано аналіз стану використання проєктно-орієнтованого управління у підприємствах різних предметних галузей. Обґрунтовано доцільність формування портфелів гібридних проєктів автотранспортних підприємств та розробки методу для виконання зазначеного управлінського процесу. Запропонований метод формування портфелів гібридних проєктів автотранспортних підприємств передбачає виконання чотирьох етапів та дванадцяти системно пов’язаних управлінських процесів, якими забезпечується врахування особливостей предметної галузі та виконання проєктної діяльності у ній, а також особливостей проєктного середовища. На відміну від існуючих методів формування портфелів проєктів у запропонованому методі пропонується використовувати досвід попередньо реалізованих гібридних проєктів. Враховуються особливості проєктного середовища окремих гібридних проєктів автотранспортних підприємств та тимчасово доступні ресурси (транспортні засоби, виконавці). Передбачається імітаційне моделювання гібридних проєктів для оцінення їх цінності, яким забезпечується якісне прогнозування рівня задоволення стейкхолдерів окремих гібридних проєктів, що виконуються за різними сценаріями. Балансування портфеля гібридних проєктів пропонується виконувати із використанням кластерної моделі їх цінності, яка забезпечує виявлення пріоритетних гібридних проєктів, які мають максимальну цінність для стейкхолдерів.
  • Документ
    Концептуальна процедура оцінювання ефективності проєктів на основі гнучкої методології Scrum в галузі інформаційних технологій
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Прокопенко, Тетяна Олександрівна; Поволоцький, Ярослав Олегович
    Пропонується дослідження та обґрунтування концептуальної процедури оцінювання ефективності ІТ проєктів, які реалізуються на основі застосування гнучкої методології Scrum, що забезпечить підвищення ефективності ІТ проєкту, а також зменшить час його реалізації. Представлено обґрунтування та вибір критерію оцінювання ефективності ІТ проєкту, що враховує людський фактор, тобто оцінювання здійснюється на основі досліджень трудового ресурсу, а саме характеристик членів проєктної команди. Отримано інтегрований показник компетентності проєктної команди, що забезпечує можливості узгодження цілей ІТ компанії та можливостей зниження вимог, а також прийняття рішення про продовження досліджень шляхом розширення існуючих варіантів показників чи синтез нових варіантів показників при відповідній варіації показників, ваг показників, складу елементів. Зроблено висновки про можливість застосування проведених досліджень при розробці інтелектуальної системи оцінювання ефективності ІТ проєкту на основі визначення рівня компетентності членів проєктної команди, що надасть можливості скорочення часу реалізації проєкту та підвищення ефективності ІТ проєкту.
  • Документ
    Метод формування ефективних команд освітніх проєктів підвищення кваліфікації
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Кузьмінська, Юлія Миколаївна; Данченко, Олена Борисівна; Бедрій, Дмитро Іванович
    Методологія проєктного менеджменту широко використовується в різних аспектах освітньої діяльності, в тому числі і у сфері освіти дорослих. Освітні проєкти підвищення кваліфікації, що реалізуються закладами вищої освіти у сфері освіти дорослих в основному за державні кошти, є обмеженими, з одного боку, в строках виконання, що призводить до неможливості збільшення часу реалізації проекту, потім у розмірах фінансування, що регламентовано відповідними положеннями та постановами про організацію професійного навчання (підвищення кваліфікацію) фахівців, а з другого боку, внутрішнім розпорядком та правилами навчальних закладів, щодо організації навчання та реалізації освітніх проєктів у сфері вищої освіти, що націлені на роботу зі студентами. При цьому до виконання таких проєктів висуваються підвищені вимоги щодо їх якості. За таких умов реалізація освітніх проєктів підвищення кваліфікації є досить складною. Команди освітніх проєктів підвищення кваліфікації формуються в основному з осіб, підібраних з числа внутрішніх працівників навчального закладу, що здатні працювати з дорослою аудиторією. Для формування таких команд в обов’язковому порядку необхідно враховувати особливості навчання дорослих, особливості освітніх проєктів підвищення кваліфікації та особливості команд таких проєктів. Відповідно управління такими командами пов’язане з певними кадровими ризиками, що можуть впливати на успішність проєкту. В свою чергу, робота з командами, члени яких мають високий креативний потенціал, потребує дієвих методів управління, одним з яких є процес формування єдиного, цілісного колективу однодумців, здатних ефективно досягати мети проєкту. Пропонується метод формування команд освітніх проєктів підвищення кваліфікації, отриманий у результаті проведення перехресного оцінювання якостей (креативності) членів команд таких проєктів з урахуванням їх кадрових ризиків та «ступенів довіри». Зроблено висновки про те, що такий метод дає змогу керівнику освітнього проєкту підвищити ефективність прийняття рішення щодо формування команди або планування виконавців на завдання освітнього проєкту підвищення кваліфікації, завдяки вибору претендентів з найвищими «ступенями довіри».
  • Документ
    До питання створення моделей точної діагностики ущільнення ґрунту для використання у виробничих масштабах
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Кундеренко, Даниїл Іванович; Пугач, Арсен Вікторович; Жуковський, Віктор Володимирович
    У статті задля масштабування найкращих підходів на виробничому рівні проаналізовані типові підходи до вимірювання ущільнення ґрунту разом із оглядом поширених технічних можливостей виробників. Студіюються сучасні технології, пов'язані з обробкою ґрунту, такі як аспірації щодо точності сигналу GPS, який використовується у точному сільському господарстві. Двома найпопулярнішими технологіями в Україні для тестування ущільнення ґрунту є «Top Soil Mapper» и «CTS-1000». Принцип роботи приладів різний, найчастіше виробники використовують їх незалежно один від одного. Прості математичні розрахунки з урахуванням часу, необхідного для збору достовірних даних для формування технічних завдань з обробки ґрунту зі змінною глибиною і масштабування цього процесу до рівня вітчизняного виробництва, демонструють недоцільність використання поширеного механічного методу. При цьому сенсорна технологія має свої обмеження. Вперше в статті розглядаються переваги сумісного використання «Top Soil Mapper» і «CTS-1000». Моделі ущільнення ґрунту, представлені в статті, включають: 1. Підхід з використанням дуже дрібної сітки для подальшої візуалізації, представлення та інтерполяції даних з ущільнення ґрунту із подальшим використанням задля створення автоматичних завдань з обробки ґрунту із змінною глибиною, як показує практика, забезпечує хороший набір даних, які можуть бути використані як стандарт. Водночас такий підхід займає багато часу, і тому його масштабування у виробничих обсягах не є можливим. Прикладом є те, що виробнику з земельним банком у 1000 полів знадобиться близько 3 років для тестування всього земельного банку, а виробничі потреби вимагають провести обмір на всіх полях протягом двох-трьох місяців (у залежності від погоди і сівозміни); 2. Підхід з використанням секторів з невеликими, середніми та великими секторними розбивками для подальшої візуалізації, представлення та інтерполяції даних з ущільнення ґрунту із подальшим використанням задля створенні автоматичних завдань обробки ґрунту із змінною глибиною, ранжується від повної виробничої неефективності у контексті необхідного часу до прогалин у зборі достатніх даних, оскільки найбільш поширений підхід до обробки даних (для подальшої інтерполяції) базується на недоведеному припущенні, що місце вимірювання й є центром зони. Якщо при найменшій можливій розбивці на сектори ця похибка мінімальна, то в інших випадках збільшення сектору автоматично знижує цінність отриманої інформації; 3. Підхід, в якому зони вимірювання ущільнення ґрунту базуються на інших параметрах, не є доказовим та не має наукового обґрунтування.
  • Документ
    Формування часових параметрів життєвого циклу проєкту екологістичної системи
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Ковтун, Тетяна Антонівна
    Стаття присвячена дослідженню особливостей життєвого циклу проєкту екологістичної системи, функціонування якої базується на принципах циркулярної економіки як сучасної економічної моделі, що дозволяє досягти цілей сталого розвитку. Актуальність представленого дослідження підтверджується необхідністю врахування екодеструктивного впливу на навколишнє середовище при здійснення господарчої діяльності, оскільки створений за останні століття техногенний лінійний тип економіки призвів до екологічної кризи та виявився нездатним забезпечити збалансований цивілізаційний розвиток без шкоди для довкілля. Розглянуто питання структури життєвого циклу проєкту екологістичної системи, в якому враховується екологічна направленість даного виду проєктів. До складу життєвого циклу проєкту екологістичної системи пропонується включати п’ять фаз: передінвестиційну, інвестиційну, експлуатаційну, регенеративну та ревіталізаційну, що поділяються на етапи, на протязі яких створюється проміжний результат проєкту. З використанням інструментарію теорії категорій створено графічну модель життєвого циклу проєкту, в якій між фазами встановлюються послідовні та такі, що перекриваються, зв’язки. Проаналізовано зв’язки між етапами життєвого циклу, які представлено через об’єкти (домени та кодомени) та морфізми (послідовні та паралельні, вхідні та вихідні) категорії «життєвий цикл проєкту екологістичної системи». Визначено залежність між тривалістю етапів однієї тієї ж або різних фаз життєвого циклу проєкту. Визначено часові параметри фаз, етапів та часових інтервалів життєвого циклу проєкту. Представлено математичну модель життєвого циклу проєкту екологістичної системи для двох варіантів умов визначення тривалості життєвого циклу: строго та нестрого визначених. Запропоновано компенсаційний механізм для стабілізації тривалості життєвого циклу у випадку її строгого визначення, який передбачає коригуванні тривалості кодоменів у визначених морфізмах категорії.
  • Документ
    Digitalization in small business for women entrepreneurs in Ukraine
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Kolarov, Kostadin Goranov; Kononenko, Igor Volodymyrovich; Grinchenko, Marina Anatoliyvna; Bukrieieva, Karina Sergiyivna
    From September 2020 to April 2022, the “DIGI-WOMEN, digital entrepreneurship tools and support for women entrepreneurs” project is being implemented within the “Erasmus +” program. Project coordinator - is the University of National and World Economy, Sofia, Bulgaria. Project partners are National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute”, Ukraine; Bit-management Beratung Gesmbh, Austria; Baltijas Juras Regiona Klasteru Eksperti, Latvia; Consulenza Direzionale di Paolo Zaramella, Italy; CEPOR Centar za politiku razvoja malih i srednjih poduzeća i poduzetništva, Croatia; Greek Association of Women Entrepreneurs – SEGE, Greece. Project overall objective is to develop a training program that will train experts in order to offer trainings and mentorship sessions that are tailored to the needs of the female entrepreneurs digitalizing their business and help them overcome the obstacles they face in the digitalization. As a result of analyzing the relevance of digitalization in small business for women entrepreneurs in Ukraine the conclusion was made that important areas of digitalization are: search for ideas for business and substantiate these ideas using digital technologies; creation and promotion of business websites; presentation and promotion of business in social networks; implementation of a CRM system at the enterprise. A training program is proposed to prepare experts who will then train women entrepreneurs who run small businesses. The program is designed in such a way that women entrepreneurs have mastered precisely those areas of knowledge that are recognized as the most important in the studies. The program consists of a number of trainings on the following topics: "Training techniques for women entrepreneurs in small business", "Search and Substantiation of Ideas for Business", "Development, deployment, analysis and promotion of the web site ", "Introduction to Social Media Marketing (SMM), "Implementation of digital technologies on the example of the Bitrix24 CRM system".
  • Документ
    Стратегічне управління екологічними ризиками підприємств транспортної галузі
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Кіс, Ірина Романівна
    Стаття присвячена дослідженню теоретико-методичних аспектів стратегічного ризик-менеджменту екологічних ризиків транспортного підприємства. Актуальність проблематики обумовлена прискоренням змін у зовнішньому середовищі здійснення господарської діяльності транспортних підприємств, що визначає необхідність внесення корегувань до системи управління. Стратегічне управління екологічним ризиком є на сьогодні основним напрямом щодо ефективного управління ним. Наведено статистичні дані щодо кількості підприємств транспортної галузі, введення в дію нових основних засобів, фінансового результату підприємств. Розглянуто передумови удосконалення системи ризик-менеджменту транспортного підприємства, що на сьогодні визначається як один із основних інструментів забезпечення стійкого розвитку підприємства. Зазначено необхідність врахування тенденцій зміни передумов ризик-менеджменту, що обумовлює трансформацію системи стратегічного управління господарською діяльністю транспортного підприємства задля забезпечення реалізації проєктів. Наведено діаграму екологічних ризиків в контексті foresight-підходу ризик-менеджменту транспортного підприємства. Визначення екологічного ризику пропонується здійснювати на трьох «горизонтах»: оперативному; тактичному та стратегічному. Визначення ймовірності екологічного ризику та втрат від його настання пропонується проводити з використанням формули для підрахунку математичного сподівання із системи PERT (Program Evaluation and Research Task). Керівництво має розуміти ймовірності настання ризику та результати його впливу на діяльність підприємства, його проєкти. Такий підхід забезпечить: розуміння тенденції зміни ризику та, відповідно, дозволить опрацювати необхідні заходи щодо реагування на нього; корегування політики ризик-менеджменту з урахуванням прогнозних значень ризику; визначення довгострокових перспектив щодо управління екологічним ризиком. Прогнозування екологічного ризику на оперативному, тактичному та стратегічному рівнях є необхідним елементом системи ризик-менеджменту транспортного підприємства.
  • Документ
    Сучасні ризики освітніх проєктів та розвиток менеджменту закладів вищої освіти на основі моделі балансу управлінських функцій
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Кадикова, Ірина Миколаївна; Овсюченко, Юрій Вікторович; Пересада, Олена Василівна
    Робота присвячена дослідженню змін у сучасних викликах та загрозах щодо розвитку вищої освіти в Україні та побудові моделі балансу управлінських функцій на основі використання методології І. Адізеса. Проаналізовано сучасні умови пандемії та її вплив на реформування підходів щодо трансформації менеджменту закладів вищої освіти з позицій проектного підходу. Встановлено, що сучасний стан роботи у системі освіти супроводжується недостатньою готовністю викладачів, труднощами в технічному оснащенні, низькою ефективністю виробничої та навчальної практик, збільшеною індивідуальною роботою викладачів зі студентами і низькою культурою організації дистанційних занять. Зазначено, що система вищої освіти і окремі університети максимально оперативно відреагували на форс-мажорну ситуацію і змінили умови роботи, впровадили заходи і практики, які націлені на зниження поширення коронавірусної інфекції та підтримку якості роботи співробітників і навчання студентів. Відокремлено напрями щодо захисту від існуючої загрози пандемії та розвитку системи вищої освіти, а саме: заходи міжнародної кооперації, заходи з боку держави і заходи, що вживаються усередині самих закладів вищої освіти. Розглянуто використання коду Адізеса щодо побудови збалансованого эффективного менеджменту закладу вищої освіти, що допоможе організації функціонувати ефективно зараз й у довгостроковій перспективі. Для досягнення результативності менеджери повинні бути проактивними. По справжньому ефективними можуть бути тільки інтегровані органічні системи, в яких є взаємозамінність складових частин загальної структури, а внутрішня взаємозалежність між ними здійснюється на фізичному рівні.
  • Документ
    Концепція створення мінімально життєздатного продукту та дизайн-мислення в управлінні командою іт-проєкту
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Близнюкова, Ірина Олександрівна; Тесленко, Павло Олександрович; Данченко, Олена Борисівна; Меленчук, Віктор Миколайович
    ІТ галузь, як будь-яка інша, має свою специфіку. Існують розроблені та протестовані методики створення та управління ІТ-проєктами усіх рівнів формалізації: від водоспадної до гнучкої. Але процеси формування та управління командою будь-якого проєкту залишаються слабrо структурованими та невизначеними. Сучасне життя постійно змінює відношення замовників та користувачів продукту проєкту до методологій проєктного менеджменту. Критерії оцінки успішності проєкту неухильно зміщуються в сторону забезпечення задоволеності його головних стейкхолдерів. Для цього розробляють нові, або застосовують раніше не використовувані засоби. Серед них технологія дизайн-мислення та концепція створення мінімально життєздатного продукту (МЖП). Ці засоби почали застосовувати в процесах управління проєктами з метою максимально можливого забезпечення задоволення стейкхолдерів. В роботі проведено аналіз технології використання дизайн-мислення та показана доцільність її застосування у якості елемента методології управління ІТ-проєктами, яка застосовує клієнт-орієнтовний та ціннісно-орієнтовний підходи управління. Однак на даному етапі технологія дизайн-мислення більш розроблена у психологічному та комунікативному контекстах. Тому застосування алгоритму створення МЖП дозволить формалізувати етапи дизайн-мислення при створенні продукту ІТ-проєкту, а сам МЖП використовувати як поточну версію продукту ІТ-проєкту, який на відміну від діючих засобів управління ІТ-проєктами буде існувати практично від самого старту ІТ-проєкту. Зрозуміло, що застосовувати запропоновані інструменти на практиці буде команда ІТ-проєкту, яка зазвичай потерпає від «раптових дедлайнів», постійних часових перевантажень та інших постійних принад розробки та виконання ІТ-проєкту. Тому доволі важливим є розробити механізми формування, управління та навчання команди ІТ-проєкту на підґрунті дизайн-мислення з мінімально-життєздатним продуктом у якості базису розробки.