Кафедра "Електричний транспорт та тепловозобудування"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5269
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ett
Від 2000 року кафедра має назву "Електричний транспорт та тепловозобудування", попередня назва – кафедра "Локомотивобудування" (від 1956), первісна назва – кафедра "Паровозобудування".
Кафедра "Паровозобудування" була заснована у 1893 році. Засновником напрямку навчання інженерів-паровозобудівників є професор Петро Матвійович Мухачов.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки. Кафедрою здійснено понад 100 випусків спеціалістів – локомотивобудівників.
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 5 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 3 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.
Переглянути
246 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Оновлення тягового рухомого складу промислових підприємств(Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2023) Рой, С. В.; Качан, А. В.; Тихонов, А. С.; Рябов, Євген Сергійович; Єріцян, Багіш ХачиковичДокумент Покращення енергоефективності моторвагонного рухомого складу(Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2023) Нещерет, Володимир Олексійович; Іванов, Костянтин Ігорович; Рябов, Євген Сергійович; Овер'янова, Лілія ВікторівнаДокумент До питання модернізації маневрових локомотивів(Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2023) Лисенко, Є. В.; Чернишенко, Є. Г.; Рябов, Євген Сергійович; Якунін, Дмитро Ігорович; Демидов, Олександр ВікторовичДокумент Алгоритм керування нахилу кузова та рекуперації коливань швидкісного електропоїзду з електромеханічним амортизатором(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Озулу, Антон БорисовичСтаття розглядає алгоритм керування нахилом кузова та рекуперації коливань швидкісного електропоїзду з електромеханічним амортизатором. Висунута основна проблематика існуючих систем нахилу кузова, які використовують гідравлічні, пневматичні та інші системи. Представлена схема розміщення електромеханічних амортизаторів у складі ходової частини швидкісного електропоїзду. Запропоновано оптимальний алгоритм виміру та розрахунку кута нахилу кузова. Побудовано схему алгоритму для виконання роботи з нахилу кузова та рекуперації коливань.Документ Оцінка потенціалу енергозбереження при застосуванні рекуперації енергії на моторвагонному електрорухомого складу для приміських перевезень(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Буряковський, Сергій Геннадійович; Овер'янова, Лілія Вікторівна; Нещерет, Володимир Олексійович; Іванов, Костянтин ІгоровичВирішено серію тягових задач для ділянки Харків-Пасажирський – Мерефа при русі базової секції електрорухомого складу. Встановлено, що коефіцієнт рекуперації для секції змінюється у діапазоні 0,26 – 0,47 і залежить від допустимої швидкості руху. Визначено, що потужність бортового накопичувача енергії має відповідати нормативній потужності тягового електроприводу, яка дорівнює 1200 кВт. Енергоємність накопичувача, який працює у режимі акумулювання енергії та живленні тягового електроприводу, становить 8,2 кВт·год.Документ Приміський потяг на паливних елементах і з інерційним накопичувачем енергії(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Омельяненко, Віктор Іванович; Рябов, Євген Сергійович; Овер'янова, Лілія ВікторівнаДокумент Шляхи вдосконалення маневрових локомотивів(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Єріцян, Багіш Хачикович; Овер'янова, Лілія Вікторівна; Рябов, Євген Сергійович; Шкрабов, Є. В.Документ Методи економного витрачання дизельного палива при експлуатації дизельного рухомого складу(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Єріцян, Багіш Хачикович; Козьма, В. О.; Гулак, Сергій Олександрович; Кондратьєва, Л. Ю.Документ Програма переддипломної практики студентів, що навчаються за освітньою програмою "Електромеханіка" першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 141 "Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка"(2023) Єгоров, Андрій Володимирович; Чепелюк, Олександр Олександрович; Юр'єва, Олена Юріївна; Якунін, Дмитро ІгоровичПереддипломна практика є заключним етапом підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти перед виконанням дипломного проєкту. Під час проходження цієї практики студент не тільки поглиблює теоретичні знання зі спеціальності, а й збирає фактичний матеріал для виконання дипломного проєкту. Переддипломна практика може бути організована та проведена на підприємствах, в установах та організаціях усіх організаційно-правових форм і форм власності (базах практики), або у структурних підрозділах закладу фахової вищої освіти, що забезпечують відповідну підготовку. На студентів, які проходять практику на підприємстві (організації, установі), поширюється законодавство України про працю та правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства (організації, установи). Студент під час переддипломної практики має можливість формувати та розвивати свої професійні компетентності, вивчити реальні виробничі ситуації та практично перевірити отримані під час навчання знання. Він може самостійно приймати рішення, обґрунтовуючи правильність своїх висновків перед керівником практики. Майбутній спеціаліст навчається роботі в колективі, отримує навички професійного спілкування. Необхідність підготовки студентів спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» для різних підприємств потребує розширення їхніх знань в царині експлуатації, сервісного обслуговування та ремонту електрообладнання та виробів, що його містять, а також їх проєктування та розрахунку з застосуванням прикладних пакетів комп’ютерних програм й інформаційних технологій. Це методичне видання містить програму переддипломної практики студентів, що навчаються за освітньою програмою «Електромеханіка» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», вказівки для виконання звіту з практики, а також перелік джерел інформації, необхідних для розширення знань в галузі електромеханіки.Документ Improvement of the model of power losses in the pulsed current traction motor in an electric locomotive(ПП "Технологічний Центр", 2020) Goolak, S. O.; Sapronova, S. Yu.; Tkachenko, V. P.; Riabov, Ie. S.; Batrak, Ye. O.When studying transients in pulsed current traction motors, it is important to take into consideration the eddy and hysteresis losses in engine steel. Magnetic losses are a function of the magnetization reversal frequency, which, in turn, is a function of the engine shaft rotation frequency. In other words, magnetic losses are a function of time. Existing calculation procedures do not make it possible to derive the instantaneous values of magnetic losses as they are based on determining average losses over a period. This paper proposes an improved model of magnetic losses in the steel of a pulsed current traction motor as a function of time, based on the equations of specific losses. The adequacy criteria of the procedure for determining magnetic losses in electrical steel have been substantiated: the possibility to derive instantaneous values of magnetic losses in the magnetic material as a function of time; the possibility of its application for any magnetic material; and the simplicity of implementation. The procedure for determining magnetic losses in the steel of a pulsed current traction motor has been adapted by taking into consideration the magnetic properties of steel and the geometry of the engine’s magnetic circuit. In order to determine the coercive force, the coefficient of accounting for the losses due to eddy currents, as well as the coefficient that considers the losses on hysteresis, the specifications’ characteristics of specific losses in steel have been approximated using the pulsed current traction motor as an example. The simulated model of magnetic losses by the pulsed current traction motor has demonstrated the procedure for determining average magnetic losses and time diagrams of magnetic losses. The proposed model for determining magnetic losses could be used for any magnetic material and any engine geometry under the condition of known material properties and the characteristics of change in the magnetic flux density in geometry.