Сучасні історичні підходи до дослідження процесу накопичення емпіричних знань у галузі матеріалознавства
Вантажиться...
Дата
2021
Автори
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Видавець
Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України
Анотація
У статті розглянуто історію використання матеріалів, починаючи із стародавніх часів до епохи Нового часу. Накопичення емпіричних знань сприяло започаткуванню наукових підходів до формування знань про метали та сплави. Доведено, що лише у ХІХ ст. вчені почали систематично досліджувати активне використання людиною матеріалів у історичні проміжки часу, починаючи з епохи каменю. Мета дослідження полягає у визначенні основних етапів накопичення емпіричних знань у галузі матеріалознавства як основи для започаткування наукових досліджень у цій галузі. Серед методів дослідження використано теоретичні методи як-то аналізу та синтезу, узагальнення та класифікації у археологічній періодизації. Розглянуто досягнення археометалургії. Наведено відомості про спільноти "гірничих людей", у яких розпочалася цілеспрямована діяльність з освоєння металів. Доведено, що ці спільноти існували поряд із традиційними спільнотами землеробів, скотарів, збирачів та мисливців. Більшість первинних знань із металургії мали ритуально-магічний характер. Обрядовий характер став необхідною умовою зародження металургії як специфічної галузі діяльності. Наведено географічне розташування перших металургійних виробництв. Розкрито "знайомство" людства з міддю, а пізніше зі сплавами на її основі, насамперед міді з оловом. Проаналізовано вплив миш’яку на колір бронзи. Простежено причини припинення використання миш'якової бронзи. Подано інформацію щодо номенклатури виробів із бронзи. Акцентовано увагу на розвитку гірничо-металургійного виробництва та його впливу на міжнародні комунікації, а також торгівельний обмін. Наведено відомості щодо виплавки сплавів на основі заліза, зокрема у Гальштатській та Латенській археологічних культурах. Обґрунтовано походження назви "залізо" у різних народів. Розглянуто роль стародавніх кельтів у поширенні використання виробів із заліза. Опрацьовано інформацію щодо започаткування виготовлення виробів зі сталі та чавуну на території Європи, Китаю, Індії. Представлено інформацію щодо походження назви "чавун". Проаналізовано умови виплавки металів та сплавів. Доведено, що використання ковальських міхів значно полегшувало нагнітання високої температури у доменному виробництві. Підсумовано, що новий етап у науковому дослідженні металів та сплавів розпочався у XVII ст.
The article considered the history of the use of materials from Ancient times to the New Age. The accumulation of empirical knowledge has contributed to the emergence of scientific approaches to the formation of knowledge about metals and alloys. It was proved that only in the XIX century scientists have begun to systematically study the active use materials by human in various historical periods, beginning from the Stone Age. The purpose of the study was to identify the main stages of accumulation of empirical knowledge in the field of materials science as a basis for initiating of researches in this field. Among the research methods that were used were theoretical methods such as analysis and synthesis, generalization and classification in archaeological periodization. The information about the research of Danish, English and French scientists in this area was given. The achievements of archaeometallurgy were considered. There was information about the communities of “mining people”, in which purposeful activities for the development of metals have begun. It has been proven that these communities coexisted with traditional communities of farmers, pastoralists, gatherers and hunters. Most of the primary knowledge of metallurgy was ritual and magical. Ritual character became a necessary condition for the emergence of metallurgy as a specific industry. The geographical location of the first metallurgical productions was given. The “acquaintance” of mankind with copper, and later with alloys based on it, first of all copper with tin, was illustrated. The effect of arsenic on bronze color was analyzed. The reasons for stopping the use of arsenic bronze were traced. The information about the nomenclature of bronze products was given. Emphasis was placed on the development of mining and metallurgical production and its impact on international communication, as well as trade. Information on smelting of iron-based alloys was given. The Hallstatt and La Tene cultures were studied. The origin of the name “iron” in different nations was substantiated. The role of the Celts in the spread of the use of iron products was considered. The information about the beginning of manufacture of steel and cast iron products in Europe, China and India was putted. Information on the origin of the term “cast iron” was presented. The conditions of smelting of metals and alloys were analyzed. It was proved that the use of bellows greatly facilitated the injection of high temperature in blast furnace production. It was concluded that a new stage in the scientific study of metals and alloys began in the XVII century.
The article considered the history of the use of materials from Ancient times to the New Age. The accumulation of empirical knowledge has contributed to the emergence of scientific approaches to the formation of knowledge about metals and alloys. It was proved that only in the XIX century scientists have begun to systematically study the active use materials by human in various historical periods, beginning from the Stone Age. The purpose of the study was to identify the main stages of accumulation of empirical knowledge in the field of materials science as a basis for initiating of researches in this field. Among the research methods that were used were theoretical methods such as analysis and synthesis, generalization and classification in archaeological periodization. The information about the research of Danish, English and French scientists in this area was given. The achievements of archaeometallurgy were considered. There was information about the communities of “mining people”, in which purposeful activities for the development of metals have begun. It has been proven that these communities coexisted with traditional communities of farmers, pastoralists, gatherers and hunters. Most of the primary knowledge of metallurgy was ritual and magical. Ritual character became a necessary condition for the emergence of metallurgy as a specific industry. The geographical location of the first metallurgical productions was given. The “acquaintance” of mankind with copper, and later with alloys based on it, first of all copper with tin, was illustrated. The effect of arsenic on bronze color was analyzed. The reasons for stopping the use of arsenic bronze were traced. The information about the nomenclature of bronze products was given. Emphasis was placed on the development of mining and metallurgical production and its impact on international communication, as well as trade. Information on smelting of iron-based alloys was given. The Hallstatt and La Tene cultures were studied. The origin of the name “iron” in different nations was substantiated. The role of the Celts in the spread of the use of iron products was considered. The information about the beginning of manufacture of steel and cast iron products in Europe, China and India was putted. Information on the origin of the term “cast iron” was presented. The conditions of smelting of metals and alloys were analyzed. It was proved that the use of bellows greatly facilitated the injection of high temperature in blast furnace production. It was concluded that a new stage in the scientific study of metals and alloys began in the XVII century.
Опис
Ключові слова
матеріалознавство, започаткування металургійного виробництва, бронза, залізо, археометалургія, металографія, Україна, materials science, bronze, iron, archeometallurgy, metallurgy
Бібліографічний опис
Гутник М. В. Сучасні історичні підходи до дослідження процесу накопичення емпіричних знань у галузі матеріалознавства / М. В. Гутник // Наука та наукознавство = Science and science of science. – 2021. – № 2 (112). – С.103-116.