Please use this identifier to cite or link to this item: http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/53805
Title: Бенчмаркінг енергоефективності: маркетингові і управлінські можливості використання в міжнародному підприємництва
Other Titles: Energy efficiency benchmarking: marketing and management possibilities of use in international entrepreneurship
Authors: Перерва, Петро Григорович
Кобєлєва, Тетяна Олександрівна
Косенко, Олександра Петрівна
Матросова, Вікторія Олександрівна
Кобєлєв, Валерій Миколайович
Keywords: енергоефективність; бенчмаркінг; енергоспоживання; етапи проведення; маркетинг; менеджмент; економічний ефект; energy efficiency; benchmarking; energy consumption; stages of implementation; marketing; management; economic effect
Issue Date: 2020
Publisher: ФОП Шейніна О. В.
Citation: Бенчмаркінг енергоефективності: маркетингові і управлінські можливості використання в міжнародному підприємництва / П. Г. Перерва [та ін.] // Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит = Energy saving. Power engineering. Energy audit. – 2020. – № 11-12 (153-154). – С. 28-38.
Abstract: У статті обґрунтовано необхідність і актуальність впровадження на промислових підприємствах прогресивних систем енергоефективності. Показано, що в Україні в 2020 році тільки 43,1% енергоресурсів використовується ефективно, свідчать дані рейтингу енергоефективності. У 2019 цей показник був вищий - 54%. Проведено аналіз використання енергоресурсів у промисловості, сфері послуг, сільському господарстві та житловому секторі в Україні, а також в країнах Євросоюзу. Розглянуто питання організації бенчмаркінгу енергоефективності для промислових підприємств України. Основна увага приділяється комплексному підходу, який полягає в створенні нормативної бази та організації інформаційної підтримки при проведенні бенчмаркінгу. Розглядається досвід країн Євросоюзу у вирішенні завдання технічного регулювання бенчмаркінгу енергоефективності та можливості його використання в міжнародному підприємництві. Детально розглянуті тільки основні етапи проведення бенчмаркінгу енергозбереження, до яких віднесено: вибір еталона, порівняння і оцінка, позиціонування об'єкта дослідження і визначення лідерів і аутсайдерів, угруповання партнерів бенчмаркінгу за рівнем енергоефективності, ідентифікація розриву, виявлення причин неефективного енергоспоживання, визначення масштабу і природи проблеми. Впровадження системи бенчмаркінгу енергоефективності на регулярній основі як підсистеми контролю та планування в складі системи енергетичного менеджменту дозволить відстежувати зміни показників енергоефективності виробничої системи та її структурних об'єктів, рівня ефективності енергоспоживання в часі, негативні тенденції і причини їх виникнення, оцінювати ефективність адаптації кращих приктики ефективного енергоспоживання в власних умов і результативність впровадження енергозберігаючих заходів, що сприятиме постійному удосконаленню виробничої системи і її об'єктів.
The article substantiates the necessity and relevance of the introduction of progressive energy efficiency systems at industrial enterprises. It is shown that in Ukraine in 2020 only 43.1% of energy resources are used efficiently, according to the data of the energy efficiency rating. In 2019, this figure was higher - 54%. The analysis of the use of energy resources in industry, services, agriculture and the housing sector in Ukraine, as well as in the countries of the European Union. The issues of organizing energy efficiency benchmarking for industrial enterprises of Ukraine are considered. The main attention is paid to an integrated approach, which consists in creating a regulatory framework and organizing information support during benchmarking. The experience of the EU countries in solving the problem of technical regulation of energy efficiency benchmarking and the possibility of its use in international entrepreneurship is considered. Only the main stages of energy saving benchmarking are considered in detail, which include: selection of a benchmark, comparison and assessment, positioning of the research object and determination of leaders and outsiders, grouping benchmarking partners by energy efficiency level, identification of the gap, identification of the causes of inefficient energy consumption, determination of the scale and nature of the problem. The introduction of an energy efficiency benchmarking system on a regular basis as a control and planning subsystem as part of an energy management system will make it possible to track changes in the energy efficiency indicators of the production system and its structural objects, the level of energy efficiency over time, negative trends and causes of their occurrence, to assess the effectiveness of adaptation of the best principles of efficient energy consumption in own conditions and the effectiveness of the implementation of energysaving measures, which will contribute to the continuous improvement of the production system and its facilities.
ORCID: orcid.org/0000-0002-6256-9329
orcid.org/0000-0001-6618-0380
orcid.org/0000-0001-6576-9759
DOI: doi.org/10.20998/2313-8890.2020.11.04
URI: http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/53805
Appears in Collections:Кафедра "Економіка та маркетинг"
Кафедра "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин"

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
EEE_2020_11-12_Pererva_Benchmarkynh.pdf402,44 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open
Show full item record  Google Scholar



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.