Згуртованість в сучасному світі: realem vs virtual

Abstract

У статті представлено авторські роздуми щодо питання згуртованості, які розглянуто в методології соціального партнерства. Проаналізовано особливості проявів соціальної згуртованості в оффлайн і онлайн. Передумовою вибухового прояву технологій згуртованості стала, передусім, світова пандемія, яка перенесла більшість соціальних інтереакцій у віртуальний простір. Стаття продовжує серію публікацій щодо сучасних технологій диджиталізації у віртуальному просторі за допомогою мобільних месенджерів та соціальних мереж. У роботі констатовано, що сучасна теорія соціальної згуртованості базується на ідеях О. Ярської-Смирнової та В. Ярського, які визначають її як системні зусилля основних акторів, що спрямовані та ресурсно забезпечують добробут населення і соціальну інтеграцію за допомогою інституційної бази, у тому числі установ і організацій, які проводять цю політику на практиці. Між тим із праксиологічних позицій дослідження соціальної згуртованості дають змогу оцінювати її як намір або колективну дію, яку здійснює особистість або співтовариство, які здатні до досягнення як внутрішньої згоди, кооперації і консенсусу, так і вибудовування партнерства у соціальному середовищі, в якому вони діють. У вітчизняних умовах велику популярність отримала ідея соціального партнерства, яка тлумачиться як корпоративізм. Як визначається у статті, метою соціального партнерства виступає спільне вирішення соціально значущих проблем шляхом налагодження конструктивної співпраці між державними, владними структурами, бізнесом і некомерційними організаціями. Між тим сьогодні, під час поширення пандемії, ідеї та практика соціального партнерства, а з ними й згуртованість переходять із взаємодії у реальному світі у віртуальний. При цьому віртуальний простір дає змогу особистості відчувати себе не одинокою в складні часи. Між тим міжособистісна інтеракція під час пандемії сконцентрувалася у соціальних мережах. Глобальна пандемія стимулювала появу нової соціальної мережі Clubhouse, яка з’явилася у квітні 2020 р. та серед призначень якої виступають пошук і створення співтовариств партнерів для живого спілкування за інтересами.The article presents the author's reflections on the issue of cohesion, which are considered in the methodology of social partnership. The article analyzes the features of manifestations of social cohesion offline and online. The precondition for the explosive manifestation of cohesion technologies was, first of all, the global pandemic, which transferred most of the social interactions to cyberspace. The article continues a series of publications on modern technologies of digitalization in cyberspace using mobile messengers and social networks. The paper states that the modern theory of social cohesion is based on the ideas of O. Yarskaya-Smirnova and V. Yarsky, who define it as a systemic effort of key actors to direct and resource the welfare of the population and social integration through the institutional framework, including institutions. and organizations that implement this policy in practice. Meanwhile, from a praxiological point of view, the study of social cohesion allows us to assess it as an intention or collective action carried out by individuals or their communities, which are able to achieve internal agreement, cooperation and consensus and build partnerships in the social environment in which they operate. In the domestic context, the idea of social partnership, which is interpreted as corporatism, has become very popular. As defined in the article, the purpose of social partnership is a joint solution of socially significant problems by establishing constructive cooperation between government, government agencies, business and non-profit organizations. Meanwhile, today, as the pandemic spreads, the ideas and practices of social partnership, and with them cohesion, are shifting from real-world to virtual interaction. At the same time, virtual space allows a person to feel not alone in difficult times. Meanwhile, interpersonal interaction during the pandemic was concentrated in social networks. The global pandemic has prompted the emergence of the new Clubhouse social network, which emerged in April 2020 and whose purpose is to find and create partner communities for live communication of interest.