Вісник № 01. Актуальні проблеми розвитку українського суспільства
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Діяльність Харківського політехнічного інституту під час німецької окупації(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Журило, Дмитро Юрійович; Ларін, Андрій ОлексійовичРозглядається діяльність співробітників Харківського політехнічного інституту, які залишилися в Харкові під час окупації у роки Великої Вітчизняної війни.. Ці співробітники не змогли вчасно покинути місто через неналежну організацію евакуації інституту. інституту. Важкі обставини змусили багатьох співробітників інституту співпрацювати з окупаційною владою, однак це співробітництво не дуже багато дало загарбникам, проте допомогло вижити більшості науковців ХПІ та зберегти будівлі інституту, бібліотечні фонди та лабораторне обладнання. Наведено прізвища видатних науковців та викладачів, які були в окупації. Показані жахи нової влади: голод, холод, загибель мирного населення. Більшість викладачів і співробітників Харківського політехнічного інституту змушені були міняти на продукти харчування власні речі, прикраси, будівельні матеріали. Наведено факти порушення німецькими військами міжнародного права. Показано, що німецька влада сприяла дрібному кустарництву, роздрібній торгівлі, наданню побутових послуг. Однак, основною метою німецьких військ було забезпечення німецької армії продуктами харчування, спорядженням, транспортом, житлом, а також відправка молоді та працездатного населення на примусові роботи до Німеччини. Німецька преса займалася дезінформацією, поширюючи брехливі запевнення про щасливе життя східних робітників у Німеччині, про залучення їх до європейської культури, про їх відпочинок і дозвілля. Описано, що завдяки діяльності видатного хіміка, професора Павла Дідусенка, вдалося налагодити випуск сірників і мила. Завдяки реалізації цих дефіцитних у воєнний час предметів першої необхідності, вдалося зберегти життя великій кількості співробітників Харківського політехнічного інституту.Документ Травматична пам'ять про Чорнобиль та Фукусіму (слідами біографічних наративів)(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Телуха, Світлана СтепанівнаДана стаття зосереджена на висвітленні травматичної пам’яті про техногенні катастрофи, що сталися в іcторії людства у XX ст. та на початку XXI ст. У статті використано метод усної історії, який базується на біографічних свідченнях людей, які були в епіцентрі вибуху на Чорнобильській атомній електростанції та на аварії на Атомній електростанції Фукусіма-1. Зазначено, що травма та її вивчення сьогодні стають більш частими у колі наукових інтересів дослідників різних наук, а само поняття травми – продовжує розширювати свої значення та фокус дослідження. Так, за визначенням Барбари Мішталь: «Травматична пам’ять – це така пам’ять, витоки якої криються в певному жахливому досвіді; найчастіше вона є особливо виразною, нав’язливою, неконтрольованою, стійкою та соматично виявленою». Усні історичні свідчення про події аварії на ЧАЕС та АЕС Фукусіма-1 дають нам достатньо прикладів для підтвердження тези про наявність травми в їхніх наративах. Травма має чіткий прояв та не завжди чітке та свідоме проговорення. Негативний досвід має свої певні сигнали, що вказують на наявність травми в наративі. Заслуговує уваги класифікація Гаді Бенезера, який сформулював певні маркери – сигнали травми, згідно яких можемо відстежити наявність чи відсутність травми в наративі. Цими сигналами є: самоусвідомлення травми; травма як прихована подія; тривале мовчання під час запису інтерв’ю; вибух емоцій; емоційне відчуження; заціпеніння; повторення травматичних спогадів неодноразово; поринання в події минулого, згадування однієї події чи картини, образу декілька разів під час розмови; виправдання оповідача; нездатність розповідати; зміни голосу; мова тіла. Використана класифікація надає можливість виявити наявність травми в усних історіях та мати змогу аналізувати травму, досліджувати її, знаходити механізми та шляхи для її подолання.Документ Розмежування типів непрямого директивного мовленнєвого акту в німецькомовному діалогічному дискурсі(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Таєм, Мар'ям ДжавадСтаття присвячена дослідженню непрямих директивних мовленнєвих актів та розмежування їх типів у німецькомовному діалогічному дискурсі. Дано визначення авторитарним або суттєвим непрямим мовним актам як актам, що мають на меті спонукання до дії, яке частково викликане бажанням відповідача; зазначено, що неавторитарні чи ввічливі непрямі мовні акти мають на меті спонукання до дії у ввічливій, ненав'язливій формі.Документ Чисельність та етнічний склад населення Колонтаївського району Харківської округи (за матеріалами перепису населення 1926 року)(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Скляр, Володимир МиколайовичНа основі аналізу статистичних матеріалів перепису населення 1926 року проведено дослідження чисельності населення та етнічного складу населення Колонтаївського району Харківської округи. Встановлено чисельність та етнічний склад населення кожної із 10-ти сільських рад цього району. Визначено чисельність населення у 1926 році кожного із 31-го населеного пункту району, середню чисельність населення однієї сільської ради, одного сільського населеного пункту та одного сільського домогосподарства. Доведено, що ключовою ознакою населення Колонтаївського району та всіх його 10-ти сільських рад залишалася його етнічна однорідність – абсолютне домінування за чисельністю українців на тлі мінімального територіального представництва етнічних меншин, розселених дисперсно.Документ Електронна інформація як докази(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Сємко, Михайло Олександрович; Крахмальов, Олександр ВікторовичШироке використання цифрової техніки як у повсякденному житті, так і у правоохоронній діяльності, ставить питання про використання цифрової інформації у доведенні у кримінальному упровадженні. Проте, єдиного визначення до цього часу не існує. Так, досить часто термін «цифрова інформація» визначається як інформація у вигляді сигналів будь-якої фізичної природи, що зафіксована на машинних носіях, зміст та/або властивості якої встановлюють наявність або відсутність обставин, що підлягають доведенню у кримінальному упровадженні. Важливо розуміти, що така інформація може створюватися, передаватися, зберігатися тощо не лише за допомогою комп’ютерної техніки, а й з використанням іншої апаратури (диктофони, цифрові фотоапарати, відеокамери, смартфони тощо). Цифрова інформація має об’єктивний характер. Це обумовлено тим, що її фіксування на цифровому носії відбувається без перероблення свідомістю людини – у тій формі, в якій вона об’єктивно існувала незалежно від сприйняття особи, яка її закріплює. Найчастіше ця інформація створюється поза рамками кримінального упровадження не для доведення її до відома органів досудового розслідування або суду, а зовсім з іншою метою. Наприклад, камери відеоспостереження можуть встановлюватися з охоронною метою або з метою профілактики і боротьби з правопорушеннями. Здійснення відеозапису виключає участь людського чинника, оскільки фіксація події відбувається в автоматичному режимі. Як наслідок, інформація, отримана подібним чином, має об’єктивний характер. Чинний КПК поняття «електронні докази» не містить, проте аналіз інших процесуальний кодексів (зокрема, КАС, ГПК та ЦПК) дозволяє встановити, що під цим поняттям розуміється інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі.Документ Формування соціокультурної компетентності особистості(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Сергіна, Світлана Володимирівна; Вергун, Володимир ГригоровичУ статті проаналізовано наукові праці вчених, у яких висвітлюються проблеми соціокультурного розвитку особистості в сучасному суспільстві. Зокрема, наголошено на проблемі соціокультурної компетентності як ціннісного аспекту життєдіяльності людини і ключового показника готовностіособистості до професійної діяльності. Проведено дослідження соціокультурної (життєвої) компетентності як багатоаспектного і багатокомпонентного явища. З'ясовано важливість формування соціокультурної компетентності особистості у процесі професійної підготовки, обґрунтовано місце та роль соціокультурної компетентності у структурі професійної підготовки майбутнього фахівця. Проаналізовано основні підходи, принципи, форми, методи і засоби формування соціокультурної компетентності особистості. Сконцентровано увагу на системному, діяльнісному, професійно орієнтованому, особистісно орієнтованому та культурологічному аспектах методики реалізації соціокультурного змісту освітніх програм. Розкриваються умови сучасного розвитку суспільства України, які загострюють соціокультурний аспект освітніх реформ. Соціокультурна компетентність може розглядатися як нова освітня стратегема. Виявлено, що формування соціокультурної компетентності сприяє розвитку основних цілей освіти, а саме: практичної, розвиваючої та виховної. Сучасна освіта орієнтована на стимулювання «особистісного зростання» (саморозвитку), на розвиток внутрішнього (творчого) потенціалу індивіда, на створення і розвиток індивідуальності. Доведено, що освіта відіграє головну роль у вирішенні проблеми, по-перше, професійної освіти, по-друге, соціокультурного відтворення і, по-третє, формування особистості. Явище соціокультурної компетентності нерозривно пов'язане з процесом формування людини в сучасному суспільстві, засвоєння нею норм і технологій виконання певної соціальної ролі.Документ Психолого-педагогічні умови формування ціннісного ставлення до здоров'я у студентів хімічних фахів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Родигіна, Віта ПетрівнаУ статті розглянута проблема формування ціннісного ставлення до здоров'я у студентів хімічних фахів, виділяються психолого-педагогічні умови даного процесу. Доведено, що у даний час проблема збереження і зміцнення здоров'я підростаючого покоління займає одне з провідних місць в системі соціальних цінностей й пріоритетів суспільства. Будучи своєрідним показником суспільного прогресу та відображенням соціально-економічного благополуччя країни, здоров'я людини представляється потужним соціальним та економічним потенціалом суспільства. Здоров’я виступає інтегральним показником якості життя. Показано, що проблеми якості життя та здоров’я населення, особливо молоді, є предметом значної уваги багатьох науковців, суспільних діячів та держави, що знайшло своє відображення в законодавчих документах, а саме: Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту», («Україна ХХІ століття»), Національній програмі «Діти України», Концепції «Здоров’я через освіту», Концепції гуманітарного розвитку України». Акцентовано увагу на несприятливі умови життя, що призводять до різних відхилень у моральному і фізичному здоров'ї підростаючого покоління, появи соціальних проблем, пов'язаних із захопленням молоді наркотичними і психічно активними речовинами, алкоголем та тютюнопалінням, які набувають катастрофічних масштабів. Розкрито необхідність формування ціннісного ставлення до здоров’я, що спонукає до осмислення позитивної педагогічної практики, аналізу наявних педагогічних ідей для надання допомоги підростаючому поколінню в пошуку ціннісних орієнтирів для ведення здорового способу життя. Обґрунтовано психолого-педагогічні умови формування ціннісного ставлення до здоров'я студентів хімічних фахів за допомогою використання активних методів навчання, спеціальних занять з оволодіння знаннями про здоров'я, що сприяють його підтримці, зміцненню та збереженню, широкого застосування методів емоційного впливу, спрямованих на формування ціннісного ставлення майбутніх фахівців до здоров'я.Документ Від масової культури до культурної індустрії (про поєднання культури та економіки наприкінці ХХ та початку ХХІ століття)(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Міщенко, Марина МиколаївнаДана стаття присвячена поняттю креативної економіки і ролі творчості та інновацій в сучасному світі. Розглянуто креативну економіку, що розмежовується на ряд окремих галузей – креативних індустрій, однією з яких є культурна індустрія, що є об’єктом даного дослідження. Витоки культурної індустрії сягають ще ХІХ століття і пов’язані з можливістю тиражування мистецтва і поширенням масової культури. Чисельні недоліки поєднання промисловості та культури були осмислені багатьма філософами ХХ століття, але сьогодні можливо відмітити і позитивні моменти, пов’язані з цим. Проаналізовано концепцію «креативного міста», яка продовжує вивчення великих міст після урбаністики. За Ч. Лендрі це свого роду філософія сучасного міста, в якому творчість і творчий потенціал є головною рушійною силою. Культурні мапи регіонів країни пов’язані із долею інноваційності і креативності в економіці та формуванням нових культурних стандартів. Розглянуто хаби, коворкінги, кластери як сучасні простори для продукування нових ідей. Наведено приклади їх функціонування в Харкові. Публічний простір є основою креативного міста. Підкреслено потребу генерування творчих ресурсів в економічне зростання міст із залученням інвестицій. Доведено, що рівень «креативності» міста спирається на такі показники, як: культурне життя, креативна економіка та сприятливі умови для розвитку культури та креативності, а також те, що позитивними наслідками розвитку креативних індустрій є використання прикладних творчих практик, інновацій, що змінюють соціальний простір ззовні і зсередини, генерація прибутку, створення робочих місць та повага до інтелектуальної власності. Розкрито актуальність креативної економіки та культурних індустрій для майбутніх досліджень з урахуванням збільшення культурного сектору в економіці. Констатовано, що «креативність» стає основним поняттям сучасної економіки, незалежно від галузі.Документ Розвиток науки та навчання через призму міжнародної конференції з компютерної лінгвістики та інтелектуальних систем CoLInS(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Купріянов, Євген Валерійович; Оробінська, Олена Олександрівна; Шаронова, Наталія ВалеріївнаСтаття присвячена міжнародній науковій конференції CoLInS, яка стала платформою для обміну досвідом та новими знаннями в галузі компютерної лінгвістики та інтелектуальних систем між науковцями, студентами та аспірантами. Мета статті – висвітлити роль конференції у вдосконаленні навчального процесу та розвитку наукової думки на кафедрі інтелектуальних компютерних систем. Однією з головних проблем конференції є розробка інтелектуальних систем, призначених для опрацювання природної мови, що набула особливої актуальності у світлі того, що процес обміну інформації між учасниками освітнього процесу відбувається у глобальному середовищі з використанням різних засобів та месенджерів. Здебільшого неформальне навчання здійснюється у соціальних мережах, де обмін знаннями між учасниками з різними спеціальними знаннями відбувається спонтанно в межах неформальних груп та співтовариств за інтересами. Електронне навчання сприймається цифровою спільнотою як основний елемент соціального прогресу, що знаходить своє відображення у темах курсових робіт бакалаврів та магістрів, а також дипломних робіт магістрів спеціальності «Прикладна та компютерна лінгвістика». У свою чергу, це впливає на формування наступних напрямків майбутніх конференцій. Відзначено, що колектив кафедри ІКС піклується за просування своїх найбільш значних результатів науково-дослідної діяльності у навчальний процес та збереження індивідуального обличчя, яке має існуюча на кафедрі наукова школа.Документ Соціологічний аналіз реклами як соціального інституту(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Козлова, Олена АркадіївнаСтаття присвячена соціологічному аналізу реклами як соціального інституту. Зазначається, що поняття «соціальний інститут» широко використовується в соціології ще з ХІХ сторіччя і є одним із найважливіших елементів соціальної структури суспільства. Реклама як соціальний інститут – це стійкі типи та форми соціальної практики, за допомогою яких упорядковується процес формування індивідуальних, групових і суспільних уявлень про ідеальну модель соціальної практики у сфері споживання, а також пропонуються шляхи реалізації цієї моделі для даної людини, групи, суспільства в цілому. Інституціональний підхід в соціології, передбачає аналіз структури, функцій (як явних, так і латентних, а також дисфункцій) того чи іншого соціального інституту. Проаналізовані функції реклами (до яких належать економічна – стимулювання споживачів до придбання товарів, що тим самим сприяє зростанню ділової активності, підвищенню обсягів капіталовкладень і кількості робочих місць; соціальна – інструментарій реклами дедалі частіше використовується для вирішення гострих соціальних проблем; політична – засоб боротьби за голоси виборців; світоглядна – реклама стає одним із найважливіших факторів формування світогляду людини; психологічна – реклама впливає на бажання та мрії покупця; освітня – у процесі перегляду реклами, а також упровадження нових технологій товарів і послуг, про які вона розповідає, людина може черпати для себе інформацію абсолютно з усіх сфер життя; естетична – кращі зразки рекламних звернень із часів їх першої появи і до наших днів можна вважати творами прикладного мистецтва). Також розглянуто дисфункції реклами в сучасному суспільстві. Дисфункція соціального інституту - явища невідповідності діяльності соціального інституту наявним соціальним потребам або негативні наслідки його функціонування. Дисфункції реклами проаналізовані автором під двома кутами зору – із соціальної та етичної точки зору й з економічної точки зору. Автором розкрито основні характеристики та тенденції, які визначають сучасний розвиток реклами у глобальному масштабі.Документ Науково-технічна інтелігенція та її відповідальність за майбутнє світової цивілізації(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Кіпенський, Андрій Володимирович; Пономарьов, Олександр СеменовичПоказано, що на тлі розвитку науки, техніки і технологій відбувається помітна духовно-культурна й морально-етична деградація людського суспільства. При цьому метою статті є спроба відповісти на одне з найголовніших питань сьогодення – чому розвиток науки, техніки й технологій призводить до духовної деградації у суспільстві, до загострення взаємовідносин в системі «людина-суспільство-природа-техносфера». На думку авторів, однією з причин такого становища є те, що для представників науково-технічної інтелігенції шкала цінностей досить часто обмежується «досконалою конструкцією» у технічному відношенні, тобто – висока функціональність та надійність за низької вартості виробництва. Разом з істотним погіршенням екологічної ситуації це створює реальну загрозу самому існуванню нашої цивілізації. Ось чому саме зараз людина-творець науково-технічного прогресу повинна відчувати все більшу особисту відповідальність за долю світової цивілізації, за наслідки обраних шляхів і характеру розвитку людства, за його майбутнє. Показано, що для подолання кризи необхідно посилити соціально-гуманітарну складову підготовки науково-технічної інтелігенції. Тільки за таких умов можна досягти того, що її представники, які є учасниками творчого виробничого процесу, будуть спроможні підтримувати цей процес з гуманістичних позицій, у потрібному напрямку формувати громадську думку. Також треба формувати у науково-технічної інтелігенції відповідальність за технологічний розвиток світової цивілізації, підвищувати в її очах роль і значення у технологічному середовище таких категорій, як духовність, моральність та законність. Без цього в умовах бурхливого науково-технічного прогресу й інноваційного розвитку суспільство безумовно зіткнеться з нестабільністю, кризами та хаосом. На думку авторів подолати їх може тільки відповідним чином професійно підготовлена, висококультурна, духовна та відповідальна науково-технічна інтелігенція.Документ Особливості проведення презентацій в умовах міжкультурної комунікації(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Карачова, Дар'я Володимирівна; Царьова, Світлана ОлексіївнаСтаття присвячена аналізу особливостей розвитку комунікативної компетенції та міжкультурних здібностей і навичок студентів закладів вищої освіти України в умовах міжнародної академічної мобільності і крос-культурного спілкування. Акцент робиться на необхідності впровадження курсів міжкультурної комунікації в навчальні плани на вищому освітньому рівні в Україні, зокрема, на особливостях проведення презентацій з використанням сучасних мультимедійних засобів. Актуальність цього питання зумовлена необхідністю українськими студентами бути обізнаними щодо цінностей, традицій і норм вербальної та невербальної крос-культурної комунікації для того, щоб бути успішними в академічному і професійному середовищі. Ціллю статті є виокремлення специфіки міжкультурних аспектів на заняттях із використанням сучасних мультимедійних технологій. У дослідженні були використані міждисциплінарні підходи, а також теоретичні та емпіричні методи: спостереження та узагальнення, методи дедукції та систематизації. Сучасні студенти представляють собою нове покоління, яке характеризується відкритістю до зовнішнього світу і академічної мобільності, що усвідомлення відмінностей у культурних нормах, цінностях, ставленні до оточення є абсолютно необхідним для ефективної міжособистісної та культурної комунікації. Випускники українських технічних університетів, які володіють такими навичками, будуть особливо цінними, оскільки вони зможуть використовувати інструменти ефективного спілкування для проведення презентацій продуктів, створених українськими компаніями, зробити їх корисними в іншомовних країнах і навпаки. Доведено необхідність навчання майбутніх фахівців використанню засобів інформаційних технологій при плануванні, організації, редагуванні матеріалів для презентацій новітньої продукції та, особливо, при їх проведенні для представників різних культур.Документ Сучасний стан забезпечення гендерної рівності в Україні: нормативно-правовий аспект(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Грень, Лариса МиколаївнаСтаття присвячена аналізу стану забезпечення гендерної рівності в Україні. На підставі вивчення позитивного європейського та світового досвіду доведено доцільність забезпечення у практиці формування державної політики принципів гендерної рівності та обґрунтовано ефективність колегіального стилю управління щодо ппідтримки стабільності суспільних інститутів. Теоретичні та методологічні основи дослідження розкривають правове регулювання державної гендерної політики в Україні, що здійснюється нормативно-правовими актами двох рівнів: наднаціонального та національного. Мета статті – проаналізувати сучасний стан гендерної рівності в Україні та запропонувати шляхи удосконалення та розвитку національного рівня нормативно-правової бази держави з регулювання її гендерної політики. У дослідженні розглянуто законодавчу базу України щодо гендерної рівності, нормативно-правові документи, що закріплюють позиції уряду держави стосовно забезпечення гендерних прав. Наведено результати дослідження Індексу гендерного розриву із супроводжуючим його рейтингом країн світу за показником рівноправності чоловіків і жінок як в Україні, так і в інших країнах світу. Надано пропозиції щодо визнання важливості та необхідності творення законодавства, яке б сприяло закріпленню та поширенню принципу гендерної рівності шляхом удосконалення та розвитку національного рівня нормативно-правової бази держави.Документ Державне управління – системне суспільне явище(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Гаєвая, Олександра Валентинівна; Гаряєва, Ганна Михайлівна; Лисенко, Ірина В'ячеславівнаУ статті досліджується, яким чином відбувається становлення громадянського суспільства в країні, яке наукове переосмислення потрібно для визначення місця влади в державному управлінні. Відстежується шлях становлення державного управління, політичної системи, державних інститутів від періоду Давньоруської держави до сьогодення. Аналізуються зародки проблем теорії та практики соціального управління та політики Стародавнього світу у становленні держав у світі. Зазначається цінність держави як філософсько-правової теорії і практики організації політичної влади і управління суспільством. Висвітлюється відстоювання ідей верховенства закону, вимог дотримуватися правової справедливості, договірної концепції держави. Розкривається сутність управління, в якому первинною складовою виступає людина, її свідома діяльність. Висвітлюється два підходи для розуміння змісту державного управління: «американський» та «європейський». Аналізуються різні погляди науковців на визначення поняття «державне управління». Розглядаються етапи еволюції управлінської (менеджерської) школи і визначається термін «соціальне управління». Висвітлюються різні підходи цього «механізму впливу» на суспільство. Визначаються два підходи управління: «менеджеризм» і теорія «наукового управління суспільством». Розкривається значення поняття «адміністрація», і як воно трактується з різних точок зору. Висвітлено розгляд цього поняття у зарубіжній практиці, і, відповідно, в Україні. Розкрито поняття «публічне адміністрування» і визначено «механізм» його дії. Розглядаються суб’єкти публічного управління: органи виконавчої влади, їх апарати, посадові та службові особи; виконавчі органи і посадові особи місцевого самоврядування, посадові та службові особи виконавчих органів місцевого самоврядування. Висвітлюються характерні ознаки трансформації пострадянського державного управління в публічне адміністрування.Документ Антропологічний вимір «нерівної всім рівності»(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Гайдамачук, Ольга ВолодимирівнаДоведено, що у дослідженнях афоризму Г. Сковороди «нерівна всім рівність», що є заголовком до емблеми фонтану, бракує уваги до її деталей та їх осмислення. Висловлено думку, що деконструкція цієї унікальної композиції виявляє не тільки навмисно закладені в неї сенси (інтонації), а й дисонанси, які суттєво проблематизують (детонують) «навмисні» сенси, тим самим відкриваючи поле для нових досліджень.Документ Щодо структурної організації комп'ютерної лексики(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Буйвол, Олег ВікторовичРозкрито проблеми професійної комунікації, що у сучасний період розвитку людства стали найбільш насущними проблемами прикладної лінгвістики. За останні два десятиліття з’явилась така наукова й теоретична дисципліна як термінографія. Обґрунтовано, що інформаційні технології розвиваються настільки стрімко завдяки утворенню нових термінів, що впорядковувати цей процес і відповідно реагувати на всі наявні зміни у галузі термінології є дуже складним завданням. Доведено, що для успішної роботи з подолання цих проблем повинна бути проведена чітка структурована організація комп’ютерної лексики. Розкрито склад комп’ютерної мови: термінології (літературна і нелітературна лексика (професіоналізми і жаргонізми (комп’ютерні жаргонізми є стилістично експресивними й виконують емоційно-оціночну функцію.). Кожен з цих лексичних шарів має свої специфічні риси, діапазон функціонування і сфери вживання. Розглянуто основне призначення комп’ютерної термінології – ідентифікацію конкретних складових інформаційних технологій, а також структуру термінологічної системи, що відповідає специфіці даної галузі науки, та її складові, що вступають у взаємовідносинах антонімії, омонімії і полісемії.Документ Організація навчальних занять з фізичного виховання в умовах пандемії(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Борейко, Наталя Юріївна; Азаренкова, Любов Леонідівна; Глядя, Сергій Олександрович; Юшко, Олексій ВолодимировичЗа останні два роки через пандемію COVID – 19 дуже значно змінились умови навчання, і усі заклади освіти намагаються пристосуватися до нових викликів, знайти ефективні рішення. В НТУ «ХПІ», як і в більшості університетів, у 2020 – 2021 навчальних роках заняття проводились у дистанційній та змішаній формі навчання. Тому актуально розглянути питання організації навчальних занять під час пандемії. Фізичне виховання – це одна з дисциплін в університеті, яка спрямована на гармонійний розвиток студента, дозволяє сформувати високу працездатність та адаптивність до умов праці, через забезпечення високого рівня здоров’я. Тому метою дослідження є визначення основних засобів організації фізичного виховання в університеті в умовах пандемії. Проаналізовано теоретичні відомості щодо організації навчального процесу з фізичного виховання у студентів. Розроблено комплекс заходів для удосконалення навчального процесу з фізичного виховання студентів. Визначено ефективність експериментальних засобів організації фізичного виховання в університеті в умовах пандемії. Надано рекомендації щодо організації навчального процесу з фізичного виховання студентів в умовах пандемії. Використано такі методи дослідження, як: аналіз і узагальнення науково–методичної літератури з проблем організації фізичного виховання в університеті, педагогічне спостереження за навчальним процесом з фізичного виховання в НТУ «ХПІ»; анкетування студентів; математично-статистичні методи. У ході дослідження було розглянуто основні положення щодо організації занять з фізичного виховання у студентів в сучасних умовах. Представлено комплекс заходів для удосконалення занять з фізичного виховання під час пандемії, що дозволив не зупиняти навчальний процес для студентів з освітнього компоненту «Фізичне виховання». Комплекс заходів включав: написання рефератів, виконання практичних робіт (складання комплексу вправ з свого виду спорту; виконання практичної роботи «Антропометричні вимірювання і оцінка функціонального стану»; виконання практичної роботи «Карта індивідуального латерального профілю»; виконання практичної роботи «Визначення добової енерговитрати людини»). А також визначено ефективність експериментальних засобів організації фізичного виховання в університеті. В дослідженні представлені рекомендації щодо організації навчального процесу з фізичного виховання студентів в умовах пандемії: 1) Студенти повинні мати чіткі методичні рекомендації щодо виконання практичних робіт. 2) Студенти повинні розуміти та контролювати хід своєї роботи. 3) Студенти повинні мати комплекси фізичних вправ протягом дня (ранкова пробіжка, фізкультурні паузи під час роботи за комп’ютером, смартфоном тощо) та їх виконувати. 4) Обов’язково, викладачі забезпечують впровадження зворотного зв’язку зі студентами та кураторами. 5) Пропонувати студентам цікаві для самопізнання та саморозвитку практичні та теоретичні завдання. За результатами дослідження визначено необхідність впровадження різних практичних завдань з фізичного виховання для студентів з метою підвищення їх теоретичної підготовки, формування ціннісного ставлення до занять фізичної культури і спорту, що дозволить студентам більше пізнати себе, мотивуючи на самостійні заняття з рухової активності.Документ Ед'ютейнмент як спосіб підвищення мотивації студентів у вивченні іноземниї мови(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Бац, Анастасія СергіївнаЗ огляду на суперечливі погляди на ед’ютейнмент, було розглянуто перспективність сучасної освітньої методики, зроблено теоретичне та практичне обґрунтування думок, значну увагу приділено особливостям цільової аудиторії Generation Z, на підвищення мотивації якої й націлено впровадження ед’ютейнменту в освітній процес. Однією з ключових особливостей Generation Z є природність їх існування у цифровому просторі, зануреність у світ гаджетів, залежність від інтернету, кліпове мислення, нездатність довго зосереджувати увагу на одному об’єкті, фрагментарність та непослідовність отриманих знань. Існуючу проблему неуспіху в навчанні представників Generation Z за рахунок підвищення мотивації здатна вирішити сучасна освітня система ед’ютейнмент. Сутність гібридного терміна ед’ютейнмент (education + entertainment) полягає у системному поєднанні навчання і розваг. Розважальність такої освіти полягає в цікавості і виразності форми, в такій освіті навчальний компонент включено в розважальний модус презентованої інформації. Метою такої освіти є отримання як знань, так й естетичного задоволення. Ед’ютейнмент є динамічним, гнучким, практичним, доступним, сприяє задоволенню інформаційно-пізнавальних потреб здобувачів освіти. Ед’ютейнмент став об’єктом вивчення численних дослідників і приводом для дискусій щодо доцільності розважального компонента в освітньому процесі. Однак сучасна практика показує ефективність основних положень ед’ютейнменту, до інструментів якого належать ігрові, комунікативні, творчі, комп’ютерні (інформативні) технології, технології проблемного навчання та інші. Виходячи з мети роботи – з’ясування ефективності впровадження ед’ютейнменту в освітній процес задля підвищення мотивації Generation Z - проаналізовано вимоги до педагога, який працює в системі та за принципами ед’ютейнмент, необхідні для цього освітні умови, досвід втілення ед’ютейнменту на практиці. Таким чином, опанування освітньої системи ед’ютейнмент демонструє численні переваги порівняно з традиційними підходами до навчання Generation Z.