Please use this identifier to cite or link to this item: http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/56390
Title: Від масової культури до культурної індустрії (про поєднання культури та економіки наприкінці ХХ та початку ХХІ століття)
Other Titles: From mass culture to cultural industry (about the combination of culture and economy in the late ХХ and beginning of ХХІ centuries)
Authors: Міщенко, Марина Миколаївна
Keywords: кластери; хаби; глобалізація; інновації; clusters; hubs; globalization; innovation
Issue Date: 2021
Publisher: Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"
Citation: Міщенко М. М. Від масової культури до культурної індустрії (про поєднання культури та економіки наприкінці ХХ та початку ХХІ століття) / М. М. Міщенко // Вісник Національного технічного університету "ХПІ". Сер. : Актуальні проблеми розвитку українського суспільства = Bulletin of the National Technical University "KhPI". Ser. : Actual problems of Ukrainian society development : зб. наук. пр. – Харків : НТУ "ХПІ", 2021. – № 1. – С. 87-92.
Abstract: Дана стаття присвячена поняттю креативної економіки і ролі творчості та інновацій в сучасному світі. Розглянуто креативну економіку, що розмежовується на ряд окремих галузей – креативних індустрій, однією з яких є культурна індустрія, що є об’єктом даного дослідження. Витоки культурної індустрії сягають ще ХІХ століття і пов’язані з можливістю тиражування мистецтва і поширенням масової культури. Чисельні недоліки поєднання промисловості та культури були осмислені багатьма філософами ХХ століття, але сьогодні можливо відмітити і позитивні моменти, пов’язані з цим. Проаналізовано концепцію «креативного міста», яка продовжує вивчення великих міст після урбаністики. За Ч. Лендрі це свого роду філософія сучасного міста, в якому творчість і творчий потенціал є головною рушійною силою. Культурні мапи регіонів країни пов’язані із долею інноваційності і креативності в економіці та формуванням нових культурних стандартів. Розглянуто хаби, коворкінги, кластери як сучасні простори для продукування нових ідей. Наведено приклади їх функціонування в Харкові. Публічний простір є основою креативного міста. Підкреслено потребу генерування творчих ресурсів в економічне зростання міст із залученням інвестицій. Доведено, що рівень «креативності» міста спирається на такі показники, як: культурне життя, креативна економіка та сприятливі умови для розвитку культури та креативності, а також те, що позитивними наслідками розвитку креативних індустрій є використання прикладних творчих практик, інновацій, що змінюють соціальний простір ззовні і зсередини, генерація прибутку, створення робочих місць та повага до інтелектуальної власності. Розкрито актуальність креативної економіки та культурних індустрій для майбутніх досліджень з урахуванням збільшення культурного сектору в економіці. Констатовано, що «креативність» стає основним поняттям сучасної економіки, незалежно від галузі.
This article is devoted to the concept of the creative economy and the role of creativity and innovation in the modern world. The creative economy is divided into a number of separate industries –creative industries, one of which is the cultural industry, the object of this study. The origins of the cultural industry go back to the 19th century and are associated with the possibility of replicating art and the spread of mass culture. The numerous disadvantages of combining industry and culture have been comprehended by many philosophers of the twentieth century, but today it is possible to note the positive aspects associated with this. The article analyzes the concept of "creative city", which continues the study of large cities after urbanism. According to C. Landry, this is a kind of philosophy of a modern city, in which creativity and creativity are the main driving force. Cultural maps of the country's regions are associated with a part of innovation and creativity in the economy and the formation of new cultural standards. The article discusses hubs, coworking spaces, clusters as modern spaces for the production of new ideas. The ways of their functioning are given on the example of the city of Kharkov. Public space is the backbone of a creative city. The need to generate creative resources for the economic growth of cities with the attraction of investments for this is emphasized. The city's “creativity” level is based on indicators such as cultural life, creative economy and favorable conditions for the development of culture and creativity. The positive consequences of the development of creative industries are the use of applied creative practices, innovations that change the social space from the outside and from the inside, profit generation, job creation and respect for intellectual property. The topic of the creative economy and cultural industries is relevant for research in the future, given the increase in the cultural sector in the economy. You can also state "creativity" as the main concept of the modern economy, regardless of the industry.
ORCID: orcid.org/0000-0001-8592-1009
DOI: doi.org/10.20998/2227-6890.2021.1.14
URI: http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/56390
Appears in Collections:Вісник № 01. Актуальні проблеми розвитку українського суспільства
Кафедра українознавства, культурології та історії науки

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
visnyk_KhPI_2021_1_APRUS_Mishchenko_Vid_masovoi.pdf190,78 kBAdobe PDFView/Open
Show full item record  Google Scholar



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.