Please use this identifier to cite or link to this item: http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/56527
Title: Особливості та способи перекладу політкоректної лексики
Authors: Гаврилова, Ірина Миколаївна
Keywords: політкоректна лексика; дискурс; переклад; евфемізм; способи перекладу
Issue Date: 2020
Publisher: Видавничий дім "Гельветика"
Міжнародний гуманітарний університет
Citation: Гаврилова І. М. Особливості та способи перекладу політкоректної лексики / І. М. Гаврилова // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер. : Філологія : зб. наук. пр. – Одеса : Видавничий дім "Гельветика", 2020. – Вип. 46, т. 3. – С. 133-137.
Abstract: У статті розглянуто поняття «політкоректної лексики», за допомогою якої виражається ввічливе ставлення до суперечливих явищ у суспільстві з метою стримування розростання руйнівних образ чи прихованих суперечок, а також способи перекладу політкоректної лексики українською мовою. Визначено основну класифікацію цієї лексики за сферою вживання. Особлива увага зосереджена на випадках вживання та способах перекладу політкоректних термінів. Зокрема, було досліджено функціональні особливості політкоректної лексики в текстах німецьких ЗМІ, її співвідношення з явищем «евфемія» та шляхи її відтворення українською мовою з огляду на лінгвокультурологічні розбіжності. На основі виконаного дослідження евфемізмів у німецькому політичному дискурсі виокремлено такі функції: вуаліативна, превентивна, пом’якшувальна та елевативна. Було також зазначено, що конкретна лексична одиниця в умовах певного контексту може реалізовувати пейоративне значення, за умови присутності у структурі цієї одиниці емотивно-оцінного аспекту. За допомогою пейоративів як негативних емотивних сем виражається ставлення мовця до адресата. Політкоректна лексика поширюється і вносить зміни в кожну мову, створюючи водночас і певні труднощі у процесі перекладу. Щодо особливостей перекладу політично коректної лексики з німецької мови на українську, можна виокремити три основні способи його здійснення. По-перше, пряме запозичення нової лексики на основі транслітерування і транскрибування, по-друге, калькування або дослівний переклад і, по-третє, описовий переклад. Вибір того чи іншого способу перекладу зумовлюється милозвучністю цього варіанту перекладу, наявністю або відсутністю усталеного варіанту перекладу цієї мовної одиниці, наявністю або відсутністю конотацій еквівалента цього виразу в мові перекладу. У процесі інтерпретації необхідно розглядати не тільки переклад окремих елементів політично коректною лексики, а й інші частини пропозиції, які, хоча можуть і не бути семантично політкоректними, але, можливо, загалом впливають на сенс усієї пропозиції. У разі потреби під час перекладу порядок слів і словосполучень може піддаватись змінам, або перестановці.
DOI: doi.org/10.32841/2409-1154.2020.46-3.31
URI: http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/56527
Appears in Collections:Кафедра "Ділова іноземна мова та переклад"

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Naukovyi_visnyk_MHU_2020_46_3_Havrylova_Osoblyvosti.pdf458,54 kBAdobe PDFView/Open
Show full item record  Google Scholar



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.