Підвищення ефективності фінішної механічної обробки

Abstract

Розглянуті питання фінішних операцій механічної обробки і забезпечення обґрунтованого вибору оптимальних варіантів з урахуванням розподілу між зніманням матеріалу інструментом і тертям зв'язки при контакті. При цьому треба забезпечити якомога більший виступ вершин зернин над рівнем зв'язки круга, а також своєчасного видалення з робочої поверхні круга затуплених зернин. Пропонується застосування інструментів з підвищеними фізико-механічними можливостями для обробки з відшаруванням поверхового шару заготовки. Суть процесу полягає в тому, що він концентрує все видалення матеріалу на вузькій контактній довжині, при цьому забезпечується максимальна швидкість з найменшою питомою енергією шліфування. При шліфуванні відшаруванням у зоні видалення припуску знімання на порядок вище, ніж при звичайному шліфуванні. Внесок енергії тертя та орання стає малою частиною загальної питомої енергії шліфування. Тепло, що виділяється під час шліфування, зменшується, умови його розсіювання в процесі точкового шліфування покращуються. Зазначені дослідження дозволяють усвідомити фізичну сутність процесу, визначити режими обробки, а також шляхи оптимізації технологічних параметрів точкового шліфування.