Оптимізація управлінського апарату в системі соціально-трудових відносин

Abstract

Одним з найважливіших напрямків забезпечення соціальної спрямованості ринкової економіки є раціонально побудована організація праці на всіх рівнях управління. Участь України у світовому ринку праці передбачає організацію соціально-трудових відносин відповідно до міжнародних норм, інтеграцію національної системи відносин між працею і капіталом у систему, визнану світовим співтовариством. Це обумовлює необхідність дослідження проблем, пов’язаних із приведенням національного законодавства у відповідність до міжнародних трудових норм, вивчення та узагальнення вітчизняного і закордонного досвіду регулювання соціальнотрудових відносин, опанування «технології» оцінювання їх стану та розроблення пропозицій щодо вдосконалення з урахуванням світових надбань у цій галузі. Організована на науковій основі праця є провідним чинником росту її продуктивності – основи забезпечення конкурентноздатності господарюючих суб'єктів ринкової економіки. Організація праці означає приведення трудової діяльності людей у певну систему, яка характеризується сукупністю елементів та їх стійкими взаємозв'язками, змістом функціонування цих елементів, напрямками та динамікою їх розвитку. У межах підприємства першорядне значення для організації праці здобувають питання правильного розміщення працівників у виробництві на основі раціонального поділу праці й сполучення професій, спеціалізації і розширення зон обслуговування. Оптимізація управлінського апарату в системі соціально-трудових відносин в першу чергу вимагає зміни структури апарата стосовно рішення пріоритетних завдань антикризового управління, а саме застосування функціонального, ієрархічного, технологічного перерозподілу робіт і людей; про друге - призначення менеджерів відповідно до їхніх антикризових функцій (на основі посадової, професійної, кваліфікаційної і особистісної відповідності характеру та змісту антикризових функцій); по третє - удосконалення вертикальних і горизонтальних внутріапаратних і внутріфірмових комунікацій у ракурсі антикризових завдань, де головною метою є прискорення руху інформації, скорочення процедур прийняття рішень і забезпечення швидкого та неухильного виконання команд. Формування антикризових стратегічних планів належить до найбільш відповідальних і вагомих питань, оскільки саме обґрунтований вибір антикризових заходів забезпечує висновок підприємства зі стану кризи з найменшими втратами в найкоротший термін. Антикризова програма являє собою систему заходів, спрямованих на запобігання або усунення несприятливих для бізнесу явищ за допомогою використання всього потенціалу сучасного менеджменту, розробки й реалізації на підприємстві спеціальної програми, яка має стратегічний характер, дозволяє відсторонити тимчасові труднощі, зберегти й використовувати ринкові позиції підприємства, опираючись на свої сильні сторони з використанням власних ресурсів. Відтак існує нагальна потреба теоретичного опрацювання методів, прийомів, принципів оптимізації інтересів сторін соціально-трудових відносин за кризових економічних умов.One of the most important ways of ensuring the social orientation of a market economy is the rational organisation of work at all levels of government. Ukraine's participation in the global labour market provides for the organisation of social and labour relations according to international norms and the integration of the national system of labour-capital relations into the system recognised by the global community. This makes it necessary to study the problems associated with bringing national legislation into conformity with international labour standards, to study and summarise domestic and foreign experience in regulating social and labour relations, to master the "technology" of assessing their condition and developing proposals for improvement in the light of global achievements in this field. Labour that is organized on the scientific basis is a guiding factor of its productivity growth - the basis for providing competitiveness of economic entities of the market economy. Labour organisation means bringing people's labour activity into a certain system, which is characterised by a set of elements and their stable interrelations, the content of functioning of these elements, directions and dynamics of their development. Within an enterprise, of paramount importance for labour organisation is the issue of correct placement of workers in production on the basis of rational division of labour and connection of professions, specialisation and expansion of service areas. Optimisation of the management apparatus in the system of social and labour relations firstly requires changes in the structure of the apparatus in relation to the solution of priority tasks of crisis management, namely the application of functional, hierarchical and technological redistribution of work and people; secondly, the appointment of managers according to their crisis functions (based on job, professional, qualification and personality matching of the nature and content of crisis functions); thirdly, the improvement of the vertical and horizontal structure of the apparatus; and The formation of anti-crisis strategic plans belongs to the most responsible and weighty issues, since it is a reasonable choice of anti-crisis measures that ensures the exit of the enterprise from the state of crisis with the least losses in the shortest possible time. Anti-crisis program is a system of measures aimed at prevention or elimination of unfavourable phenomena for business, using all potential of modern management, development and implementation of special program which has strategic character, allows to remove temporary difficulties, preserve and use market position of enterprise, building on its strengths using own resources. There is then an urgent need for a theoretical treatment of the methods, techniques and principles for optimising the interests of the parties to social and labour relations under crisis economic conditions.