Кафедра "Хімічна технологія неорганічних речовин, каталізу та екології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7534

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/xtnv

Кафедра "Хімічна технологія неорганічних речовин каталізу і екології" є першою хімічною кафедрою НТУ "ХПІ". Вона є спадкоємицею кафедри технології мінеральних речовин, пізніше – кафедра технології неорганічних речовин, першим завідувачем якої був Валерій Олександрович Геміліан, а в 1911-1931 роках – дійсний член Академії наук, академік Єго́р Іва́нович Орлов.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". У 2014 році професори кафедри Олексій Якович Лобойко та Григорій Іванович Гринь отримали Державну премію України в галузі науки і техніки за роботу "Нові каталізатори та гетерогенно-каталітичні процеси: розвиток наукових основ та використання в хімії, нафтохімії та енергетиці".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 2 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 315
  • Ескіз
    Документ
    Енерго-, ресурсозберігаюча інтегрована технологія карбонізації у виробництві соди
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2015) Каратєєва, О. В.; Панасенко, Володимир Олексійович; Ведь, Валерій Євгенович
  • Ескіз
    Документ
    Sorption characteristics studies of eco-friendly polymer composites
    (EDP Sciences, 2021) Lebedev, Vladimir; Tykhomyrova, Tetiana Sergiivna; Lytvynenko, Oleksandr; Grekova, Alla; Avina, Svitlana
    This paper presents the results of new composite materials based on polylactide and coffee grounds sorption characteristics study. New material, that include coffee grounds as additive material is cheaper than one of common polylactide. All types of dishes cam be made from new material and they also will be biodegradable, as made from polylactide. The sorption properties and characteristics were tested in different liquid medium. The last was chosen among the most wide spread mediums which are contact with dishes during its operational life. It was found, that optimal content of coffee grounds is 40 wt.% as for level of impact strength also for complex of sorption characteristics
  • Ескіз
    Документ
    Імпульсний електроліз хромоксидного покриття на нержавіючий сталі
    (Видавничий дім "Гельветика", 2022) Штефан, Вікторія Володимирівна; Баламут, Наталія Сергіївна; Кануннікова, Надія Олександрівна; Кобзев, О. В.
    Металоксидні матеріали часто використовуються для різних цілей у військовій техніці, що дають цікаві результати, особливо завдяки їх міцності, корозійної стійкості, низькій питомій вазі та іншим властивостям. Так поширеним використання оксидних покриттів є, наприклад, виготовлення ствола автоматичної стрілецької зброї. Основними галузями застосування металоксидних покриттів є машинобудування, хімічна, нафтохімічна, автомобільна, металургійна промисловості, медицина, радіоелектроніка, будівництво тощо. Діапазон застосування цих матеріалів збільшується з кожним днем та можна з певністю заявити, що це матеріали майбутнього. Нержавіюча сталь використовується у всіх сферах діяльності людини, починаючи від важкого машинобудування і закінчуючи електронікою та механікою. Дослідження закономірностей кінетики формування металоксидних покриттів на сталі важливо, оскільки вони мають практичну значимість в таких технологіях, як обробка поверхні матеріалів і електрохімічний захист металів і сплавів від корозії. Відсутність достовірних відомостей про кінетику та механізми формування металоксидних покриттів високолегованих нержавіючих сталей є актуальним, оскільки вони повинні бути в основі про гнозування властивостей покриттів та розробки протикорозійного захисту. Особливо важливі такі дослідження для електрохімічних процесів, в яких склад реакційних мас в ході формування матеріалу змінюється і, відповідно, змінюється його властивості. Імпульсний умови ведення електролізу допо магають зрозуміти фактори впливу режиму процесу на процес формування металоксидної поверхні. В роботі показано вплив параметрів нестаціонарного електролізу, таких як, амплітуда, скважність, тривалість імпульсу та паузі, наявність зворотного імпульсу на структуру на текстуру поверхні хромвмісних покриттів. Експериментально доведено, що величина скважності має домінуючий вплив на осадження суцільного катодного шару. Дослідження морфології показали, що за текстурою осад формується у вигляді глобул, розмір яких залежить від параметрів режиму імпульсного електролізу.
  • Ескіз
    Документ
    Получение соединений скандия и ванадия из вторичного сырья
    (Ноулідж, 2014) Гринь, Григорий Иванович; Дейнека, Дмитрий Николаевич; Лавренко, Антонина Александровна; Адаменко, Светлана Юрьевна
  • Ескіз
    Документ
    Екологічне виховання в Україні, його просування в маси
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Кроо, В. Р.; Гринь, Світлана Олександрівна
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження процесу приготування нанесеного неплатинового каталізатора окиснення амоніаку
    (ТОВ "Нілан-ЛТД", 2016) Привалова, Г. С.; Бутенко, А. М.; Авіна, Світлана Іванівна; Багрова, І. В.
  • Ескіз
    Документ
    Морфология оксидных структур на поверхности алюминия
    (SeKum Software, 2015) Семкина, Елена Владимировна; Ковалева, А. А.; Байрачный, Борис Иванович
  • Ескіз
    Документ
    Фізико-хімічні основи азотно-фосфорних розчинів
    (Український державний університет залізничного транспорту, 2018) Савенков, Анатолій Сергійович; Семенцова, Тетяна Юріївна
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб уловлювання платиноідних часток в потоці реакційного газу при виробництві азотної кислоти і гранульований композитний матеріал для уловлювання цих часток
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2003) Лобойко, Олексій Якович; Гринь, Григорій Іванович; Лавренко, Антоніна Олександрівна; Козуб, Павло Анатолійович; Шаповал, Юрій Михайлович
    Спосіб уловлювання часток платиноідного каталізатора в потоці реакційного газу при виробництві азотної кислоти, що включає пропускання потоку реакційного газу через шар сорбенту з гранульованого композитного матеріалу, що містить уловлюючу масу з оксиду кальцію і в'яжучого, а також зміцнюючої добавки оксидів алюмінію і кремнію, і подальше виділення з відпрацьованого сорбенту поглинених ним часток платиноідного каталізатора, який відрізняється тим, що у в'яжуче уловлюючої маси вводять хлорид кальцію і/або хлорид магнію, і/або оксид магнію при наступному співвідношенні компонентів, % мас оксид кальцію 50-95 оксид магнію 5-35 хлорид кальцію і/або хлорид магнію, в перерахунку на СІ 5-15, при цьому в сорбент вводять зміцнюючу добавку і уловлюючу масу в співвідношенні (0,3-2). Гранульований композитний матеріал для уловлювання часток платиноідного каталізатора в потоці реакційного газу при виробництві азотної кислоти, що містить уловлюючу масу з оксиду кальцію і в'яжучого, а також зміцнюючу добавку оксидів алюмінію і кремнію, який відрізняється тим, що в'яжуче уловлюючої маси включає хлорид кальцію і/або хлорид магнію, і/або оксид магнію при наступному співвідношенні компонентів, % мас оксид кальцію 50-95 оксид магнію 5-35 хлорид кальцію і/або хлорид магнію, в перерахунку на СІ 5-15, при цьому сорбент містить зміцнюючу добавку і уловлюючу масу в співвідношенні (0,3-2).
  • Ескіз
    Документ
    Исследования состава жидких и твердых фаз в системе K⁺, (C₂H₅)₂NH₂⁺ // HCO₃⁻, Cl⁻–H₂O при 30°С в области наибольшего выхода KHCO₃
    (ПП "Технологічний Центр", 2012) Панасенко, Владимир Владимирович; Гринь, Григорий Иванович; Панасенко, Владимир Алексеевич; Мазунин, С. А.; Дейнека, Дмитрий Николаевич
    Експериментально визначена розчинність солей в четверній взаємній системі K⁺, (C₂H₅)₂NH₂⁺ // HCO₃⁻, Cl⁻–H₂O при 30°С. Встановлено, що найбільший вихід KНCO₃ – 99,6% і максимальний коефіцієнт використання N,N-діетиламонію – 91,2% досягаються в потрійному перітонічному розчині складу, моль/кг: K⁺ – 0,0226; (C₂H₅)₂NH₂⁺ – 6,5817; HCO₃⁻ – 0,5364; CO₃²⁻ – 0,0205; Cl⁻ – 6,0269.