Перегляд за Автор "Савченко, Дмитро Олександрович"
Зараз показуємо 1 - 16 з 16
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Біологічно-активні полімерні гідрогелеві матеріали трансдермальних систем доставки речовин(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Черкашина, Ганна Миколаївна; Лебедєва, Катерина Олександрівна; Савченко, Дмитро ОлександровичДокумент Вивчення особливостей гелеутворення та реологічних властивостей гідрогелей на основі агар-агару(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Лебедєва, Катерина Олександрівна; Черкашина, Ганна Миколаївна; Савченко, Дмитро Олександрович; Лебедєв, Володимир ВолодимировичУ статті показані дослідження з вивчення кінетики гелеутворення та особливостей реологічних властивостей гідрогелей на основі агар-агару. Встановлено, що гідрогелі привернули значну увагу в останні 50 років завдяки своїй винятковій можливості застосування в широкому діапазоні. Вони володіють певним ступенем гнучкості, дуже схожі на натуральні тканини через великий вміст води. В рамках літературного огляду показано, що полімерні гідрогелі зазвичай отримують полімеризацією водорозчинних ненасичених сполук у присутності біфункційного агента перехресної зшивки або структуруванням попередньо приготованих реакційно-здатних преполімерів. Здатність полімерних гідрогелів до об’ємних переходів між набухлою та сколапсованою фазами під дією зовнішнього середовища є однією з найбільш важливих та універсальних властивостей цих матеріалів. Показано, що відомі полімерні гідрогелі, які використовуються як інертні матриці для контрольованого виділення попередньо абсорбованих біологічно-активних речовин. В цьому випадку швидкість виділення біологічно-активної речовини визначається природою та структурою полімерного каркаса гідрогелів. В статті проведено дослідження з вивчення кінетики гелеутворення та особливостей реологічних властивостей гідрогелей на основі агар-агару з метою отримання сучасних біосумісних матеріалів для медичної, косметологічної та фармацевтичної галузей. Показано, що у композиціях, які складаються виключно з агар-агару та води спостерігається найменший час втрати липкості та плівкоутворення. При цьому, при збільшенні вмісту агар-агару с 25 до 50 % можна побачити найбільш швидкі процеси втрати липкості та плівкоутворення. Визначені композиції з найбільшим часом втрати липкості та плівкоутворення, які містять 25% агар-агару та 50 % молока та меду, тому що саме для них буде характерний якнайдовший час дифузії активних речовин до організму людини. Наукова новизна дослідження пов’язана з вивченням ефективності гелеутворення в умовах висококонцентрованих розчинів агар-агару з різним вмістом полімерної частини та активних речовин на основі якого запропоновані склади композицій для отримання масок для обличчя та медичних тейпів.Документ Вивчення особливостей гелеутворення та реологічних процесів гідрогелей на основі желатину для косметології та медицини(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Лебедєв, Володимир Володимирович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Савченко, Дмитро Олександрович; Лозовицький, А. О.; Литвиненко, Євгенія ІгорівнаВ даній статті наведено вивчення особливостей гелеутворення та реологічних процесів гідрогелей на основі желатину для косметології та медицини. Показано, що вивчення особливостей процесів структуроутворення дисперсних гідрогелів у воді, а також процесів отримання медичних та косметологічних матеріалів різної природи має виключно важливе значення при вирішенні ряду актуальних завдань. В контексті косметологічних застосувань основною перевагою полімерних гідрогелей є можливість їх насичення дієвими речовинами ще на стадії виготовлення. Віскозіметричне дослідження концентраційної залежності в’язкості розчинів желатину від температури, за результатами якого можна судити про здатність желатину здійснювати конформаційні переходи, показало істотну відмінність графічних залежностей відносної в’язкості розбавлених розчинів в інтервалі температур 20–25 °С. Встановлено , що в інтервалі температур від 20 до 25 °С макромолекули рибного желатину здійснюють конформаційний перехід «фібрила-кулька». Представлені дані є доказом того, що макромолекули желатину в розчинах мають схильність до спіралізації, отже, молекули желатину зберегли свій нативний стан і мають реакційну здатність. Визначено, що при підвищенні температури до 40 °С істотної зміни відносної в’язкості не відзначено, що обумовлює однорідність молекулярно-масового розподілу компонентів желатину і підтверджується експериментальними даними його молекулярно-масового складу, що свідчить про наявність високомолекулярних компонентів з максимально збереженою нативною структурою. Встановлено, що найбільш ефективними с точки зору отримання різних медичних, косметологічних матеріалі в та засобів є композиції з найбільшим часом втрати липкості та плівкоутворення –з 25 % желатину та 50 % молока та меду, тому що саме для них буде характерне як найдовший час дифузії активних речовин до організму людини.Документ Вивчення особливостей отримання гелів на основі агар-агару для екології, косметології та медицини з антибактеріальними властивостями(2021) Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Савченко, Дмитро Олександрович; Мазченко, М. В.; Лєндич, Є. С.; Борісенко, Л. М.The study studies the processes of gelation and features of the rheological properties of agar-agar-based hydrogels in order to obtain modern hydrogels with antibacterial effect. It is shown, that humic acids in polymer hydrogels have a high antibacterial activity, completely stop the formation of mold in them. It is determined, that the most effective in terms of obtaining hydrogels with antibacterial effect are agar-agar compositions with a humic acid content of 15%.Документ Вивчення особливостей отримання гелів на основі агар-агару для косметології та медицини з антибактеріальними властивостями(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Лєндич, Є. С.; Борисенко, Л. М.; Савченко, Дмитро Олександрович; Мазченко, М. В.; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Литвиненко, Євгенія Ігорівна; Ворожбіян, Роман МихайловичУ сучасному світі особлива увага приділяється матеріалам із контрольованими характеристиками. У цьому аспекті полімери та матеріали на їх основі мають ряд специфічних властивостей для ефективного використання в медицині та косметології. Гумінові речовини задовольняють більшість цих особливостей, тому їх використання є дуже актуальним. Вивчення особливостей процесів гелеутворення в полімерних системах типу агар-агар, якій має досить універсальні властивості, дозволяють використовувати його як основу для гелів та полімерних носіїв, а також в процесах отримання медичних та косметологічних матеріалів з різними властивостями , що може мати важливе значення при вирішенні ряду актуальних питань. Зокрема це легкі і дешеві в виробництві антисептичні гелі, пов’язки на ранах з абсорбційними та захисними властивостями, всіляка косметика. В статті проведено дослідження з вивчення процесів гелеутворення та особливостей реологічних властивостей гідрогелів на основі агар-агару з метою отримання сучасних гідрогелів з антибактеріальним ефектом. Встановлено, що введення до складу полімерних гідрогелів гумінових кислот вповільнює процеси структуроутворення, що призводить до зменшення в'язкості всіх досліджуваних композицій. введення до складу полімерних гідрогелів гумінових кислот вповільнює процеси структуроутворення, що призводить до зменшення в'язкості всіх досліджуваних композицій. Також зниження температури топлення студню гідрогелів при збільшенні вмісту гумінових кислот в них свідчить про знижений рівень гелеутворення, що призводить також до збільшення часу втрати липкості полімерних гідрогелів. Показано, що гумінові кислоти у полімерних гідрогелях мають високу антибактеріальну активність, повністю зупиняють процеси утворення в них плісняви. Встановлено, що найбільш ефективними з точки зору отримання гідрогелів з антибактеріальним ефектом є композиції агар-агару зі вмістом гумінових кислот 15%. Таким чином, були розроблені косметологічні полімерні гідрогелі з антибактеріальним ефектом, які можуть бути використані при обробці рук, обличчя та інших відкритих та контактних для людини ділянок шкіри за для боротьби з короновірусними бактеріями.Документ Дослідження біодеградабельних плівок на основі етерів целюлози з бактерицидними властивостями(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Савченко, Дмитро Олександрович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Забіяка, Наталія АнатоліївнаУ статті показані дослідження щодо розроблення новітніх біодеградабельних плівок з бактерицидними властивостями на основі гідроксипропілметилцелюлози, модифікованих гуміновими кислотами бурого вугілля. Гібридні біодеградабельні плівки з бактерицидними властивостями отримували методом поливу розчинів гідроксипропілметилцелюлози з концентрацією 2 % мас., до яких додавали різну кількість гумінової кислоти. При одержані біодеградабельних плівок з бактерицидними властивостями використовували гідроксипропілметилцелюлозу марки Walocel™ виробництва Dow Corning (США). Як гібридні модифікатори використовували гумінові кислоти, які отримували при екстракції бурого вугілля лужним розчином пірофосфату натрію з подальшою екстракцією 1 %-вим розчином гідроксиду натрію і осадженням мінеральної кислотою. Визначення водопоглинання зразків біодеградабельних плівок у холодній воді проводили згідно ISO 62:2008, міцностні властивості при розтягуванні біодеградабельних плівок визначали згідно ISO 527-2:2021, для вимірювання газопроникності біодеградабельних плівок по кисню використовували метод диференціального тиску та вакуумний тестер VAC-V1. Ефект гібридної модифікації гідроксипропілметилцелюлози гуміновими кислотами бурого вугілля з точки зору досліджених експлуатаційних характеристик збільшувався в напрямі типів гумінових кислот бурого вугілля №3>№2>№1. Показано, що гібридна модифікація за механізмом матричного синтезу біодеградабельних плівок з бактерицидними властивостями на основі гідроксипропілметилцелюлози гуміновими кислотами бурого вугілля дозволяє знизити їх водопоглинання, збільшити основні міцності характеристики та надати їм антибактеріальні властивості, що підтверджується даними за показником часу появи плісняви у плівках. Оптимальним з погляду міцностних та експлуатаційних характеристик є біодеградабельні плівки з бактерицидними властивостями при вмісті 10 % мас. гумінових кислот №3. Загалом встановлено, що гібридна модифікація гуміновими кислотами за механізмом матричного синтезу біодеградабельних плівок на основі гідроксипропілметилцелюлози дозволяє отримати міцні водорозчинні плівки з антибактеріальними властивостями для використання, як пакування для сухих харчових продуктів (хліб, крупи, горіхи та т.п.) з подовженим терміном зберігання.Документ Дослідження властивостей полімерних гідрогелей, модифікованих гуміновими кислотами(ТОВ "Твори", 2021) Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Савченко, Дмитро Олександрович; Мазченко, М. В.; Лєндич, Є. С.; Борісенко, Л. М.Документ Дослідження впливу гумінових кислот на процеси структуроутворення розчинів ПВС для отримання пакувальних плівок, здатних до біодеградації(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Савченко, Дмитро Олександрович; Мазченко, М. В.; Лєндич, Є. С.; Борісенко, Л. М.Документ Дослідження гумінових кислот та речовин, як гібридних модифікаторів полімерів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Савченко, Дмитро Олександрович; Білець, Дар'я Юріївна; Мисяк, Всеволод Романович; Вінник, Андрій Михайлович; Реука, Юрій Вікторович; М'ягкохліб, Ілля ІвановичВ роботі проведені дослідження гумінових кислот та речовин, як гібридних модифікаторів полімерів. Методом ІЧ-аналіз було проведені дослідження для визначення найбільш характерних функціональних груп в гумінових кислотах, одержаних з бурого вугілля. Серед найбільш характерних спектральних смуг гумінових кислот варто відмітити: фенольні −OH гідроксильні групи при 3380-3400 см⁻¹, аліфатичні смуги C–H при 2920-2940 см⁻¹, симетричні νCOO– карбоксильні та νCO (фенольні), νOH (аліфатичні) при 1100 см⁻¹. Встановлено, що саме наявність саме цих функціональних груп зумовлюють здатність гумінових кислот виконувати роль гібридного модифікатора по відношенню до полімерів.Документ Дослідження гібридної модифікації похідними вугілля екологічно безпечних гідрогелів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Лебедєва, Катерина Олександрівна; Черкашина, Ганна Миколаївна; Савченко, Дмитро Олександрович; Лєндич, Є. С.; Мазченко, М. В.; Матюхов, Дмитро Володимирович; Матюхов, В. В.Документ Дослідження смарт біологічно активних полімерних гідрогелевих трансдермальних матеріалів, модифікованих гуміновими кислотами(Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2023) Лебедєва, Катерина Олександрівна; Черкашина, Ганна Миколаївна; Воронкін, Андрій Анатолійович; Савченко, Дмитро ОлександровичВ даній роботі освітлені структура, властивості та окремі застосування гідрогелів у косметиці. Також наведено докладні приклади з наукової літератури. Детально представлені найбільш поширені біополімери, які використовуються в косметиці, а також питання, пов’язані з доглядом за шкірою та кондиціонуванням волосся. Охарактеризовано гідрогелі на основі колагену, хітозану, гіалуронової кислоти та інших полісахаридів. Показано нові напрямки отримання гідрогелів на основі біополімерних сумішей, а також бігелів. Крім того, згадується використання біополімерних гідрогелів для капсулювання. Було виготовлено полімерні трансдермальні гідрогелеві патчі, використовуючи техніку мікроформування, де 3D-принтер SLA використовувався для друку майстер-форми. Виконано моделювання форми у Autodesk Fusion 360. Показано, що застосування нових смарт біологічно активних полімерних гідрогелевих трансдермальних матеріалів на основі желатину, гідроксипропілметилцелюлози та альгінату натрію, модифікованих гуміновими кислотами, дозволяє поліпшити волого-ліпідний баланс шкіри.Документ Дослідження хімічно-фізичних особливостей похідних бурого вугілля для оцінки потенціалу їх гібридної функціональності(Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2023) Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Савченко, Дмитро Олександрович; Литвиненко, Євгенія ІгорівнаВ даному досліджені проведено аналіз бурого вугілля та його похідних у вигляді гумінових кислот в аспекті їх використання для гібридної модифікації різнофункціональних матеріалів. Тематика дослідження пов’язана з неенергетичним та непаливним напрямом використання копалин вугілля, який відноситься до найбільш перспективних напрямів промисловості, яка дозволяє отримувати товарну продукцію, що користується підвищеним попитом, вартість якої значно перевищує вартість вихідної сировини. В рамках проведених якісних, кількісних та спектроскопічних аналізів гумінових кислот різних типів бурого вугілля доведено, що за рахунок наявністю великої кількості різних функціональних груп в їх складі, таки гумінові похідні бурого вугілля мають значну гібридну функціональність. Показано, що серед найбільш характерних функціональних груп гумінових кислот бурого вугілля є фенольні гідроксильні −OH групи, карбоксильні COO–, NH₂ деформаційні групи, фенольні та аліфатичні CO групи. За рахунок наявність такої кількості різних функціональних груп визначає здатність гумінових кислот бурого вугілля виступати гібридним модифікатором по відношенню до широкого кола речовин за рахунок таких механізмів: хімічної взаємодії, диполь-дипольної взаємодії у вигляді систем водневих зв’язків, конфірмаційних змін структури різних матеріалів та речовин.Документ Розробка екологічно безпечних полімерних композицій з використанням кавових відходів та гумінових речовин(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Мазченко, М. В.; Лебедев, В. В.; Мірошниченко, Денис Вікторович; Савченко, Дмитро Олександрович; Вінник, Андрій Михайлович; Реука, Юрій Вікторович; М'ягкохліб, Ілля ІвановичДокумент Розробка прямоточних гідроагрегатів на напори 40-100 метрів з широким діапазоном експлуатації(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Крупа, Євгеній Сергійович; Колесніченко, Є. О.; Савченко, Дмитро ОлександровичДокумент Розробка та дослідження бітумних композицій, модифікованих гумовими відходами(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Черкашина, Ганна Миколаївна; Лаврова, Інна Олегівна; Лебедєв, Володимир Володимирович; Савченко, Дмитро Олександрович; Мисяк, Всеволод Романович; Вінник, Андрій Михайлович; Реука, Юрій Вікторович; М'ягкохліб, Ілля ІвановичВ даній роботі наведені дослідження з проблематики покращення комплексу властивостей нафтових бітумів шляхом їх модифікації полімерними еластомерами у вигляді відходів гуми. Метою дослідження було створення бітумно-гумової композиції з підвищеним комплексом термо-фізичних і фізико-механічних характеристик. Було досліджено вплив модифікації бітуму відходами, гумовою крихкою та порошком, у поєднанні з додаванням тауриту на температуру топлення, ступінь зшивання, ударну в’язкість та термостійкість композицій. Визначено оптимальний склад бітумно-гумових композицій, модифікованих тауритом с підвищеними термо-фізичними та фізико-механічними характеристиками.Документ Технологія гібридної модифікації гуміновими кислотами бурого вугілля плівок гідроксипропілметилцелюлози(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Савченко, Дмитро Олександрович; Черкашина, Ганна Миколаївна; Литвиненко, Євгенія ІгорівнаРозглянуто особливості технології гібридної модифікації гуміновими кислотами бурого вугілля біодеградабельних плівок на основі гідроксипропілметилцелюлози. В результаті проведених досліджень вперше отримано гібридні біодеградабельні плівки з антибактеріальними властивостями. При одержані біодеградабельних плівок використовували використовували гідроксипропілметилцелюлозу марки Walocel, в якості каталізатора зшивання біодеградабельних полімерних плівок використовується лимонна кислота (99,88 %) за ГОСТ 3652. У рамках досліджень методом ІЧ-спектроскопії фактично визначено гібридні структури гідроксипропілметилцелюлози, модифікованої різними типами гуміновими кислотами. У результаті дослідження встановлено закономірності зміни часу появи плісняви плівок в рамках технології гібридної модифікації гуміновими кислотами бурого вугілля. Також встановлено, що технологія гібридної модифікації гуміновими кислотами бурого вугілля плівок гідроксипропілметилцелюлози із наданням їм антибактеріальних властивостей дозволяє зберегти властивості біодеградації. Встановлено, що технологія гібридної модифікації гідроксіпропілметилцелюлози гуміновими кислотами бурого вугілля біодеградабельних плівок гідроксіпропілметилцелюлози різними типами гумінових кислот при наданні їм антибактеріальних властивостей дозволяє мати біодеградацію плівкам на їх основі не менше 91% впродовж 6 місяців при оптимальному вмісті гумінових кислот 10 % мас. Отримані згідно технології гібридної модифікації гуміновими кислотами бурого вугілля біодеградабельна плівки з бактерицидними властивостями на основі гідроксипропілметилцелюлози за своїми експлуатаційними характеристиками перевершують відомі аналогічні біодеградабельна плівки на основі природних біополімерів та можуть бути рекомендовані для виготовлення пакування сухих харчових продуктів (хліб, крупи, горіхи тощо) з подовженим терміном зберігання.