Перегляд за Автор "Тульський, Геннадій Георгійович"
Зараз показуємо 1 - 20 з 73
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Адсорбція оцтової кислоти та промоторів утворення пероксо-груп на платині при високих анодних потенціалах(НТУ "ХПІ", 2019) Білоус, Тетяна Андріївна; Тульський, Геннадій Георгійович; Шахін, Іссам Хуссейн; Кротінова, Карина МиколаївнаПероксиоцтова кислота – це сильний дезінфектант з широким спектром антимікробної активності. Використовується як дезінфікуючий і протимікробний засіб. Переваги використання пероксиоцтової кислоти: відсутні стійкі токсичні похідні, незначна залежність від рН, ефективність та короткий час контакту. В промислових масштабах одержують хімічним синтезом, проте він має безліч суттєвих недоліків. Застосування електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти, безпосередньо на місцях використання, виключає витрати пов'язані з хімічним синтезом, транспортуванням та зберіганням. Проблема розуміння та керування процесом електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти ставить задачу отримання нових даних про адсорбцію компонент-розчину в області високих анодних потенціалів.Документ Анодні процеси у розчинах гексаміну(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Павлов, Б. М.; Тульський, Геннадій ГеоргійовичДокумент Вдосконалення технології одержання плюмбум двооксидного покриття з лужних електролітів(НТУ "ХПІ", 2008) Антонов, О. В.; Михайленко, В. Г.; Тульський, Геннадій ГеоргійовичДосліджено внутрішні напруження в осадах плюмбум двооксиду, отриманих з різних електролітів. Встановлено, що ненапружені покриття цієї речовини можна одержати з лужних електролітів. Лужний етилендіамінтетраацетатний електроліт має високу розсіюючу здатність та дозволяє покривати товстим шаром плюмбум двооксиду деталі складного профілю. Розроблено методику визначення концентрації іонів Pb(IV) та досліджено кінетику їх накопичення в електроліті, що зрештою призводить до утворення донних відкладень сурику Pb₃O₄. Розроблено технологію отримання одностороннього ненапруженого плюмбум двооксидного покриття анодів складного профілю. Процес покриття не супроводжується утворенням донних відкладень.Документ Вибір каталітичного покриття газодифузійного катода для електрохімічного синтезу гіпохлоритів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Рутковська, Катерина Сергіївна; Тульський, Геннадій Георгійович; Гомозов, Валерій ПавловичДокумент Вибір концентрації електропровідної добавки для електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти на PT/PTO та PBO₂ анодах(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2018) Білоус, Тетяна Андріївна; Тульський, Геннадій Георгійович; Дубров, О.Документ Вибір матеріалу аноду для електрохімічної стабілізації води(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Діаб, Х.; Тульський, Геннадій ГеоргійовичДокумент Вибір промоторів для електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти(Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2018) Білоус, Тетяна Андріївна; Тульський, Геннадій ГеоргійовичA high-purity peroxyacetic acid may be produced by electrochemical method. The necessity of using peroxo group promoters is justified. The effect of the additions of CNS⁻, I⁻, Cl⁻, Br⁻ ions on the kinetics of anodic processes in an aqueous 3 mol/dm³ acetic acid solution with sulfuric acid addition have been investigated by the voltammetry method on a platinum electrode. The addition of CNS⁻, I⁻, Cl⁻, Br⁻ ions to the electrolyte composition leads to inhibition of the combined anodic oxygen evolution process. Additions of I⁻, Cl⁻, Br⁻ ions to the electrolyte for electrochemical synthesis of peroxyacetic acid are expedient to use, they contribute to achieving the maximum current efficiency of the final product (1,2 ... 1,5 %). The concentration of additions of ions I⁻, Cl⁻, Br⁻ should not exceed 0,001 mol/dm³. Electrochemical synthesis of peroxyacetic acid is advisable to conduct in the range of current densities of 500…1500 A/m², at which the maximum current efficiency of the target product is observed.Документ Вибір стадійності в електрохімічному синтезі пероксиоцтової кислоти(НТУ "ХПІ", 2017) Білоус, Тетяна Андріївна; Тульський, Геннадій ГеоргійовичДокумент Вплив pH на кінетику анодного процесу при електролізі водного розчину хлориду натрію(НТУ "ХПІ", 2011) Смирнов, Олександр Олександрович; Тульський, Геннадій Георгійович; Бровін, Олександр Юрійович; Кулікова, Тетяна ПетрівнаРозглянуто вплив рН на перебіг електрохімічного синтезу водних розчинів активного хлору. Визначені умови утворення СlО₂, що мають місце при мембранному електролізі водного розчину NaCl. Досліджено зміну рН аноліту в залежності від часу електролізу. Визначені оптимальні анодні потенціали та діапазон рН при електрохімічному утворенні діоксиду хлору.Документ Вплив домішок на електродні процеси у розчинах сульфатної кислоти(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Кравченко, Кристина Миколаївна; Тульський, Геннадій Георгійович; Павлов, Богдан ВолодимировичДокумент Вплив концентрації FеSO₄ на технологічні показники регенерації відпрацьованих сульфокислотних розчинів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Кравченко, Кристина Миколаївна; Тульський, Геннадій ГеоргійовичДокумент Вплив концентрації оцтової кислоти на кінетику електрохімічних процесів(Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2017) Білоус, Тетяна Андріївна; Тульський, Геннадій ГеоргійовичДокумент Вплив матеріалу аноду на перебіг суміщених процесів при регенерації сульфатно-кислотних розчинів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Кравченко, Кристина Миколаївна; Тульський, Геннадій ГеоргійовичІснуючі методи регенерації сульфо-кислотних розчинів, які містять заліза сульфат, що утворився після технологічних операцій із підготовки та травлення металевих деталей на підприємствах металообробки не є ефективними і тому не застосовуються на підприємствах України. Вони або направлені на осадження шламу важкорозчинних сполук заліза після нейтралізації непрореагованої сульфатної кислоти або на розбавлення утворених відпрацьованих сульфо-кислотних розчинів. Електрохімічний метод регенерації таких відпрацьованих сульфо-кислотних розчинів не є належно дослідженим. Особливістю розробки технології та устаткування для регенерації є катодне осадження заліза та зростання концентрації сульфатної кислоти в процесі регенерації. Процес електрохімічної регенерації відпрацьованих розчинів травлення сталі характеризується суттєвою зміною складу травильного розчину та температурою проведення процесу травлення. На початку роботи вихідний розчин сульфатної кислоти досягає концентрації 2,0 мольꞏдм¯³ та не містить заліза (ІІ) сульфату. В процесі травлення концентрація сульфатної кислоти зменшується до 0,5 мольꞏдм¯³, а концентрація заліза (ІІ) сульфату відповідно зростає. Тому перебіг анодного процесу досліджували для наступних складів розчину: 0,5 мольꞏдм¯³; 1,0 мольꞏдм¯³та 1,5 мольꞏдм¯³H₂SO₄. За умов зниження концентрації сульфатної кислоти знижується і її хімічна активність при взаємодії із оксидами та гідроксидами заліза. Для збільшення реакційної активності травильних розчинів застосовується збільшення температури всього процесу. Основним процесом на платиновому аноді є виділення кисню в широкому діапазоні густин струму при значній перенапрузі анодного процесу. Зважаючи на одержані вольтамперні залежності, видно, що підйом струму відбувається при досягнені потенціалів, що значно перевищують стандартний потенціал одержання кисню з води. Перевагою платинового анода є незначний вплив концентрації сульфатної кислоти на кінетику анодного процесу. Одержані результати були використані для порівняння з іншими альтернативними анодними матеріалами. Діоксид марганцю був одержаний методом піролізу покривного розчину із однокислого марганцю нанесеного на струмопідвод із титану, що може бути представлено реакцією (5) розкладання азотнокислого марганцю на титановій основі. За рахунок розвиненої поверхні реальна густина струму більш ніж на порядок була нижча на ТДМА ніж на платиновому аноді із такими же геометричними розмірами. Більш низька густина струму сприяла зниженню стаціонарних потенціалів виділення кисню. Щільність струму можна збільшити на порядок, якщо додати до робочого розчину ПАР. Порівняння вольтамперних залежностей на платині та ТДМА вказує, що застосування ТДМА дає більш значний виграш у енергетичних витратах при проведені процесу регенерації. Зважаючи, що для катодного процесу за результатами дослідження було визначено діапазон густин струму 4-5 А/дм², різниця у знижені поляризації аноду на ТДМА, у порівняні з платиною, складає більше 400 мВ, що дозволить суттєво знизити витрати при роботі блоку. Використання ТДМА доцільно в гальваностатичному режимі роботи електродного блоку для процесу електрохімічної регенерації відпрацьованих сульфо-кислотних розчинів травлення сталі.Документ Вплив матеріалу катоду на суміщені катодні процеси у водних розчинах заліза (ІІ) сульфату(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Кравченко, Кристина Миколаївна; Тульський, Геннадій ГеоргійовичРозглянуто вплив матеріалу катоду на суміщенні катодні процеси у водних розчинах сульфатної кислоти. Підтверджено, що розроблена методика електрохімічної регенерації відпрацьованих розчинів сульфатно-кислотної обробки сталевих виробів вирішує проблему із утилізацією таких відпрацьованих сульфатних розчинів із включенням сульфатів заліза. Акцентовано увагу, що існуючі методи не є ефективними, зокрема, відпрацьовані сульфатні розчини нейтралізують лугом або відходами других виробництв, що містять тверді карбонати та гідроксиди. При цьому утворюються сульфатні відходи, що потребують захоронення на спеціальних полігонах. Під час проведення дослідів підтверджено, що застосування електрохімічної регенерації дає змогу катодно осадити залізо у вигляді фольги або металевого порошку, а через перебіг анодного процесу – перевести сульфати у сульфатну кислоту. Було встановлено кінетична закономірність суміщених катодних процесів у модельних розчинах заліза (ІІ) сульфату з сульфатною кислотою. У якості матеріалу катоду використовували платину та мідь. Вибір матеріалу катоду ґрунтувався на різних електрохімічних властивостях цих обраних металів по відношенню до водневої реакції. За результатами проведених вольтамперних досліджень було обґрунтовано катодну густину струму у діапазоні 0,02...0,04 А∙см⁻² для регенерації модельного водного розчину (моль∙дм⁻³ ): 0,5 заліза (ІІ) сульфату та 0,5 сульфатної кислоти для діапазону температур 290…293 К. Балансове дослідження з регенерації модельного розчину (моль∙дм⁻³ ): 0,5 заліза (ІІ) сульфату та 0,5 сульфатної кислоти проведено у трикамерному електролізері. Вихідний досліджуваний розчин подавався у середню камеру. Катодна густина струму складала 0,025 і 0,035 А∙см⁻² , робоча площа анода і катода – 85 см² . На катоді з 08Х12Н10Т одержали компактний осад заліза, який відшарувався. Аналіз катодного осаду показав наявність в залізі 0,065 % водню. Вихід за струмом заліза склав 92 %. Закінчення тафелевської ділянки перебігу катодного відновлення заліза з електрохімічним контролем відбувався через концентраційні обмеження по Fe²⁺ та омічний опір адсорбованого водню на межі гетерогенних фаз. Запропоновано усунути ці обмеження за рахунок перемішування електроліту.Документ Дослідження впливу добавок галоген-іонів на кінетику анодних процесів при електрохімічному синтезі пероксиоцтової кислоти(НТУ "ХПІ", 2018) Білоус, Тетяна Андріївна; Тульський, Геннадій ГеоргійовичДокумент Дослідження кінетики анодного процесу в електрохімічному синтезі метансульфонової кислоти(НТУ "ХПІ", 2018) Матрунчик, Ольга Леонідівна; Тульський, Геннадій Георгійович; Білоус, Тетяна Андріївна; Подушка, Т. О.Документ Дослідження процесу окиснення псевдосплавів вольфраму карбідного типу у водних розчинах(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Османова, Марина Павлівна; Тульський, Геннадій Георгійович; Ляшок, Лариса Василівна; Соболева, Аліна Едуардівна; Жук, А. М.Документ Дослідження суміщених процесів у розчинах гексаміну при високих анодних потенціалах(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Задорожня, Т. В.; Павлов, Богдан Володимирович; Тульський, Геннадій ГеоргійовичДокумент Елекролізна установка для синтезу концетрованих розчинів NAClO та ClO₂(НТУ "ХПІ", 2011) Смирнов, Олександр Олександрович; Тульський, Геннадій Георгійович; Дерібо, Світлана Германівна; Діаб, Хассан МуссаРозглянуто технологію електрохімічного синтезу водних розчинів «активного хлору» в залежності від умов електролізу. Визначені основні форми «активного хлору», що мають місце при електролізі водного розчину NaCl. Досліджено електрохімічний синтез водних розчинів «активного хлору». Визначені падіння напруги та діапазон рН при електрохімічному утворенні NaClO та ClO₂.Документ Електродні процеси роботи електростабілізаційної установки очистки води(НТУ "ХПІ", 2017) Лисенко, А. В.; Білоус, Тетяна Андріївна; Тульський, Геннадій Георгійович