Вісник № 02. Актуальні проблеми розвитку українського суспільства
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Вісник № 02. Актуальні проблеми розвитку українського суспільства за Назва
Зараз показуємо 1 - 16 з 16
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Публікація 1905 рік і Люботинська республіка в історії Харківського технологічного інституту (ХТІ)(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Павлова, Галина Вікторівна; Главчева, Юлія МиколаївнаСтаття присвячена діяльності видатних особистостей України та їх ролі у розбудові нашої держави; розкрито роль студентської молоді Харківського технологічного інституту у подіях 1905 року під час створення Люботинської республіки; доведено, що у Харківському технологічному інституті навчалися члени багатьох політичних партій та організацій – Української соціал-демократичної партії, Есерівської групи Південної партії соціал-революціонерів (Українська партія соціалістів-революціонерів), Польської соціалістичної партії, партії народних соціалістів, «Поалей Ціон» та ін., які брали активну участь у подіях кінця ХІХ ст. – початку ХХ ст.; на підставі газетних хронік описано події загального залізничного страйку у Люботині та наслідки, спричинені ними. У статті також наведено біографічні дані Костянтина Кірсти, студента Харківського технологічного інституту, учасника Першої світової війни, під керівництвом якого було збудовано стратегічно важливі два мости через річки Південний Буг та Інгул; засновника "Організаційного комітету з об'єднання всіх професійних робочих спілок м. Києва" та друкованого органу "Шлях робітника", чиї профспілки з'явилися у металістів, трамвайників, деревообробників, працівників водного господарства, харчовиків, людини, яка вважала, що запорука розвитку економіки – "відновлення приватної власності, примирення працівника та капіталіста, підвищення продуктивності праці"; доведено, що історія професійних спілок періоду громадянської війни в Україні, Кірстивського руху чекає правдивого, неупередженого та об'єктивного дослідження, яке має базуватися не лише на радянських партійних друкованих виданнях, а й на архівних матеріалах та достовірних першоджерелах.Документ 25 років факультету "Соціально-гуманітарних технологій"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) б/аДокумент Methodological foundations of intercultural communication(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Karlyuk, Sergei; Hren, L. M.The article is dedicated to systemizing the principal methodological approaches to the issue of intercultural communication; it is proved that communication of any type is characterized by the following attributes: anthropological, social, encoding, procedural; typical definitions of communication are viewed: communication as transmission, communication as mutual understanding, communication as a means of influencing people through signs and symbols, communication as uniting (community formation) through language or signs, communication as interaction by means of symbols, communication as exchange in meanings between people with commonalities in perception, aspirations, and positions; communication as a component of the social process denoting group norms, exercising public control, distributing roles, achieving efforts coordination, etc. The notion of intercultural communication is defined as a science that studies the particulars of verbal and non-verbal communication in people pertaining to different national and language-and-cultural communities. Attention is driven to the notion of intercultural communication being an object of scientific developments in philosophy, psychology, culture studies, and pedagogy; the areas in training intercultural communication skills are outlined, namely international (at education institutions which train personnel for working abroad) and inter-ethnical (at schools where children of mixed ethnical origins are taught). The components of the intercultural communication theory within the scope of humanities are defined (cultural universals and cultural specifics); language-culture-ethnos (a national language is the language that represents an individual historic community of people, the dialogue between cultures and intercultural barriers).Документ Будівництво православних церков у Харкові наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. архітектором В. Х. Нємкіним(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Іванов, Василь МаксимовичАктуальність дослідження полягає у тому, що останнім часом підвищується інтерес до духовності та історії появи та розвитку тих чи інших релігійних конфесій у м. Харкові. Ще одним дуже важливим фактом є те, що велика кількість відібраних колись владою у Церкви будівель повернуто їй та розпочато реставрацію. Найсвіжіший приклад – Успенський собор та Антоніївська університетська церква. Також варто зазначити, що Володимир Християнович Нємкін був професором Харківського технологічного інституту (нині Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"), що робить цю історичну постать важливою для дослідження. Велику увагу приділено кожній з побудованих за його проектами церков, висвітлено історичні передумови щодо їх появи, розкрито архітектурну стилістику цих споруд та окреслено їхню подальшу долю. Також показано життєвий шлях архітектора Володимира Християновича Нємкіна. Дуже багато спроектованих ним будівель збереглося до наших днів, але багато, на жаль, і втрачено за часів радянського тоталітаризму.Документ Комунікативний компонент лідерського потенціалу державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування: шляхи формування(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Грень, Лариса Миколаївна; Грибко, Ольга ВладиславівнаСтаття присвячена пошуку шляхів формування комунікативного компоненту лідерського потенціалу державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування; розглянуто такі поняття, як: «державна служба», «державні службовці», «посадові особи місцевого самоврядування», «лідерський потенціал», «комунікативна компетентність», «комунікативний компонент»; доведено, що спілкування державних службовців й посадових осіб місцевого самоврядування з громадянами повинно сприяти встановленню контакту, взаємодії, бути націленим на конструктивний діалог, що надасть позитивний результат у вирішення будь-яких питань; обґрунтовано, що проведення тренінгів з формування комунікативного компоненту лідерського потенціалу державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування сприятиме підвищенню ефективності їх професійної діяльності; розкрито доцільність проведення із слухачами анкетування на виявлення рівня сформованості у них знань щодо ділового спілкування; розглянуто особисті якості державних службовців й посадових осіб місцевого самоврядування (емпатія, доброзичливість, автентичність, конкретність, ініціативність, безпосередність, відкритість, участь), що сприяють розвитку комунікативного компонента лідерського потенціалу; наведено шляхи підвищення комунікативної компетентності державних службовців, які можна розвинути на курсах підвищення кваліфікації. Запропоновано розробити для цих курсів Програму «Інструментальні аспекти демократичного лідерства: відповідь на виклики сучасності», цільову групу якої складатимуть: категорії посад державної служби: Б, В; категорії посад в органах місцевого самоврядування: II, III, IV, V, VI, VII; категорії керівників місцевих державних адміністрацій: голови, заступника, першого заступника, до складу якої обов’язково повинен входити Модуль «Формування комунікативної компетентності публічного службовця-лідера», що має висвітлювати такі питання: 1) Технології формування комунікативного компоненту лідерського потенціалу державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. 2) Діловий протокол та етикет у діяльності державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. 3) Комунікації та комунікативні бар’єри в діяльності державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.Документ Контури нової моралі глобального світу(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Міщенко, Віктор ІвановичСтаття присвячена проблемі створення нової моралі як планетарної моральної свідомості людства та розглядається як умова формування планетарної цивілізації. З урахуванням складності сучасної міжкультурної комунікації пропонується принцип емоційній та естетичної привабливості нових моральних категорій, використання моральних механізмів етикету на перших етапах становлення глобальної моралі людства. Мораль старого світу, як система поглядів, уявлень, норм, оцінок, що регулювала поведінку людини, має пошириться на політичну сферу, включити в себе розгляд здібності політичної еліти реалізовувати певні стратегії дій, находить вираження в стосунках з природою в формі Еко-моралі. Виходячи зі зміни історичних форм духовності, необхідності переходу від стратегії підкорення природу до стратегії її одухотворення, пропонується нова система моральних цінностей, до складу яких слід віднести спрямованістю на збереження життя і Розуму у Всесвіті, творення космічної цивілізації, усвідомлення місії людини в перебудові Всесвіту, розгляд свободи, як способу гармонії людини в світі. В якості Інфоетики вільної глобальної комунікації ставиться завдання формування прикладної етики цифрового світу, що з'єднує біоетику, інженерну етику, етику бізнесу і політичну етику в єдиний комплекс. є перспективною областю формування нової планетарної етики. Стверджується, що етика планетарно-космічної цивілізації ґрунтується на вірі в безсмертя мислячого духу людства і прогрес людської цивілізації, на розумінні людини як главного елемента Глобальної еволюції.Документ Людський капітал як чинник стійкого розвитку регіонів в Україні(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Терещенко, Діна АкрамівнаДосліджено взаємообумовленість людського капіталу і стійкого розвитку регіонів та посилення їх взаємної залежності в умовах трансформації економіки. Проаналізовано сучасний стан і тенденції змін параметрів людського розвитку за окремими аспектами, виявлено чинники, що стримують стійкий розвиток регіонів в Україні. Розглянуто проблематику асиметричності людського розвитку у розрізі регіонів України. Наведено теоретичну модель впливу людського капіталу на формування та реалізацію державної політики щодо забезпечення стійкого розвитку регіонів. На основі проведених досліджень зроблено висновок, що чинники, які впливають на розвиток людського капіталу у регіональному розрізі, демонструють низькі темпи регіонального розвитку у таких напрямах: відтворення населення; соціальне становище; комфортне життя; добробут; гідна праця; освіта.Документ Наукова школа електротехніки НТУ "ХПІ": до 100-річчя з дня застосування(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Тверитникова, Олена ЄвгенівнаДосліджено початковий етап становлення наукової школи в галузі електротехніки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». З’ясовано роль професорів О. К. Погорєлко, М. П. Клобукова та М. Д. Пильчикова у становленні дисциплін електротехнічного профілю, створенні спеціалізованих лабораторій та формуванні матеріально-технічної бази для розвитку електротехнічних досліджень. Висвітлено наукову, організаційну та навчальну діяльність професора П. П. Копняєва зі створення електротехнічного факультету. Ним було організовано дипломне проєктування з електротехніки, що дало змогу вже у 1900 р. зробити перший випуск інженерів-електротехніків. П. П. Копняєвим було розроблено низку підручників та посібників з теорії і практики електричних машин, загальної електротехніки, електричних вимірювань, техніки високих напруг, які стали основою системи підготовки інженерів-електротехніків всіх українських закладів вищої освіти. На основі нових методологічних підходів до навчання ним було створено дієву систему підготовки інженерів-електротехніків. Відкритий за ініціативи вченого у 1921 р. електротехнічний факультет мав контингент понад 300 студентів. Створення Харківського електротехнічного інституту надало значний поштовх у розвитку вітчизняної електропромисловості. Крім підготовки фахівців науковці інституту проводили спільні наукові дослідження, організовували навчання для інженерів підприємств, проводили конференції, друкували наукові статті. Поступово в Харківському політехнічному інституті сформувалася потужна наукова школа в галузі електротехніки, що згодом набула розвитку, а її перспективні дослідження отримали світове визнання і стали окремими науковими школами.Документ Особливості планування навчально-тренувального процесу борців-вільників високої кваліфікації(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Поляков, Ігор ОлександровичУ статі доведено, що одним з основних напрямів є ефективне планування техніко-тактичної підготовки кваліфікованих борців, що максимально адаптоване до вимог змінених правил проведення борцівських поєдинків. Метою дослідження є розкриття та обґрунтування структури навчально-тренувального процесу борців високої кваліфікації та проведення комплексного аналізу їх підготовки. Проведено аналіз науково-методичної літератури з досліджуваної проблеми; розкрито структуру навчально-тренувального процесу борців високої кваліфікації; розроблено методику планування навчально-тренувального процесу борців високої кваліфікації представлена розробка програми навчально-тренувальних зборів для борців-юніорів високої кваліфікації для підготовчого та змагального етапів підготовки; доведено, що контрольні випробування допомагають виявити рівень розвитку окремих рухових якостей, оцінити рівень технічною відсталістю та тактичної підготовленості, порівняти підготовленість як окремих займаються, так і цілих груп; вести об'єктивний контроль над тренуваннями; виявляти переваги та недоліки застосовуваних засобів, методів навчання і форм організації заняття; здійснено дослідження з перевірки контрольних нормативів до педагогічного експерименту та після його проведення; відображено дані в кінці експерименту, що підтверджують достовірність відмінностей за більшістю показників.Документ Парадигми теоретико-методологічних засад гендерних досліджень(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Калагін, Юрій Аркадійович; Шанідзе, Олександр ДмитровичСучасне суспільство знаходиться на шляху великих соціальних перетворень, швидкість змін та дисциплінарна розмитість конкретних наукових напрямів зумовлена тим, що сучасне суспільство є суспільством постмодерну. Постмодерн привніс до більшості наукових концепцій нові погляди, нові течії, що часто є критичними по відношенню до старих наукових досліджень. Сфери гендерних досліджень такий процес також торкнувся. Гендерні дослідження все більше відходять від концепції біологічного детермінізму, концепції сталих гендерних ролей. Суспільство та наука змінюють картину сприйняття гендерної проблематики під важелем останніх змін в соціумі, соціального життя індивіда, а також, керуючись сучасними здобутками соціально-гуманітарних наук, розробляють нові гендерні теорії, які мусять відповідати таким цілям, як: встановлення гендерної рівності, боротьба з гендерною дискримінацією, вирішення конфліктів між гендерними групами зовні та всередині самих груп. Суспільству постмодерну притаманна віра в різноманітну ідентичність, спростування сталих норм, критичне відношення до традиційних цінностей, моральних, культурних, релігійних засад. Окрім цього, суспільство постмодерну приділяє велику увагу проблематиці сексуальності, сексуальної самоідентифікації. Ці риси притаманні гендерним дослідженням, гендер перетворюється з біологічно детермінованої соціальної ролі на особисту самоідентифікацію індивіда, незалежно від його фізичних особливостей. Такий погляд суто відрізняється від класичних гендерних досліджень ХХ ст. Зміни у концепціях та цілях гендерних досліджень призводять до виникнення нової парадигми теоретико-методологічних засад гендерних досліджень. Визначення таких змін показують різницю між сучасними та класичними дослідженнями та істотній шлях наукової думки щодо гендерних питань.Документ Роль психології екстремальних ситуацій у мінімізації психосоціальних наслідків на персонал ДСНС та цівільне населення(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Черкашин, Андрій Іванович; Грень, Лариса Миколаївна; Костиря, Ірина ВалентинівнаСтаття присвячена розкриттю ролі психології екстремальних ситуацій у мінімізації психосоціальних наслідків на персонал ДСНС та цивільне населення. Проаналізовано результати сучасних наукових досліджень вітчизняних вчених щодо узагальнення практичного досвіду, пов’язаного з психологічними особливостями поведінки людини в екстремальних умовах діяльності, у тому числі, при виконанні службово-бойових завдань військовослужбовців Національної гвардії України; розкрито складність і різноманітність завдань, які повинна розв’язувати екстремальна психологія, та складність теоретичних та практичних проблем, що входять до сфери діяльності органів та підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій; визначено поняття «екстремальна ситуація», «кризова ситуація»; наведено стан психічного та фізичного виснаження (стан тривоги, випадки бойової втоми, бойового шоку, асоціальна поведінка), а також комплекси факторів перетворення більш-менш організованої групи в панічний натовп (соціальні фактори, фізіологічні чинники, загально психологічні фактори, соціально-психологічні та ідеологічні фактори); розглянуто комплекс заходів, що дозволяють запобігти розгортанню масових заворушень: своєчасне проведення заходів з ослаблення психологічної напруженості, організацію інформування людей про обстановку в зоні надзвичайної ситуації, характер та обсяг проведених аварійно-рятувальних робіт, заходи з надання само- та взаємодопомоги, місця розташування медичних та евакуаційних пунктів; своєчасна організація не тільки інформаційної, а й екстреної психологічної допомоги постраждалим; забезпечення населення засобами індивідуального захисту, необхідними медичними препаратами, а також роз’яснення правил їх застосування.Документ Стейкхолдери забезпечення якості вищої освіти: тлумачення змісту категорії та персоналізації суб'єктів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Мороз, Світлана Анатоліївна; Бука, Інта Станіславівна; Мороз, Володимир Михайлович; Манчак, Ірина ТадеївнаСеред питань проблематики забезпечення якості вищої освіти слід звернути увагу перш за все на ті з них, які пов’язані з формулюванням змісту так званих базових категорій, тобто тих з категорій які, з одного боку, найбільш часто використовуються дослідниками у межах професійного (наукового) дискурсу з проблематики забезпечення якості вищої освіти, а з іншого – все ще потребують на уточнення свого категоріального змісту. Серед таких категорій, з огляду на свою поширеність у науковому обігу, позиціонує у тому числі й категорія «стейкхолдери». Вчені, так само як й фахівці-практики, достатньо часто використовують категорію «стейкхолдери» як у межах наукових дослідженнях, так й під час реалізації функцій управління розвитком системи вищої освіти. Нажаль, популярність цієї категорії у науковому дискурсі не забезпечила розвиток її змісту. У межах наукової думки існує декілька підходів до тлумачення відповідної категорії. Найбільш вдалими за своїм формулюванням є ті з них, які були інституалізовані у межах Міжнародного стандарту ISO 21001:2018 «Освітні організації. Системи менеджменту для освітніх організацій. Вимоги та настанови щодо використання» та Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти. Крім того, питання ідентифікації стейкхолдерів, по відношенню до процедур та результатів функціонування ЗВО, набуло свого достатнього розвитку у межах наукових досліджень вітчизняних вчених та нормативних документах ЗВО.Документ Структура загальної та професійної культури особистості освітнього лідера(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Грень, Лариса Миколаївна; Черкашин, Андрій Іванович; Резнік, Світлана МиколаївнаСтаття привячена розкриттю структури загальної та професійної культури особистості освітнього лідера; з’ясовано, що культура є багатофункціональною системою і виконує такі функції, як: передачу соціального досвіду (культура як соціальна пам'ять людства); гносеологічну (здатність концентрувати соціальний досвід багатьох поколінь, зберігати культурний генофонд людства); регулятивну (регулювання різних сторін та видів діяльності людей); ціннісну (якісне наповнення морального та інтелектуального змісту); доведено, що освітнє лідерство може бути розвиненим тільки через здатність особистості освітнього лідера ефективно виконувати та доцільно застосовувати сукупність різноманітних професійних ролей, наявність у нього високої загальної та професійної культури; наведено структуру загальної та професійної культури освітнього лідера (духовно-моральна культура; світоглядна культура; культура філософського мислення; педагогічна культура; психологічна культура; методологічна культура; управлінська культура; економічна культура; інженерна культура; корпоративна культура, інформаційна культура, адаптивна культура; аналітична культура; риторична культура; полілінгвістична культура; культура фізичного вдосконалення; монфліктологічна культура; культура діяльності, спрямована на досягнення успіху) та розкрито змістовне наповнення її компонентів; доведено, що наявність в освітнього лідера всіх складових структури загальної та професійної культури створює синергетичний ефект в його діяльності в освітньому середовищі, сприяє формуванню лідерських якостей, розвитку лідерського потенціалу як здобувачів вищої освіти, так і професорсько-викладацького складу.Документ Сутність компетентнісного підходу і його роль у підвищенні готовності студентів до професійної діяльності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Михайличенко, Валентина Євдокимівна; Кобець, Валентин Миколайович; Семке, Ніна МиколаївнаУ статті розкрито сутність компетентнісного підходу, його понятійного апарату, їх роль у формуванні готовності студентів до професійної діяльності. Показано, що в рамках компетентнісного підходу потрібне впровадження у процес підготовки майбутніх спеціалістів інноваційних технологій, методів та форм навчання, збільшення обсягу самостійної роботи у процесі навчання, активізація внутрішніх ресурсів особистості за рахунок психологічної підготовки, що сприяє формуванню у студентів загальних та спеціальних компетенцій, підвищенню їхнього професіоналізму. Зроблено висновок, що впровадження компетентнісного підходу у вітчизняну систему освіти стримує недостатня теоретична розробка нових конструктів, слабке практичне використання ефективних психолого-педагогічних технологій їх формування, а також відсутність методичних посібників щодо їх використання.Документ Формування готовності майбутніх менеджерів до адаптивного управління у процесі професійної підготовки: визначення педагогічних умов(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Чеботарьов, Микола КорнійовичСтаття присвячена визначенню педагогічних умов готовності майбутніх менеджерів до адаптивного управління у процесі професійної підготовки; доведено, що успішність пристосування суб’єктів господарювання до інтенсивних соціально-економічних і суспільно-політичних трансформацій залежить, від спроможності керівників, директорів, менеджерів різних рівнів здійснювати адаптивне управління їх діяльністю; наведено визначення поняття "адаптивне управління" ("управління підприємством, яке дозволяє завдяки механізму адаптації, тобто безперервного відстеження відповідності фактичного рівня адаптації нормативному, вносити своєчасні зміни у стратегічні, поточні й оперативні плани з метою забезпечення стійкого розвитку підприємства за умови прогнозування змін внутрішнього та зовнішнього середовища"), "адаптивна структура управління", "адаптаційна організаційна структура", "управління адаптивним розвитком підприємства" та сучасні наукові погляди на складові поняття "адаптивне управління"; визначено й обґрунтовано такі педагогічні умови: забезпечення спрямованості майбутніх менеджерів на формування готовності до адаптивного управління; активізація взаємодії викладачів і студентів для забезпечення їх ефективної включення у процес формування готовності до адаптивного управління; використання інноваційних педагогічних технологій для формування готовності майбутніх менеджерів до адаптивного управління; обґрунтовано перспективні можливості інноваційних інтерактивних технологій (ігрове проектування, ділові ігри, рольові та імітаційні ігри, кейс-метод, освітній коучинг) для формування готовності майбутніх менеджерів до адаптивного управління в процесі професійної підготовки закладах вищої освіти.Документ Інтелігентність як атрибутивна риса педагога(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Пономарьов, Олександр Семенович; Кіпенський, Андрій ВолодимировичСтрімкий розвиток суспільства призводить до появи цілої множини трендів, які є потенційно конфліктогенними, а соціокультурні відносини в інформаційному суспільстві здобувають сукупність різноспрямованих тенденцій. Вирішення суперечностей сучасного світу європейські фахівці вбачають в організації безперервної освіти всіх верств населення. До того ж, формування нових суспільних вимог до системи освіти обумовлено необхідністю поєднання науково-технічного і соціального прогресу. Разом з професійною підготовкою майбутній фахівець повинен оволодіти культурою й гуманістичною системою життєвих цінностей, цілісною сукупністю знань з соціально-гуманітарних людинознавчих дисциплін. Його освіченість, вихованість та особистісний розвиток мають вивести його на рівень справжнього інтелігента. Для ефективного розв’язання проблеми підготовки такого фахівця визначальною умовою виступає високий рівень професіоналізму і справжня інтелігентність педагога. Разом з тим реалії сьогодення вимагають уточнення сенсу поняття інтелігенції. До її складу слід включити активну громадянську позицію, чіткі світоглядні орієнтири та прагнення розвивати ці риси і якості в інших людей. Завданням інтелігента постає й поширення в соціумі культури та гуманістичної системи духовних цінностей. Цьому його також має навчити педагог як професіонал та інтелігент.