Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

2020 - 20213

Налаштування

Автор: search.filters.author.Коваленко, Андрій АнатолійовичORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-2817-9036

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Метод забезпечення живучості високомобільної комп'ютерної мережі
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Ткачов, Віталій Миколайович; Коваленко, Андрій Анатолійович; Кучук, Георгій Анатолійович; Ні, Яна Самвелівна
    В статті розглянуто особливості функціонування рухомих комп’ютерних мереж на базі малогабаритних літальних апаратів (високомобільні комп’ютерні мережі). Показано, що такі мережі, на відміну від стаціонарних або маломобільних, відрізняються низьким рівнем живучості при локальних пошкодженням їх вузлів. Метою статті є розробка методу забезпечення живучості високомобільних комп’ютерних мереж в умовах деструктивного зовнішнього впливу, що призводить до локальної руйнації вузлів мережі або зв’язків між ними, з використанням методики оцінки живучості на всіх етапах функціонування мережі, шляхом зміни основної функції для реалізації всіх доступних стратегій функціонуванням мережі при визначенні критичних значень цілісності мережі та здатності її виконувати хоча б одну із доступних функцій. Отримані результати дозволяють: продовжити розвиток методики оцінки живучості комп’ютерних мереж в умовах деструктивного зовнішнього впливу; застосовувати розроблений метод для визначення критичних порогів живучості мережі відносно основної функції та зміни основної функції, відповідно до стратегій функціонуванням високомобільної мережі. Дослідження дозволяють зробити висновки, що запропонований метод може бути використаний на етапах проектування високомобільних комп’ютерних мереж, які характеризуються підвищеною живучістю та здатні функціонувати в умовах множинних локальних пошкоджень без катастрофічних руйнівних наслідків для структури мережі.
  • Ескіз
    Документ
    Порівняльний аналіз організації хмарної інфраструктури
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Коваленко, Андрій Анатолійович; Ляшенко, Олексій Сергійович; Ярошевич, Роман Олександрович
    Хмарні обчислення здійснили значні зміни в ІТ-індустрії і більшість організацій тепер використовують підхід «cloud-first» у своїх технологічних потребах. Хмарна платформа – це набір сервісів і повноважень, які надають розробники. Вони надають користувачам доступ до обчислювальних ресурсів і аналітичних інструментів, а також до сховища даних, серверів, програмного забезпечення, для звичайних користувачів і великих компаній. Хмарні обчислення – це нова модель надання та використання різних ІТ-ресурсів, в тому числі обчислювальних потужностей (серверів), простору для зберігання даних, пропускної здатності мережі і додатків. Ресурси в такій моделі об'єднані в пули і надаються на вимогу, а оплата здійснюється за фактичним використанням. Сама модель відрізняється високою адаптованістю і прекрасними можливостями мережного доступу. Хмарні обчислення мають багато переваг в порівнянні з традиційними рішеннями для побудови інфраструктури підприємств, пропозицією сервісів та послуг, тощо. Серед таких переваг можна виділити: гнучкість, масштабованість, оплата за фактичне використання, висока надійність та відмовостійкість. Хмарні обчислення можуть істотно поліпшити доступність ресурсів IT і дають багато переваг у порівнянні з іншими обчислювальними методами. Наприклад, вони можуть забезпечити доступ до послуг без взаємодії з постачальниками послуг. І всі ресурси на хмарі доступні будь-якому користувачеві, тобто користувачі можуть динамічно орендувати фізичні або віртуальні ресурси і не повинні знати їх походження або місце проживання. Крім того, всі ресурси на платформі хмарних обчислень можуть бути розгорнуті швидко та без зупинки.
  • Ескіз
    Документ
    Оцінювання безвідмовності резервованих структур «2-з-3» і «1-з-2» з урахуванням засобів оброблення інформації та комунікацій
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Ручков, Євген Валентинович; Харченко, В’ячеслав Сергійович; Коваленко, Андрій Анатолійович; Бабешко, Євген Васильович; Порошенко, Антон Ігорович
    Предметом досліджень статті є резервовані структури складних систем (РСС), зокрема, керуючих систем безпеки АЕС, енергомереж, аерокосмічних систем, інших комплексів критичного застосування (ККЗ). Метою є розроблення і дослідження моделей надійності (безвідмовності) таких РСС з урахуванням засобів оброблення інформації та комунікацій ККЗ. Завдання: 1) сформувати множину РСС, які базуються на мажоритарному резервуванні за принципом «2-з-3» і дублюванні за принципом «1-з-2» засобів оброблення інформації та комунікацій при послідовно-паралельних і місткових з’єднаннях елементів; 2) розробити структурні схеми надійності (ССН), математичні (аналітичні) моделі безвідмовності РСС з каскадним резервуванням «2-з- 3» і «1-з-2»; 3) дослідити ці моделі і визначити залежності ймовірностей безвідмовної роботи різних РСС від часу, інтенсивностей відмов засобів оброблення інформації та комунікацій, мажоритарних елементів, елементів «1-з- 2»; 4) сформулювати рекомендації щодо вибору типів РСС залежно від значень вхідних параметрів та вимог до систем. Для цього використовувались методи теорії множин, теорії ймовірностей, комбінаторного аналізу. Отримано такі результати. Запропоновано множину РСС з різними варіантами резервування і з’єднання ярусів «2-з-3», розроблено і досліджено відповідні ССН і математичні моделі безвідмовності та сформульовано рекомендації щодо їх використання залежно від вхідних параметрів. Висновки. Наукова новизна отриманих моделей полягає в наступному: вони надають аналітичну оцінку для РСС з різними варіантами каскадів «2-з-3» і «1-з-2 з урахуванням засобів оброблення інформації та комунікацій ККЗ.