Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Метод забезпечення живучості високомобільної комп'ютерної мережі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Ткачов, Віталій Миколайович; Коваленко, Андрій Анатолійович; Кучук, Георгій Анатолійович; Ні, Яна Самвелівна
В статті розглянуто особливості функціонування рухомих комп’ютерних мереж на базі малогабаритних літальних апаратів (високомобільні комп’ютерні мережі). Показано, що такі мережі, на відміну від стаціонарних або маломобільних, відрізняються низьким рівнем живучості при локальних пошкодженням їх вузлів. Метою статті є розробка методу забезпечення живучості високомобільних комп’ютерних мереж в умовах деструктивного зовнішнього впливу, що призводить до локальної руйнації вузлів мережі або зв’язків між ними, з використанням методики оцінки живучості на всіх етапах функціонування мережі, шляхом зміни основної функції для реалізації всіх доступних стратегій функціонуванням мережі при визначенні критичних значень цілісності мережі та здатності її виконувати хоча б одну із доступних функцій. Отримані результати дозволяють: продовжити розвиток методики оцінки живучості комп’ютерних мереж в умовах деструктивного зовнішнього впливу; застосовувати розроблений метод для визначення критичних порогів живучості мережі відносно основної функції та зміни основної функції, відповідно до стратегій функціонуванням високомобільної мережі. Дослідження дозволяють зробити висновки, що запропонований метод може бути використаний на етапах проектування високомобільних комп’ютерних мереж, які характеризуються підвищеною живучістю та здатні функціонувати в умовах множинних локальних пошкоджень без катастрофічних руйнівних наслідків для структури мережі.
Порівняльний аналіз організації хмарної інфраструктури
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Коваленко, Андрій Анатолійович; Ляшенко, Олексій Сергійович; Ярошевич, Роман Олександрович
Хмарні обчислення здійснили значні зміни в ІТ-індустрії і більшість організацій тепер використовують підхід «cloud-first» у своїх технологічних потребах. Хмарна платформа – це набір сервісів і повноважень, які надають розробники. Вони надають користувачам доступ до обчислювальних ресурсів і аналітичних інструментів, а також до сховища даних, серверів, програмного забезпечення, для звичайних користувачів і великих компаній. Хмарні обчислення – це нова модель надання та використання різних ІТ-ресурсів, в тому числі обчислювальних потужностей (серверів), простору для зберігання даних, пропускної здатності мережі і додатків. Ресурси в такій моделі об'єднані в пули і надаються на вимогу, а оплата здійснюється за фактичним використанням. Сама модель відрізняється високою адаптованістю і прекрасними можливостями мережного доступу. Хмарні обчислення мають багато переваг в порівнянні з традиційними рішеннями для побудови інфраструктури підприємств, пропозицією сервісів та послуг, тощо. Серед таких переваг можна виділити: гнучкість, масштабованість, оплата за фактичне використання, висока надійність та відмовостійкість. Хмарні обчислення можуть істотно поліпшити доступність ресурсів IT і дають багато переваг у порівнянні з іншими обчислювальними методами. Наприклад, вони можуть забезпечити доступ до послуг без взаємодії з постачальниками послуг. І всі ресурси на хмарі доступні будь-якому користувачеві, тобто користувачі можуть динамічно орендувати фізичні або віртуальні ресурси і не повинні знати їх походження або місце проживання. Крім того, всі ресурси на платформі хмарних обчислень можуть бути розгорнуті швидко та без зупинки.
Оцінювання безвідмовності резервованих структур «2-з-3» і «1-з-2» з урахуванням засобів оброблення інформації та комунікацій
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Ручков, Євген Валентинович; Харченко, В’ячеслав Сергійович; Коваленко, Андрій Анатолійович; Бабешко, Євген Васильович; Порошенко, Антон Ігорович
Предметом досліджень статті є резервовані структури складних систем (РСС), зокрема, керуючих систем безпеки АЕС, енергомереж, аерокосмічних систем, інших комплексів критичного застосування (ККЗ). Метою є розроблення і дослідження моделей надійності (безвідмовності) таких РСС з урахуванням засобів оброблення інформації та комунікацій ККЗ. Завдання: 1) сформувати множину РСС, які базуються на мажоритарному резервуванні за принципом «2-з-3» і дублюванні за принципом «1-з-2» засобів оброблення інформації та комунікацій при послідовно-паралельних і місткових з’єднаннях елементів; 2) розробити структурні схеми надійності (ССН), математичні (аналітичні) моделі безвідмовності РСС з каскадним резервуванням «2-з- 3» і «1-з-2»; 3) дослідити ці моделі і визначити залежності ймовірностей безвідмовної роботи різних РСС від часу, інтенсивностей відмов засобів оброблення інформації та комунікацій, мажоритарних елементів, елементів «1-з- 2»; 4) сформулювати рекомендації щодо вибору типів РСС залежно від значень вхідних параметрів та вимог до систем. Для цього використовувались методи теорії множин, теорії ймовірностей, комбінаторного аналізу. Отримано такі результати. Запропоновано множину РСС з різними варіантами резервування і з’єднання ярусів «2-з-3», розроблено і досліджено відповідні ССН і математичні моделі безвідмовності та сформульовано рекомендації щодо їх використання залежно від вхідних параметрів. Висновки. Наукова новизна отриманих моделей полягає в наступному: вони надають аналітичну оцінку для РСС з різними варіантами каскадів «2-з-3» і «1-з-2 з урахуванням засобів оброблення інформації та комунікацій ККЗ.
Метод перерозподілу пропускної здатності критичної ділянки на основі удосконалення ON/OFF-моделі трафіку
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Свиридов, А. C.; Коваленко, Андрій Анатолійович; Кучук, Георгій Анатолійович
Основним недоліком існуючих моделей трафіку критичної ділянки мережі є неврахування тієї обставини,що в періоди активності кожного окремого джерела трафіку передача пакетів здійснюється групами. Також звичайно не враховуються особливості бездротових мереж. Мета статті – розробка методу перерозподілу пропускної здатності критичної ділянки мережі на основі удосконалення ON/OFF-моделі трафіку для використання у бездротових мережах. Методи, що використовувались у дослідженнях: методи аналізу черг, фрактальний аналіз, статистична обробка даних. У статті розглянута класична ON/OFF-модель трафіку, були виявлені недоліки такої моделі при застосуванні її для бездротової мережі передачі даних. Була запропонована розширена ON/OFF-модель трафіку, яка виправляє недоліки існуючої, були виявлені умови, при яких вдосконалена модель буде працювати найбільш раціонально. Було запропоновано метод перерозподілу пропускної здатності на основі удосконаленої розширеної ON/OFF-моделі трафіку на вході критичної ділянки бездротової мережі передачі даних в якій, на відміну від аналогів, точка розподілу між службовим і інформаційним трафіком забезпечує пропорційний розподіл пропускної здатності, що дозволяє зменшити кількість ітерацій пошуку точки розподілу на основі втрати пакетів і забезпечити збільшення частки пропускної здатності, що надається для передачі інформаційного трафіку користувача. Для зменшення часу передачі даних в умовах обмеженої пропускної здатності критичних ділянок бездротової мережі передачі даних найбільш раціонально використовувати методи, засновані на використанні властивостей фрактального трафіку, що дозволяють провести короткострокове прогнозування його інтенсивності. Запропонований варіант розширеної ON/OFF-моделі трафіку дозволить виконати короткостроковий прогноз його інтенсивності. Запропонований метод перерозподілу пропускної здатності дозволяє забезпечити збільшення частки пропускної здатності, що надається для передачі інформаційного трафіка користувачу.
Методи синтезу інформаційної та технічної структур системи управління об’єктом критичного застосування
(НТУ "ХПІ", 2018) Коваленко, Андрій Анатолійович; Кучук, Георгій Анатолійович
Предметом вивчення в статті є процеси синтезу структур системи управління (СУ) об’єктом критичного застосування (ОКЗ). Метоює розробка методів синтезу інформаційної та технічної структур СУ ОКЗ. Завдання:1) отримати формалізовані описи задач, що виникають при синтезі організаційної структури СУ; 2) обрати оптимальну структуру комп’ютерної системи (КС), що забезпечу є функціонування СУ ОКЗ та її підсистем; 3) отримати формалізовані описів задач, що виникають при синтезі технічної структури КС СУ ОКЗ. Для цього використовувались методи теорії множин та цілочисельного програмування з булевими змінними. Отримано такі результати. Запропоновано методи синтезу інформаційної та технічної структур СУ ОКЗ. У першому з них враховуються задачі управління компонентами СУ, алгоритми і методи розв’язання задач, а також розподіл задач по компонентах в процесі їх розв’язання. Сформульовано критерій якості і можливі обмеження. Окремо порушено питання синтезу організаційної структури СУ, яке є одним з основоположних. Другий метод складається з двох етапів, що включають синтез найменшої можливої сукупності компонентів для реалізації СУ, їх розташування в рамках відповідної КС, кількості і характеру взаємозв’язків між компонентами, а також синтез прийнятних варіантів реалізації кожного з компонентів і взаємозв'язків. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: вперше розроблено методи синтезу інформаційної структури СУ ОКЗ та технічної структури відповідної КС, що лежить в основі такої СУ.