Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

2011 - 20183

Налаштування

Містить файли: ТакКлючові слова: search.filters.subject.комп’ютерна система

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Методи синтезу інформаційної та технічної структур системи управління об’єктом критичного застосування
    (НТУ "ХПІ", 2018) Коваленко, Андрій Анатолійович; Кучук, Георгій Анатолійович
    Предметом вивчення в статті є процеси синтезу структур системи управління (СУ) об’єктом критичного застосування (ОКЗ). Метоює розробка методів синтезу інформаційної та технічної структур СУ ОКЗ. Завдання:1) отримати формалізовані описи задач, що виникають при синтезі організаційної структури СУ; 2) обрати оптимальну структуру комп’ютерної системи (КС), що забезпечу є функціонування СУ ОКЗ та її підсистем; 3) отримати формалізовані описів задач, що виникають при синтезі технічної структури КС СУ ОКЗ. Для цього використовувались методи теорії множин та цілочисельного програмування з булевими змінними. Отримано такі результати. Запропоновано методи синтезу інформаційної та технічної структур СУ ОКЗ. У першому з них враховуються задачі управління компонентами СУ, алгоритми і методи розв’язання задач, а також розподіл задач по компонентах в процесі їх розв’язання. Сформульовано критерій якості і можливі обмеження. Окремо порушено питання синтезу організаційної структури СУ, яке є одним з основоположних. Другий метод складається з двох етапів, що включають синтез найменшої можливої сукупності компонентів для реалізації СУ, їх розташування в рамках відповідної КС, кількості і характеру взаємозв’язків між компонентами, а також синтез прийнятних варіантів реалізації кожного з компонентів і взаємозв'язків. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: вперше розроблено методи синтезу інформаційної структури СУ ОКЗ та технічної структури відповідної КС, що лежить в основі такої СУ.
  • Ескіз
    Документ
    Розробка інформаційної структури медичної бази даних
    (НТУ "ХПІ", 2011) Телішевська, А. В.; Поворознюк, Анатолій Іванович
    В роботі розроблено довідники для ведення медичної бази даних (БД) для створення комп’ютерної системи підтримки прийняття рішень. Створена БД дозволяє добавляти нові ознаки, або редагувати уже існуючі без зміни структури БД. Розроблено модель вибору системи управління БД (СУБД), на основі якої робиться висновок про необхідність використання реляційної СУБД PostgreSQL.
  • Ескіз
    Документ
    Інформаційні технології підтримки прийняття рішень при проведенні діагностично-лікувальних заходів
    (НТУ "ХПІ", 2013) Поворознюк, Анатолій Іванович; Стебліна, К. В.; Білецький, К. А.
    Формалізовані етапи діагностично-лікувального процесу при розробці комп’ютерних систем підтримки прийняття рішень в медицині. Для комплексної оцінки етапів діагностично-лікувального процесу з метою мінімізації ризиків лікарських помилок розроблено метод кластеризації діагнозів в просторі фармакологічних дій та корекції порогів в діагностичному вирішальному правилі