Кафедра "Загальна фармація"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/64924

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/medicine/uk/zagalnoyi-farmatsii

Кафедра "Загальна фармація" заснована в 2021 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового медичного інституту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Серед пріоритетних напрямків роботи кафедри – впровадження та удосконалення, разом із партнерами на виробничих базах, сучасних фармацевтично-виробничих технологій.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – фармацевтичних, 1 – біологічних; 4 кандидата фармацевтичних наук; 2 співробітника мають звання професора, 3 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Фармакологічне обґрунтування складу діючих речовин у складі гелю "Молозоль"
(Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України", 2023) Малоштан, Людмила Миколаївна; Грубник, Ігор Михайлович; Юдіна, Юлія Вікторівна; Великий, Дмитро Львович
Сьогодні у зв’язку зі стрімким ростом кількості захворювань шкіри, що ускладнені вторинною мікробною та грибковою інфекцією, особливої актуальності набуває створення нових лікарських засобів із комплексною дерматомікозною дією для їх місцевого застосування. У сучасній дерматологічній практиці переважно використовують м’які лікарські форми. Широке застосування м’яких лікарських форм зумовлено наявністю деяких переваг – високою місцевою концентрацією в шкірі, відносною економічністю та технологічністю цих засобів. Однак на сучасному українському фармацевтичному ринку асортимент препаратів із комплексною дерматомікозною дією обмежений. Це зумовлює необхідність пошуку нових засобів для місцевого застосування за дерматитів з ускладненою грибковою патологією. Метою нашого дослідження є експериментальне обґрунтування раціонального складу діючих речовин у гелі під умовною назвою «Молозоль» для лікування дерматомікозів. Гель готували за загальними правилами приготування м’яких лікарських форм. Враховуючи фізико-хімічні властивості діючих речовин, зокрема їх розчинність, молочну, саліцилову та сорбінову кислоту вводили у вигляді розчину у пропіленгліколі у завчасно заготовлену основу для гелю. З метою обґрунтування раціональної концентрації молочної, саліцилової та сорбінової кислоти у комбінованому гелі «Молозоль», а також вивчення його біологічної активності було виконано мікробіологічні та токсикологічні дослідження. Визначення антибактеріальних властивостей гелю здійснили методом дифузії в агар із використанням еталонних штамів мікроорганізмів Staphylococcus aureus АТСС 25923, Escherichia coli АТСС 25922, Pseudomonas aeruginosa АТСС 27853, Candida albicans АТСС 885/653. Експериментально обґрунтовано раціональний склад діючих речовин гелю під умовною назвою «Молозоль» для лікування дерматомікозів. На підставі даних мікробіологічних досліджень обґрунтовано концентрацію діючих речовин – молочної, саліцилової та сорбінової кислоти у складі гелю «Молозоль». У разі комбінації діючих речовин – саліцилова кислота 8%, молочна кислота 10%, сорбінова кислота 0,5%, гель «Молозоль» виявляє найбільш виражену антимікробну та фунгіцидну активність щодо тестуємих штамів мікроорганізмів. Визначено індекс гострої токсичності за нанесення на шкіру тварин, який засвідчив, що розроблений м’який лікарський засіб «Молозоль» у вигляді гелю належить до IV класу малотоксичних речовин. Комбінований гель «Молозоль» є перспективним для подальшого дослідження як антимікробний та антифунгальний засіб із кератолітичними властивостями.
Сучасні технології та інноваційні підходи в освітній діяльності Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації
(2018) Пімінов, О. Ф.; Великий, Дмитро Львович; Огарь, С. В.; Шульга, Л. І.; Лукієнко, О. В.
Сучасний фармацевтичний сектор галузі охорони здоров’я динамічно розвивається і потребує кваліфікованих та конкурентоспроможних фахівців, які здатні до безперервного професійного розвитку. Це завдання успішно вирішує Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету (ІПКСФ НФаУ) та забезпечує потребу безперервного післядипломного навчання працівників фармацевтичного сектора галузі охорони здоров’я від первинної спеціалізації (інтернатури) та під час подальшого професійного розвитку протягом усього періоду фармацевтичної діяльності. Мета: узагальнення досвіду використання в освітньому процесі ІПКСФ сучасних технологій навчання та інноваційних підходів, що застосовуються в освіті дорослих людей. Результати. Безперервний процес інновацій, нині притаманний усім сферам діяльності, динамізує ринок праці і вимагає від спеціаліста фармації здатності у найкоротші терміни адаптуватися до змін соціально-економічного середовища та готовності розвивати фахові компетентності упродовж професійного життя. ІПКСФ, відповідно до сучасних викликів, оновлює свою освітню платформу, яка відображає основні види діяльності з реалізацією світових тенденцій розвитку вищої фармацевтичної освіти. Застосування інноваційних технологій обумовлено специфікою післядипломної освіти, що здійснюється у швидкооновлюваному інформаційному просторі. Викладачі системи післядипломної освіти мають максимально використовувати інтерактивні методи, спрямовані на активізацію уваги слухачів до навчального матеріалу та критичного мислення. Висновки. Сучасний безперервний професійний розвиток працівників фармацевтичного сектора охорони здоров’я неможливий без освоєння й упровадження інноваційних форм освіти. Сьогодні для України актуальною і реально можливою є реалізація освітньої моделі «освіта потягом життя», що вимагає підтримки та розвитку підсистем цієї моделі: неформальної та інформальної освіти, онлайн-освіти, інших моделей навчання, які відповідають сучасним освітнім потребам завдяки широкому запровадженню освітніх інновацій.
Аналітичний огляд проведення ліцензійних іспитів в зарубіжних країнах та в Україні
(Національний фармацевтичний університет, 2018) Пімінов, О. Ф.; Великий, Дмитро Львович; Огарь, С. В.; Глущенко, А. В.; Шульга, Л. І.
Система ліцензійних інтегрованих тестових іспитів є комплексом засобів стандартизованої діагностики рівня професійної компетентності, що введена в Україні як форма незалежного оцінювання здобувачів вищої освіти за галуззю знань «Охорона здоров’я». Метою роботи є вивчення та узагальнення досвіду зарубіжних країн у проведенні ліцензійних іспитів, їх місії, умов, структури та регламенту проведення, а також розгляд запровадження системи ліцензійних іспитів в Україні. Результати. Проаналізована система ліцензійних іспитів у країнах: США, Канаді, Великій Британії, Чехії, Польщі; визначено, що Канада та Чехія мають у структурі іспиту практичну і теоретичну частини і необмежений час на його складання; США, Велика Британія та Польща ліцензійним іспитом визначають компетентності для вирішення практичних питань фармації. Проведення ліцензійних іспитів покладене на національні ради з фармації або фармацевтичні асоціації. Ліцензійний іспит в Україні містить три складові: «Крок 1 Фармація» – проводиться з фундаментальних дисциплін, вимірює показники якості базової вищої освіти, «Крок 2 Фармація» – є частиною Державної атестації і визначає показники якості фахової складової вищої освіти та «Крок 3 Фармація» – базується на програмі підготовки в інтернатурі і встановлює рівень професійної компетентності провізора-інтерна. Відрізняється і критерій складання: у США та Канаді результат «склав» визначається на рівні 50 % правильних відповідей, а у Великій Британії та Польщі становить 55 % і 56 % відповідно, в Україні становить 60,5 % для «Крок 1, 2 Фармація» та 70,5 % для «Крок 3 Фармація». Висновки. Тест як інструмент вимірювання навчальних досягнень, використовується у багатьох країнах світу і належить до основних понять педагогічної діагностики. Крім того, загальнодержавний ліцензійний тестовий іспит для майбутніх фармацевтів у жодній країні на етапі додипломного навчання не проводиться; в Україні «Крок 1 Фармація» студенти складають після закінчення 3-го курсу, та «Крок 2 Фармація» на 5-му курсі у структурі державної атестації; за кордоном ліцензійні іспити проводяться профільними структурами, як правило, фармацевтичними асоціаціями або радами, в Україні – Центром тестування при Міністерстві охорони здоров’я; закордонні фахівці зазвичай мають один ліцензійний іспит, в Україні їх проводиться три впродовж всього терміну навчання.
Питання товарознавства на циклах підвищення кваліфікації спеціалістів фармації
(Національний фармацевтичний університет, 2019) Шульга, Л. І.; Ролік-Аттіа, С. М.; Шевченко, В. О.; Великий, Дмитро Львович
Щодо розробки магістерських освітніх програм за спеціальністю 226 "Фармація, промислова фармація"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Юдіна, Юлія Вікторівна; Грубник, Ігор Михайлович; Малоштан, Людмила Миколаївна; Демченко, Ірина Іванівна; Чорна, Ольга Володимирівна; Яковлева, Лариса Василівна; Великий, Дмитро Львович
Методичні вказівки "Організація самостійної роботи курсантами (інтернами)"
(2022) Грубник, Ігор Михайлович; Великий, Дмитро Львович; Чорна, Ольга Володимирівна; Демченко, Ірина Іванівна; Малоштан, Людмила Миколаївна; Юдіна, Юлія Вікторівна; Яковлева, Лариса Василівна
Самостійна робота курсанта (інтерна) – це його освітня діяльність у процесі аудиторних занять та позааудиторний навчальний час, яку здійснює слухач за завданням та під методичним керівництвом і контролем викладача, але без його безпосередньої участі. Самостійна робота спрямована на досягнення здобувачем освіти запланованих освітньою (освітньо-професійною) програмою результатів навчання. Для денної форми навчання на самостійну роботу відводиться до двох третин загального бюджету навчального часу, визначеного навчальним планом для опанування теоретичними компонентами, для заочної форми навчання – від двох третин зазначеного бюджету часу.