Вісник № 54

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/14032

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 16 з 16

Війна і млин: особливості ведення млинарського господарства у Львові в другій половині XVII cт.
(НТУ "ХПІ", 2014) Погорілко, М. Я.
Пропонується аналіз особливостей ведення млинарського господарства у Львові в другій половині XVII – на початку XVІІІ ст., здійснений на основі понад 150 договорів оренди. Договори оренди підписували господар-орендар та місто-власник. У них зазвичай детально фіксувалися умови та застереження щодо поводження з млином, яке могло зумовити його занепад. Цей відрізок часу є надзвичайно важливим, адже постійні військові облоги підкосили економічний розвиток міста та околиць і фактично призвели до занепаду міста.
Дослідження проблеми становлення й розвитку органів внутрішніх справ в 1920-х рр. у вітчизняній історіографії
(НТУ "ХПІ", 2014) Чернуха, О. В.
У статті автор здійснює аналіз праць, присвячених різноманітним аспектам становлення системи органів внутрішніх справ як в УСРР, так і на Харківщині протягом 1920-х рр. Історіографію проблеми можна поділити на радянський та пострадянський етапи, які вирізнялися різними методологічними підходами та принципами. Автор зазначає, що незважаючи на чималу кількість публікацій з історії радянської міліції, вивченню питань формування та діяльності органів внутрішніх справ Харківщини в період непу не було приділено достатньо уваги.
Освітня діяльність купецьких товариств Львова у 20-х – 30-х рр. ХХ ст.
(НТУ "ХПІ", 2014) Безсмертний, А. С.
Cтаття присвячена дослідженню освітньої діяльності купецьких товариств міста Львова у сфері професійної підготовки своїх членів та підвищення їх кваліфікаційного рівня. Така діяльність здійснювалася шляхом організації навчальних курсів та налагодження співпраці із львівськими освітніми закладами. Проводячи її, керівники купецьких організації намагалися підняти в суспільстві престиж професії купця, ставлення до якої в суспільстві було вкрай негативне.
Партійний працівник в Українській РСР 1970-х - першої половини 1980-х рр.
(НТУ "ХПІ", 2014) Шелеп, Ю. І.
У статті пропонуються способи дослідження повсякденного життя партійно-радянської номенклатури в УРСР у 1970-х – на початку 1980-х рр. на основі матеріалів Державного архіву Львівської області, Центрального державного архіву громадських об'єднань України, а також інтерв'ю, спогадів, преси та художньої літератури. Проаналізовано особливості ділового та морально-етичного образу представника партійної еліти. Поєднання вивчення професійних та управлінських функцій із застосуванням методів історії повсякденності дозволило реконструювати цілісний образ партійного функціонера.
Погляди митрополита Антонія (Храповицького) щодо проблеми "українізації" православної церкви (1917-1920 рр.)
(НТУ "ХПІ", 2014) Телуха, Світлана Степанівна
В статті проаналізовано погляди і судження відомого церковного діяча та богослова митрополита Антонія (Храповицького) щодо "українізації". Обґрунтовано позицію Владики щодо вживання української мови на державному рівні. Вказано на особливості сприйняття митрополитом Антонієм української мови в церковному житті. Висвітлено негативне відношення Антонія (Храповицького) до будь-яких спроб проникнення української мови в церковне богослужіння та вказане підґрунтя подібних його суджень.
Приватна історія трудового життя та громадянського безправ'я українського радянського єврея-"позбавленця"
(НТУ "ХПІ", 2014) Мешковая, Світлана Іванівна
У статті аналізуються знайдені в Державному архіві Полтавської області документи особової справи етнічного єврея-"позбавленця" Іуди Володимировича Острова щодо обмеження та відновлення його у виборчих правах (1930 р.). Досліджуються трудова діяльність, освітній рівень, матеріальне становище радянського ізгоя. Зроблено спробу складення його психологічної характеристики, виявлення можливої причини позбавлення громадянських прав.
Робота Харківського губернського земства по запобіганню епідемій та покращенню санітарного стану (початок ХХ ст.)
(НТУ "ХПІ", 2014) Логовський, І. М.
У статті досліджується робота санітарної організації харківського губернського земства по запобіганню епідемій, розробці санітарно-епідемічних регламентів діяльності промислових підприємств, використання водних ресурсів, становлення системи санітарно-епідемічного контролю громадських закладів у Харківській губернії на початку ХХ ст., в результаті якої були створені санітарні опікування, влаштовані очисні споруди води на підприємствах, збудовані лікарні на промислових об'єктах, відкриті санітарно-бактеріологічні лабораторії. Результатом цих заходів стало значне покращення здоров'я, життя та добробут населення.
Селянський рух 1917–1921 рр. на Харківщині у вітчизняній історіографії
(НТУ "ХПІ", 2014) Мотенко, Ярослав Володимирович
У статті проаналізовано результати наукових досліджень, присвячених проблемі становлення і розвитку селянського руху у Харківській губернії протягом 1917–1921 рр. Автор вважає, що ідеологічний терор, який супроводжував перетворення УРСР на складову частину тоталітарної держави, змусив наукову громадськість поступитися принципом об'єктивності при вивченні тематики селянського руху. Для радянської історіографії були властивими прагнення довести керівну роль більшовиків у суспільно-політичному житті аграрного населення Харківщини, визначення заможного селянства як соціальної бази "націоналістичної контрреволюції" і однозначно негативна оцінка селянських антибільшовицьких виступів. Українська пострадянська історіографія відзначає позитивну роль заможного селянства у розвитку економіки регіону і негативно оцінює спроби більшовиків реалізувати комуністичну доктрину в українському селі.
Соціальний статус та юридичне становище провінційного парафіяльного духовенства Російської імперії в ХІХ – на початку ХХ ст.
(НТУ "ХПІ", 2014) Захарченко, Є. Ю.
У статті, на основі широкого кола джерел, зроблено спробу проаналізувати відповідність юридично задекларованого та реально існуючого соціального статусу провінційного парафіяльного духовенства Російської імперії в ХІХ – на початку ХХ ст. Головна увага приділяється різним аспектам соціального та економічного становища православних священнослужителів. Поняття "соціальний статус" інтерпретується як місце, що дає індивіду можливість впливати на суспільство і отримувати через це привілейовані позиції під час розподілу матеріальних благ. Автор звертає увагу на невідповідність реального та номінального соціального статусу парафіяльного духовенства.
Структура родини у другій половині XVIII ст. (на прикладі села Азарівки Стародубського полку)
(НТУ "ХПІ", 2014) Якименко, О. І.
У статті, на підставі статистичних даних, аналізуються загальна чисельність, статевий та поколінний склад, типологія та структура селянських родин, а також показники населеності домогосподарств с. Азарівки Стародубського полку у другій половині XVIII ст. За допомогою системи умовних позначень ілюструється структура кількох родин. В основу дослідження покладена найбільш поширена у сучасній історичній демографії термінологічна та графічна класифікація домогосподарств, розроблена англійським істориком П. Ласлеттом.
Студентство України в радянських антирелігійних кампаніях 1920-х рр.
(НТУ "ХПІ", 2014) Рябченко, О. Л.
У статті, на основі широкого кола джерел, висвітлюються питання запровадження нової революційної обрядовості в студентському середовищі і в суспільстві в цілому. Студенти розглядаються як об'єкт і суб'єкт здійснення державної політики у відношенні до релігії. Визначені методи і форми боротьби з релігійними святами і обрядами та реакція на утвердження нової обрядовості в суспільстві.
Трансгенерація історичної травми в середовищі росіян-старообрядців (на прикладі харківської общини старообрядців-безпоповців Поморської згоди)
(НТУ "ХПІ", 2014) Арзуманова, Т. В.
Досліджено вплив травмуючих історичних подій, пережитих родинами старообрядців, на їх поведінку, життєві стратегії та адаптивні практики (зокрема, виживання за умов репресій). Зроблено висновок про наявність посттравматичного синдрому в середовищі старообрядців, який передається наступним поколінням. Його симптомами виступають страх, підозрілість, недовіра до іновірців, невпевненість у майбутньому, тривога та очікування можливих переслідувань, депресії, відчуття горя і приниження.
"У мене відібране… ім'я чесної жінки та дружини": аналіз клопотання оперної співачки Стефанії Слодецької відносно її розлучення
(НТУ "ХПІ", 2014) Єремєєва, Ірина Вікторівна
У статті аналізується клопотання оперної співачки Стефанії Клементіївни Слодецької до Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора відносно перегляду справи її розлучення. Знайдене в Центральному державному історичному архіві України, м. Київ, воно розкриває різні аспекти повсякденного життя акторів, зокрема, відносини із впливовими прихильниками, умови праці та матеріальне становище. Документ відобразив найбільш значимі для С. Слодецької у критичній ситуації аспекти життя, що дало змогу дослідити систему цінностей жінки-актриси того часу. Крім того, виявлені місце та роль розлучення в акторському середовищі, ключові правові та соціальні проблеми актрис, пов'язані із вступом до шлюбу та з його розторгненням. Окрему увагу приділено специфіці шлюбного законодавства Російської імперії.
Урбанізація та її вплив на формування і трансформацію топонімічної мапи Харкова у другій половині ХХ століття
(НТУ "ХПІ", 2014) Тахтаулова, Марія Юріївна
У статті автор аналізує вплив урбанізаційних процесів на розширення міста та зміни у топоніміці Харкова у другій половині ХХ століття. На основі залучення широкої джерельної бази автор окреслює зміни у топонімічній політиці органів місцевого самоврядування. Було визначено основні джерела номінації нових вулиць, що з’явилися в наслідок масштабної житлової забудови, та приєднання нових територій.
Харківське губернське земство та розвиток інформаційного простору губернії 1864-1890 рр. (У контексті формування елементів громадянського суспільства)
(НТУ "ХПІ", 2014) Бакуменко, О. О.
У статті розглянуто вплив діяльності Харківського губернського земства на процеси формування інформаційного простору губернії на першому етапі діяльності земського самоврядування (1864-1890 рр.). Виділено основні напрямки діяльності земства щодо розширення інформаційної сфери губернії, простежено практичні наслідки цієї діяльності. Зроблено висновки відносно впливу діяльності Харківського губернського земства з популяризації земської справи та розповсюдження інформації на формування принципів громадянського суспільства.
Історіографія історії музейної справи Надніпрянської України ХІХ–початку ХХ ст.
(НТУ "ХПІ", 2014) Дворкін, Ігор Володимирович
У статті проаналізована історіографія історії музейної справи Наддніпрянської України у ХІХ–на початку ХХ ст. (проаналізовано роботи, що висвітлюють історію музеїв провідних музейних центрів тогочасних українських губерній – Києва, Харкова, Полтави та Чернігова). За хронологічним принципом виділено основні етапи дослідження музейництва Наддніпрянщини, що мали свої особливості, проаналізовані як загальні роботи з історії міст, вищих навчальних закладів, органів місцевого самоврядування, так і спеціальні розвідки. Стаття може бути корисною дослідникам української культури, науки та музейництва імперського періоду.