Вісник № 03. Економічні науки

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/55442

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 22

The coronavirus COVID-19 effect on global economy
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Gololobova, Olesya; Chmeleva, Olga
The article is devoted to the consideration of the economic situation in most world countries in connection with the COVID-19 coronavirus pandemic, as well as to the analysis of the factors of economic decline in various sectors of the economy, industry and service provision. The outbreak of coronavirus has already caused suffering to humanity and led to significant economic shock. The decline in output in China is felt worldwide, reflecting China's key and growing role in global supply chains, as well as in financial and tourism markets. Outbreaks elsewhere in the world have similar effects, albeit on a smaller scale. Today, the prospects for economic growth remain uncertain, in particular, according to the forecast, the annual growth of global GDP as a whole until 2020 will fall to 2.4% compared to 2.9% predicted in 2019. The longer and more intense phase of the coronavirus outbreak, which is spreading widely in Asian region, Europe and North America, will significantly weaken economic expectations. In this case, global growth may drop to 1.5% in 2020, which is twice the projected rate of COVID-19 outbreak. There are also serious concerns that the continued spread of COVID-19 could jeopardize food security. Those are issues that make the work relevant. The theoretical and practical importance of the work is the need to consider as soon as possible the impact of negative risks on the economies of the world, the development of the most effective and proactive measures to prevent the infection of the virus, as well as the introduction of clearly targeted policies to support health systems and its workers, to protect the income of vulnerable social groups and enterprises during the pandemic. Activities aimed at maintaining macroeconomic policies can help restore confidence and encourage renewed demand and help to implement coordinated multilateral actions to ensure better health policies, deter and mitigate business controls, support businesses and ordinary low-income citizens. The conclusion was made that assessing the economic consequences of the virus outbreak is not an easy task due to uncertainty. However, it is possible to try to model scenarios for further restructuring of the world economy and its recovery.
Management of the economic activity of International transnationals corporations in the period of non-value (COVID-19)
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Proskurnia, O. M.; Peredrii, Andrea Elizabeth Yuriivna; Karminska-Belobrova, M. V.; Pererva, P. G.
Many global companies have been forced to stop production during the pandemic and are suffering huge losses. However, there are those who not only managed to maintain their position during the pandemic, but also due to best practices, emerge from the crisis with renewed vigor. International transnational corporations (TNC) act as an independent subsystem and the most important catalyst for the transformation and globalization of the world economy. That is, on the one hand, TNC are the object and product of globalization, on the other - the subject of globalization changes in the economy, which affects the socio-economic development of national and world economic systems. In addition, the study of the development of val-ues and characteristics of ITC management shows that the changing processes in ITC shows a gradual transition to a new stage of socio-economic development, a new balance of use of basic resources, namely - reasonable consumption of natural and new levels of development human resources.
Аналіз та специфіка використання методів креативного мислення на промислових підприємствах
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Шматько, Наталія Михайлівна; Пантелєєв, Михайло Сергійович
У статті розглянуті методи креативного мислення та генерації ідей на підприємстві; виявлено проблеми прояву креативності у працівників саме на промислових підприємствах; визначено, що зараз креативність розглядається як психологічна характеристика особистості, що залежить від комплексів дрібних рис та не зводиться до інтелекту, втім і наразі наявні певні ускладнення із її психологічною діагностикою та прогнозуванням структурного та рівного розмаїття її проявів у повсякденному житті. Також з’ясовано, креативність, в першу чергу, це вміння підходити з творчої сторони до повсякденних справ. Більш детально розглянуто основні етапи методу мозкового штурму та порівняно проведення та результати цього методу на керівниках та на робітничих професіях. Отже, при використанні методів креативного мислення на підприємствах, ми можемо не тільки покращити спосіб управління, а й дати змогу персоналу відчути свою значимість. Це дасть змогу робітникам підійти до своєї повсякденної роботи з більш цікавої сторони. Люди зможуть більш проявляти свої творчі та інтелектуальні здібності. Вони будуть не тільки існувати на роботі, як це прийнято в наших реаліях, а й реалізовувати свій потенціал. Талановиті працівники, котрі здатні мислити нестандартно, є критично важливим активом, який допомагає підприємствам долати труднощі і знаходити нові можливості. Ось чому виховання робочої сили так важливо, адже вона дійсно може бути різницею між успіхом і провалом. Сприяння середовищу, яке заохочує оригінальну думку, виграє від кращого розуміння роботи мозку; як тільки ми дізнаємося обставини, які сприяють більш неупередженому підходу і стилю мислення, які природним чином схиляються до творчих рішень, робочу культуру і середу можна злегка змінити можливо розпорядок дня робітників, умови праці, щоб забезпечити оптимальні умови для розкриття прихованої творчості працівників підприємства.
Бюджетування витрат на якість як інструмент управління
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Скляр, Максим Олександрович
У статті досліджено теоретико-методичні аспекти застосування в управлінні витратами на якість на машинобудівних підприємствах інструментарію бюджетування. Авторами за допомогою інструментарію SWOT-аналізу проаналізовано та оцінено застосування бюджетування витрат на якість. Зроблено висновки про перевагу сильних сторін та можливостей застосування бюджетування над його слабкими сторонами і загрозами в управлінні витратами на якість. Аналіз існуючих досліджень, вимоги стандартів на системи менеджменту щодо процесного підходу до управління та наявність розгалужених структур управління машинобудівних підприємств допоміг визначити необхідність складання загального бюджету та бюджетів витрат на якість за бізнес-процесами. Розглянуто задачі бюджетування витрат наякість при процесному підході. Запропоновано розподілення загальної відповідальності та відповідальності за формування і контроль бюджету витрат на якість у межах кожного бізнес-процесу системи менеджменту підприємства, відповідальності за формування та контроль загального бюджету, за аналіз та представлення даних для вищого керівництва. Викладено теоретичні та практичні рекомендації щодо вдосконалення застосування бюджетування витрат на якість. Сформовано схему взаємозв’язку місії підприємства, стратегічних цілей, політики й цілей у сфері якості із бюджетом витрат на якість, яка підкреслює значний вплив бюджету витрат на якість на реалізацію цілей у сфері якості та програми якості підприємства. Для підвищення ефективності досягнення запланованих результатів у сфері менеджменту якості розроблено форму загального бюджету витрат на якість, яка демонструє зв’язок бізнес-процесів із стратегічними цілями, політикою й цілями у сфері якості та показниками діяльності підприємства (KPI).
Витрати на якість продукції інноваційно–активних підприємств
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Скрипнюк, Катерина Олександрівна; Глазунова, Ольга Олександрівна; Колісник, Анастасія Олександрівна
У новітніх умовах господарювання успішна інтеграція України у світовий економічний простір можлива лише за умови підвищення конкурентоспроможності вітчизняних промислових підприємств. Підвищення конкурентоспроможності на мікрорівні сприятиме підвищенню конкурентоспроможності національної економіки України в цілому. Одним з головних чинників забезпечення високих конкурентних позицій на внутрішньому та зовнішньому ринках є якість продукції підприємства. В сучасних конкурентних умовах якість продукції є чинником конкурентоспроможності підприємства. Чим вище якість, тим більше задоволені вимоги споживачів продукції. Запровадження на промисловому підприємстві системи підвищення рівня якості продукції вимагає додаткового фінансування. Управління витратами на якість – передумова формування ефективної системи забезпечення якості продукції підприємства. У статті досліджено поняття «витрати на якість» усучасній науковій економічній літературі. Проведено аналіз наявних підходів до класифікації витрат на якість продукції підприємств. Визначено якість продукції промислових підприємств одним з основних чинників підвищення їх конкурентоспроможності, а також підвищення конкурентоспроможності національної економіки України на світовому ринку. Узагальнено класифікацію витрат в системі управління якістю продукції промислового підприємства. Оцінено ефективність системи управління витратами на якість продукції промислових підприємств шляхом аналізу динаміки кількості інноваційно-активних промислових підприємств України. Визначено проблеми впровадження системи управління витратами на якість продукції промислових підприємств.
Деструктивний характер менеджменту українського "реформування" (причини, наслідки, порівняння)
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Гармаш, Сергій Володимирович
Метою роботи є аналіз відкритих джерел інформації з ціллю підтвердження деструктивного характеру українського "реформування" через кланово-олігархічну модель правління, виявлення причин та наслідків цього процесу, надання практичних рекомендацій щодо запобігання подальшому руйнуванню державності. Було запропоновано на основі методу порівнянь дослідити шляхи та інструментарій перетворення України за роки її незалежності з шостої економіки у світі у саму бідну націю Європи і Норвегії – з самої бідної країни Європи у другій половині 20-го століття у найбільш процвітаючу країну світу. На підставі порівнянь статистичних показників та урахування думок відомих громадських діячів, спеціалістів у різних галузях було доведено, що у країни є два головні вороги: 1) іноземний спекулятивний капітал та 2) місцевий олігархат, який обслуговує цей самий капітал заради власних преференцій і власної наживи, грабуючи країну та її народ. Виявлено, що основою процвітання норвезького народу, як і будь-якого, є елементи його ментальності: працьовитість, чесність, законослухняність, патріотизм тощо. Доведено, що моральне та інтелектуальне зубожіння української влади, кланово-олігархічна авторитарна модель управління країною, цілеспрямоване знищення економіки корумпованими можновладцями заради власного збагачення, цинічне зовнішнє управління країною в інтересах іноземних кланів та корпорацій є основою корупційного знищення країни, її державності. Надлишок професійної некомпетентності та відвертої дурні "нових облич" без професійного минулого, але з розвиненим хапальним рефлексом тільки прискорюють деградацію влади, менеджменту всіх рівнів та знецінюють ступінь довіри народу до цієї влади. Більшість населення України давно вже зрозуміло, що покладатися у теперішній ситуації залишається тільки на себе, а імітація реформ у країні своєю ціллю має лише перенаправлення фінансових потоків, вивільнення території України від її населення, стрімке збагачення можновладців та цілеспрямоване знищення державності.
Економіка і менеджмент цифрового маркетингу при просуванні інноваційного товару на ринок
(Національний технічний інститут "Харківський політехнічний інститут", 2020) Перерва, Петро Григорович; Долина, Ірина Володимирівна; Борзенко, Володимир Іванович; Маслак, Марія Володимирівна; Косенко, Андрій Васильович
Викладені в статті результати проведених досліджень свідчать про те, що для цифрової трансформації недостатньо розвитку інформаційних технологій (цифровізації), необхідна перебудова бізнес-процесів, нова організація роботи з даними, формування нових моделей і стратегій бізнесу, навчання і адаптація людей, формування цифрової культури і цифрового суспільства. Важливо, що ці процеси взаємопов'язані, а потенціал організації необхідно розглядати в контексті екосистеми. Доведено, що можливості цифрового маркетингу, цифрових технологій дозволяють компаніям не тільки задовольняти потреби свого клієнта, а й залучати його в свій бізнес, при цьому клієнт отримує дохід. Авторами виділено кілька трендів в роботі підприємств та організацій при формуванні клієнтського досвіду. Як показали результати проведених досліджень, навіть деякі великі підприємства, що працюють на українському ринку, виявилися не готові до швидкої цифрової трансформації свого бізнесу. Це призводить до зниження прибутку, конкурентоспроможності. З іншого боку, отримані результати дослідження дозволили авторам сформулювати і деякі парадокси цифровий трансформації: а) наявність великої клієнтської бази, клієнтських показників не дозволяє розробити правильну маркетингову стратегію, якщо ми говоримо про формування лояльності споживачів до компанії; б) використання цифрових маркетингових інструментів дозволяє значно прискорити шлях проходження споживача від потенційного до лояльного клієнта, клієнта як бізнес-партнера компанії; в) реклама не тільки просуває товар, але і шкодить йому. В цілому ставлення суспільства до реклами різко негативне. Результати досліджень показують, як тільки в популярній телепрограмі настає рекламна пауза витрата води населенням різко зростає: хтось ставить чайник, хтось йде в туалет, а рекламу мало хто дивиться. У будь-якому житловому багатоповерховому будинку перед поштовими скриньками кожен день виростають купи викинутого рекламного сміття якщо постояти і подивитися, то майже все викидають не читаючи; г) реклама схильна прикрашати рекламований предмет. І чим краще вона це робить, тим вона вважається більш ефективніше. Однак, чим ефективніше реклама, тим більше у споживача буде розчарувань і тим імовірніше, що навіть дуже якісний продукт буде недооцінений; д) антиреклама може стати рекламою. На основі викладено матеріалу зроблено узагальнюючий висновок про те, що цифрова маркетингова трансформація дійсно актуальна. У разі своєчасного впровадження і практичного використання ця технологія може допомогти випередити конкурентів і істотно збільшити свою частку на ринку.
Застосування технологій тимбілдингу при формуванні корпоративної культури в контексті європейського вектору розвитку
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Маковоз, Оксана Сергіївна; Яценко, Ольга Миколаївна; Горбунов, Микола Петрович
Корпоративна культура є потужним ресурсом, завдяки якому компанії можуть швидко мобілізувати всі ресурси підприємствадля досягнення певного результату та ефективно розв’язувати проблеми. Арсенал сучасного менеджера налічує багато новітніх технологій, однією з яких сьогодні є тимбілдинг. Популярність і затребуваність цього методу командної взаємодії зростає з кожним роком, адже він є одним із дієвих способів мотивації, управління персоналом, який може застосовувати компанія. Метою роботи є обґрунтування застосування технологій і методів тимбілдингу для формування корпоративної культури організації, а також аналіз особливостей тимбілдингу за кордоном і в Україні. У результаті аналізу з’ясовано, що корпоративна культура буде дієвою тоді, коли буде мати ознаки певних базових цінностей, притаманні національній культурі. Виділяють наступні цінності, які можуть слугувати орієнтиром: дистанція влади, індивідуалізм, мужність і жіночність, уникнення невизначеності, довго/короткострокова орієнтація. Проаналізовано індекси розвитку зазначених цінностей у різних країнах. Наголошено, що в Україні переважає індивідуалізм. Згідно із запропонованою класифікацією видів тимбілдингу: екстремальні, інтелектуальні, творчі – наведені приклади тимбілдингу в різних країнах. Виділено переваги, які дає тимбілдинг при формуванні корпоративної культури. Зроблено аналіз ринку послуг щодо організації тимбілдингу в Україні. З’ясовано, що на ринку представлено велике розмаїття видів і форм заходів, щодо командотворення. У зв’язку з тим, що ці технології в нашій країні застосовуються не так давно й переважним чином є запозиченими, зроблено припущення щодо вірогідності бездумного копіювання і нав’язування тих цінностей в корпоративну культуру підприємства, які не відповідають загальнонаціональним. Надано рекомендації керівникам, щодо проведення в компанії тимбілдингу. Підкреслено, що «сліпе» копіювання інколи цікавих пропозицій без урахування їхньої відповідності вітчизняним реаліям не дасть бажаного результату, а інколи, навіть, може мати негативні наслідки.
Кадрове забезпечення економічної безпеки торговельного підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Коптєва (Фадєєва), Ганна Миколаївна
Торговельні підприємства функціонують у складному внутрішньому і зовнішньому середовищі, де все більшої актуальності набуває дослідження питань забезпечення їх економічної безпеки. Здатність підприємства реагувати на потенційні різнохарактерні загрози і небезпеки, підтримувати стабільний рівень своєї діяльності дає змогу забезпечувати власну економічну безпеку та зростання успішної діяльності у майбутньому. Гарантування безпеки підприємства є одним із основних завдань, що стоїть перед керівництвом торговельних підприємств та його персоналом. Мета дослідження полягає у визначенні основних елементів і завдань кадрового забезпечення економічної безпеки торговельного підприємства та розробленні заходів щодо реалізації цих завдань. Зважаючи на предметну сферу дослідження, кадровезабезпечення як система включає кадрове планування, найм і розвиток персоналу, щовідповідає за безпеку. Проведене дослідження довело, що персонал є суб’єктом загроз із вираженою деструктивною спрямованістю щодо економічної(переважно інформаційної та майнової) безпеки торговельного підприємства. Таку ж спрямованість мають і роботодавці у трудових відносинах з найманими працівниками (персоналом) підприємства (переважно за фінансовою та соціальною безпекою). Тому, у статті досліджено внутрішні та зовнішні загрози економічній безпеці підприємства, що порушені людським чинником. На основі проведеного аналізу встановлено, що внутрішні крадіжки, магазинні крадіжки, шахрайство та організована роздрібна злочинність мають руйнівний вплив на величину прибутку торговельного підприємства, а отже й на його економічну безпеку. Автором запропоновані заходи щодо забезпечення економічної безпеки на торговельному підприємстві та систематизовані залежно від розміру підприємства та типами структур (локальна, інтегрована, комбінована). Запропоновані заходи узгоджуються із сформульованими автором завданнями кадрового забезпечення та сприятимуть мінімізації впливу крадіжок та шахрайства на прибутковість підприємства. Таким чином, від кадрового забезпечення економічної безпеки значною мірою залежать ефективність діяльності суб’єкта господарської діяльності з протидії небезпекам і загрозам внутрішнього та зовнішнього середовища.
Класифікація соціально-трудових відносин та соціальне партнерство на підприємствах
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Юр'єва, Ірина Анатоліївна; Гаряєва, Ганна Михайлівна
Сучасне розуміння питання трудових відносин багатозначне. У широкому змісті під ним розуміються врегульовані нормами трудового права суспільні відносини, що виникають як результат впливу норм трудового права на поведінку суб'єктів трудової діяльності в результаті укладення трудового договору, внаслідок якого між ними виникають правові зв'язки, а також відносини з приводу встановлення умов праці на підприємстві, навчання і перекваліфікації за місцем роботи та відносини, пов'язані з наглядом і контролем за додержанням трудового законодавства, вирішенням трудових спорів та працевлаштуванням громадян. Соціально-трудові відносини залежно від способу їхнього регулювання, методів розв'язання проблем класифікують за типами. Тип соціально-трудових водоносин визначається їх характером, способами їх регулювання, методами. Пріоритетність конкретних принципів існування соціально-трудових відносин, їх комбінація в процесі розв'язання проблем у соціально-трудовій сфері характеризують тип соціально-трудових відносин та соціального партнерства на підприємстві. Основними завданнями дослідження соціальної відповідальності є набуття знань з основних аспектів теорії соціального управління; ознайомлення з досвідом соціального управління за науковими працями зарубіжних авторів; розвиток і вдосконалення особистих якостей, які необхідні в управлінській діяльності. Під системою соціальної відповідальності розуміють сукупність функцій та повноважень, які необхідні для здійснення управлінського впливу, у тому числі і соціального. Система соціального управління повинна будуватися з врахуванням основних принципів соціальної відповідальності: функціональної інтеграції, професіоналізму, відповідальності за наслідками приймаємих рішень, оптимального співвідношення централізму та децентралізму. Для того щоб визначити площину охоплення соціальної відповідальності, виявити проблеми та установити пріоритети, організації слід розглянути основні аспекти системи соціальної відповідальності.
Класифікація інструментарію стратегічного контролінгового управління підприємством
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Міщенко, Володимир Акимович; Другова, Олена Сергіївна; Домніна, Ірина Ігорівна
У статті наведено основні теоретичні аспекти стратегічного контролінгового менеджменту. Охарактеризовано інструменти стратегічного контролінгу та згруповано за фазами циклу. Контролінг сьогодні є найбільш важливим фактором реалізації значних потенціальних можливостей, які він відкриває перед управлінцями і відповідними фахівцями. Доказано взаємозв’язок між антикризовим управлінням і контролінгом. Запропоновано ієрархічний підхід до формування інструментарію стратегічного контролінгу, який базується перш за все на забезпеченні відповідною інформацією менеджерів різного рівня. Найбільша частина контролінгового інструментарію застосовується на етапі планування. Слід відмітити, що фази циклу використання системи контролінгу на підприємстві між собою взаємопов’язані і логічно виходять одна з одної. За відсутності якісного функціонування хоча б однієї фази циклу досягнення високого рівня контролінгу є неможливим. Обгрунтовано систематизацію стратегічного інструментарію контролінгу за ієрархічною ознакою,яка має під собою підґрунтя деталізації ситуації з урахуванням «слабких» і «вузьких» місць. Вирішено питання впровадження контролінгу на підприємствах з застосуванням збалансованої системи показників. Збалансована система показників спрямована на: усунення домінування фінансових управлінських показників на підприємстві; доповнення системи внутрішньої звітності; поліпшення системи зовнішньої звітності; спрощення процесу планування; поліпшення процесу узгодження цілей. Після визначення набору індикаторів по блокам збалансованої системи показників необхідно визначити їхні цільові значення, сформувати заходи для їхнього досягнення, а також визначити необхідні бюджети й установити терміни досягнення цільових значень. Стратегічне контролінгове управління потребує також визначення ринкових показників оцінки діяльності підприємства.
Контроль якості як складова ефективної діяльності підприємства у сучасних умовах господарювання
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Почтовюк, Андрій Борисович; Бала, Володимир Володимирович; Уманська, Катерина Олександрівна; Коробка, Вадим Станіславович
У статті визначено доцільність управління якістю, що слугує запорукою успішності бізнесу для українських підприємств. Розкрито основи контролю якості на засадах циклу Демінга-Шухарта для забезпечення постійного поліпшення і адаптації до змінних умов середовища функціонування. Розкрито еволюцію процесно-орієнтованих підходів до контролю якості, зокрема: покроковий (удосконалення процесів за Е. Демінгом) та комплексно-процесний (врахування усіх чинників впливу на кінцевий результат поодинці та укомплексі). Обґрунтовано актуальність упровадження систем контролю якості на підприємствах у контексті вимог оновленого міжнародного стандарту ISO 9001:2015. Також у статті досліджено сутність процесного підходу, окреслено його основні переваги. Узагальнено наявні теоретичні підходи до питань упровадження процесного підходу. Зазначено, що цикл Демінга-Шухарта (PDCA-цикл) дозволяє підприємству визначати та реалізовувати можливості для поліпшення якості. Авторами акцентовано увагу на необхідності інтеграції PDCA-циклу та процесного підходів заради кращого співвідношення з бізнес-цілями промислових підприємств. Надано перелік стійких конкурентних переваг за умов контролю якості продукції/послуг та модель системи контролю якості, в основу якої покладено процеси. Доведено, що в сучасних умовах мінливого бізнес-середовища важливо забезпечити такі умови контролю якості, за яких кожен етап має бути спрямований на виправлення причини недоліків, виявлених під час попереднього циклу. Було підкреслено, що базисом для цього процесу є прагненням до вдосконалення діяльності, тобто здатність суб’єкта господарювання до задоволення потреб і очікувань усіх зацікавлених сторін. Для більш об’єктивної оцінки цього твердження зазначено, що з позицій контролю за якістю прагнення ділової досконалості являє собою прагнення до лідерства шляхом створення додаткової цінності для кінцевого споживача.
Методичний підхід до проведення якісного аналізу узгодженості проекту та об'єктів інвестування
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Крамськой, Дмитро Юрійович; Кучинський, Володимир Анатолійович; Гуцан, Олександр Миколайович
У статті розглянуто актуальність проблеми порівнянності інвестиційного проекту та підприємства в рамках погодженості цілей та задач розвитку, а також задоволення чекань інвестора. Для подолання виникаючих протиріч у статті пропонується методичний підхід до проведення якісного аналізу узгодженості проекту та об'єктів інвестування, а саме сумісності підприємства та проекту, що містить порядок формування інвестиційного рішення. Пропонується проводити графічний аналіз порівнянності цілей підприємства та проекту шляхом зіставлення показників бізнес-плану проекту та результатів господарської діяльності суб'єкта. Процес формування інвестиційного рішення підприємства представлено у схемі алгоритму формування інвестиційного рішення підприємства. Запропоновано схему ієрархії формування інвестиційного рішення підприємства на основі наявних бізнес-планів підприємства й інвестиційних проектів. Математичний апарат представлений матрицею суджень про порівнянність підприємства і інвестиційного проекту, вихідними елементами якої є фінансові показники проектів і підприємства. Для визначення ступеня впливу вторинних факторів на мету запропоновано матрицю елементами якої є дані, що містяться на третьому рівні ієрархії формування інвестиційного рішення підприємства. В результаті обчислень виявлено кілька груп інвестиційних проектів що задовольняють вимогам підприємства, тому було здійснено перехід на другий рівень ієрархії. У якості вихідних даних пропонується використовувати результуючі власні вектори груп інвестиційних проектів і досліджуваного підприємства. Другий рівень ієрархії наведений у матриці суджень про порівнянність підприємства і груп інвестиційних проектів. Зроблено висновки, що розташовуючи потенційно перспективний інвестиційним проект, підприємство не має можливості здійснити його повну реалізацію, у силу впливу ряду негативних факторів внутрішнього та зовнішнього економічного середовища, тому запропонований методичний підхід набуває особливу актуальність де існує проблема порівнянності інвестиційного проекту та підприємства в рамках погодженості цілей та задач розвитку, а також задоволення чекань інвестора.
Планування кар'єри та професійного розвитку в економічній сфері: формування системи управління
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Яковенко, Ярослава Юріївна; Таловер, Володимир Адиславович; Лозовик, Дмитро Борисович; Бала, Володимир Володимирович
У статті розкрито особливості планування та розвитку кар’єри, розглянуто її особливості як процесу, який здійснюється в умовах інформатизації та динамічної зміни соціально-економічних відносин, а також передбачає необхідність професійного становлення та розвитку особистості. Уточнено категоріально-понятійний апарат з питань управління кар’єрою. Наголошено на тому, що ринок знань, який включає в себе навички, творчі здібності працівника, професіоналізм і компетентність, стає рушійною силою професійного розвитку, який полягає у підвищенні мотивації та покращені здібностей у відповідності до виконуваної діяльності. Було з’ясовано стан вивчення основних факторів, що впливають на формування кар’єрних орієнтацій. Також у ході дослідження було виявлено проблеми стосовно реалізації кар’єри молодіна сучасному ринку праці. Авторами стверджується, що дипломований фахівець обирає напрям своєї діяльності серед багатьох варіантів, які можна узагальнено розділити на три категорії: бізнесова діяльність, робота на державній службі чи академічна наука. Окремо було досліджено економічний ефект від націленості працівника на професійний розвиток і зростання та подано чинники розвитку фахівця-економіста у сфері академічної науки. Розкрито основні положення сучасної концепція розвитку кар’єри, зокрема: свобода вибору освітніх траєкторій, узгодження розвитку кар’єри з прагненнями індивіда, поступове планування кар’єри. Здійснено порівняння системи професійної підготовки економістівв Україні та закордоном. Також встановлено, що фахівці уекономічній сфері не завжди уявляють власне професійне майбутнє і кадровий потенціал, а також сукупність необхідних у майбутньому знань і навичок. Підсумовано, що важливе значення у формуванні та управлінні кар’єрним розвитком мають врахування динаміки розвитку кар’єри та мотиваційні аспекти.
Проблеми втілення людиноцентричної парадигми розвитку в економіку України
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Назаренко, Олена Василівна; Решетняк, Наталя Борисівна
Людиноцентрична система поглядів на економіку та суспільство дає загальний напрям розвитку творчого потенціалу вільної особистості, проте її реалізація в сучасних умовах в Україні вельми ускладнена. Але будь-яка складна соціально-економічна проблема не має глухих кутів, а може стати трампліном до нових рішень, до усвідомлення нової парадигми розвитку. Україна, на наш погляд, протягом останніх десятиліть дотримувалась доктрини часткових змін, що відповідало моделі державно-монополістичного капіталізму. Ця модель слугує інтересам обмеженого кола владно-бізнесової еліти. Комплексне реформування соціально-економічного устрою держави сприятиме активізації економічної поведінки середнього класу, зміцненню його суспільної ролі. Для цього потрібні різкі кардинальні реформи, спрямовані на втілення людиноцентричної концепції, інтегральним критерієм якої повинно стати зростання добробуту та якості життя більшої частини населення країни і багатства нації загалом упродовж тривалого часу. На наш погляд, пріоритетною стратегією держави та суспільства має стати стимулювання освіти, науки та культури. Такий підхід обумовлений зміною системи мотивації людини, що пов’язана зі стрімким розвитком науково-технічного прогресу, який веде до появи людини «інформативної», «інноваційної» та «комунікативної», бо економічний розвиток у сучасних умовах неможливий без саморозвитку людини. В Україні досить повільно відбувається гуманізація економічного життя, людина творчої праці не перетворюється на центральну постать у виробництві, масово мігруючи на закордонні ринки праці. Українські державні та громадські інститути повинні все більше уваги приділяти побудові оптимістичного стилю життя суспільства, якості життя людей, зменшенню нерівності в доходах, стимулюванню власного, внутрішнього виробництва, освіти та науки, формуванню патріотичної еліти суспільства, розвитку творчих здібностей кожного громадянина країни. Бо саме творчість талановитих і щасливих людей є невичерпним економічним ресурсом, який спроможний подолати виклики ХХІ сторіччя.
Пріоритетні напрями міжнародних інвестицій в сучасній українській економіці
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Івахненко, Андрій Володимирович
У даний час саме інвестиційній діяльності відводиться ключове місце в процесі проведення економічних, соціальних і політичних перетворень, які спрямовані на створення сприятливих умов для стійкого економічного зростання та інноваційного розвитку територій. Важливу роль у розробці стратегії інвестиційної діяльності країни відіграє визначення пріоритетних напрямів інвестування, їх відповідності державним інтересам, досягнення стабілізації та зростання національної економіки. Інтенсивний перехід до конкурентоспроможної моделі національної економіки зумовлює потребу співробітництва зі світовою системою господарювання, у якій іноземні інвестиції є важливим економічним важелем. В умовах фінансової нестабільності України через пандемію надзвичайно важливого значення набуває активізація інвестиційної діяльності та визначення її пріоритетних напрямків, оскільки без цього неможливо здійснювати прогресивні структурні зрушення в економіці, інноваційне оновлення її реального сектора, підвищення конкурентоспроможності та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку держави. З метою встановлення привабливих для іноземних інвесторів видів економічної діяльності, до яких надходить найбільший обсяг прямих іноземних інвестицій, проаналізовано структуру надходження прямих іноземних інвестицій за видами економічної діяльності в економіці України. Стан справ у сфері іноземного інвестування нині не відповідає необхідному відтворювальному рівню, що є своєрідним маркером інвестиційної політики, яка проводиться країною. Сьогодні необхідно змінити тактику та вживати активних заходів із залучення іноземних капіталів, не очикуючи, коли іноземний інвестор сам виявить зацікавленість. Металургійна промисловість, авіабудування, машинобудування, альтернативна енергетика та IT індустрія є пріоритетними напрямками економіки, на які повинні бути максимально спрямовані інвестиційна та інноваційна діяльність, ресурси.
Синергетичний підхід до оптимізації інвестиційних бізнес-процесів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Кочетова, Тетяна Іванівна; Яцина, Вікторія Валентинівна
У статті проаналізовано необхідність багатокритеріального обґрунтування інвестиційних проектів, що вимагає застосування синергетичного підходу до його вирішення. Виявлено недоліки методичних аспектів щодо оцінки інвестиційних проектів, які ґрунтуються на використанні декількох способів розрахунків одного економічного показника для вибору найбільш ефективного варіанту. Дocлiджено теоретичніi практичні заcади застосування багатоцільового синергетичного підходу до вирішення завдання оптимізації інвестиційних бізнес-процесів. Розглянуто сутність та зміст поняття «синергетика». Зазначено, що синергетичний ефект від реалізації інвестиційних завдань є багатоаспектним і багатоцільовим, тому кількісно його доцільно представляти вектором, компонентами якого є економічні, фінансові, соціальні, екологічні та інші показники режимів взаємодії елементів аналізованої системи. В основу запропонованої концепції синергетичного ефекту бізнес-проекту покладено таку додаткову складову ефекту, що є результатом узгодженого і одночасного обліку всіх або більшої частини ключових факторів на етапі його обґрунтування. На основі аналізу методів оцінки ефективності бізнес-проектів, з метою вирішення завдань в багатоцільовий постановці розроблена економіко-математична модель оцінки ефективності інвестиційних проектів. Особливістю розрахунку є вибір з сукупності бізнес-проектів оптимального шляхом прийняття в якості домінуючого будь-якого критерію оптимальності. Запропонована модель дає можливість визначити оптимальні розміри платежів інвестиційної та доходної частин проекту, а також встановлену інвестором норму його прибутковості як рішення задач оптимізації. В якості критеріїв оптимальності обрані чиста приведена вартість, індекс рентабельності і дисконтований термін окупності капітальних вкладень. Доведено, що запропонованій підхід до оцінки інвестиційних проектів на підставі багатокритеріальності дозволяє врахувати сукупність взаємопов’язаних показників для прийняття остаточного рішення, що відповідає поставленій меті і істотно знижує ризик інвестора.
Стратегія стійкого розвитку: проблеми та шляхи вирішення
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Райко, Діана Валеріївна; Маслак, Ольга Іванівна; Маслак, Марія Володимирівна
У статті визначено, що сьогодні задля забезпечення прозорого інформаційного представлення всіх аспектів діяльності компанії важливим є розуміння, відображення та втілення стратегічних орієнтирів підприємства з орієнтацією на забезпечення стійкого розвитку, що надасть можливість краще розуміти бізнес-модель компанії, її вплив на соціум та навколишнє середовище. При цьому необхідність виокремлення елементів успішної стратегії стійкого розвитку підприємства є актуальною проблемою як у теоретичному, так й у практичному сенсі. За результатами дослідження з’ясовано, що основними компонентами успішності втілення засад стійкого розвитку виступають такі елементи як взаємодія з широким колом стейкхолдерів та соціальна відповідальність, лідерство, ідеї, бренд та інновації. За таких умов актуальним є завдання забезпечення більш ефективної трансформації концептуальних положень в дієвий інструментарій управління підприємством на всіх рівнях його функціонування. Мета дослідження полягала у вивчені найважливіших параметрів стійкого розвитку підприємств, умов і передумов для формування напрямів вдосконалення стратегії стійкого розвитку. Узагальнюючи запропоновані методичні підходи до стійкого розвитку підприємств, зазначено що для забезпечення подальшого зростання ефективності підприємств потрібними є заходи щодо втілення новітніх ресурсозберігаючих технологій, підвищення ефективності бізнес-процесів, вирішення проблем технологічного відставання, раціоналізації використання ресурсів, організації використання вторинних ресурсів, аналізу ефективності використання трудового потенціалу. У статті авторами наголошується на тому, що переорієнтація на слідування принципам стійкого розвитку здатна сприяти переосмисленню ролі окремих підприємств та галузей в цілому як перспективи майбутнього, а не баласту минулого.
Трансформація індустріальної політики в епоху дігіталізації
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Савченко, Ольга Ігорівна; Верютіна, Вікторія Юріївна
Розглянуто наукове узагальнення розвитку інновацій та індустріалізації із детальним визначенням викликів, які впливають на те, як країни повинні спрямовувати технології для загального розвитку своєї промисловості та економіки. Досліджується як саме зміни на виробництво та промисловість впливають на глобальну економіку сьогодні. Звертається увага, що індустріалізація впливає на всі сектори - від виробництва до послуг, при цьому особливе місце займають країни, що розвиваються. Саме для них потрібно визначити збалансовану стратегію розвитку, яка орієнтована на підвищення рівня компонент знань та навичок кожного з цих секторів. Промислова політика ґрунтується на національному баченні того, як сприяти цифровим інноваціям та отримувати вигоди для регіональних економічних систем. Така промислова політика повинна мати чотири ключові елементи: можливості для цифрової трансформації, розвиток ефективного регулювання всіх цифрових технологій, захист та збереження зайнятості. Ці заходи повинні узгоджуватись з інвестиціями, трансфером технологій, торгівлею, стимулюванням експорту і, конкурентною політикою. Особливу увагу у статті було приділено дослідженню системного підходу до визначення технологічного потенціалу підприємств, узагальнено методики оцінювання інноваційного потенціалу та можливість їх застосування для категорії “інноваційно-технологічний потенціал”, проаналізовано систему показників статистичного оцінювання інноваційно-технологічного потенціалу, розроблено методичні рекомендації до оцінювання інноваційно-технологічного потенціалу в умовах дігіталізації, виконано порівняння різних підходів до оцінювання інформаційно-комунікаційних технологій підприємств та наведено рекомендації щодо поліпшення ефективності використання технологічного потенціалу підприємств в умовах трансформації індустріальної політики.
Удосконалення економічних методів управління охороною праці
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Гриценко, Наталя Валеріївна; Козодой, Дмитро Сергійович
Сучасні підприємства України стикаються з проблемами управління охороною праці. На практиці для їх вирішення застосовуються відповідні механізми, серед яких й економічні методи управління. Доведена необхідність розробки й застосування економічних методів (економічного механізму) впливу на охорону праці, стимулювання всіх осіб та підрозділів, які беруть участь у виробничих процесах, забезпечують і формують рівень безпечного виконання робіт, яка спричинена неефективністю чинних нині на підприємствах адміністративних форм і методів управління, оскільки останні не пов’язують стан охорони праці з оцінкою кінцевих результатів загальногосподарської діяльності окремих колективів та підрозділів, з виконанням конкретними особами посадових чи функціональних обов’язків. Визначені напрямки економічного впливу на працівників підприємства щодо дотримання правил охорони праці та удосконалення механізму реалізації економічних методів управління охороною праці на підприємстві. Проаналізовані існуючі підходи до застосування економічних методів управління охороною праці в рамках чинного законодавства України. Виконана їх систематизація та доповнення. Відзначено, що впровадження заходів з поліпшення умов і охорони праці чинить стимулюючий вплив як на економічні, так і на соціальні результати виробництва. Показано, що економічні методи управління умовами та станом охорони праці на підприємствах України може, і повинно стати вагомим важелем із забезпечення безпеки виробництва та зниження рівня травматизму, впровадження безпечних методів праці, скорочення чисельності порушень правил безпеки.