Вісник № 23

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47996

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 26

"Управління знаннями" - як невід'ємна складова покращення якості підготовки персоналу організації
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Бучнєв, Максим Михайлович; Анучкіна, Тетяна Володимирівна
В статті розглянуто теоретичні аспекти професійної підготовки державних службовців, визначено сутність та основні складові управління знаннями в організації, досліджено систему професійного навчання державних службовців в Україні. Визначено фактори впливу на розвиток професіоналізму державних службовців, обґрунтовано необхідність покращення якості підготовки персоналу організації в умовах прискорення процесів трансформації суспільства та змін у професійній діяльності людини, впровадження нових моделей якісного управління організацією, також проаналізовано вплив якості людського капіталу на якість продукції. Надані практичні рекомендації та підходи щодо розробки та впровадження управління знаннями, для створення розвитку та утримання конкурентних переваг організації чи установи. На основі аналізу існуючих підходів до управління знаннями – інформаційного і гуманітарного – зроблено висновок про те що призначенням управління знаннями є: забезпечення організації, новими знаннями, організація їх засвоєння співробітниками, упровадження в практичну діяльність, і тим самим підвищення конкурентоспроможності як співробітників так і організації в цілому. На нашу думку даний напрям є перспективними для подальшого пошуку концептуальних підходів розвитку управління знаннями в організації. Визначення теоретичних засад управління знаннями допоможе здійснити існуючій зв’язок між теоретичним обґрунтуванням і практичним впровадженням, що дозволить в подальшому зробити висновки щодо якісних змін в кадровому забезпеченні організації і спроможності впровадження даного процесу.
Митне, інформаційне, фінансове, маркетингове та інноваційне забезпечення конкурентоспроможності промислових та туристичних підприємств
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Перерва, Петро Григорович; Ілляшенко, Сергій Миколайович; Гармаш, Сергій Володимирович; Попов, Микола Олексійович
В умовах ринку всі суб'єкти ринкових відносин зацікавлені в оцінці конкурентоспроможності та надійності своїх партнерів. Тому розробка методів оцінювання рівня конкурентоспроможності підприємств реального сектору економіки та сфери обслуговування є в достатній мірі важливою та актуальною. Метою роботи є дослідження методологічної бази оцінки конкурентних переваг та рівня конкурентоспроможності промислових та туристичних підприємств. Рейтинг є оцінкою аналізованого об'єкта за шкалою показників, а також індикатором ділової активності, який адекватно відображає кон'юнктурну ситуацію і дозволяє зробити точний прогноз її зміни. Поряд з цим рейтинг представляє думку експертів, а також оцінку підприємства на основі кількісного і якісного аналізу. Застосування методики рейтингової оцінки дозволить в найбільш узагальненому вигляді представити діяльність підприємств на ринку, визначити найбільш ефективні способи інвестування капіталу і тим самим підвищити ефективність виробництва. Методика рейтингової оцінки організацій носить системно-комплексний характер і заснована на різних аналітичних підходах до їх ранжирування. Вона має універсальний характер, але в той же час може враховувати галузеві особливості досліджуваних підприємств. Дана методика може бути проведена як за кожним із зазначених методів окремо, так і з використанням усіх методів одночасно. Методичний підхід оцінювання рівня конкурентоспроможності підприємства заснований на формуванні агрегованого показника конкурентоспроможності, який враховує одночасно митні, інформаційні, маркетингові, фінансові та інноваційні складові діяльності підприємства. Проведений SWOT-аналіз низки туристичних фірм м. Харкова свідчить про те, що науково-технічні розробки та їх впровадження залишається в Україні однією з найбільш нерегульованих сфер суспільного життя, відповідно, здійснення інноваційного прориву вимагає широкого комплексу заходів з боку держави, які мають передбачати наступні напрямки: розробку і прийняття відповідного нормативно – правове забезпечення, створення сприятливого інституційного середовища, підтримку елементів інноваційної системи (технопарки, технополіси, інфопорти, бізнес – інкубатори, «бізнес – янголи»), розробку та впровадження фінансового, кредитного, податкового, митного та інформаційного механізмів забезпечення розвитку інноваційних напрямків економіки.
Вплив комплаєнс-факторів на рівень економічної безпеки підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Череп, Алла Василівна; Дергачова, Вікторія Вікторівна
В статті розглянуто питання адаптації теорії і практики комплаєнс до умов виробничо-комерційної діяльності промислового підприємства з метою забезпечення його економічної безпеки. Наявність ефективної системи управління економічною безпекою промислового підприємства стає одним з головних факторів оперативної адаптації до змін умов господарювання, а відповідно і забезпечення високого рівня економічної безпеки в умовах нестаціонарного розвитку сучасної економіки. Розглянуто з цих позицій методи і інструменти комплаєнс-функції на підприємстві і їх вплив на забезпечення його економічної безпеки. Економічна безпека передбачає, перш за все, сукупність дій зі створення і зміцнення умов протидій небезпекам та загрозам, економічним інтересам, визначенню методичних підходів до виявлення, попередження та припинення цих загроз. При цьому, система економічної безпеки передбачає виявлення ситуації, в яких економічні параметри знаходяться не в межах норми, розробляти та вживати заходів щодо їх подолання. Виявлено, що в цей час здійснюється в певній мірі одностороннє висвітлення практичного використання комплаєнс -функції, яке більшість авторів пов’язують тільки з банківською діяльністю. Разом з тим, на думку авторів, такий стан речей пояснюється початковими дослідженнями комплаєнс-функції в нашій країні. На сьогодні комплаєнс-функція впевнено проникає в усі сфери економічної діяльності, зокрема, і на промислової підприємства, що нагально потребує проведення відповідних наукових досліджень та практичних обґрунтувань. Обгрунтовано, що забезпечення економічної безпеки промислових підприємств є важливою умовою безкризового функціонування і розвитку господарської системи підприємства. Гарантувати економічну безпеку підприємству та його комерційний успіх в конкурентній боротьбі на цільовому ринку, на наш погляд, може використання комплаєнс-функції, яка є важливим засобом підвищення ефективності виробничо-комерційної діяльності підприємства, забезпечення конкурентоспроможності підприємства та його продукції на світовому та національному ринках. Доведено, що сталий і динамічний розвиток промислового підприємства, його ефективність і конкурентоспроможність тісно пов'язані з економічною безпекою. Обґрунтовано сутність комплаєнс та його основних елементів, розкрито можливості практичного використання комплаєнс на промислових підприємствах з метою забезпечення їх економічної безпеки. Комплаєнс-контроль повинен перешкоджати негативним факторам виробничо-комерційної діяльності промислового підприємства, які здатні вплинути на рівень його економічної безпеки. У статті визначено і доведено значущість системи комплаєнс-контролю як фактора, який забезпечує економічну безпеку промислового підприємства.
Вдосконалення маркетингової діяльності оптових торгових підприємств
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Шапран, Євген Миколайович; Шапран, Олена Євгенівна; Попельнік, Оксана Борисівна; Громова, Наталія Павлівна
Досліджено, що кризові явища в економіці України суттєво вплинули на ефективність роботи оптових торгових підприємств, які забезпечують значну частину товаропотоків держави. Показано, що ринкова модель функціонування економіки в значній мірі підвищує роль оптової торгівлі, оскільки вона безпосередньо впливає на ефективність виробництва і всебічне задоволення потреб покупців, тобто сприяє розвитку економічної системи України. Зроблено висновок, що наразі оптова торгівля долає певні труднощі, які зумовлені їїадаптацією до ринкових умов і кризовим станом більшості підприємств-виробників товарної продукції, тому що за останні три роки суттєво знизилась якість та ефективність роботи майже всіх оптових торгових підприємств по забезпеченню товарами споживчого ринку. Встановлено, що однією з причин такого стану, поряд з загальноекономічними факторами, є недосконалість нормативно-методичної бази цього процесу, оскільки на оптових ринках всіх видів товарів значно зросла конкуренція з боку торгових мереж та інтернет-магазинів, що ставить під загрозу саме існування оптових торгових підприємств в якості самостійних об’єктів господарювання. Висунуто положення, що шляхи адаптації оптових торгових підприємств до ринкових умов полягають у вдосконаленні маркетингових методів їх взаємодії з виробниками товарів в умовах невизначеності і ризиків. Показано, що ефективна робота оптових торгових підприємств в значній мірі залежить від методик розрахунку оптимальних термінів поновлення товарних запасів. Оскільки значна кількість факторів, які впливають на цей процес, носять випадковий характер, тому методика поповнення товарних запасів повинна ґрунтуватися на ймовірних методах підтримки управлінських рішень. Встановлено, що в сучасних ринкових умовах необхідно врахувати, що заявки від оптового підприємства задовольняються виробниками продукції дискретно у випадкові моменти часу поставками випадкової кількості товарів. Така методика є досить універсальною для будь-якого оптового торгового підприємства, яке орієнтується на активізацію своєї маркетингової діяльності.
Проблеми обліково-аналітичного забезпечення грантів як альтернативних джерел фінансування підприємств
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Войтко, Вікторія Валеріївна; Кудіна, Ольга Миколаївна; Сєрікова, Тетяна Миколаївна
Актуальність тематичної спрямованості статті зумовлюється підвищенням значущості позабюджетних вкладеннь у виробничу і соціальну сфери. Аналіз законодавчої бази показав неврегульованість обліково-аналітичного забезпечення грантів як альтернативних джерел фінансування підприємств. Відсутність науково-обґрунтованих розробок з методології бухгалтерського обліку грантів у вітчизняній науці та законодавчій базі призвело до необхідності грунтовного аналізу існуючих нормативних актів, та визначення на їх основі сутності понятть «грант» та «цільове фінансування». Метою статті є удосконалення обліково-аналітичного забезпечення грантів як альтернативних джерел фінансування підприємств за рахунок розробки відповідних методичних рекомендацій. Основними методами дослідження стали аналіз, синтез, індукція, дедукція, теоретичне узагальнення. Результати дослідження полягають у вдосконаленні регламентації обліку цільового фінансування, зокрема розробці нормативного забезпечення обліку бюджетної та недержавної підтримки в Україні, який врегулював би методичні засади обліку отримання та використання коштів цільового фінансування. Основними завданнями організації обліку і контролю цільового фінансування та цільових надходжень повинне стати: узагальнення інформації про наявність та рух коштів, які призначені для здійснення заходів цільового призначення; контроль за використанням цільових надходжень за відповідними напрямами; своєчасне документальне оформлення операцій з цільового фінансування та цільових надходжень; узагальнення інформації про обсяги цільового фінансування та цільових надходжень. Розглянуто порядок розкриття інформації у фінансовій звітності підприємств. На підставі даних звітності формується інформація про процес державної, або недержавної підтримки підприємств та приймаються управлінські рішення. Це потрибує розкриття інформації про: облікову політику, прийняту для грантів або цільового фінансування, включаючи методи подання, прийняті для фінансових звітів; характер та обсяг грантів, визнаних у фінансовій звітності, а також зазначення інших форм державної допомоги, від яких суб’єкт господарювання має пряму вигоду; невиконані умови та інші умовні зобов’язання, пов’язані з державною або недержавною допомогою, що була визнана.
Нативна реклама як елемент рекламної кампанії
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Кітченко, Олена Миколаївна; Ібрагімов, Теймур Натікович
У статті розглядаються питання, пов'язані з використанням нетрадиційних рекламних інструментів. Розвиток інформаційних технологій спричинив за собою створення нових видів реклами з огляду на зниження ефективності основних форматів інтернет-реклами, а саме банерної реклами. Робиться акцент на тому, що стандартна або традиційна реклама, особливо та яка розміщується в мережі Інтернет, втрачає свою популярність. Рекламодавці конкурують за увагу аудиторії через нові канали зв'язку. Робиться акцент, на тому, що сучасний споживач перестає сприймати рекламу в тому форматі, який був популярний ще 5-7 років тому. У споживача виникає так звана «рекламна сліпота». Банерна реклама стає непопулярною і втрачає свою ефективність з кожним днем. Основним трендом на рекламному ринку останніх років стає формат «нативної реклами», який активно застосовується на самих різних ресурсах: від розміщення її у вигляді інформаційних повідомлень в стрічках соціальних мереж до серйозних матеріалів медіа-видань. Нативна реклама досягла великих успіхів завдяки більш широкому використанню людьми цифрових засобів комунікації, таких як комп'ютери та смартфони. Велика частина сучасних рекламних компаній, особливо таких гігантів як Тhe Соcа-Cola Company, Red Bull GmbH, Nіке давно використовують формат нативної реклами в своїй практиці. Також в статті розглянуто витоки виникнення нативної реклами, досліджено визначення поняття нативна реклама. Нативна реклама є поняттям яке відомо вже давно, але своє визначення отримало лише в 2011 році на конференції «Online Media, Marketing, and Advertising Conference». Враховується, що нативна реклама органічно інтегрується в дизайн і контент веб-сторінки, соціальної мережі або мобільного додатку, не викликаючи у користувача ефекту «чужорідного». Розглядаються причини її популярності, її основні ознаки та види. Докладно описані основні існуючі шість типів нативної реклами. Проведено аналіз позитивних і негативних сторін використання такого формату реклами, а також представлений прогноз розвитку даного формату реклами в майбутньому.
Інновації в туризмі: теоретичний аспект
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Побережний, Роман Олегович; Побережна, Наталія Миколаївна; Савченко, Ольга Ігорівна; Побережна, Катерина Вікторівна
Визначено основні стратегічні пріоритетні цілі розвитку туризму в Україні на період до 2026 року – створення конкурентоспроможного національного туристичного продукту на засадах системної маркетингової діяльності; забезпечення економічного, соціального, екологічного та інноваційного використання наявного туристичного потенціалу; підвищення якості інфраструктури курортів; створення центрів туристичної інформації під час проведення ярмарків, фестивалів та виставок; удосконалення інформаційної інфраструктури туристичних послуг; забезпечення відповідності ціни та якості туристичних продуктів, організація системи якісної підготовки фахівців туристичного бізнесу. Надано загальну характеристику суб’єктів туристичної діяльності. Визначено головні фактори гальмування розвитку туристичного бізнесу в умовах сьогодення (відсутність цілісної системи державного управління туризмом у регіонах; недосконалість нормативно-правової бази, недостатність методичної, організаційної, інформаційної та матеріальної підтримки держави; недостатність інвестицій у розвиток сфери туризму; відсутність об'єктів для розвитку туристичної діяльності в сільській місцевості; недостатня забезпеченість туристичної галузі висококваліфікованими спеціалістами; скорочення кількості підприємств готельного господарства; відсутність інноваційних проектів та наукових досліджень з питань розвитку перспективних видів туризму; неефективне використання рекреаційних ресурсів та необхідність їх збереження; недостатність рівня розвитку інформаційної інфраструктури; недостатність державної підтримки рекламування національного туристичного продукту та ін.). Розглянуто погляди різних науковців на визначення терміну «інновації в туризмі». Сформульовано особливості інновацій у туризмі та визначено принципи їх застосування (принцип науковості, системності, відповідності інновацій потребам туристів, відповідності інноваційної діяльності рівню розвитку суспільства, позитивності результатів, зв’язаності та безпеки).
Дослідження проблем управління персоналом в готельному бізнесі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Александрова, Вікторія Олександрівна; Хаустова, Ірина Євгенівна; Шовкопляс, Тетяна Семенівна
Стаття присвячена питанням управління персоналом готельних підприємств в аспекті сезонності як специфіки бізнесу. Негативний вплив на багато галузей економіки надає не тільки світова фінансова криза, але і нестабільна політична ситуація. Враховуючи дію цих двох чинників для організації туристичного бізнесу, необхідно сформувати такі механізми управління готельними підприємствами, які дозволять гнучко реагувати на коливання зовнішнього середовища, підвищать вартість активів, отримають додаткові або позаопераційні доходи, дозволять понизити витрати підприємства, зменшить негативний вплив чинників зовнішнього середовища. В даний час одній з серйозних проблем, що стоять перед вітчизняними компаніями, є значний рівень плинності персоналу, під якою зазвичай розуміється процес зміни кадрового складу, обумовлений звільненням одних співробітників і приходом ним на зміну інших. Необхідно сформувати таку систему управління готелями, при якій би відбулося зниження витрат і підвищення прибутковості, враховуючи сучасні економічні умови, географічне розташування і саму специфіку туристичного бізнесу. Не дивлячись на підвищений інтерес вітчизняних і зарубіжних учених, залишається актуальним питання вдосконалення системи управління персоналом в туристичному і готельному бізнесі. Сезонність є одним з головних аспектів, тому необхідний пошук нових оптимальних підходів до організації роботи з персоналом. Одним з таких підходів в сучасному бізнесі гостинності є лізинг персоналу, і у зв'язку з яким використовуються поняття аутстафінгу і аутсорсингу. У статті розглянуті поняття «аутстафінга» і «аутсорсинга», а так само приведені відмінності між даними поняттями.
Economic efficiency of companies of hotel and restaurant business in Ukraine
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Sheіanova, Elina Dmytrivna
У статті досліджено динаміку змін кількості та склад суб’єктів господарювання, що займаються тимчасовим розміщенням та організацією харчування. Також згруповано підприємства, що займаються тимчасовим розміщенням й організацією харчування, за розміром та проаналізовано їх обсяги реалізованої продукції (товарів, послуг).У статті здійснений огляд сучасних підходів до трактування поняття «готельно-ресторанний бізнес» як вид економічної діяльності та сектор економіки, окреслено власне поняття готельно-ресторанного бізнесу як галузевої господарської системи. Визначено домінантні особливості функціонування готельно-ресторанного бізнесу та особливості державного регулювання його розвитку. У відповідності до переважаючих інструментів та засобів державного управління визначені головні механізми державного регулювання аналізованої галузі. У статті було розглянуто особливості готельно-ресторанної галузі в Україні як вид економічної дослідженння. У статті було досліджено сутність понять «організаційна структура готелю», «менеджмент готельного господарства», «економічна ефективність» і «критерій економічної ефективності». Надано характеристику основних підходів до оцінювання економічної ефективності діяльності підприємств готельно-ресторанної справи. Запропоновані напрями вдосконалення оцінки якості обслуговування в готелях в Україні. Запропоновані основні шляхи вдосконалення стратегії і тактики управління цінами на підприємствах сфери послуг гостинності та ресторанної справи.У статті було досліджено формування сучасного вітчизняного туристського ринку,поглиблення спеціалізації і кооперації в роботі туристських підприємств, забезпечення умов для розвитку різних видів внутрішнього і в’їзного туризму, інтеграція України до системи світового туристичного ринку, розвиток міжнародного співробітництва в сфері туризм, а також вирішення цілого комплексу завдань в сфері кадрів в готельно-ресторанної галузі. Розглянуті проблеми ринку готельної справи. Розглянуто місце готельно-ресторанних послуг в індустрії туризму та підприємства готельного господарства, як важлива складова індустрії туризму.
Інвестиційна привабливість країни та її складові
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Харченко, Алла Олександрівна; Голєніщева, Оксана Вікторівна
Важливу роль у створенні сприятливих умов для розвитку будь-якої економіки відіграють іноземні інвестиції. Залучення іноземних інвестицій дає змогу країні-реципієнту отримати низку переваг, основними з яких є поліпшення платіжного балансу; трансфер новітніх технологій та ноу-хау; комплексне використання внутрішніх ресурсів; розвиток експортного потенціалу і зниження рівня залежності від імпорту; досягнення соціально-економічного ефекту (підвищення рівня зайнятості, розбудова соціальної інфраструктури тощо). Можливості залучення в країну інвестицій залежать в першу чергу від умов для інвесторів, які в ній створені, тобто від інвестиційної привабливості країни. В роботі обґрунтовано теоретичні положення, що розкривають сутність поняття інвестиційна привабливість. Показано, що інвестиційну привабливість доцільно розглядати як інтегральну (факторіальну) характеристику, оскільки інвестиційна привабливість країни віддзеркалює сучасний стан та рівень розвитку держави, який визначається сукупністю її економічних, політичних, соціальних, культурних, науково-технологічних, інфраструктурних, фінансових, ресурсно-сировинних, екологічних та інших чинників, які обумовлюють платоспроможній попит на інвестиції. Тобто, цей параметр є сукупною оцінкою всіх галузей функціонування держави. Запропонований в роботі підхід до оцінки рівня інвестиційної привабливості країни дозволяє виявити і обґрунтувати причини і проблеми в економіці, ступінь їх важливості та невідкладності, з’являється можливість комплексного уявлення про вплив різних факторів на підвищення чи зменшення інвестиційної привабливості держави та виникає база для активного підходу до виявлення її складових частин.
Assessment of the sustainable development: an economical criticism
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Savchenko, Olga Igorevna; Ugur, Turan
Until recent years, developing countries believed that they could fulfil the need to be developed by realizing the goal of rapid and stable growth. In addition, in the theories of economics, it offered gradients that the problems such as unemployment, inequality in income distribution, poverty, and environmental destruction would be solved as long as they achieved the goal of economic growth. However, economic growth, unlike expectations, increased inequality in income distribution, poverty of the masses, the destruction of the natural environment and natural resources to eliminate the possibility of long-term growth and the destruction of social peace, such as the alternative costs to bring out, has led to a new understanding of growth and development. This understanding has created the concept of sustainable development, which takes care of the needs of future generations in an effort to meet the economic and social needs of the present population, and which considers the needs of future generations to consume natural and cultural resources. In this paper, it will be analysis sustainable development assessments from economics perspective by using impact analysis briefly on environmental, economic and social effects on sustainable development.
Стратегія управління персoналoм як важливий елемент стратегії управління підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Гриценко, Наталя Валеріївна
Управлінська діяльність, спрямoвана на рoбoту з персoналoм oрганізації, і має на увазі наявність структури управління, щo здійснює міцний взаємoзв'язoк між підлеглими і керівниками, а такoж грамoтнo пoставлені цілі і завдання управління персoналoм. Ефективність діяльнoсті будь-якoї oрганізації є результатoм злагoдженoї рoбoти трудoвoгo кoлективу на вирoбництві. Дoмoгтися висoких результатів дoсить складнo. Складність на пoчаткoвoму етапі пoлягає в тoму, щoб правильнo підібрати персoнал, рoзпoділити oбoв'язки, раціoнальнo викoристoвувати знання і вміння працівників. Щoб oрганізувати цю рoбoту, неoбхідна чітка стратегія управління персoналoм. При прийoмі співрoбітника на рoбoту всі ці мoменти неoбхіднo ретельнo підбирати. Крім тoгo, важливу рoль відіграє характер і життєва пoзиція майбутньoгo співрoбітника. Для реалізації мети управління персоналом формується система, що дозволяє керувати персоналом організації. При її створенні використовуються сучасні наукові правила і керівні принципи практиків. І якщо мета управління персоналом сама по собі є статичним станом, то динамічним процесом є функція управління персоналом. Управління персоналом відбувається відпoвіднo дo місії підприємства та йoгo дoвгoстрoкoвого завдання. Даний взаємoзв’язoк має вагoмі переваги для сучаснoгo підприємства. Стратегiя управлiння персoналoм дiє разoм зi стратегiєю пiдприємства як oдне цiле. В результаті такого взаємозв’язку, рiшення рiзних завдань здiйснюється на загальнoму вирoбничoму абo кoрпoративнoму рiвнi, що надає вагомі переваги в управлінні персоналом та підприємством в загалі. Отже, стратегічне управління підприємствoм є базoвoю умoвoю для стратегічнoгo управління персoналoм. Дане наукове дослідження присвячено теoретичному вивченню цілей стратегії управління персoналoм, її взаємoзалежнoсті з загальнoю стратегією підприємства, і визначенню раціoнальнoї стратегії управління персоналом (кадрами) в сучасних умoвах.
Управління енергоефективністю промислового підприємства та інтелектуальні методи управління
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Міщенко, Володимир Акимович; Клепікова, Світлана Володимирівна
В статті розглянуті основні функції управління підприємства, встановлено, що вони аналогічні функціям управління енергоефективністю промислового підприємства. Виявлено, що найважливішим етапом управління підприємства є планування, на якому розробляються конкретні цілі, що підприємство бажає досягти в запланований період і яке визначає зміст подальших етапів управління. Доведено, що на етапі планування управління енергоефективністю доцільно прогнозування науково обґрунтованого показника енергоефективності - значення показника енергоємності підприємства. Для вирішення цього завдання запропоновано використовувати інтелектуальні методи управління, зокрема метод штучних нейронних мереж. Обґрунтовано вибір штучної нейронної мережі виду "багатошаровий прямоспрямований персептрон", вхідними величинами якої були визнані п’ять чинників, які у найбільшій мірі впливають на енергоефективність підприємства, а вихідної - показник енергоємності. Приведені розрахунки по статистичним даним чотирьох промислових підприємств харківського регіону з застосуванням нейронних мереж підтвердили достатню точність прогнозування значення показника енергоємності. Показано, що згідно з методологією безперервного покращання PDCA управління енергоефективністю підприємства, на етапі планування доцільно використовувати результати раніше запропонованої методики. В залежності від двох видів задач наведені структурні взаємозв’язки використання вихідної величини нейронної мережі з вирішенням важливих завдань планування: розробки енергетичної стратегії підприємства, програми енергозбереження, програми енергоменеджменту, програми інформування і навчання персоналу та інше. Зроблено висновок, що для покращення управління енергоефективністю підприємства доцільно виділення в службі енергоменеджменту кваліфікованих фахівців для щорічного накопичення статистичних даних, забезпечення коректності визначення впливових чинників, синтезу нейронної мережі з урахуванням особливостей промислового підприємства та розробки пропозицій щодо програм енергозбереження.
Інноваційні напрямки управління комунальними некомерційними підприємствами
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Семенченко, Галина Владимирівна; Передрій, Андреа Елізабет Юріївна
Охорона здоров'я населення виступає одним із найважливіших напрямів соціальної політики кожної цивілізованої держави і є вагомим індикатором рівня життя населення в цілому. Організація охорони здоров’я в сучасному світі розглядається як складова політики і водночас як передумова сталого розвитку суспільства. Право на охорону здоров’я закріплено в Конституції та законах України, інших нормативно-правових документах. Реформування моделі фінансування медичних закладів спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги розпочнеться з 2020 р. До цього часу відбудеться реформування системи первинної допомоги та буде зібрана необхідна статистика, щоб втілити зміни на вторинній і третинній ланці [1]. Так щороку обсяг послуг, гарантованих державою, і тарифи будуть затверджуватися Верховною Радою України в рамках Державного бюджету, цей документ матиме назву програма медичних гарантій. Тож перша програма медичних гарантій буде ухвалена на 2020 рік. Усі тарифи будуть обґрунтованими та відкритими. У МОЗ України запевняють, що в рамках гарантованого державою пакета медичних послуг держава покриє 100% вартості лікування, включно з витратними матеріалами і ліками. Перетворення закладу охорони здоров’я (ЗОЗ) у комунальні некомерційні підприємства сприяє збільшенню господарської та фінансової автономії (самостійності) та управлінської гнучкості комунальних закладів охорони здоров’я, формуванню у них стимулів для поліпшення якості медичного обслуговування населення і водночас підвищення економічної ефективності використання активів. 28 грудня 2017, Президент підписав Закон, що дав старт медичній реформі, а Кабмін ухвалив базові документи, які дозволять розпочати системні зміни, зокрема - Положення про Національну службу здоров’я України. Цей документ є ключовим для впровадження реформи фінансування системи охорони здоров’я [2].
Оцінювання економічної ефективності інвестицій
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Усов, Максим Анатолійович
У статті проаналізовано деякі аспекти оцінювання економічної ефективності інвестиційних проектів. Одним з найбільш актуальних проблем сьогоднішньої економіки є оцінка ефективності реальних (капіталообразуючих) інвестиційних проектів, так як саме в цій галузі лежать діючі мероприятия за результатами пошуку з глубокого економічного кризису, пережитого нашої страної. Фінансова стабілізація та зростання промислового виробництва будуть забезпечити лішість за умови, що продемонструє збільшення інвестицій у реальний сектор. Новий благодійний інвестор, що має свої денежні засоби, буде вкладений у будь-яку справу, якщо він буде впевнений у тому, що він отримає свої денежні засоби навпаки, щоб потім він вже отримав і прийшов. Для того щоб перемогти в ефективному інвестиційному проекті необхідно оцінити його. Ні, для задоволення, не так просто отримати достовірну оцінку. Оцінка достовір них оцінок ефективна об'ємна інформація, що розробляє та оцінює інвестиційні проекти, не мають сумнівної грамотності та важливості відносно даних питань. Очень сложно використовуйте такі завдання, як оцінювати реалізацію проекту, тобто перевірка задоволеності всіх реально існуючих обмежень технічного, екологічного, фінансового та іншого характеру; оцінка потенціальної цілеспрямованої реалізації проекту, його ефективна ефективність, тобто перевірка умов, відповідно до яких є спільна кількість результатів за проектом не менших цін, ніж потрібні затрати всіх видів; оцінка переваги власності розглядає проект за порівнянням з альтернативними, тобто оцінка порівняльної ефективності проекту; оцінка найефективніших проектів спільноти з заданого їх множини, - проблема задає можливість вибору найбільш ефективних програм інвестицій. Зроблено висновок, що при розробці методичних положень стосовно реалізації компонентного методу оцінки інноваційного потенціалу безпосередньо промислового підприємства, необхідно враховувати також і особливість даної системи і її складові.
Підвищення прибутковості підприємств на основі інновацій
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Синіговець, Ольга Миколаївна
Інноваційний розвиток формує основу виробничого процесу підприємств. Інвестиції в інновації можуть забезпечити суттєвий успіх підприємству, але ж вони і пов’язані з суттєвим ризиком. Будь яка підприємницька діяльність комерційна за своєю суттю, передбачає отримання прибутку. Підприємницька інноваційна діяльність пов’язана з вдосконаленням знань, доведенням інноваційної ідеї до розробки товару, який користується попитом на ринках, очікуваннями отримати інноваційний прибуток. Підприємець є сполучною ланкою між винаходом і інноваціями. Підприємець розробляє і реалізує інновації, готовий до ризику і відповідальний за фінансові, моральні і соціальні наслідки інноваційної діяльності. В економічному розвитку підприємництво зосереджуючись на розвитку перспективних напрямків здатне забезпечити зміну структури економіки, сприяє створенню позитивного середовища конкуренції і раціональному використанні ресурсів, є стимулом високоефективної праці. Підприємництво розглядається генератором інновацій і змін. Інноваційна складова здатна до видозмінювання. Інноваційна підприємницька діяльність включає науково -технічну, організаційну, фінансову і комерційну діяльність. Вона є найважливішою складовою просування нововведень споживачам. Вдосконалення механізму управління інноваційною діяльністю в процесі формування ринкової економічної системи передбачає створення системи розвиненого інноваційного підприємництва. Інноваційна підприємництво є діяльність, яка вимагає творчого мислення, знаходження нових рішень, розуміння взаємодії конкуруючих сил, які приймають різноманітні рішення. Інноваційна підприємництво в сучасних умов ах має вирішальне значення в забезпеченні економічного зростання, конкурентоспроможності, створенні робочих місць і вирішенні соціальних проблем. Виявлено, що розвиток інноваційного підприємництва визначає система таких передумов, як нормативна база і державна підтримка, ринкове середовище і кон’юнктура ринку, доступ до ресурсів (фінансові, людські, інформація і знання), підприємницькі здібності і культура. Інноваційна підприємництво є сферою діяльності інноваційних, молодих і швидкорозвиваючихся, малих і середніх підприємств. Проведено дослідження причин низької прибутковості і проблем забезпечення прибутковості інновацій підприємств. Розкрито основні напрями дій сучасних підприємств задля підвищення рівня рентабельності. Визначено рекомендації підвищення прибутковості інновацій. Зроблно висновок, що основними факторами, визначаючими прибутковість інновацій, є початкові витрати, швидкість реалізації, масштаб інновацій, додаткові витрати.
Інноваційні технології в рекламі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Кобєлєв, Валерій Миколайович; Климентова, Марія Віталіївна; Анічкіна, Ірина Олександрівна
В статті розглянуті інноваційні рекламні технології з позиції їх функціональності і поширення в рекламній практиці. Відзначається, що традиційні рекламні форми вже перестали виконувати покладені на них функції, а отже потребують оновлення. Рекламою, розміщеної на традиційних рекламних носіях, сьогодні досить складно здивувати потенційного споживача, а іноді - неможливо. У дослідженні проведено огляд та аналіз інновації в галузі реклами. У статті розглянуті теоретичні основи поняття інноваційного маркетингу і маркетингу інновацій. Визначено, що інноваційний маркетинг в реламі виступає як маркетингова діяльність, яка направлена на розробку, впровадження та розповсюдження інновацій, що дозволить компаніям підвищити конкурентоспроможність, прибутковість а також сформувати і поліпшити ефективність продажів. Також відокремлено критерії оцінювання діяльності впровадження інновацій. У статті розглядаються типові проблеми в процесі розробки інновацій в рекламі, визначені роль і завдання маркетингу в інноваційному процесі. Розглянуто проблему традиційних рекламних методів впливу на кінцевого споживача. Наведено приклади сучасних розробок у сфері новітніх інноваційних технологій, що використовуються у системі маркетингових комунікацій. Зазначено доцільність використання інноваційних технологій для модернізації традиційних рекламних носіїв. У статті аналізуються актуальні аспекти розробки та впровадження інноваційних технологій, що впливають на впровадження рекламних заходів при виході підприємства на міжнародний ринок. Зроблено висновки про те, що для підприємств України, реалізація новітніх ідей та по будова правильних маркетингових стратегій повинні бути пріоритетними завданнями для досягнення комерційного успіху на національних ринках. Метою статті є дослідження та практичне застосування інноваційних технологій у сфері маркетингових комунікацій.
Дослідження організаційно-економічних факторів економічної безпеки туристичного бізнесу на українському ринку
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Носирєв, Олександр Олександрович; Глізнуца, Марина Юріївна; Проскурня, Олена Михайлівна
У статті розглянуті результати дослідження ряду економічних, організаційних, соціальних, правових проблем, які мають сприяти підвищенню ефективності туристичного бізнесу в Україні, збільшення його вкладу в національну економіку, підвищення його рейтингу в світових показниках туристських потоків. Доведено, що туризм вигідний тільки в тому випадку, коли держава виробляє цю функцію та розширює ринок збуту. Закономірно, що чим більша туристів приймає держава, тим більше у нього доходи і менше власні витрати. Все це свідчить про наявність цілої низки важливих організаційних, управлінських та політичних проблем в туристичній індустрії. Метою статті є розвиток організаційно-економічних засад туристичного бізнесу та туристичної інфраструктури, що дасть можливість забезпечити комфортність, ритмічність і безпеку при пересуванні за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей, зростання туристичної привабливості країни, стимулювати розвиток всіх видів туризму в нашій країні та ефективне використання туристичного і рекреаційного потенціалу України. Сформовано систему техніко-економічних показників, які в сучасних українських реаліях в змозі забезпечити економічну ефективність туристичного бізнесу, надати йому імпульс розвитку. Обґрунтовано, що забезпечення ефективних організаційно-економічних умов розвитку туризму в країні, регоні чи в певній місцевості досягається шляхом створення системи ключових факторів по критичним напрямкам ефективності туристичного бізнесу. Доведено, що блочна структура таких факторів повинна включати в себе чотири основних складові: економіка, менеджмент, маркетинг та логістика, Складові економіки та менеджменту мають пріоритетне значення для більшості сучасних напрямків виробничо-підприємницької діяльності, то блоки логістики та маркетингу відноситься до специфічних особливостей українського туристичного бізнесу, в якому вони відіграють особливу надзвичайно важливу роль. Детально розглянуто складові маркетингу і логістики, які автори віднесли до найбільш специфічних факторів туристичного бізнесу. Обґрунтовано, що вміле поєднання доступних підходів маркетингу і логістики надасть можливість приймати швидкі і оптимальні рішення щодо забезпечення ефективної взаємодії між внутрішнім і зовнішнім середовищем підприємства, що дозволить підвищити ефективність управління туристичним підприємством і знизити вплив кризи на розвиток туристичного бізнесу України в цілому, а згодом - відновити потік іноземних туристів, які забезпечують і фінансові, і соціальні, і бізнесові показники ефективності туристичного бізнесу.
Инновационные технологии в испарительных системах (экономический аспект)
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Эшли, Эуси; Сударкина, Светлана Петровна; Гнесин, Юрий Витальевич
Энергосбережение является одной из наиболее актуальных задач в сфере промышленного производства, потому что расходы на разные виды энергии, используемые в производственном процессе, составляют львиную долю производственных затрат в целом, а это существенно влияет на эффективность и область использования технологий и технологических процессов. Это касается также и использования испарительных систем при строительстве жилого фонда и промышленных объектов. Эта традиционная технология, постоянно дополняется новыми инновационными составляющими. В данном случае речь идет уже не о точечных усовершенствованиях, а о системной, постоянной работе по энергосбережению в таких системах. Важное значения в использовании инновационных решений и их распространении имеет то, что для оценки их качества и эффективности используются нормативы и подходы существующих программ сертификации, которыми пользуются в Европе, США и других странах и корпорациях. Использование таких программ очень важно, потому что это дает возможность получить независимую, объективную, комплексную оценку рассматриваемых инновационных решений. Важно также, что на базе полученных комплексных оценок тот или иной проект получает возможность заработать дополнительные баллы, что учитывается при решении вопроса о получении кредита для реализации энергосберегающих технологий. Также существенным является то, что при использовании новых технологий и усовершенствований параллельно решаются такие важные проблемы, как очистка воды, уменьшение ее расхода, экономия других ресурсов – электроэнергия, вспомогательные материалы и пр. В данной статье с экономической точки зрения рассматриваются возможности использования холодильных испарительных систем разного типа в разных регионах мира, а также эффективность дополнительных мероприятий для решения вопросов энергосбережения. Такие подходы в современном проектировании градирен, например, позволяют констатировать, что концепция «зеленого строительства» превратилась за последние годы из инновационной случайности в системную работу и стандарт для многих сообществ .
Підвищення інноваційної сприйнятливості персоналу підприємств промислової автоматики
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Дюжев, Віктор Геннадійович; Бойченко, Олег Ігорович
Матеріали присвячені аналізу промислових зокрема галузі промислової автоматики (ПА), позначенню та з’ясовуванню проблематики у підприємств ПА, та підвищенню інноваційної сприйнятливості (ІС) персоналу у системі управління персоналом для поліпшення інноваційної діяльності (ІД) шляхом розвитку персоналу. Показана динаміка виробничий економічних показників Українських підприємств ПА за 2011-2017рр, запропоновані рекомендації по підвищенню ІС персоналу. Наведено аналіз техніко-економічних показників підприємств ПА. А також приведений загальний огляд реалізації продукції (товарів, послуг за видами економічної діяльності) на Україні за період 2010-2017рр. Наведені принципи підвищення особових якостей персоналу для підвищення його ІС і збільшення ефективної роботи підприємств. Наведено принципи підвищення індивідуальних якостей ІС персоналу на основі підвищення особистісних якостей співробітників, таких як проактивність, уявлення кінцевої мети, тайменеджмент, принцип виграв / виграв або не пов'язує, розум іння, синергія, самовладання. За допомогою системного походу виявлені закономірності впливу на ІС персоналу, які показані в статті. Запропоновано підхідного для підвищення ІС персоналу. Метою даної роботи є аналіз стану промисловості України у частості сектора ПА. Позначення проблематики. Та наведені приклади поліпшення стану на підприємствам шляхом підвищення ІС персоналу. Наведені дані говорять про те, що для підвищення прибутку від реалізованої продукції і збереження чисельності персоналу, а для цього необхідно підвищення IС персоналу. Українські компанії ПА мало уваги приділяють підвищення IС персоналу, необхідно переймати опит світових компаній і підвищувати IС персоналу за допомогою принципів показаних у даній статі. ІД кожного підприємства ПА важлива для збільшення конкурентоспроможності і збільшення прибутку. У Українських підприємствах бракує інноваційно орієнтованого кваліфікованого персоналу, який покликаний забезпечити розвиток і підвищення ефективності діяльності підприємств. При розробці нормативно технічної документації по управлінню і развитку персоналу слабо використовується досвід передових світових компаній який слід адаптовано враховувати з урахуванням українських реалій. Необхідності розвитку систем управління персоналом з метою доведення їх до стандартів передових світових компаній.