Кафедра "Хірургія, нормальна та топографічна анатомія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/64968

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/medicine/uk/hirurgiyi-normalnoyi-ta-topografichnoyi-anatomiyi

Від 2-го листопада 2021 року кафедра має назву "Хірургія, нормальна та топографічна анатомія", первісна назва – кафедра "Хірургія".

Кафедра "Хірургія" заснована в 2021 році (НАКАЗ 305 ОД від 02.07.2021 року).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового медичного інституту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Співробітники кафедри, окрім забезпечення навчального процесу та виконання наукових досліджень, надають консультативно-профілактичну допомогу населенню, розробляють та впроваджують нові медичні технології.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 2 кандидата медичних наук, 1 – доктор філософії.

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 42

Results of radical surgical treatment of cholangiocarcinomas
(Scientific Route OÜ, Estonia, 2017) Boyko, Valeriy; Avdosyev, Yuriy; Sochnieva, Anastasiia Lvovna
Radical operations of cholangiocarcinomas are connected with the great number of post-operative complications, and lethality reaches 15−30 %. The most debatable questions remain the choice of the operation type depending on localization and spreading of a tumor and also the expedience of using mini-invasive technologies as a preoperational preparation to the radical surgical treatment. We would like to share the little experience of the radical surgical treatment of cholangiocarcinomas. The research aimis to analyze results of radical surgical treatment of patients with cholangiocarcinoma. Matherials and methods. We have analyzed the outcomes of surgical treatment in 18 patients with cholangiocarcinomas. Tumor localization was determined according to the Bismuth-Corlett classification. Type 1 tumors were found in 2 (11.1 %), type 2 in 4 (22.2 %), type 3А in 5 (27.8 %), type 3B in 4 (22.2 %), type 4 in 1 (5.6 %), and distal localization in 2 (11.1 %) patients. As biliary decompression, 9 (50 %) patients underwent percutaneous transhepatic biliary duct drainage (PTBD), and another 9 (50 %) patients were operated without preoperative biliary decompression Pre-operative embolization of portal vein branches with the aim to in-crease the low volume of liver after anticipated resection was performed in 4 (22.2 %) patients. Results. After the embolization of portal vein branches, the estimated residual volume of hepatic parenchyma increased from 33.4 % to 45.7 %. Patients with cholagiocarcinomas of different localization performed the radical operations: isolated hepaticocho-ledochus resection in 5 (27.8 %) patients, hepaticocholedochus resection combined with Taj Mahal hepatic resection in 1 (5.6 %), right hemihepatectomy in 5 (27.8 %), left hemihepatectomy in 4 (22.2 %), extended right hemihepatectomy in 1 (5.6 %), and pancreoduodenal resection in 2 (11.1 %) patients. Complications of radical surgeries were observed in 4 (22.2 %) patients. Lethal outcomes occurred in 3 (16.7 %) patients. Conclusions. Radical operations are attended with complications in 22.2 % and lethality in 16.7 %. As a preoperative prepa-ration it is possible to use mini-invasive interventions for the biliary decompression and increase of hepatic parenchyma volume.
Фармакогенетичне тестування як основа для вибору антиепілептичних препаратів при лікуванні фармакорезистентних епілепсій у дітей
(Громадська організація "Асоціація неврологів, психіатрів і наркологів України", 2018) Танцура, Людмила Миколаївна; Коляда, Олександр Костянтинович; Пилипець, Олена Юріївна; Танцура, Євген Олександрович; Третьяков, Дмитро Володимирович
Нами проведений аналіз результатів обстеження 68 хворих дітей та підлітків, хлопчиків — 42 (62,69), дівчаток — 26 (37,31 %), віком від 5 місяців до 18 років, середній вік був 9,6 ± 5,65 років. Діти страждають на тяжкі, рефрактерні до лікування форми епілепсії, тривалість захворювання від місяця до 16 років. Усім дітям проведені генетичні дослідження з визначенням часто ти зустрічальності алелі CYP2C9*1,*2,*3, методом специфічної полімеразно-ланцюгової реакції. Серед обстежених дітей домінувала алель гену CYP2C9*1 (в 76,47 %), яка присутня у більшості населення і відповідає за нормальну швидкість метаболізму. Носії алель них генотипів CYP2C9*2 и CYP2C9*3, які пов’язують із повільним метаболізмом ліків і виникненням небажаних побічних ефектів, була зафіксована у 22,53 % пацієнтів.
Хирургическое лечение патологии органов гепатобилиарной зоны после операций на желудке и двенадцатиперстной кишке
(ТОВ "ВІТ-А-ПОЛ", 2018) Тищенко, А. М.; Мушенко, Е. В.; Смачило, Р. М.; Сочнева, Анастасия Львовна; Бабынкина, И. Б.
Цель работы — проанализировать причины возникновения патологии желчевыводящих путей после операций на желудке и двенадцатиперстной кишке, а также возможность их коррекции. Материалы и методы. Проведен анализ результатов лечения 46 больных с желчнокаменной болезнью, развившейся после операций на желудке и двенадцатиперстной кишке. Большинство из них были прооперированы по поводу осложненной язвенной болезни. Осложненное течение раннего послеоперационного периода наблюдали у 18 пациентов. Развитие патологии органов гепатопанкреатобилиарной системы отмечено в сроки от 14 дней до 15 лет. Результаты и обсуждение. Объем повторных хирургических вмешательств зависел от выявленной патологии органов гепатопанкреатобилиарной системы. Осложнения после повторных вмешательств отмечены у 7 пациентов: желчеистечение по дренажам — у 2, нагноение послеоперационной раны — у 1, плевриты — у 4. Умерли после операции 2 больных. Выводы. Основными факторами возникновения патологии гепатобилиарной системы после операций на желудке и двенадцатиперстной кишке являются: ятрогенные повреждения желчевыводящих путей, несостоятельность зоны швов пилоропластики или желудочно-кишечного анастомоза, нарушения функции сфинктера Одди и ваготомия. При выполнении повторных вмешательств по поводу патологии желчевыводящей системы хирургическую тактику выбирают индивидуально в зависимости от изменений, выявленных на дооперационном и интраоперационном этапе. При необходимости выполнения реконструктивных вмешательств наиболее оправданным является формирование холедохо-/гепатикоеюноанастомоза по Ру.
Частота поліморфізму гена цитохрому Р-450 3А4 серед дітей з фармакорезистентними формами епілепсії
(ТОВ "Видавничий дім "Авіцена", 2018) Зайченко, Г. В.; Танцура, Євген Олександрович
Проведено фармакогенетичне дослідження з визначенням полімофізму гена СУР3А4 у 68 дітей (хлопчики – 62,69 %, дівчатка – 37,31 %) віком від 5 місяців до 18 років, які страждають на тяжкі, рефрактерні до лікування форми епілепсії. Термін захворювання був від 1 місяця до 16 років. Усі обстежені пацієнти – мешканці України, слов’яни. Генетичні дослідження проведені методом алель специфічної полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) з подальшою візуалізацією продуктів ампліфікації в агарозному гелі. За допомогою алельспецифічних праймерів визначали однонуклеотидний поліморфізм 392А > G гена CYP3A4*1B (rs2740574). У 61 (89,71 %) дитини домінувала алель CYP3A4*1A. Цей генотип характерний для більшості людей і відповідає за нормальний метаболізм. Алель CYP3А4*1В була присутня у 7 (10,29 %) пацієнтів (хлопчики – 5, дівчатка – 2). Для неї характерним є повільний метаболізм лікарських засобів, у тому числі й антиепілептичних препаратів (АЕП). Частота поліморфізму CYP3А4*1В – 10,29 %, достовірно не відрізняється (р > 0,05) від показників у загальній популяції кавказців, де вона становить 9,00 %. У більшості випадків (57,13 %) було зафіксовано поєднання алельного варіанту CYP3А4*1В, з іншими генотипами (СУР2С9*2 і СУР2С19*2), які контролюють відповідні ензими та додатково сповільнюють метаболізм АЕП. У 4 (57,13 %) дітей з 7 спостерігали небажані побічні реакції на лікарські засоби та погіршення перебігу захворювання, пов’язані з лікуванням АЕП. Небажаними побічними реакціями були алергічні прояви та патологічні зміни з боку нервової системи. Фармакогенетичне тестування може стати важливим інструментом персоніфікованого лікування педіатричних пацієнтів з фармакорезистентними формами епілепсії та знизити ризики ускладнень медикаментозної терапії.
Treatment of common bile duct diseases complicated by obstructive jaundice (review)
(Харківський національний медичний університет, 2018) Sochnieva, Anastasiia Lvovna
The article presents the up-to-date data concerning the treatment of common bile duct diseases complicated by obstructive jaundice. Nowadays, specialized clinics widely use mini-invasive interventions to treat this complicated pathology. Biliary tree decompression is the main objective of operative treatment. It is reasonable to perform antegrade and retrograde endobiliary interventions as preparatory and final stages of surgical treatment and in order to improve the patients' life quality and avoid hepatic impairment progression. Reconstructive-reparative operations following prior biliary decompression yield significantly better results as compared to surgical interventions without it.
Лікування доброякісних захворювань гепатикохоледоха, ускладнених обтураційною жовтяницею, з використанням антеградних ендобіліарних втручань
(Громадська організація "Асоціація хірургів України", 2018) Бойко, Валерій Володимирович; Авдосьєв, Ю. В.; Макаров, В. В.; Грома, В. Г.; Сочнєва, Анастасія Львівна
Мета. Аналіз результатів лікування доброякісних захворювань гепатикохоледоха (ГХ), ускладнених обтураційною жовтяницею (ОЖ), з урахуванням використання антеградних ендобіліарних втручань. Матеріали і методи. Ретроспективно та проспективно проаналізовано результати лікування 34 пацієнтів з доброякісними захворюваннями ГХ, ускладненими ОЖ, в Інституті з 2011 по 2017 р. Результати. Для біліарної декомпресії у 15 (44,1%) пацієнтів (1–ша група) застосували антеградні ендобіліарні втручання. У 19 (55,9%) пацієнтів (2–га група) спроби виконати ретроградні втручання виявилися неефективними. Після біліарної декомпресії 24 (70,6%) пацієнтам виконали реконструктивно–відновні операції із застосуванням розробленого способу лікування холедохолітіазу (ХЛ) (Пат. України на корисну модель №126337), 2 (5,9%) пацієнтам з «ендоскопічно складними» формами ХЛ виконали мініінвазивні комбіновані втручання з антеградного та ретроградного доступів. Висновки. Застосовуючи антеградні ендобіліарні втручання, ми знизили частоту розвитку ускладнень біліарної декомпресії із 78,9 до 6,7% (ускладнення констатували у 15 пацієнтів 2–ї та у 1 пацієнта 1–ї групи); частоту розвитку ускладнень після реконструктивно–відновних операцій з 52,6 до 6,7% (ускладнення констатували у 10 пацієнтів 2–ї та у 1 па-цієнта 1–ї групи), а також летальність з 10,5 до 6,7% (померли 2 пацієнти 2–ї та 1 пацієнт 1–ї групи).
Combined antegrade and retrograde approaches for the treatment of "endoscopically complex" forms of choledocholithiasis: clinical cases
(Харківська обласна громадська організація "Культура здоров'я", 2018) Boyko, Valeriy; Avdosyev, Yuriy; Makarov, Vitaliy; Hroma, Vasil; Sochnieva, Anastasiia Lvovna
Вибір об'єму оперативного лікування у пацієнтів із захворюваннями гепатикохоледоху, ускладненими механічною жовтяницею
(Харківська медична академія післядипломної освіти, 2018) Бойко, Валерій Володимирович; Авдосьєв, Ю. В.; Сочнєва, Анастасія Львівна; Мазорчук, М. С.
Розроблено інформаційну модель вибору об’єму оперативного лікування у пацієнтів із захворюваннями гепатикохоледоху доброякісної та злоякісної етіології, ускладненими механічною жовтяницею. За допомогою методу дискримінантного аналізу здійснено розрахунок дискримінуючих коефіцієнтів за кожним із варіантів втручання за статистичними даними. Як показала практика, інформаційна модель є ефективною та патогенетично обґрунтованою.
Влияние противоэпилептических препаратов на судорожную активность в условиях корнеального киндлинга у мышей и модуляции активности ферментов системы цитохрома Р450
(Полтавський державний медичний університет, 2019) Бойко, Ю. А.; Танцура, Евгений Александрович
Целью работы было изучение фармакодинамики антиэпилептических препаратов в условиях сформированного киндлинг-синдрома при предварительного введения противосудорожных веществ воз действующих на систему цитохрома Р450. Киндлинг-синдром у мышей вызывали путем многократно повторяющейся корнеальной элекстростимуляции при одновременном введении карбамазепина и сультиама. После развития устойчивого генерализованного киндлинг-синдрома проводили исследование противосудорожной активности сультиама, леветирацетама, карбамазепина, вальпроата, ламотриджина и ретигабина. Предварительное введение карбамазепина существенно снижало выраженность его противосудорожной активности при последующем приеме. Введение ламотриджина давало существенный противосудорожный эффект в группе сультиама, в группе карбамазепина достоверное противосудорожное действие отсутствовало. Многократное введение сультиама сопровождалось достоверным противосудорожным эффектом во всех группах, однако наибольшим он был в группе предварительно получавшей сультиам (1,5-1,77 балла). Фармакодинамика вальпроата была схожей с фармакодинамикой сультиама. Предварительное введение карбамазепина, который является индуктором системы цитохрома Р450, приводит к ослаблению противосудорожной активности препаратов метаболизируемых данной ферментной системой (карбамазепин, вальпроат) и формированию фармакологической резистентности к действию указанных препаратов. Также впервые было показано снижение противосудорожной активности ламотриджина в условиях предварительного введения карбамазепина. Сультиам, подавляющий активность системы цитохрома Р450, напротив, увеличивал противосудорожный эффект ламотриджина. Полученные данные имеют важное значение для понимания механизмов взаимодействия антиэпилептических препаратов в условиях комбинированного применения.
Можливості оптимізації підходів до лікування резистентних епілепсій у дітей з використанням даних фармакогенетичного дослідження
(Громадська організація "Асоціація неврологів, психіатрів і наркологів України", 2019) Танцура, Людмила Миколаївна; Пилипець, Олена Юріївна; Танцура, Євген Олександрович; Третьяков, Дмитро Володимирович
Проведено обстеження 83 дітей з резистентними до терапії формами епілепсій віком від 11 місяців до 18 років. Виявлено наявність поліморфізмів генів CYP2C9, CYP2C19 та CYP3A4 у 60 із обстежених, тобто у 72,29 % з них, у 33 пацієнтів (39,76 %) — поліморфізми гену CYP2C19, у 17 (20,48 %) — гену CYP2C9, у 10 (12,05 %) — поліморфізми гену CYP3A4. Частота поліморфізмів CYP2C19*2 та CYP3A4*1B виявилася вірогідно вищою, ніж в українській та інших євро пейських популяціях, статистичної вірогідності відмінностей в частоті поліморфізмів гену CYP2С9 порівняно з українськими популяційними даними не визначено. Поліморфізми гену CYP2С19 вірогідно частіше зафіксовані в нашому дослідженні порівняно з відповідними показниками, отриманими в Росії та Туреччині у схожих за дизайном дослідженнях. Встановлено, що дітям з поліморфізмами генів системи цитохрому Р450 показані: більш частий клінічний, інструментальний та лабораторний моніторинг стану пацієнтів з метою запобігання побічних ефектів терапії; моніторинг (не одноразове дослідження) концентрації антиепілептичних препаратів (АЕП) в плазмі крові. Продемонстровано необхідність проведення фармакогенетичного дослідження на етапі дебюту епілепсії при підозрі на резистентну до терапії форму захворювання та при неефективності або тяжких побічних ефектах першого призначеного АЕП.
Assessment of ultrasound effectiveness for the diagnostics of common bile duct diseases complicated by obstructive jaundice
(Харківська обласна громадська організація "Культура здоров'я", 2019) Boyko, Valeriy Vladimirovich; Avdosyev, Yuriy Vladimirovich; Sochnieva, Anastasiia Lvovna; Yevtushenko, Denys Oleksandrovych
Ultrasound is the first-priority screening test in the diagnostics of common bile duct diseases that enables the differentiation of jaundice genesis and determination of indications and contraindications for further non-invasive and invasive tests. The aim of research is to determine the effectiveness of ultrasound for the diagnostics of common bile duct diseases complicated by obstructive jaundice (OJ).
Рентген-ендобіліарні втручання у лікуванні стриктур біліодигестивних анастомозів
(ДУ "Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України", 2019) Авдосьєв, Ю. В.; Сочнєва, Анастасія Львівна
У даному повідомлені представлені результати використання лікування 7 хворих зі стриктурами біліодигестивних анастомозів (БДА) за допомогою рентген-ендобіліарних втручань. Останні дозволяють не тільки встановити правильний діагноз але розв’язати механічну жовтяницю мініінвазивним шляхом.
Спосіб лікування дітей з фармакорезистентними епілепсіями
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Танцура, Євген Олександрович; Танцура, Людмила Миколаївна; Пилипець, Олена Юріївна; Третьяков, Дмитро Володимирович
Спосіб лікування дітей з фармакорезистентними епілепсіями включає застосування перед використанням антиепілептичних препаратів генетичного дослідження, з визначенням частоти поліморфізмів генів CYP2C9 та CYP2C19 системи цитохрому Р450. Додатково визначають поліморфізми гена CYP3A4 системи цитохрому Р450 та при виявленні поліморфізмів генів, що кодують ферменти системи цитохрому Р450, застосовують повільне нарощування дози антиепілептичних препаратів, які метаболізують ферменти системи цитохрому Р450. Визначають концентрації антиепілептичних препаратів в крові, з оцінкою її відповідності призначеним дозам та проводять ретельний моніторинг стану пацієнтів зі зменшеним інтервалом між клінічними оглядами, електроенцефалографічним контролем та лабораторними дослідженнями.
Метаболизм антиэпилептических препаратов, ассоциированный с генетическим полиморфизмом
(Громадська організація "Асоціація неврологів, психіатрів і наркологів України", 2019) Танцура, Евгений Александрович
Современные подходы в хирургическом лечении бронхоэктатической болезни
(ДУ "Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України", 2019) Бойко, Валерий Владимирович; Корж, П. И.; Краснояружский, А. Г.; Сочнева, Анастасия Львовна; Минухин, Д. В.
Лечение бронхоэктатической болезни (БЭБ) представляет собой сложную и нерешенную проблему торакальной хирургии. Активное внедрение мини инвазивных методик позволяет значительно расширить возможности ее лечения. За период 2005-2018 гг. в клинике ГУ «Институт общей и неотложной хирургии им. В. Т. Зайцева НАМНУ» на стационарном лечении находилось 110 пациентов с бронхоэктатической болезнью (БЭБ). Отмечено превалирование локальной формы БЭБ с поражением одной доли легкого, как правило нижней. Хирургическое лечение больных в объеме лобэктомии выполнено 22 (36,7 %) пациентам основной группы и 23 (46 %) группы сравнения. Разработан способ обработки культи бронха при лобэктомии у больных БЭБ при помощи наложения специальных швов, которые нивелируют различия в толщине на различных участках культи бронха. Несостоятельность культи долевого бронха наблюдались у 4 (8 %) больных группы сравнения и у 2 (3,3 %) больных основной группы. Летальность составила 6 % (3 больных) в группе сравнения и 1,7 % (1 больной) в основной группе. Разработанные методы обработки культи бронха при БЭБ позволили уменьшить количество несостоятельности культи бронха после лобэктомий с 8 до 3,3 %, а также уменьшить процент летальных исходов с 6 до 1,7 %.
Скільки повинна тривати біліарна декомпресія у пацієнтів із захворюваннями гепатикохоледоху за допомогою антеградних ендобіліарних втручань?
(Харківська обласна громадська організація "Культура здоров'я", 2019) Бойко, Валерій Володимирович; Авдосьєв, Ю. В.; Сочнєва, Анастасія Львівна; Мазорчук, М. С.; Євтушенко, Денис Олександрович
Гіпербілірубінемія – невід’ємна ознака біліарної гіпертензії. Причиною обструкції жовчовивідних протоків стають як доброякісні, так і злоякісні захворювання гепатикохоледоху. Метою роботи є визначення оптимальної тривалості черезшкірного черезпечінкового холангіодренування (ЧЧХД) в залежності від тривалості механічної жовтяниці (МЖ) та початкового рівня загального білірубіну сироватки крові у пацієнтів із доброякісними та злоякісними захворюваннями гепатикохоледоху, ускладненими МЖ.
Дослідження поліморфізмів гена CYP2C19 у дітей з фармакорезистентними епілепсіями
(Харківський національний медичний університет, 2019) Танцура, Людмила Миколаївна; Пилипець, Олена Юріївна; Танцура, Євген Олександрович; Третьяков, Дмитро Володимирович
Проведено фармакогенетичне дослідження 83 дітей з фармакорезистентною епілепсією віком від 11 місяців до 18 років. За допомогою алель-специфічної полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) визначено поліморфізм гена CYP2C19 (CYP2C19*1 CYP2C19*2). Алель CYP2C19*2 зареєстровано у 33 (39,6 %) пацієнтів. У 5 (15,15 %) з них носійство генотипу CYP2C19*2 було в поєднанні з іншими генними поліморфізмами (CYP2C9*2, CYP2C9*3, CYP3A4*1B). Порівняння частоти поліморфізму CYP2C19*2 у обстежених пацієнтів з популяційними дослідженнями в Україні та ін. Європейські країни показали, що вони значно частіше зустрічаються у дітей з фармакорезистентною епілепсією.
CYP2C19 gene polymorphism in children with drugs-resistant epilepsy in Ukraine
(2019) Tantsura, Y.; Tantsura, L.; Pylypets, O.; Tretyakov, D.
The frequency with which drugs-resistant epilepsies occur is unchanged and reaches 30%. It is believed that isoenzymes of cytochrome P450 can significantly affect the metabolism, efficacy and safety of AEDs. The purpose of our study was to find out in children with drug-resistant epilepsy the frequency with which polymorphism of isoenzymes of cytochrome P450 - CYP2С19 occurs taking part in biotransformation of most AEDs.
Дослідження зв'язку поліморфізмів генів системи цитохрому P450 та перебігу резистентних епілепсій у дітей (клініко-фармакогенетичне співставлення)
(ФОП Румянцева А. В., 2020) Танцура, Людмила Миколаївна; Пилипець, Олена Юріївна; Танцура, Євген Олександрович; Третьяков, Дмитро Володимирович
Було проведено дослідження частоти поліморфізмів генів системи цитохромів Р450 CYP2C9, CYP2C19, CYP3A4 у дітей з резистентними формами епілепсій та клініко–фармакогенетичні співставлення. Комплексно обстежено 116 дітей з істинно резистентними епілепсіями віком від 11 місяців до 18 років (хлопчиків – 67, дівчаток – 49). Тривалістьзахворювання на епілепсію у дітей коливалася від 7 місяців до 17 років, вік дебюту епілепсії – від кількох днів від народження до 13 років. Нами досліджувалося носійство наступних але лей: CYP2C9*1, CYP2C9*2, CYP2C9*3, CYP2C19*1, CYP2C19*2, CYP2C19*3, CYP3A4*1, CYP3A4*1B. Наявність генних поліморфізмів встановлено у 75 дітей (64,65%), при цьому ізольовані поліморфізми CYP3A4 – у 5 дітей (4,31%), CYP2C9 – у 17 дітей (14,65%), CYP2C19 – у 39 дітей – 33,62% загальної групи. В 14 випадках (12,06%) було встановлено поєднання кількох генних поліморфізмів у однієї дитини. У процесі спостереження зафіксовано феномен «немотивованої» втрати контролю нападів (без впливу будь–яких провокуючих чинників). Представлено клінічні приклади, що ілюструють цей феномен. Проведено співставлення за низкою клінічних та параклінічних показників між групою дітей з встановленими генними мутаціями та без них. Сформовані групи не відрізнялися за такими показниками як вік, гендерний склад, частота і типи нападів, взагалі за більшістю показників достовірних відмінностей виявлено не було. Однак, досто вірно частіше (р<0,05) в групі пацієнтів з виявленими поліморфізмами генів, порівняно з групою безгенних мутацій, спостерігалися сторонні ефекти терапії, при чому це стосується саме таких показників як тяжкі сторонні ефекти і агравація нападів, випадків, коли йшлося не тільки про скасування антиепілептичних препаратів, що викликав небажану сторонню реакцію, а й про надання пацієнтам допомоги в умовах стаціонару. Феномен «немотивованої» втрати контролю нападів у пацієнтів з встановленими генними мутаціями також спостерігався частіше (р<0,05). Різниця між групами за частотою нетяжких сторонніх ефектів виявилася недостовірною (р>0,05). Визначені відмінності є аргументом на користь ролі досліджуваних генних поліморфізмів в метаболізмі антиепілептичних препаратів, яка клінічно реалізується (через нестабільність, коливання концентрацій антиепілептичних препаратів) у вигляді сторонніх ефектів, насамперед, тяжких, і втрати контролю нападів, не пов’язаної з зовнішніми чинниками. Показано, що пацієнтам з епілепсіями за наявності поліморфізмів генів системи цитохрому Р450 необхідно проводити: більш часті, порівняно з дітьми з відсутністю поліморфізмів, клінічні огляди та електроенцефалографічний контроль; детальне опитування пацієнтів та їх батьків і родичів щодоповторення нападів та/або «нових» видів епілептичних пароксизмів; обов’язкову корекцію антиепілепти чної терапії за умови виявлення негативної динаміки електроенцефалографічних показників (особливо – появи типових епілептичних патернів у пацієнтів з попередньо досягнутою нормалізацією електроен цефалографічної картини) навіть за відсутності клініки будь–яких пароксизмальних розладів.
The problem of the surgical treatment of non-specific chronic pleural empyema: literature review
(ДУ "Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України", 2020) Sochnieva, Anastasiia Lvovna
Despite the rapid development of thoracic surgery, the problem of the surgical treatment of non-specific chronic pleural empyema remains relevant. The variability of the proposed treatment methods: puncture and drainage interventions aimed at pleural cavity sanitation, minimally invasive videothoracoscopic surgeries and traditional lung decortication, dictates the need for case-by-case surgical tactics and determining the stages and duration of the above methods. Treatment outcomes are significantly worsened by the presence of bronchial fistulas, which either cause the development of chronic pleural empyema or develop as a result of its presence and late treatment. Some answers to these key questions are provided in this paper, which aims to identify them in the Ukrainian and foreign literature.