Вісник № 47

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26815

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 22

Получение жидкокристаллических композитов каприлата калия с наночастицами CdSe химическим и электрохимическим способом
(НТУ "ХПИ", 2010) Мирная, Т. А.; Колбасов, Г. Я.; Яремчук, Г. Г.; Краснов, Ю. С.; Асаула, В. Н.; Фоманюк, С. С.
В роботі наведені результати дослідження процесу утворення наночасток CdSe методами темплатного синтезу в ліотропному рідкокристалічному "нанореакторі" на основі каприлату калію і води а також електросинтезу з водних електролітів на основі сполук кадмію и селену.
Investigation the properties of paint coatings modified by carbon nanostructures
(НТУ "ХПІ", 2010) Zelensky, O. I.; Shmalko, V. М.; Distanov, V. B.
The article presents the results testing the possibility of applying structured solvents using nanomodifiers for the production of water-based paints and pentaphthal. As nanomodifiers used suspensions of carbon nanostructures obtained from the waste by-product coke production – coke dust recovered from plants dust-free coke.
Моделювання каталітичних та корозійних властивостей бінарних нанокластерів платини на катодах низькотемпературних паливних комірок
(НТУ "ХПІ", 2010) Корній, С. А.; Похмурський, В. І.; Копилець, В. І.
Методами молекулярно-динамічного моделювання та квантово-хімічного розрахунку теорії функціоналу густини DFT і напівемпіричного методу РМ6 досліджено процес взаємодії молекулярного і атомарного кисню з поверхнею бінарного нанокластера Pt₃₇Со₁₈ нанесеного на моно шарову графітову підкладку. Моделювання виконували у середовищі молекул води при робочій температурі 353 К. Показано, що трьохкоординаційні центри електрохімічного відновлення, утворені атомами платини є найбільш реакційно здатними для адсорбції кисню. Теоретично досліджено послідовність багатостадійного процесу взаємодії молекулярного кисню з поверхнями нанокластера із розділенням на хімічну та електрохімічну складову. Показано визначальну роль легуючого компоненту (кобальту) у формуванні підвищеної реакційної здатності поверхневого шару бінарного нанокластеру платина-кобальт.
Основные направления развития технологии электрохимического синтеза сульфата титана (III) из диоксида титана в растворах серной кислоты
(НТУ "ХПИ", 2010) Федоренко, А. А.; Першина, Е. Д.; Федоренко, А. М.
В статті розглянуті основні напрями синтезу сульфату титану (III) в сірчанокислих розчинах, зроблені висновки, щодо необхідності розробки такої технології на підприємствах виробництва диоксиду титану та його впровадження в виробництво. Описані основні проблеми, які виникають при виробництві діоксиду титану, як пігменту. Запропоновані засоби отримання розчинного і кристалічного сульфату титану (III) в розчинах сірчаної кислоти.
Функціоналізація поверхні срібла меркаптоанілінами
(НТУ "ХПІ", 2010) Ковальчук, Є. П.; Перевізник, О. Б.; Стефанович, Г. В.
Досліджена модифікація поверхні срібла 2-, 3- і 4-меркаптоанілінами. Розраховані за кількості електрики відновнювальної десорбції площі, які припадають на одну молекулу, змінюються від 29 Ǻ² для 2- меркаптоаніліну до 33 Ǻ² і 117 Ǻ² для 3- і 4-меркаптоаніліну, відповідно.
Теоретическое обоснование целесообразности и перспективности разработки новых методов культивирования стволовых клеток с использованием нанокомпозитных покрытий
(НТУ "ХПИ", 2010) Гольцев, А. Н.; Рассоха, И. В.
В статье обсуждаются перспективы разработки методов культивирования стволовых клеток с использованием нанокомпозитных подложек.
Від редакторів спеціального тематичного випуску "Ярмарок інновацій. Інвестиції в нанотехнології" Вісника Національного технічного університету "ХПІ"
(НТУ "ХПІ", 2010) Марченко, Андрій Петрович; Сахненко, Микола Дмитрович
Диагностика полимерных наноструктур неразрушающим нагружением
(НТУ "ХПИ", 2010) Науменко, М. А.; Бурмистр, М. В.; Дзюра, Е. А.; Науменко, А. П.
Показана принципова можливість інтерпретації результатів механічних випробувань відносно прояви наноструктури полімерних композиційних матеріалів. Надано взаємозв’язок результатів неруйнівного навантаження при повзучості та стану наноструктури, що дозволяє запропонувати механічні випробування у якості діагностування полімерного композиційного наноматеріалу.
Дослідження наноструктури кальційсилікофосфатних стекол на початкових стадіях зародкоутворення
(НТУ "ХПІ", 2010) Саввова, Оксана Вікторівна; Брагіна, Людмила Лазарівна; Бабіч, Олена Вікторівна
В статті досліджено наноструктуру кальційсилікофосфатних стекол на початкових стадіях зародкоутворення. За результатами проведених досліджень встановлено, що наявність сферичних нано-та мікронеоднорідностей в дослідних стеклах призводить до крапельної ліквації, яка є більш вигідною, аніж стабільна кристалізація для реалізації тонкодисперсної кристалізації скла.
Исследование влияния углеродных нанотрубок на структуру и свойства спеченных композитов с металлической матрицей
(НТУ "ХПИ", 2010) Кетов, В. М.; Демченко, Е. И.; Внуков, А. А.
У роботі розглянута можливість використання омедненного залізного порошку як основа для отримання дисперсно-зміцненого композиту. Як упрочнителя композиту використовували вуглецеві нанотрубки. Проведено порівняння властивостей отриманого композиту з матеріалом аналогічного складу, отриманого шляхом механічного змішування залізного порошку і порошку міді.
Создание упорядоченых наноструктурированых каталитически активных поверхностей для организации селективной последовательности многостадийных многомаршрутных химических реакций
(НТУ "ХПИ", 2010) Мамалис, Атанасиос Георгиос; Ведь, Валерий Евгеньевич; Краснокутский, Евгений Владимирович
Розглянуто питання формування наноструктурованих каталітично активних поверхонь для організації селективної послідовності багатостадійних мультимаршрутних хімічних реакцій і показані способи одержання як аморфних, так і кристалічних покриттів металами.
Оптимизация режима электролиза и состава электролита с целью получения медных порошков с повышенным содержанием в них нанофракций
(НТУ "ХПИ", 2010) Кабацкая, В. В.; Внуков, А. А.; Чигиринец, Е. Э.; Рослик, И. Г.
У роботі розглянута можливість отримання мідного електролітичного порошку з розміром часток менше 10 мкм, з високим вмістом в нім часток нанорозмірів. З цією метою досліджений вплив концентрації основних компонентів сірчанокислого електроліту і функціональних добавок на розмір і морфологію часток мідного електролітичного порошку. Як функціональні добавки, що забезпечують підвищення дисперсності порошку у електроліт вводили желатин і поліетіленгліколь.
Диагностика наружного слоя покрытия, полученного микродуговым оксидированием на сплавах алюминия
(НТУ "ХПИ", 2010) Тихоненко, В. В.; Шкилько, А. М.
Стаття присвячена дослідженню фізико-механічних властивостей зовнішнього технологічного шару МДО-покриття на алюмінієвих сплавах різних груп із додатковим залученням екзоемісійної діагностики і методу контактної різниці потенціалів. Запропоновано метод екзоелектронної емісії використовувати для діагностики і виявлення дефектів на поверхні МДО-покриттів.
Дослідження умов розчинення та гідролізу компонентів при одержанні стабільних титановмісних розчинів
(НТУ "ХПІ", 2010) Бесага, Х. С.; Вахула, Я. І.
В статті пропонується оптимальний режим розчинення і гідролізу компонентів для одержання високоякісного нанодисперсного порошку титан (IV) оксиду, допованого сіркою (S-TiO₂). Встановлено оптимальний склад однорідного титановмісного розчину, стабільного в часі.
Наноструктурные материалы и нанотехнологии в атомной технике
(НТУ "ХПИ", 2010) Азаренков, Н. А.; Береснев, В. Н.; Воеводин, В. Н.; Кириченко, В. Г.; Ковтун, Г. П.; Литовченко, С. В.; Чишкала, В. А.
Представлені результати дослідження, розробки та використання наноматеріалів в ядерний енергетиці та техніці. Наведено основні властивості наноструктурних матеріалів. Розглянуто перспективи створення наноструктурних матеріалів і покриттів конструкційних елементів АЕС з покращеними механічними властивостями (твердість та міцність), підвищеними корозійною та радіаційною стійкістю. Сформульовано основні проблеми, що виникають при розробці дисперсійно-зміцнених оксидами сталей, створенні на металічній чи керамічній основі поруватих і каркасних структур, фільтрів та мембран, розробці наноструктурних надпровідників, створенні нанокомпозитних покриттів та магнітних матеріалів.
Обменные реакции – инструмент наноструктурирования оксидных тугоплавких материалов
(НТУ "ХПИ", 2010) Логвинков, Сергей Михайлович; Вернигора, Н. К.; Остапенко, И. А.
У роботі аналізуються закономірності наноструктурування гетерогенних оксидних матеріалів за рахунок особливостей перебігу твердофазних обмінних реакцій. Надано стислий аналіз розвитку знань про коливальні хімічні реакції, представлені приклади застосування закономірностей перебігу твердофазних обмінних реакцій в технології тугоплавких неметалевих матеріалів.
Физико-химические основы технологий получения микроэмульсий и полислойных субмикрокристаллических структур сверхпроводников и полупроводников
(НТУ "ХПИ", 2010) Кустов, М. В.; Прусский, А. В.; Сидоренко, О. В.; Опалева, Н. С.; Калугин, В. Д.; Бешенцева, О. А.
Розглянуті фізико-хімічні основи комплексних технологій отримання високоефективних вогнегасних дисперсних систем та електролітичного формування на поверхні металу тонкоплівкових (10² – 10³ нм) покриттів різної хімічної природи з метою отримання мікрошарів надпровідників та напівпровідників (багатокомпонентні металооксидні системи).
Редокс-реакции на гидратированных межфазных границах
(НТУ "ХПИ", 2010) Першина, Е. Д.; Коханенко, Е. В.; Коханенко, В. В.; Кляшторная, О. С.; Каздобин, К. А.; Герасимчук, А. И.; Маслюк, Л. Н.
Виходячи з гетерогенної будови води та хемосорбції кисню на поверхні природних та модифікованих алюмосилікатів, показана можливість перебігу реакцій окислення органічних сполук у воді за рахунок фото- та механохімічних чинників.
Научно-практический опыт применения наночастиц магнетита в медицине
(НТУ "ХПИ", 2010) Белоусов, А. Н.
У поточний час нанотехнологія, як новий напрям науки, дозволяє розвивати методи терапії ендогенного синдрому інтоксикації й створювати новий клас біологічно сумісних сорбентів. Продукт нанотехнології – колоїдні частинки магнетиту (Fe₃O₄). Кожна частинка магнетиту є підобластю елементарного магнетиту сферичної форми. Наявність адсорбційного шару у колоїдних часток забезпечує їх високу сорбційну активність. Повна площа сорбційної поверхні колоїдних частинок магнетиту складає 800 – 1200 м²/г. Кожна частинка магнетиту також індукує магнітне поле напруженістю 300 – 400 кА/м. Головна біологічна дія препаратів нанотехнологій спрямована на регулювання метаболізму клітинок. Використання магнітокерованого сорбенту екстракорпоральної гемокорекції у цілому є скоріше методом ефективного й надійного способу активізувати природні процеси детоксикації організму, ніж методом штучної детоксикації. Відсутність протипоказань і непередбачуваних ефектів (гемічних, гемодинаміних, електролітних, гормональних, імунологічних) створює реальні передумови до використання цього методу в інтенсивній терапії синдрому інтоксикації.
Люмінесценція в матеріалознавстві
(НТУ "ХПІ", 2010) Ковальчук, Є. П.; Решетняк, О. В.
Досліджено електрохемілюмінесценцію (ЕХЛ) під час відновлення пероксодисульфатів та бензендіазоній тетрафторбориду (ДАС). Показано, що спектральний склад свічення дозволяє встановити природу і склад оксидного поверхневого шару. Аналізом зміни інтенсивності ЕХЛ за відновлення ДАС в присутності вінілових мономерів знайдені константи акцептування, які характеризують реакцію ініціювання полімеризації.