Кафедра "Облік і фінанси"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1125

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/acctfin/main

Кафедра "Облік і фінанси" створена в 2021 році на основі кафедр "Бізнес-аналітика, облік і готельно-ресторанна справа" та "Міжнародний бізнес і фінанси" (НАКАЗ 552 ОД від 26.11.2021 року).

Кафедра "Бізнес-аналітика, облік і готельно-ресторанна справа" носила цю назву від червня 2021 року, попередня назва – "Економічний аналіз та облік". Кафедра "Міжнародний бізнес та фінанси заснована в 1996 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів економічних наук, 17 кандидатів наук: 15 –економічних, 2 – технічних; 4 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Тенденції розвитку готельного бізнесу в Україні
(Державний біотехнологічний університет, 2023) Носирєв, Олександр Олександрович; Полупан, В. В.
Тенденції та перспективи розвитку міжнародного туризму
(2023) Носирєв, Олександр Олександрович; Чернікова, Єлизавета Андріївна
Туризм є основним джерелом доходу в 38% країн і одним із п’яти основних джерел доходу в 83% країн. Туризм відіграє важливу роль у формуванні валового внутрішнього продукту, забезпечує зайнятість населення, поповнює бюджети різних рівнів, сприяє припливу іноземної валюти, забезпечує соціальний добробут і якість життя людей, сприяє розвитку суміжних галузей, таких, як зв'язок, транспорт, сільське господарство, виробництво товарів народного вжитку. Сфера туризму прямо впливає на соціальні параметри життя людей (покращення здоров’я та розвиток людини в цілому) та опосередкований вплив через поліпшення показників економічного розвитку країни: зростання ВВП, доходів населення, зайнятості тощо. Поліпшення всіх параметрів економічного життя населення – основа підвищення добробуту, покращення здоров’я та збільшення тривалості життя. Сьогодні для багатьох країн світу міжнародний туризм є пріоритетною галуззю економіки, що веде до інклюзивного та сталого економічного розвитку, соціальної інтеграції, збільшення зайнятості та боротьби з бідністю, ефективного використання ресурсів, захисту довкілля та міжкультурного розвитку. Міжнародний туризм сприяє диверсифікації економіки та створює індустрію у сфері туризму. Міжнародний туризм у світі дуже неоднорідний, що пояснюється різним рівнем соціально економічного розвитку країн та регіонів. Туризм не є продуктом першої життєвої потреби, а тому стає нагальною потребою людини лише за певного рівня доходів та достатку суспільства. Міжнародний туризм найбільш розвинений у країнах Західної Європи. На частину цього регіону припадає понад 70% світового туристичного ринку та понад 60% валютного виторгу. За даними СОТ, у світі налічується 15 країн, які спеціалізуються на туристичних послугах, а доходи від туризму в багато разів перевищують доходи від експорту. До них відносяться малі острівні країни в субтропіках та тропіках Барбарос, Сейшели та інші. Найбезпечніші країни для туристів: Острови Аруба, Бонайре та Кюрасао, Сінгапур, Ісландія, Швейцарія, Бутан, Нова Зеландія, Ірландія, Кіпр, Дубаї. Сорок п’ять країн отримують понад чверть свого експорту від туризму (в основному це країни, що розвиваються зі слаборозвиненою економікою). Світовий ринок туризму протягом останнього десятиліття демонструє стійке зростання від 3 до 7% щорічно. Можна припустити, що в міру того, як попит на подорожі та туристські послуги зростатиме, зростуть і вимоги мандрівників до сфери гостинності. У боротьбі за споживача на першому плані виступатимуть такі конкурентні переваги компанії, як: екологічність, технологічність, індивідуальність товару/послуги, соціальна відповідальність. Природа туристичної індустрії, як соціального явища, зумовлює його тісні взаємозв’язки із процесами, які протікають у межах окремих туристичних дестинацій. Проте, поширення міжнародного тероризму, нелегальної міграції, зростання захворюваності на соціально небезпечні нові хвороби, загальне погіршення екологічної ситуації, не дивлячись на інтенсифікацію туристичних потоків, призводить до суттєвого зростання їх негативного впливу на бізнес і туристичну діяльність та має різний ступінь прояву на просторовому рівні. Світовий досвід показує, що туристичну індустрію можливо розвивати й в період економічних криз, оскільки витрати на створення одного робочого місця у 22 рази менші, ніж у промисловості, а оборотність інвестиційного капіталу у 4,2 раза вища, ніж в інших галузях господарства. Яскравим прикладом цього є такі країни як Мексика, Аргентина, Єгипет, Бразилія, Перу, Туніс та інші. Дані факти свідчать про необхідність активізації розвитку туризму в Україні, який при ефективній організації та управлінні з боку держави дозволить швидко отримати позитивні результати.
Тенденції розвитку системи інформаційного забезпечення туристичної індустрії
(2023) Шарко, Маргарита Василівна; Носирєв, Олександр Олександрович
Сучасний туризм є інформаційно насиченою діяльністю, в якій збір, обробка, передача та використання якісної інформації забезпечують щоденне злагоджене функціонування туристичної індустрії. Саме завдяки ефективному використанню інформаційної діяльності можлива висока конкурентоспроможність туризму як галузі економіки). Державна політика розвитку туризму повинна орієнтувати суб’єкти ринку туристичної галузі на новий стратегічний підхід до формування туристичного інтегрованого продукту та створення системи його інформаційного забезпечення. Сьогодні в туристичній галузі існує суперечність: з одного боку, достатньо розроблений математичний апарат моделювання процесів туристичної галузі, що допомагає науково обґрунтовано приймати рішення; з іншого боку – рішення в туристичній галузі приймають на якісному рівні. Достатньо розвиненою практикою є використання геоінформаційних систем (ГІС) для потреб туристичної галузі. Цього питання стосуються численні дослідження, основою яких є використання ГІС для розв'язання вузькоспеціалізованих проблем. Значно рідше ГІС застосовують в комплексних задачах і для інтеграції з інформаційними системами. Крім цього, існує і вдосконалюється клас математичних моделей, що можуть ефективно використовуватися в задачах дослідження характеристик туристичних урбанізованих систем, прогнозування процесів розвитку та ефективного землекористування. Сфера туристичних послуг знаходиться у тісному взаємозв‘язку із такими ключовими секторами господарського комплексу як транспорт, зв'язок, будівництво, виробництво товарів масового споживання та багато інших, виступаючи каталізатором комплексного розвитку економіки країни. Для прийняття менеджером чи іншою особою ефективного управлінського рішення найголовнішим є своєчасна, повна, перевірена інформація. У сучасних умовах неможливо забезпечити якісне ведення туристичного бізнесу без впровадження й застосування новітніх інформаційних технологій. Саме їх використання на практиці забезпечує дотримання суб’єктами туристичної діяльності комплексу взаємодіючих і взаємодоповнюючих вимог, що формують якість туристичних послуг. Наявне програмне забезпечення управління туристичною діяльністю дозволяє вирішувати різні завдання, як-то складання бізнес-плану, компонування передбачуваних турів, управління готелем, при тому, що керівник має можливість коригувати найрізноманітніші фактори за допомогою комп’ютера. Активне впровадження сучасних інформаційних технологій у діяльність туристичних підприємств є необхідною умовою їхньої успішної роботи, оскільки точність, надійність, оперативність і висока швидкість обробки та передавання інформації визначає ефективність управлінських рішень. У загальній концепції інформаційних технологій у сфері туризму є діалектичний взаємозв'язок – розвиток інформаційних технологій вимагає вдосконалення засобів, які їх забезпечують і, навпаки, поява удосконалених засобів вимагає створення нових прийомів, методів і способів дослідження. Тому значний інтерес має визначення інваріантів технологій, тобто опорних структур даних і процесів, що можуть бути досить стабільними властивостями та характеристиками гнучкої інформаційної технології. Це вимагає глибокого вивчення можливостей, як сучасних і перспективних засобів обчислювальної техніки й програмного забезпечення, так і технологічних процесів у сфері туризму та їх технічного оснащення. Серед проблем, що стримують розвиток туристичного потенціалу регіонів України, можна назвати відсутність розгалуженої системи інформаційно-рекламного забезпечення діяльності галузі. Запровадження нових інформаційних технологій у туристичний сектор – це необхідна передумова не лише його розвитку, але й нормального існування, адже туристичний продукт продається (пропонується, замовляється) у вигляді інформації. За такої умови визначальними для споживача є об’єктивність туристичної інформації, легкість доступу до неї, оперативність її отримання, повнота, наочність, можливість інтерактивного оформлення замовлень і оплати послуг. Один з аспектів глобалізації ринку туристичних послуг полягає в глобальному поширенні туристичної інформації. Система інформаційних технологій у туризмі охоплює інформаційні системи менеджменту, глобальні системи бронювання, мультимедіа, інтегровані комунікаційні мережі.
Готельний бізнес в системі розвитку конкурентоспроможності економіки та туризму
(2023) Носирєв, Олександр Олександрович
Розвитку національного готельного господарства, особливо через підключення його до міжнародного готельного бізнесу, надається величезне значення в багатьох країнах світу, оскільки це господарство відіграє важливу роль у забезпеченні зайнятості місцевого населення, здійснюючи позитивний вплив на інші сектори національної економіки. У багатьох країнах готельний бізнес є важливим джерелом валютних надходжень до державного бюджету. Крім того, його активність в окремо взятій країні сприяє її доступу до міжнародного інвестиційного капіталу і глибокої інтеграції у світову економіку. Готельний бізнес як галузь сфери обслуговування за умови динамічного розвитку здатний приносити значний прибуток. Наявні програми розвитку готельної галузі як на державному, так і на регіональних рівнях, в основному є рамковими, що не враховують всієї складної системи взаємовідносин у готельному бізнесі. Можна визначити наступні тенденції, які будуть характеризувати розвиток ринку готельного бізнесу в найближчі роки: очікуване зростання туристичної активності та збільшення кількості підприємств готельного господарства в Україні у найближчому періоді зумовлює відповідне збільшення потреби у фахівцях та професіоналах з готельно-ресторанної справи. Галузь готельного бізнесу є перспективною сферою капіталовкладень, оскільки розвивається достатньо швидкими темпами, зумовлює рівень зайнятості у відповідних регіонах, створює матеріальну базу для розвитку туризму. Але в останні роки підприємства готельного господарства розвиваються в негативних умовах, зокрема нестабільної економіко-політичної ситуації країни, що призводить до зниження туристичної та бізнес-активності, дефіциту фінансування, відсутності привабливих для будівництва готельних комплексів земельних ділянок, довгої окупності таких проєктів тощо. Підприємства готельного господарства України розвиваються нестабільно, зі значним ступенем ризику для свого функціонування. А це відбувається тому, що туристичний попит має сезонний характер, ціни на послуги з кожним роком ростуть, а самі послуги змінюються і вдосконалюються, що вимагає швидкої реакції від суб’єктів готельного бізнесу та залучення додаткових коштів. Також зниження завантаженості готелів можна ще пояснити не тільки нестабільною ситуацією в країні, а й тим, що в Україні вже кілька років поспіль активно розвивається ринок тіньових послуг. Як правило, приватні особи надають гостям повний спектр додаткових послуг, а саме: забезпечують їх транспортом, перекладачем (якщо потрібно), харчуванням та іншими послугами. Маючи низькі фіксовані витрати й, найчастіше, не сплачуючи податки, приватні особи отримують достатні оборотні засоби для підтримки якості послуг на високому рівні та розширення бізнесу. До того ж тіньовий готельний бізнес має можливість гнучко оперувати цінами залежно від попиту та сезону, знаходиться поза сферою державного регулювання, а отже, не має додаткових витрат. Сучасний готельний бізнес зараз знаходиться на грані можливостей, і тільки ті заклади отримають шанс залишитися на ринку туризму та готельно-ресторанного бізнесу, які зможуть запровадити інформаційні технології, інноваційні підходи та запропонувати нові послуги на підприємствах готельного господарства. Стрімкі зміни в індустрії гостинності вимагають нових імпульсів для підкріплення своїх позицій у конкурентній боротьбі, адже використання тільки тих резервів, що лежать на поверхні, не є гарантією стабільного доходу, функціонування і розвитку бізнесу. Аналіз, дослідження і використання готельним підприємством актуальних світових тенденцій ведення господарської діяльності, перш за все, активне використання і розвиток інформаційних технологій та інформаційних програм для мобільних телефонів, впливає на поліпшення якості обслуговування, підвищення конкурентоспроможності, іміджу та репутації готельного підприємства, робить його привабливим і унікальним для клієнтів. Величезна кількість різноманітних факторів впливає на конкурентоспроможність готелю: його географічне положення, розмір і різноманітність номерного фонду, зірковість, інфраструктура, інноваційні технології, що застосовуються в готелі, вартість окремого номера, матеріально-технічне оснащення, унікальність готельних послуг, кваліфікованість персоналу, наявність пам'яток та історичних місць поруч з готелем та інші важливі чинники. Однак наразі не тільки ці чинники є істотними для туристів.
Світовий досвід реалізації моделей промислової політики
(ДВНЗ "Ужгородський національний університет", 2017) Носирєв, Олександр Олександрович
В статті узагальнено досвід реалізації моделей промислової політики окремих провідних держав світу (США, Великобританії, Франції, Німеччини, Австрії, Японії). Досліджено вплив обраних моделей на соціально-економічний стан досліджуваних країн. Результати узагальнення може бути використано при адаптації закордонного досвіду до умов впровадження промислової політики до пріоритетів розвитку вітчизняної економіки. Підкреслено, що розробка національної промислової політики має спиратися на багатий історичний досвід високорозвинутих країн та одночасно виходити з власного минулого й сучасного соціально-економічного і політичного розвитку країни. Виявлено основні проблеми у впровадженні державного регулювання розвитку економіки та промислового сектору в провідних країнах світу з метою використання світового досвіду при можливій інтенсифікації державної промислової політики в Україні.
Конкурентоспроможність та інноваційний розвиток підприємств готельно-ресторанного і туристичного бізнесу
(Одеський національний економічний університет, 2022) Носирєв, Олександр Олександрович
У статті висвітлено питання сучасного стану та тенденцій розвитку підприємств індустрії гостинності. Мета дослідження полягає у розробці стратегічних напрямів підвищення конкурентоспроможності та інноваційного розвитку підприємств готельно-ресторанного і туристичного бізнесу в умовах сучасних соціально-економічних трансформацій та викликів. В умовах сучасних соціально-економічних трансформацій особливої важливості та значущості набуває розробка ефективних підходів щодо формування та нарощування конкурентних переваг підприємствами індустрії гостинності та туризму з урахуванням тенденцій розвитку світової економіки, що дозволить у майбутньому успішно протистояти конкуренції на міжнародному ринку. З використанням принципів системного підходу, методики узагальнення та критичного аналізу доведено, що розвиток індустрії гостинності як один із найбільш соціально важливих складників сфери послуг у сучасних кризових умовах надає змогу згладити нерівномірності функціонування економічних систем різних рівнів та забезпечити швидке відновлення їх у післякризових умовах. Конкурентоспроможність підприємств індустрії гостинності та в цілому туристичного бізнесу визначається як багатовимірна характеристика, яка відображає здатність підприємства та бізнесу як системи динамічно реагувати на зміни ринкової ситуації, щоб підтримувати домінування над іншими суб'єктами господарювання. Обґрунтовано, що підвищення конкурентоспроможності готельно-ресторанного та туристичного продукту можна досягти впровадженням інноваційних гостинних послуг та технологій обслуговування. За результатом проведеного дослідження зроблено висновки, що одним з найважливіших напрямків формування стратегічних конкурентних переваг в готельно-ресторанному та туристичному бізнесі є надання послуг вищої якості порівняно з конкурентними аналогами. Для посилення конкурентних переваг індустрії гостинності важливим є вироблення організаційних схем реалізації регіональної політики в цій сфері щодо готельно-ресторанних та туристичних підприємств.
Конспект лекцій з курсу "Управління інвестиційним капіталом"
(2021) Федоренко, Ірина Анатоліївна; Носирєв, Олександр Олександрович
Дисципліна «Управління інвестиційним капіталом» спрямована на формування знань і навичок із розроблення інвестиційної стратегії підприємства, аналізу інвестиційної привабливості проектів, методів оцінки їх ефективності, ризиків, ліквідності, формування інвестиційного фінансового портфелю та програм реальних інвестицій підприємства. Вивчення курсу передбачає, що студенти опанували знаннями з таких дисциплін: «Фінанси підприємств», «Фінансова звітність та фінансовий аналіз», «Інвестиційна та інноваційна діяльність», тощо. Знання принципів та особливостей «Управління інвестиційним капіталом» надасть можливість: - використовувати теоретичний та методичний інструментарій для діагностики і моделювання інноваційно-інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання з метою досягнення максимального економічного чи позаекономічного ефекту в поточному та перспективному періодах; - управляти інвестиційними програмами та проектами, застосовувати інструментарій фундаментального та технічного аналізу, ставити відповідні завдання, розробляти алгоритми їх розв’язання з використанням табличних редакторів, систем управління базами даних та пакетів прикладних програм; - застосовувати знання, уміння і навички в галузі теорії і практики управління інноваційним розвитком підприємства в умовах визначеності, невизначеності, ризику та конфлікту; - застосовувати методи і методики аналітичного забезпечення сучасних систем управління інвестиційним капіталом з урахуванням стратегії розвитку підприємства в умовах невизначеності, ризику та/або асиметричності інформації. Методологія вивчення курсу включає певну сукупність конкретних методів, а саме: історичний, макроекономічний та мікроекономічний підхід до оцінки процесів і явищ, що припускають об’єктивну можливість розробки інвестиційного проекту; застосування сучасного наукового інструментарію прийняття управлінських рішень та оцінки ефективності інвестиційних проектів, аналіз, узагальнення та визначення можливих сфер застосування ефективного інноваційно-інвестиційного вітчизняного і зарубіжного досвіду. Для цього у процесі вивчення курсу треба опанувати теоретичними засадами здійснення інвестиційної діяльності, розглянути чинне законодавство, що регламентує її, виявити та вивчити практичні особливості управління інвестиційним капіталом та підвищення її ефективності. Конспект лекцій містить стислий зміст курсу, найважливіші теоретичні положення, контрольні запитання для самоконтролю знань, що надають можливості перевірити рівень засвоєння отриманих знань з курсу.