Кафедра "Комп'ютерні та радіоелектронні системи контролю та діагностики"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3964
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/pmnk
Сучасна назва – кафедра "Комп’ютерні та радіоелектронні системи контролю та діагностики", первісна назва – кафедра "Прилади і методи неруйнівного контролю".
Кафедру "Прилади і методи неруйнівного контролю" було створено 08 лютого 1995 року виключно з числа викладачів кафедри "Інформаційно-вимірювально техніка" та її випускників на базі факультету "Автоматика та приладобудування". Першим завідувачем кафедри став доктор технічних наук, професор Себко Вадим Пантелійович.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". На кафедрі діє наукова школа за темою "Створення теорії і розробка електромагнітних методів та реалізуючих їх засобів для неруйнівного контролю фізичних параметрів матеріалів і виробів в магнітних полях різної орієнтації і структури".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 8 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента.
Переглянути
Результати пошуку
Документ Методичні вказівки до практичних занять з навчальної дисципліни "Основи метрології". Модуль 1 "Основи метрології і вимірювань"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Сіренко, Микола МиколайовичМетою вивчення дисципліни «Основи метрології» є формування у студента теоретичних знань з основ метрології і принципів побудови електромеханічних вимірювальних приладів, а також набуття практичних навичок застосування видів, методів і засобів вимірювань, обробки результатів вимірювань і розрахунку характеристик засобів вимірювання. Програма дисципліни структурно складається з 4 тем, з яких теми 1 і 2 спрямовані на вивчення теоретичної метрології, а теми 3 і 4 - на отримання знань з конструкцій і принципів дії електромеханічних приладів. Особлива увага приділяється професійній практичній підготовці. Дані методичні вказівки розроблені для виконання чотирьох практичних занять модуля 1 «Основи метрології і вимірювань». Їх структура включає методичні вказівки з підготовки до заняття, стислих теоретичних відомостей щодо теми заняття, прикладу розв’язання типового завдання, завдань для розв’язання на практичному занятті і завдань для самостійної роботи. Після виконання практичних завдань кожного заняття студенту рекомендовано відповісти на запитання для самоконтролю. Список літератури наведений наприкінці цих методичних вказівок. Посилання на конкретні джерела також наведені в рекомендаціях по підготовці до практичного заняття. При виконанні завдань студентом обирається варіант по останній цифрі порядкового номеру його прізвища в журналі академічної групи. Для інформаційно-методичного забезпечення самостійної роботи створений електронний навчальний ресурс, до складу якого також входять програма навчальної дисципліни; конспект лекцій; методичні вказівки до лабораторних та практичних занять, і до курсової роботи; електронні джерела інформації. Доступ до цього ресурсу забезпечує викладач.Документ Методичні вказівки до практичних занять з навчальної дисципліни "Наукові аналітичні прилади і системи"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Сіренко, Микола МиколайовичДокумент Методичні вказівки до практичних занять з навчальної дисципліни "Метрологічне забезпечення"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Сіренко, Микола МиколайовичДокумент Методичні вказівки до практичних занять з навчальної дисципліни "Основи метрології". Модуль 2 "Прилади"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Сіренко, Микола МиколайовичМетою вивчення дисципліни «Основи метрології» є формування у студента теоретичних знань з основ метрології і принципів побудови електромеханічних вимірювальних приладів; набуття практичних навичок застосування видів, методів і засобів вимірювань, обробки результатів вимірювань і розрахунку характеристик засобів вимірювання. Програма дисципліни складається з 4 тем, з яких теми 1 і 2 спрямовані на вивчення теоретичної метрології, а теми 3 і 4 - на отримання знань з конструкцій і принципів дії електромеханічних приладів. Особлива увага приділяється професійній практичній підготовці. Для інформаційно-методичного забезпечення самостійної роботи студента створений електронний навчальний ресурс, до складу якого входять конспект лекцій; методичні вказівки до лабораторних та практичних занять, а також до курсової і самостійної роботи. Студент має право користуватися електронними презентаціями і відеозаписами занять. Доступ до цього ресурсу забезпечує викладач. Дані методичні вказівки розроблені для дистанційного виконання практичних занять. Їх структура включає методичні рекомендації з підготовки до заняття, стислі теоретичні відомості щодо теми заняття, приклад розв’язання типового завдання, а також завдання для розв’язання на практичному занятті і для самостійної роботи. Список літератури наведений наприкінці цих вказівок. Посилання на конкретні джерела також наведені в рекомендаціях по підготовці до кожного практичного заняття. Варіант завдання обирається по останній цифрі порядкового номеру студента за списком академічної групи. У звіті з практичного заняття повинні бути приведені його номер і назва, номери завдань і стислі вихідні дані, хід розв’язання завдань з формулами і числовими даними, вимірювальні схеми з поясненнями їх елементів та заповнені таблиці (якщо цього потребує розв’язання завдання). Форми звітів в електронному вигляді дозволено робити з методичних вказівок. Виконані згідно «Інструкції щодо дистанційного виконання і здачі завдань» звіти з практичних занять в електронному вигляді або у вигляді вертикальних фото сторінок зошиту з пронумерованими сторінками розбірливим почерком присилаються викладачу на рецензію на пошту Офісу 365. Вони висилаються окремими листами. В темі листа обов'язково вказувати вид і номер заняття (наприклад, «ПЗ№1»). Після перевірки викладачем звіту студент на занятті або дистанційно (по пошті) відповідає викладачу на поставлені ним контрольні запитання і отримує оцінку. У разі неможливості приєднання студента до заняття он-лайн завдання виконуються ним самостійно із дистанційною допомогою викладача (по пошті). Для цього рекомендується за першої можливості скачати в гаджет (телефон, планшет, ноутбук тощо) конспект і методичні вказівки. Якщо є змога, то скачати і відеозапис відповідного заняття. Далі вручну виконувати завдання з гаджету на пронумерованому папері (або в зошиті) і фотографувати. При появі можливості виконані завдання (або запитання щодо їх виконання) у вигляді фото слід відправляти на пошту викладачу.Документ Методичні вказівки до практичних занять з навчальної дисципліни "Аналітичні прилади"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Сіренко, Микола МиколайовичПрактичні заняття передбачені навчальною програмою дисципліни «Аналітичні прилади» і спрямовані на теоретичну і практичну підготовку бакалаврів спеціальності 152 «Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка». Перші три теми занять присвячені вивченню принципів дії, побудови і метрологічних характеристик теплових детекторів і газоаналізаторів термокондуктометричного типу, а четверте заняття - дослідженню характеристик детекторів і аналізаторів полум’яно-іонізаційного типу. Методичні вказівки до кожного практичного заняття структурно складаються з теоретичних відомостей, завдань, рекомендацій щодо їх виконання і оформлення звіту, контрольних запитань. Також вказані рекомендовані теми лекцій для підготовки до занять. Тому спочатку потрібно вивчити теоретичний матеріал, а потім виконати практичні завдання згідно наданих рекомендацій і відповісти на контрольні запитання. Результати виконання завдань заняття №2 використовуються для виконання завдань заняття №3. Послідовне виконання завдань дозволяє студенту набути теоретичних знань і практичних навичок розрахунку характеристик детекторів і газоаналізаторів при їх проектуванні, сервісному обслуговуванні і експлуатації. Список рекомендованих джерел інформації наведений наприкінці цих методичних вказівок, а посилання на конкретні джерела є в кожному їх розділі. Варіант завдання обирається по останній цифрі порядкового номеру студента за списком групи. Виконані завдання слід здавати послідовно згідно графіку навчального процесу. Отримання студентом відповідних балів за кожне завдання відбувається після перевірки викладачем правильності його виконання і відповідей студента на контрольні запитання. Для захисту завдань практичних занять студент усно відповідає на занятті на 3 запитання або присилає письмові відповіді у звіті (при дистанційному навчанні).