Кафедра "Соціологія і публічне управління"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5835
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sp
Від квітня 2021 року кафедра має назву "Соціологія і публічне управління", попередня назва – кафедра "Соціологія і політологія" (від вересня 1992 року), первісна – кафедра наукового комунізму (заснована в 1964 році).
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора соціологічних наук, 3 доктора наук з державного управління, 2 кандидата соціологічних, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання професора, 5 – доцента.
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Публікація Ecological innovations in shaping sustainable governance policies(Klaipeda University, 2024) Kruhlov, Vitalii; Moroz, Volodymyr; Tereshchenko, DinaEnvironmental innovations, proposing resource-efficient technological solutions, are gaining increasing significance as factors in the transition to sustainable development based on efficient governance models. The study explores the concept of environmental innovations and sustainable governance, setting important sustainable development goals and stricter environmental standards. The correlation between environmental indicators of European countries and the quality of governance is examined through comprehensive indices and sociological surveys. The results confirm a moderate positive correlation, indicating the capabilities of capable state institutions to achieve further progress in ensuring sustainable development indicators, albeit with certain regional variations. To overcome existing challenges, there is a need to shape a comprehensive state policy that encompasses regulatory incentives and market mechanisms throughout the innovation cycle. The proposed measures aim to stimulate demand for ‘green’ technologies, reduce risks for private investment, and create favourable innovative systems. Therefore, the strategic integration of innovations can guide governance reforms towards ensuring sustainable, inclusive and environmentally friendly development.Публікація Revitalizing ukrainian cities: the role of public-private partnerships in smart urban development(University of Ljubljana, 2024) Kruhlov, Vitalii; Dvorak, Jaroslav; Moroz, Volodymyr; Tereshchenko, DinaPurpose: The article examines the role of public-private partnership (PPP) as a key tool for urban infrastructure restoration and the development of Ukrainian cities within the framework of the Smart City concept. It under scores the urgent need for effective mechanisms to restore urban infrastructure, especially in light of the challenges associated with the Russian military aggression and the resulting destruction in Ukrainian cities. The study explores key aspects of smart cities development, including the integration of digital technologies, the use of data, and innovative business models aimed at optimizing city functions. Design/Methodology/Approach: The research employs a multi-stage methodological approach, encompassing elements such as gauging urban population satisfaction with municipal services, graphical analysis using CIMI, assessing the relevance of revitalizing Ukrainian cities and the need for mobilizing business resources, sociological surveys, developing a Smart City model based on PPP project outcomes, and formulating key elements of the national Smart City development strategy. Findings: Emphasizing the importance of strategic planning and cooperation between public and private sectors, the study demonstrates the ad vantages offered by PPP-based projects. The obtained results highlight the pivotal role of PPPs in promoting urban development initiatives based on the Smart City concept. The study emphasises the potential of PPPs in shaping stable and prosperous smart cities in Ukraine. Through effective PPP utilisation, local governments can restore urban infrastructure, improve service quality, and enhance the quality of life for their citizens. Practical Implications: The research results can serve as the basis for strategic planning and investment in infrastructure projects necessary for the creation of a smart city. The envisioned strategy will allow for the improvement of legislative acts covering a wide range of aspects of smart cities development while promoting collaboration between public and private entities. This includes bolstering the transportation system, deploying digital technologies, modernizing social institutions, and enhancing the efficiency of urban resource management. Originality/Value: The originality and value of the study lie in its multifaceted approach to assessing and promoting the Smart City concept in Ukrainian urban development. It combines various research methods, including satisfaction assessments, CIMI-based graphical analyses, socio logical surveys, and the development of a Smart City model based on PPP project results. This approach not only provides a comprehensive under standing of the state of urban infrastructure and citizen satisfaction but also offers a strategic framework for smart cities development.Публікація Інновації в системі державного управління(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Круглов, Віталій Вікторович; Терещенко, Діна АкрамівнаУ статті розглядаються сучасні підходи до впровадження інновацій у системі державного управління. В умовах швидких технологічних змін та глобалізації, інновації є ключовим фактором адаптації системи державного управління до складних викликів. Метою статті є аналіз та вивчення сучасних підходів у галузі інновацій державного управління. Дослідження тематики показує зростаючий інтерес науковців до питань інновацій у державному управлінні. Водночас залишаються проблеми, пов’язані з безпекою та особливостями впровадження інноваційних стратегій у вказаній сфері. Розглянуто різні форми інновацій, зокрема технологічні (впровадження цифрових технологій, штучного інтелекту, інформаційних систем тощо), соціальні (нові підходи у взаємодії зі споживачами публічних послуг та державою), інновації в управлінських процесах і наданні послуг, що передбачає підвищення якості та ефективності державного управління. Огляд практичного досвіду засвідчує, що провідну роль в інноваціях державного управління відіграє цифрова трансформація – розвиток електронного урядування, відкритих даних, інтегрованих платформ надання адміністративних послуг. Виокремлено ключові інновації електронного урядування: електронні податки, документообіг, платежі, портали надання адміністративних послуг. Проаналізовано переваги використання відкритих даних. Розглянуто інтегровані багатофункціональні центри обслуговування громадян та концепцію "держави як платформи" з єдиною екосистемою даних та сервісів. Окремо виділено підходи до класифікації інновацій за сферами: сервісні, технологічні, управлінські, системні, соціальні. Проаналізовано інноваційні моделі державного управління: класичну бюрократичну модель, новий публічний менеджмент, мережеве управління, неовеберіанську модель. Розглянуто перспективи застосування штучного інтелекту та забезпечення кібербезпеки як пріоритетні напрями в контексті цифрової трансформації. Впровадження інновацій у державному управлінні є комплексним стратегічним завданням, яке потребує системних зусиль щодо модернізації як організаційних структур, так і кваліфікації державних службовців.Документ Інформаційний ресурс як об'єкт державного управління: зміст, принципи та характеристика системи(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, 2020) Мороз, Володимир МихайловичЗа результатами аналізу існуючих у межах вітчизняної наукової думки тлумачень категорії «інформаційний ресурс» було з’ясовано наявність принципових розбіжностей серед вчених щодо змісту відповідної категорії. Така розбіжність може бути пояснена як мінливістю змісту об’єкту наукового дослідження так і фокусом уваги вчених щодо його безпосереднього розгляду. Розбіжність думок вчених обумовила необхідність систематизації їх поглядів та визначення концептуального змісту дефініції інформаційного ресурсу за кожним з існуючих напрямів. Опрацьовані за результатами аналізу узагальнення дозволили сформулювати авторський погляд щодо категоріального змісту інформаційного ресурсу та конкретизувати його систему. В статті визначено об’єкти державно-управлінського впливу на систему інформаційних ресурсів, а також розглянуто її основні підсистеми. В статті з’ясовано основні характеристики інформаційного ресурсу та розглянуто особливості їх прояву на рівні прийняття державно-управлінських рішень.