Кафедра "Безпека праці та навколишнього середовища"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2354

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/safetyofliving

Від 2020 року кафедра має назву "Безпека праці та навколишнього середовища", попередня назва – "Охорона праці та навколишнього середовища", первісна назва – кафедра "Охорона праці".

Кафедра "Охорона праці" була створена в 1963 році. Першим її завідувачем був доцент Наумов С. С., який очолював кафедру протягом 1963-1970 років.

За час існування кафедри, крізь її "стіни" пройшло понад 70 тисяч студентів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 25 викладачів, серед яких 2 доктора технічних наук, 17 – кандидатів технічних, біологічних та психологічних наук, 1 – доктор філософії, 3 співробітника мають звання професора, 14 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 25
  • Ескіз
    Документ
    Проблеми імплементації європейського поняття "забруднення" у водне законодавство України
    (Видавничий дім "Гельветика", 2020) Уберман, Володимир Ілліч; Васьковець, Людмила Антонівна
  • Ескіз
    Документ
    Відмінності еколого-правового регулювання скидання речовин в Україні та в ЄС
    (Baltija Publishing, Poland, 2020) Уберман, В. І.; Васьковець, Людмила Антонівна
  • Ескіз
    Документ
    Екологічні проблеми забруднення ґрунту важкими металами
    (Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, 2023-11-02) Євтушенко, Наталія Сергіївна; Слівна, Дар'я Юріївна
    Останнім часом приділяється збільшена увага проблемі забруднення ґрунту та природного середовища важкими металами. Вони представляють велику небезпеку як для людини, так і для природних та сільськогосподарських екосистем. Основними джерелами важких металів, які потрапляють в ґрунт, є промислові та енергетичні підприємства, авіаційний, автомобільний та залізничний транспорт, мінеральні добрива та речовини, які використовуються як добрива, пестициди, зрошувальні води, забруднені промисловими стоками тощо. Важкі метали, які надходять з антропогенних джерел, основними з яких є автомобільний транспорт, в кінцевому підсумку потрапляють на поверхню ґрунту. Основними забруднювачами є Hg, Pb, Cd, As, переважно через те, що їхнє техногенне накопичення в природному середовищі відбувається високими темпам.
  • Ескіз
    Документ
    Безпека в надзвичайних ситуаціях
    (2023) Антощенков, Роман Вікторович; Вамболь, Сергій Олександрович; Кунденко, Микола Петрович; Ляшенко, Сергій Олексійович; Черепньов, Ігор Аркадійович
    Методичні вказівки підготовлено відповідно до навчальної програми з дисциплінии «Безпека в надзвичайних ситуаціях». Мета проведення практичних занять – оволодіння студентами навичками оцінки обстановки у разі аварії на гідротехнічній споруді. Видання включає короткий теоретичний коментар до кожної теми, алгоритм виконання практичної роботи, перелік структурних елементів звіту, питання для самоконтролю, рекомендовану літературу. Навчальне видання призначене здобувачам першого (бакалаврського) рівня вищої освіти денної та заочної форми здобуття освіти зі спеціальностей 133 Галузеве машинобудування та 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка.
  • Ескіз
    Документ
    Раціональне використання води на підприємствах за рахунок зливових стоків
    (Харьковский национальный университет городского хозяйства имени А. Н. Бекетова, 2014) Максименко, Олена Аркадіївна; Любченко, Ірина Миколаївна; Єршов, Дмитро Ігорович
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження залежності утворення зварювального аерозолю під час електродугового зварювання з використанням електродів з основним, рутиловим та рутилово-целюлозним покриттям
    (Державний вищий навчальний заклад "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури", 2020) Березуцький, Вячеслав Володимирович; Хондак, Інна Іванівна
    Постановка проблеми. Електродугове зварювання характеризується значною кількістю шкідливих та небезпечних виробничих факторів, що спричинюють розвиток професійних захворювань зварювальника, тому створення безпечних умов праці − найважливіше завдання будь-якого виробництва. Безпека зварювальних робіт цілком залежить від рівня професійної майстерності, знань і умінь виконання їх зварником. Мета статі – дослідити режими роботи електрозварювального апарата і визначити найменш небезпечні з них з точки зору виділення зварювального аерозолю залежно від струму і часу процесу зварювання для трьох основних груп електродів, які застосовуються в технологіях зварювання. Висновки. Наведено аналіз результатів дослідження на ділянці зварювання з використанням електродів із різним типом покриття. Проаналізовано шкідливі чинники, які виникають під час застосування різного виду зварювальних технологій. Досліджено зміни концентрацій зварювального аерозолю, які утворюються під час ручного електродугового зварювання та використання електродів з основним типом покриття, рутиловим та рутилово-целюлозним. Визначено математичні залежності процесів утворення зварювального аерозолю (ЗА) за допомогою повного факторного експерименту типу ПФЕ-2². Дослідження проводилися в лабораторії зварювання Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", на робочому місці зварювальника, де встановлено вентиляцію у вигляді зонта, в якому є вісім отворів у формі рівностороннього трикутника, розміром сторін 5 × 20 × 20. Установлено характер розповсюдження зварювального аерозолю, який може бути причиною захворювань зварювальників. Проаналізовано режими роботи електрозварювального апарата і визначено найменш небезпечні з них залежно від струму і часу процесу зварювання щодо трьох основних груп електродів, які застосовуються в технологіях зварювання. Досліджено залежність концентрації зварювального аерозолю від часу у разі використання електродів з основним типом покриття із застосуванням витяжної вентиляції, без вентиляції та одночасно з вентиляцією і пилососом. Розглянуто необхідність вибору електродів із меншою кількістю викидів зварювального аерозолю у повітря робочої зони. Оцінено ефективність витяжної вентиляції на ділянці зварювання та одночасно використання витяжної вентиляції з пиловсмоктувачем і зроблено висновки, що використання тільки витяжної вентиляції не може забезпечити припустимий рівень забруднень у робочій зоні зварювання та у приміщенні.
  • Ескіз
    Документ
    Оцінка ризику утворення чадного газу при ручному дуговому зварюванні
    (RS Global Sp. z O.O., Poland, 2020) Березуцький, Вячеслав Володимирович; Хондак, Інна Іванівна
    Проведено аналіз ризику утворення чадного газу під час ручного дугового зварювання металевих виробів електродами. Розглядається система захисту людини від чадного газу в приміщенні виробництва, яке складається із засобів колективного та індивідуального захисту. Аналізуються причини збоїв системи безпеки на робочому місці. Побудовано дерево відмов системи захисту зварника від окису вуглецю з використанням захисної маски, яка не оснащена газодетектором, та при роботі в масці, яка оснащена детектором газу. В результаті дослідження та аналізу результатів отримано математичні моделі процесів зварювання. Наведено математичні вирази для розрахунку надійності системи захисту. Оцінка ризику отруєння чадним газом під час зварювальних робіт проводиться з системою забезпечення безпеки працівника, тобто системою оповіщення про наявність чадного газу в робочій зоні (індивідуальна сигналізація) та без неї.
  • Ескіз
    Документ
    Аспекти моніторингу проблемного характеру взаємодії людини з середовищем її мешкання
    (ФОП Лавунов, 2018) Вінник, Валерія Юріївна; Березуцький, Вячеслав Володимирович
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз впливу промислового виробництва на навколишнє середовище
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Панчева, Ганна Михайлівна
    Проаналізовано шкідливий вплив промислових виробництв на навколишнє середовище та розглянуті шляхи подолання цієї проблеми.
  • Ескіз
    Документ
    Система поверхнево-зливової каналізації
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2006) Березуцький, Вячеслав Володимирович; Максименко, Олена Аркадіївна
    Система поверхнево-зливової каналізації, що містить дощоприймальні колодязі, водостічний колектор, очисні споруди, резервуар-нагромаджувач очищеного поверхнево-зливового стоку, трубопровід очищеного стоку на виробництво та трубопровід для скидання очищеного стоку у водоймище, яка відрізняється тим, що система містить колектор для відведення "умовно чистих" вод у водоймище та колектор відведення найбільш забруднених вод на локальні очисні споруди.