2023 № 12 Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/77285
Переглянути
Документ Ключові аспекти формування інклюзивної моделі управління розвитком підприємств(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Пересада, Олена Василівна; Батіг, Владіслав Васильович; Петренко, Дмитро АнатолійовичВ сучасних умовах, які характеризуються техніко-технологічними, суспільно-політичними, інформаційними змінами, спостерігається глобальна інтенсифікація економічних процесів. Сучасні підприємства сьогодні все більше стикаються з проблемами більш активного вбудовування у світові економічні процеси. В соціально-економічних реаліях сучасного суспільства виникає необхідність в налагодженні балансу між державою, суспільством і бізнесом. В такому контексті ключовою рушійною силою може виступати соціально-орієнтований підхід, який ґрунтується на інклюзивній економіці. Інклюзивний розвиток відрізняється від інших різновидів розвитку тим, що націлений на створення гармонії у розвитку бізнесу, суспільства й держави. Пояснити дану умову можна через роботу органів організму – кожний з них функціонує, не заважає, а підсилює роботу інших і всі забезпечують гарне самопочуття людини. Отже, функціонування та розвиток підприємницької діяльності і управління нею, в умовах формування інклюзивної економіки є актуальним питанням сьогодення. Важливо підкреслити, що нині досліджено низку підходів до управління розвитком підприємств, шляхів їх удосконалення, проте залишається невизначеним той універсальний підхід, який би надавав можливість вирішення проблемних аспектів на підприємствах в умовах сучасного становлення та розвитку інклюзивної моделі економіки, що спонукає до подальших досліджень. Зазначено, що розвиток підприємництва та інклюзивного бізнесу має велике значення для вітчизняної економіки, особливо у контексті питань економічного зростання та соціальної включеності. Інструментами управління формуванням інклюзивної моделі розвитку бізнесу є системний і синергетичний підхід в плануванні, організації, мотивації й контролюванні економічних процесів. У складних умовах господарювання бізнес буде інвестувати кошти тільки в заходи, які забезпечують розвиток його конкурентоспроможності.Документ Підходи до удосконалення ефективності конструювання інноваційної техніки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Мехович, Сергій Анатолійович; Потапов, Федір ВікторовичКонструкторська діяльність – це творчий процес, який майже цілком залежить від професійних здібностей інженера – конструктора, але його здатність реалізувати свої можливості у найкоротші терміни в значній мірі обумовлюється використанням досягнутих успіхів у проектуванні частин вузлів і цілих виробів. Сучасну конструкторську діяльність на машинобудівному підприємстві можна умовно звести до двох напрямів: конструювання принципово нової інноваційної техніки і удосконалення виробів, які вже освоєні і поставляються на ринок. І в першому і у другому випадку для скорочення всього виробничого циклу може бути застосовано блочно-модульне проектування, яке передбачає створення виробів на основі модулів і блоків. Сучасне машинобудування характеризується постійним ускладненням і частою заміною конструкцій машин, тому при проектуванні і подальшому виробництві більшої кількості машин необхідно, перш за все, розбивати їх конструкцію на самостійні складальні одиниці, тобто агрегати, щоб всі вони виконували певні функції в машині. Такий підхід дозволить організувати спеціалізоване виробництво вузлів як самостійних виробів, виконання основних функцій яких можна перевірити незалежно від усієї машини в цілому на будь якому етапі. Розробка оптимальних компоновочних схем дозволяє створювати в залежності від типу виробництва умови найбільш економічного використання агрегатів і визначати послідовність їх експлуатації в тій чи іншій компоновці. Сучасні машинобудівні компанії впроваджують велику кількість різних автоматизованих ІТ-систем, які разом створюють віртуальне підприємство та охоплюють усі етапи життєвого циклу продукту . Автоматизація процесів проектування особливо ефективна при переході від автоматизації окремих інженерних розрахунків до комплексної автоматизації, створюючи для цього системи автоматизованого проектування (САПР). САПР є комплексом, необхідним для обробки даних в умовах проектно-технологічної підготовки виробництва. Комплекс САПР включає системи як структурні елементи - спеціалізовані частини, орієнтовані на вирішення завдань на конкретному етапі проектування: проектування, інженерні розрахунки (САПР-К), технологічна підготовка виробництва (САПР-Т). Системи САПР-К і САПР-Т - це частини САПР, які вирізняються специфікою, що забезпечує виконання різноманітних проектних завдань і отримання відповідних проектних рішень і конструкторської документації. Застосування таких підходів в цілому сприяє підвищенню ефективності конструювання інноваційної техніки.Документ Макроекономічна стратегія відновлення газорозподільного ринку на прикладі Плану Маршала(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Павлов, Костянтин Володимирович; Освіцінський, Богдан Русланович; Сала, Даріуш; Омельчук, Богдан Володимирович; Новосад, Оксана ВолодимирівнаУкраїна зазнала величезних людських, матеріальних та ресурсних втрат від війни. Це призвело до зміни Стратегії та тактики щодо майбутнього розподілу ресурсів та стратегій макроекономічного відновлення енергетичної галузі. Внаслідок різкого зниження енергоємності України в усіх секторах економіки стався загальний спад валового внутрішнього продукту нашої держави. Внаслідок воєнного втручання енергетична галузь України відрізняється високим рівнем імпортозалежності, низьким станом енергоефективності та фінансовою неліквідністю. Крім того, наслідкова ринкова трансформація призвела до хаотичного ціноутворення на газові ресурси та комунальні послуги та низький рівень дохідності населення. В статті розглянуто основні аспекти відомого Плану Маршалла для післявоєнної відбудови української економічної та енергетичної систем. Особлива увагу в дослідженні приділена макроекономічній стратегії відновлення енергетичної галузі. До уваги приведено існуючі напрацювання дослідників та практиків щодо аналізу впливу плану Маршала на відновлення європейських країн після другої світової війни. При реалізація зазначеного плану за умов сучасних вітчизняних реалій окреслено окремі аспекти, які могли би бути врахованими при необхідній реалізації: єдиної європейської політики відбудови України; активізації бізнесового правового та конкурентного середовища; реалізації проблем цілісності відносно цілеспрямованості та пріоритетності окремих галузей та сфер. Особливо нагальним є вирішення поєднання відновлювальних особливостей в контексті європейських екологічної, кліматичної та економічної політик. Розглядаючи енергетичний баланс України за умов війни, слід підсумувати у існуючій Енергетичній Стратегії зростання, яка реалізовуватиметься повільними темпами. Важливе значення і надалі залишатиметься в побутовому енергоспоживанні усе ще за газовими ресурсами. Тому при аналізі існуючих підходів, тенденцій та власних переконань нами змодельована ймовірна макроекономічна стратегія відновлення газорозподільної сфери України у повоєнний період, на засадах окремих підходів Плану дій Маршалла. Макроекономічна стратегія відновлення газорозподільних підприємств післявоєнної України є комплексним поняттям та полягає в низці заходів держави. Зазначена стратегія за основу має врахувати план Маршала, який вже показав позитивний ефект після другої світової війни для окремих країн. В основі зазначено плану по відновленню закладено доступ до паливно-енергетичних ресурсів, технічно надійний, безпечний, економічно ефективний та екологічно прийнятний спосіб в інтересах споживачів та суспільства в цілому. Україна зазнала величезних людських, матеріальних та ресурсних втрат від війни. Це призвело до зміни Стратегії та тактики щодо майбутнього розподілу ресурсів та стратегій макроекономічного відновлення енергетичної галузі. Внаслідок різкого зниження енергоємності України в усіх секторах економіки стався загальний спад валового внутрішнього продукту нашої держави. Внаслідок воєнного втручання енергетична галузь України відрізняється високим рівнем імпортозалежності, низьким станом енергоефективності та фінансовою неліквідністю. Крім того, наслідкова ринкова трансформація призвела до хаотичного ціноутворення на газові ресурси та комунальні послуги.Документ Перспективи розвитку ринку електроенергетики України в контексті європейської інтеграції(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Степаненко, Сергій Віталійович; Овсюченко, Юрій Вікторович; Тохтамиш, Наталія ІванівнаСтаття присвячена проблемам переходу ринку електроенергії України до нової моделі ринку. Такий перехід зумовлений намірами подальшої інтеграції енергетичних ринків України та ЄС. Перехід до нової моделі ринку електроенергії супроводжується появою нових учасників ринку, а також нових фінансово-економічних відносин між ними. Метою статті є дослідження теоретичних положень та систематизація основних перспектив розвитку ринку електроенергії України в контексті євроінтеграції. У статті аналізується сучасний стан електроенергетики. З'ясувалося, що більше половини електроенергії у 2019-2020 роках було вироблено на АЕС. Основними споживачами електроенергії були житловий сектор і промисловість. Систематизовано основні проблеми електроенергетики: значна роль держави на ринку, непрозорість формування тарифів на послуги з електропостачання, наявність заборгованості учасників ринку та споживачів електроенергії. Звернуто увагу на проблему заборгованості учасників ринку електроенергії. Зазначено перспективи розвитку електроенергетики в контексті євроінтеграції: синхронізація законодавства, диверсифікація енергопостачання, впровадження прозорого механізму цінового регулювання. Для України важливо використати досвід ЄС у створенні стабільного спільного енергетичного ринку. Інтеграція енергетичних ринків України та ЄС сприятиме диверсифікації енергопостачання України та впровадженню нових технологій. Цей процес відбуватиметься на основі внутрішнього енергетичного ринку ЄС, що сприятиме інвестиціям, енергетичній безпеці та саморегулюванню ринку.Документ Методологічні засади формування стратегічного контролінгу в умовах діджиталізації системи управління розвитком підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Другова, Олена Сергіївна; Клепікова, Світлана ВолодимирівнаУ статті сформульовано методологічні засади формування стратегічного контролінгу в умовах цифровізації економіки. В роботі запропоновано системний підхід до формування методологічних засад застосування стратегічного контролінгу в умовах діджіталізації системи управління розвитком підприємства. Розкрито зв’язок стратегічного контролінгу із загальними факторами успішних стратегій та представлено загальну схему зв’язку стратегії із стратегічним контролінгом. Зазначено, що стратегічний контролінг управління знаходиться на перетині інноваційного менеджменту, інвестиційного менеджменту, управління проектами, інформаційно - аналітичного забезпечення, управлінського обліку та виконує функцію «управління за відхиленням» Цифровізація – це зміна бізнес-моделі на основі цифрових технологій, а не просто заміна аналогового ресурсу на цифровий. Стратегічний контролінг, як система забезпечення організаційного, методологічного, інформаційно-аналітичного менеджменту, здатний з найбільшою ефективністю забезпечити системні зміни та зворотний зв'язок у контурі управління. Він здатний визначити напрямок і швидкість розвитку, дослідити особливості зовнішнього і внутрішнього середовища, економічно обґрунтувати такі перетворення в усіх функціональних підсистемах підприємства. Цифровізація впливає на ринок та зміну професій. Для успішної побудови та розвитку стратегічного контролінгу в компанії необхідна підтримка топ-менеджменту та кваліфікованих контролерів, корпоративної культури, в якій можливий діалог. Розкрито фактори, що впливають на впровадження стратегічного контролінгу в організації. Діджиталізація виступає базовим елементом у пропонуємому методологічному підході застосування стратегічного контролінгу в управлінні підприємством.Документ Методичний підхід до зменшення витрат теплової енергії на опалення будівлі(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Шокарьов, Дмитро Анатолійович; Мельников, Георгій ІгоровичВ роботі наведено методику запобігання витрат теплової енергії на опалення будівлі. Зазначено, що енергетична статистика України передбачає зростання вживання первинних енергоресурсів в період 2020–2030 рр. переважно за рахунок енергозбереження, що, в свою чергу, забезпечить на 30-40% зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферу та стабілізує викиди парникових газів. Для обґрунтування шляхів зниження грошових витрат на електро- та теплоспоживання в роботі запропоновано певні заходи, що демонструють найбільший економічний ефект у найкоротші строки. Виконана оцінка якості здійснення теплового захисту огороджуючих конструкцій будівлі. Наведено аналіз термограм огороджуючих конструкцій на основі інфрачервоного сканування поверхонь. Тепловізійне обстеження проведене в два етапи. За допомогою тепловізора на першому етапі виконано сканування огороджуючих конструкцій з цілю виявлення ділянок огороджуючих конструкцій, які мають відмінність температурних полів. На базі аналізу термограм попереднього сканування намічена програма детального обстеження ділянок з температурними аномаліями і з'ясовано причини їх появи. На основі проведеного дослідження наведено рекомендації щодо збільшення зведеного опору теплопередачі огороджуючих конструкцій з метою запобігання витрат теплової енергії на опалення будівлі.Документ Ключові аспекти трансформації характеру конкуренції на Українському ринку продовольчих товарів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Волик, Сергій ВолодимировичСукупність можливостей аграрного підприємства щодо створення конкурентних переваг складають потенціал його конкурентоспроможності. Втім, конкурентні переваги, особливо ті, які можна характеризувати як стійкі, формуються на основі мобілізації економічного потенціалу підприємства, який є сукупністю можливостей для тривалого провадження основної діяльності суб'єкта господарювання. Відповідно, в дослідженні було ідентифіковано місце та роль потенціалу конкурентоспроможності в структурі потенціалу підприємства та його співвідношення з економічним потенціалом. В свою чергу, встановлено, що складовими економічного потенціалу є виробничий потенціал у поєднанні з комерційно-збутовими можливостями, в основі всіх видів потенціалу підприємства лежить ресурсний потенціал, а потенціал конкурентоспроможності продукції та конкурентоспроможності підприємства ґрунтується на економічному потенціалі підприємства, сприяючи нарощуванню останнього. Сільгоспвиробники стикаються з багатьма проблемами, які можуть заважати їм вирощувати та з вигодою продавати свою продукцію. Проблема забезпечення ефективної економічної діяльності досліджуваних суб’єктів аграрного виробництва полягає у відносній складності взаємин між ними в рамках діючого ринкового середовища. ринкове середовище функціонування комерційних структур не є однорідним, а важелі державного регулювання не мають однозначного ефекту на всіх операторів того чи іншого товарного ринку одночасно Для підвищення продуктивності та розширення участі у ринкових відносинах їм абсолютно необхідні відповідні механізми та заходи політики. У нинішній ситуації для кожного виробника стають необхідними аналіз його конкурентоспроможності та розробка дієвих засобів щодо її підвищення. Важливою умовою забезпечення конкурентоспроможності підприємств є ефективне використання ресурсів, кваліфікацій персоналу, досягнень сучасного менеджменту, інноваційних, фінансових та інформаційних можливостей підприємства, що у сукупності являють собою його потенціал. Визначення державою правового поля існування учасників ринку потребує чіткої уяви щодо релевантного стану їх взаємодії та тенденцій розвитку цієї взаємодії. Наслідки політики регулювання сільського господарства та прояву дії ринкових сил стосовно продуктивності та еволюції харчової промисловості варіює залежно від сфери, напряму виробництва тощо.