Кафедра "Туризм i готельно-ресторанний бізнес"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2422

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/tourism

Від листопада 2021 року кафедра має назву "Туризм і готельно-ресторанний бізнес". Перейменована під час реорганізації кафедри "Бізнес-аналітики, обліку та готельно-ресторанної справи" (НАКАЗ 552 ОД від 26.11.2021 року).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Подорожі змінюють нас, допомагають нам зростати і розвиватися. Подорожі – найкраща освіта сучасного світу!

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: доктор економічних наук, 5 кандидатів наук: 4 –економічних, 1 – географічних; 1 співробітник має звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2020 - 20212

Налаштування

ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0001-5760-4786

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Статистичне дослідження формування доходів місцевих бюджетів в умовах децентралізації
    (ТОВ "Фінтехальянс", 2021) Семенець, Аліна Олександрівна; Тюріна, Діна Миколаївна; Кузькін, Є. Ю.; Ярмак, О. В.
    Присвячено економіко-статистичним дослідженням тенденцій формування доходів місцевих бюджетів унаслідок реформи децентралізації, ідентифікації основних проблем, таких як: значна диференціація у бюджетній забезпеченості регіонів, що виникає через низку чинників (соціальних, географічних, ресурсних, законодавчих); залежність регіонів від центральних органів влади через відсутність дієвих механізмів передавання повноважень на місця, що гальмує ефективність та знижує доцільність делегування деяких функцій; недостатній рівень фінансової забезпеченості регіонів. А також виявлення напрямів їх усунення. Основними напрямами розв’язання зазначених проблем є створення умов для нарощення власних доходів місцевих бюджетів в умовах обмеженості бюджетних коштів. Дослідження показали, що соціально-економічний розвиток регіонів України має значну диференціацію за адміністративно-територіальними одиницями, що відбивається на рівні та якості життя населення в регіонах, рівні їхньої конкурентоспроможності, розвитку економіки, соціально-економічного стану. Державна регіональна політика, що велася країною десятиліттями, створила глибоку залежність регіонів від центру і брак стимулів до розвитку власними силами на основі розроблення механізмів ефективного використання потенціалу регіонів України. Саме на ліквідацію цих негативних тенденцій і направлена політика децентралізації, що проводиться останнім часом. Успіх цієї політики може бути забезпечений тільки на основі вдосконалення й реформування системи фінансування місцевого самоврядування. Місцеві бюджети є основним інструментом, за допомогою якого місцева влада реалізує на практиці програму соціально-економічного розвитку регіону. Але в даний час механізм формування місцевих бюджетів є неефективним, що підтверджується недостатньою кількістю фінансових ресурсів у місцевому бюджеті для проведення самостійної програми соціально-економічного розвитку. На основі статистичної інформації досліджено структуру і склад доходів місцевих бюджетів, визначено їх вплив на соціально-економічний розвиток регіонів України. Проведені дослідження дозволяють зробити висновок про те, що для успішної реалізації політики децентралізації потрібний індивідуальний підхід до формування кожної адміністративно-територіальної одиниці з ґрунтовним опрацюванням економічної достатності та самостійності цієї одиниці, а також на цій основі соціально-економічного розвитку цієї адміністративно-територіальної одиниці в цілому.
  • Ескіз
    Документ
    An analysis of the European integration processes in Ukraine
    (ТОВ "Фінтехальянс", 2020) Semenets, А.; Tiurina, D.; Kuzkin, Ye.; Yarmak, O.
    The purpose of the article is to analyze the efficiency of cooperation between Ukraine and the European Union, in general and expediency of Ukraine’s joining the Free Trade Area, in particular, as well as to prove the expediency of European integration processes, in general. The article deals with the history of the development of Ukraine’s integration into the European Economic Community. The main expectations, risks and results of measures aimed at integrating the Ukrainian economy into the European one are considered. Two main viewpoints on the results of the European integration are revealed. The first one is that the European integration is a blessing in all respects, it has no obvious and significant risks and should bring economic and social prosperity to Ukraine, promote Ukraine’s transition to the European social standards, due to economic growth caused by expanding target markets for Ukrainian products (giving access to the capacious European market), guarantee rapid growth of direct foreign investment in the Ukrainian economy, the improvement of the export-import balance, the creation of new jobs, the intensification of innovation processes and an increase in tax revenues to the budgets at all levels, the revamping of Ukrainian industry and the entire economy. The second viewpoint is quite opposite to the first one. It says that the European integration will cause deindustrialization, accompanied by a massive reduction of jobs; emigration of a significant and most capable part of the population; and as a consequence, acute shortage of labor resources, catastrophic increase in social tension and Ukraine’s transformation into Europe’s raw material appendage. Research carried out in the field of investment activity confirms the collapse of direct foreign investment in the Ukrainian economy during the period of the EU integration. Currently, foreign investors, at best, take a wait-and-see attitude, waiting to see the direction in which Ukraine’s political, economic and social development will go. The state of the trade-economic balance with the EU has deteriorated noticeably, as well as the state of the labor market and innovation activity. The research carried out clearly confirms the validity of the second viewpoint. Further studies of integration processes should be aimed at a significant modification of the goals and directions of Ukraine’s European integration, and should help Ukrainians to find a way out of the socio-economic crisis and rank high in the global division of labor.