05.18.06 "Технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21777
Переглянути
Документ Технологія безвідходної нейтралізації жирів водно-спиртовими розчинами карбонатів лужних металів(НТУ "ХПІ", 2016) Мольченко, Світлана МиколаївнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06. – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, м. Харків, 2016 р. Дисертаційну роботу присвячено науковому обґрунтуванню перспективної технології безвідходної нейтралізації жирів. Експериментально підтверджено, що жирні кислоти олії можуть бути нейтралізовані водно-етанольними розчинами карбонатів лужних металів до нормативних значень кислотного числа (< 0,2 мг КОН/г). Експериментальним шляхом та з використанням апроксимаційних поліномів визначено раціональні технологічні параметри нейтралізації жирних кислот соняшникової олії водно-спиртовими розчинами карбонатів лужних металів. Розраховано ефективні константи швидкості реакції та енергії активації за кожною стадією взаємодії жирних кислот з водно-етанольними розчинами карбонатів лужних металів. Науково обґрунтовано технологію одержання жирних кислот із соапстоку з використанням діоксиду вуглецю. За результатами експериментальних досліджень доведено, що розщепляння натрієвих або калієвих солей жирних кислот дією діоксиду вуглецю за визначеними раціональними умовами чиниться на глибину понад 90 %. Запропоновано технологію безвідходної нейтралізації жирів водно-етанольними розчинами карбонату натрію або калію з одержанням із соапстоку товарного продукту – жирних кислот, які відповідають вимогам нормативної документації. Доведено, що водно-етанольні розчини карбонатів лужних металів можуть бути використані як ефективні та економічно доцільні нейтралізуючі агенти в технології лужної нейтралізації жирів.Документ Технологія комплексної переробки жирної коріандрової олії(НТУ "ХПІ", 2016) Калина, Вікторія СергіївнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України, м. Харків, 2016. Дисертаційну роботу присвячено науковому обґрунтуванню та розробці технології комплексної переробки жирної коріандрової олії. Експериментально визначено фізико-хімічні показники та жирнокислотний склад промислових зразків початкової олії. Встановлено ефективні технологічні параметри зниження кислотного та пероксидного чисел олії шляхом екстракційної рафінації. Визначено, що екстракційна рафінація олії забезпечує вилучення вільних жирних кислот на 97,5%. Виявлено ефективні технологічні параметри проведення ферментативної етерифікації олії з обробкою аніонітом; отримано продукт з підвищеною фізіологічною цінністю за рахунок вмісту етилових ефірів жирних кислот. За результатами аналітичних та експериментальних досліджень визначено раціональні умови фракційної кристалізації жирної коріандрової олії. Отримано математичні моделі залежності виходу цільової фракції олії та її температури плавлення від основних параметрів фракціювання рафінованої олії для прогнозування взаємодії параметрів в теоретичних дослідженнях. Визначено фізико-хімічні, медико-біологічні показники, жирнокислотний склад одержаних зразків рафінованої олії. Доведено, що вона відповідає вимогам до харчових продуктів. На основі виконаних експериментальних досліджень розроблено технологічну схему комплексної переробки жирної коріандрової олії, що включає екстракційну рафінацію і фракційну кристалізацію. Розроблено технологічну інструкцію на нову технологію. Встановлено, що завдяки використанню нової технології можливо отримати два продукти – «Петрозелін коріандровий» та олію салатну коріандрову. Визначено технологічні властивості цих продуктів, які дозволяють їх використання в рецептурах хлібобулочних виробів.Документ Технологія комплексної переробки жирної коріандрової олії(НТУ "ХПІ", 2016) Калина, Вікторія СергіївнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, м. Харків, 2016. Дисертаційну роботу присвячено науковому обґрунтуванню та розробці технології комплексної переробки жирної коріандрової олії. Експериментально визначено фізико-хімічні показники та жирнокислотний склад промислових зразків початкової олії. Встановлено ефективні технологічні параметри зниження кислотного та пероксидного чисел олії шляхом екстракційної рафінації. Визначено, що екстракційна рафінація олії забезпечує вилучення вільних жирних кислот на 97,5%. Виявлено ефективні технологічні параметри проведення ферментативної етерифікації олії з обробкою аніонітом; отримано продукт з підвищеною фізіологічною цінністю за рахунок вмісту етилових ефірів жирних кислот. За результатами аналітичних та експериментальних досліджень визначено раціональні умови фракційної кристалізації жирної коріандрової олії. Отримано математичні моделі залежності виходу цільової фракції олії та її температури плавлення від основних параметрів фракціювання рафінованої олії для прогнозування взаємодії параметрів в теоретичних дослідженнях. Визначено фізико-хімічні, медико-біологічні показники, жирнокислотний склад одержаних зразків рафінованої олії. Доведено, що вона відповідає вимогам до харчових продуктів. На основі виконаних експериментальних досліджень розроблено технологічну схему комплексної переробки жирної коріандрової олії, що включає екстракційну рафінацію і фракційну кристалізацію. Розроблено технологічну інструкцію на нову технологію. Встановлено, що завдяки використанню нової технології можливо отримати два продукти – "Петрозелін коріандровий" та олію салатну коріандрову. Визначено технологічні властивості цих продуктів, які дозволяють їх використання в рецептурах хлібобулочних виробів.Документ Технологія безвідходної нейтралізації жирів водно-спиртовими розчинами карбонатів лужних металів(НТУ "ХПІ", 2016) Мольченко, Світлана МиколаївнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06. – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, м. Харків, 2016 р. Дисертаційну роботу присвячено науковому обґрунтуванню перспективної технології безвідходної нейтралізації жирів. Експериментально підтверджено, що жирні кислоти олії можуть бути нейтралізовані водно-етанольними розчинами карбонатів лужних металів до нормативних значень кислотного числа (< 0,2 мг КОН/г). Експериментальним шляхом та з використанням апроксимаційних поліномів визначено раціональні технологічні параметри нейтралізації жирних кислот соняшникової олії водно-спиртовими розчинами карбонатів лужних металів. Розраховано ефективні константи швидкості реакції та енергії активації за кожною стадією взаємодії жирних кислот з водно-етанольними розчинами карбонатів лужних металів. Науково обґрунтовано технологію одержання жирних кислот із соапстоку з використанням діоксиду вуглецю. За результатами експериментальних досліджень доведено, що розщепляння натрієвих або калієвих солей жирних кислот дією діоксиду вуглецю за визначеними раціональними умовами чиниться на глибину понад 90 %. Запропоновано технологію безвідходної нейтралізації жирів водно-етанольними розчинами карбонату натрію або калію з одержанням із соапстоку товарного продукту – жирних кислот, які відповідають вимогам нормативної документації. Доведено, що водно-етанольні розчини карбонатів лужних металів можуть бути використані як ефективні та економічно доцільні нейтралізуючі агенти в технології лужної нейтралізації жирів.Документ Удосконалення технології переетерифікування жирів з використанням гліцератів лужних металів(НТУ "ХПІ", 2016) Ситнік, Наталія СергіївнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, м. Харків, 2016. Дисертаційну роботу присвячено вирішенню конкретного науково-практичного завдання щодо розробки наукових засад технології переетерифікування жирів з використанням нових каталізаторів, які представляють собою гліцерати лужних металів. Визначено триацилгліцерольний склад початкових та переетерифікованих індивідуальних олій. Встановлено вплив переетерифікування з традиційним каталізатором на температуру плавлення олій. Обгрунтовано вибір тестового жиру для досліджень переетерифікування жирів. Доведено ефективність гліцерату калію та гліцерату натрію як каталізаторів переетерифікування жирів. Встановлено характер змін триацилгліцерольного складу тестового жиру у результаті переетерифікування у присутності гліцерату калію в порівнянні з промисловим каталізатором – метилатом натрію. Визначено термін зберігання гліцерату калію та виявлено можливість його регенерування після втрати каталітичної активності. Встановлено залежність каталітичної активності гліцерату калію від основних фізико-хімічних властивостей початкової сировини. Розроблено математичні моделі переетерифікування тестового жиру у присутності гліцерату калію в залежності від основних технологічних параметрів. Сформульовано рекомендації щодо вибору режимів та визначено раціональні умови переетерифікування. Доведено можливість застосування гліцерату калію у виробництві якісних переетерифікованих жирів із сумішей олій та жирів. Проведено економічні розрахунки собівартості гліцерату калію. Розроблено удосконалену технологію хімічного переетерифікування жирів з використанням гліцератів лужних металів. Розроблено проект технологічної інструкції на виробництво жирів переетерифікованих з використанням гліцератів лужних металів.Документ Удосконалення технології переетерифікування жирів з використанням гліцератів лужних металів(Український науково-дослідний інститут олій та жирів НААН, 2016) Ситнік, Наталія СергіївнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, м. Харків, 2016. Дисертаційну роботу присвячено вирішенню конкретного науково-практичного завдання щодо розробки наукових засад технології переетерифікування жирів з використанням нових каталізаторів, які представляють собою гліцерати лужних металів. Визначено триацилгліцерольний склад початкових та переетерифікованих індивідуальних олій. Встановлено вплив переетерифікування з традиційним каталізатором на температуру плавлення олій. Обгрунтовано вибір тестового жиру для досліджень переетерифікування жирів. Доведено ефективність гліцерату калію та гліцерату натрію як каталізаторів переетерифікування жирів. Встановлено характер змін триацилгліцерольного складу тестового жиру у результаті переетерифікування у присутності гліцерату калію в порівнянні з промисловим каталізатором – метилатом натрію. Визначено термін зберігання гліцерату калію та виявлено можливість його регенерування після втрати каталітичної активності. Встановлено залежність каталітичної активності гліцерату калію від основних фізико-хімічних властивостей початкової сировини. Розроблено математичні моделі переетерифікування тестового жиру у присутності гліцерату калію в залежності від основних технологічних параметрів. Сформульовано рекомендації щодо вибору режимів та визначено раціональні умови переетерифікування. Доведено можливість застосування гліцерату калію у виробництві якісних переетерифікованих жирів із сумішей олій та жирів. Проведено економічні розрахунки собівартості гліцерату калію. Розроблено удосконалену технологію хімічного переетерифікування жирів з використанням гліцератів лужних металів. Розроблено проект технологічної інструкції на виробництво жирів переетерифікованих з використанням гліцератів лужних металів.Документ Технологія комплексної переробки соняшникової макухи з безлушпинного ядра(НТУ "ХПІ", 2016) Добрунов, Дмитро ЄвгенійовичДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, Харків, 2016. Дисертацію присвячено науковому обґрунтуванню технології комплексної переробки соняшникової макухи з безлушпинного ядра. Встановлено залежність ступеню вилучення олії і хлорогенової кислоти з соняшникової макухи безлушпинного ядра від складу розчинника, температури та тривалості екстрагування у кавітаційній установці та отримано математичний опис цього процесу у вигляді регресійного рівняння. Виявлено антиоксидантні властивості сухих речовин екстрактів соняшникової макухи безлушпинного ядра. Показано, що досліджені екстракти інгібують ланцюгові вільно-радикальні реакції окиснення. Розроблено перспективну технологію комплексної переробки соняшникової макухи з безлушпинного ядра, за якою можна отримати: олію екстракційну, шрот (або борошно) та жиророзчинний рослинний антиоксидант. Результати роботи впроваджені на ТОВ "Нові енергозберігаючі технології" (м. Херсон), ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" (м. Харків) та в навчальний процес кафедри технології жирів та продуктів бродіння НТУ "ХПІ".Документ Технологія комплексної переробки соняшникової макухи з безлушпинного ядра(НТУ "ХПІ", 2016) Добрунов, Дмитро ЄвгенійовичДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, Харків, 2016. Дисертацію присвячено науковому обґрунтуванню технології комплексної переробки соняшникової макухи з безлушпинного ядра. Встановлено залежність ступеню вилучення олії і хлорогенової кислоти з соняшникової макухи безлушпинного ядра від складу розчинника, температури та тривалості екстрагування у кавітаційній установці та отримано математичний опис цього процесу у вигляді регресійного рівняння. Виявлено антиоксидантні властивості сухих речовин екстрактів соняшникової макухи безлушпинного ядра. Показано, що досліджені екстракти інгібують ланцюгові вільно-радикальні реакції окиснення. Розроблено перспективну технологію комплексної переробки соняшникової макухи з безлушпинного ядра, за якою можна отримати: олію екстракційну, шрот (або борошно) та жиророзчинний рослинний антиоксидант. Результати роботи впроваджені на ТОВ "Нові енергозберігаючі технології" (м. Херсон), ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" (м. Харків) та в навчальний процес кафедри технології жирів та продуктів бродіння НТУ "ХПІ".Документ Удосконалення технології вилучення восків із вторинних продуктів олійно-жирової галузі(НТУ "ХПІ", 2017) Омельченко, Юлія ЄвгенівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06. – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2017. Дисертаційну роботу присвячено науковому обґрунтуванню перспективної технології вилучення восків з відпрацьованого фільтрувального порошку. Експериментально підтверджено, що воски можуть бути вилученні з поверхні фільтрувального порошку екстрагуванням сумішшю нижчих спиртів (сивушна олія ‒ відхід виробництва етанолу) або гексаном і відокремлені від олії соняшникової шляхом їх кристалізації з розчинів розчинників, з виходом восків понад 98 % від загальної кількості восків у відпрацьованому фільтрувальному порошку. Експериментальним шляхом та з використанням апроксимаційних поліномів визначено раціональні технологічні параметри вилучення восків з відпрацьованого фільтрувального порошку гексаном та сивушної олії. Науково обґрунтовано технологію вилучення восків з використанням реакції етанолізу безпосередньо на поверхні фільтрувального порошку та визначено, що утворена реакційна суміш є екстрагентом для восків які за її допомогою можуть бути вилучені з фільтрувального порошку, та відокремлені з цієї суміші шляхом кристалізації. За результатами експериментальних досліджень доведено, що за визначеними раціональними умовами етанолізу вихід восків чиниться понад 85 % від загальної кількості восків у відпрацьованому фільтрувальному порошку. Запропонованих технології вилучення восків дозволяють в значній мірі знизити загальні втрати олії і зменшити витрати фільтрувального порошку в ході процесу рафінування та отримати воски як товарний продукт. Доведена економічна та екологічна ефективність запропонованих технології.Документ Удосконалення технології вилучення восків із вторинних продуктів олійно-жирової галузі(НТУ "ХПІ", 2017) Омельченко, Юлія ЄвгенівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06. – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2017. Дисертаційну роботу присвячено науковому обґрунтуванню перспективної технології вилучення восків з відпрацьованого фільтрувального порошку. Експериментально підтверджено, що воски можуть бути вилученні з поверхні фільтрувального порошку екстрагуванням сумішшю нижчих спиртів (сивушна олія ‒ відхід виробництва етанолу) або гексаном і відокремлені від олії соняшникової шляхом їх кристалізації з розчинів розчинників, з виходом восків понад 98 % від загальної кількості восків у відпрацьованому фільтрувальному порошку. Експериментальним шляхом та з використанням апроксимаційних поліномів визначено раціональні технологічні параметри вилучення восків з відпрацьованого фільтрувального порошку гексаном та сивушної олії. Науково обґрунтовано технологію вилучення восків з використанням реакції етанолізу безпосередньо на поверхні фільтрувального порошку та визначено, що утворена реакційна суміш є екстрагентом для восків які за її допомогою можуть бути вилучені з фільтрувального порошку, та відокремлені з цієї суміші шляхом кристалізації. За результатами експериментальних досліджень доведено, що за визначеними раціональними умовами етанолізу вихід восків чиниться понад 85 % від загальної кількості восків у відпрацьованому фільтрувальному порошку. Запропонованих технології вилучення восків дозволяють в значній мірі знизити загальні втрати олії і зменшити витрати фільтрувального порошку в ході процесу рафінування та отримати воски як товарний продукт. Доведена економічна та екологічна ефективність запропонованих технології.Документ Технологія майонезних соусів підвищеної біологічної цінності(НТУ "ХПІ", 2017) Анан'єва, Валерія ВікторівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, Харків, 2017. Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню та розробці технології майонезних соусів підвищеної біологічної цінності. Обгрунтовано склад купажованої жирової основи для виробництва майонезних соусів підвищеної біологічної цінності. Запропоновано і обгрунтовано вибір рослинної сировини для введення в рецептуру емульсійної продукції підвищеної біологічної цінності. Встановлено кількісні залежності вмісту поліфенолів в порошку шкірки винограду двох сортів від взаємного впливу температури і часу зберігання. Обґрунтовано раціональні температурні параметри і концентрація оцтової кислоти для переводу протопектинів порошку виноградної шкірки в розчинний стан і зміни структурно-механічних властивостей майонезних соусів з додаванням даного виду рослинної сировини. Обґрунтовано і розроблено комплексний загусник некрохмальної природи для виробництва емульсійної продукції підвищеної біологічної цінності. Визначено кількісні залежності ефективної в'язкості емульсії від концентрації складових загусника. Визначено кількісні залежності смакових якостей емульсії від концентрації складових комплексного підкислювача з мінімальним вмістом оцтової кислоти і максимально можливим вмістом цитринової та яблучної кислот для створення характерного ненав'язливого кислого присмаку. Знайдено технологічне рішення щодо зниження показників мікробіологічного та окиснювального псування при зберіганні майонезних соусів без додавання штучних антиоксидантів і консервантів. Запропоновано структурну схему виробництва майонезних соусів підвищеної біологічної цінності.Документ Технологія майонезних соусів підвищеної біологічної цінності(НТУ "ХПІ", 2017) Анан'єва, Валерія ВікторівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, Харків, 2017. Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню та розробці технології майонезних соусів підвищеної біологічної цінності. Обгрунтовано склад купажованої жирової основи для виробництва майонезних соусів підвищеної біологічної цінності. Запропоновано і обгрунтовано вибір рослинної сировини для введення в рецептуру емульсійної продукції підвищеної біологічної цінності. Встановлено кількісні залежності вмісту поліфенолів в порошку шкірки винограду двох сортів від взаємного впливу температури і часу зберігання. Обґрунтовано раціональні температурні параметри і концентрація оцтової кислоти для переводу протопектинів порошку виноградної шкірки в розчинний стан і зміни структурно-механічних властивостей майонезних соусів з додаванням даного виду рослинної сировини. Обґрунтовано і розроблено комплексний загусник некрохмальної природи для виробництва емульсійної продукції підвищеної біологічної цінності. Визначено кількісні залежності ефективної в'язкості емульсії від концентрації складових загусника. Визначено кількісні залежності смакових якостей емульсії від концентрації складових комплексного підкислювача з мінімальним вмістом оцтової кислоти і максимально можливим вмістом цитринової та яблучної кислот для створення характерного ненав'язливого кислого присмаку. Знайдено технологічне рішення щодо зниження показників мікробіологічного та окиснювального псування при зберіганні майонезних соусів без додавання штучних антиоксидантів і консервантів. Запропоновано структурну схему виробництва майонезних соусів підвищеної біологічної цінності.Документ Науково-методологічні основи удосконалення технохімічного контролю сировини і готової продукції олійножирових виробництв(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Левчук, Ірина ВолодимирівнаДисертація на здобуття наукового ступеню доктора технічних наук за спеціальністю 05.18.06 − технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, Харків, 2018 р. Дисертаційну роботу присвячено науковому обґрунтуванню застосування системного комплексного підходу щодо створення сучасних схем технохімічного контролю сировини і готової продукції олійножирових виробництв з використанням виключно інструментальних методів аналізу: газорідинної хроматографії, високоефективної рідинної хроматографії, газової хромато-масспектроскопії, зонального капілярного електрофорезу та ін. На основі узагальнення теоретичних і експериментальних даних розроблено схему забруднення олійного насіння, соняшникової олії та олієжировмісних продуктів природними та антропогенними екотоксикантами: пестицидами, поліхлорованими біфенілами, поліароматичними вуглеводнями, фталатами, сторонніми домішками органічного і неорганічного походження, харчовими добавками. Удосконалено стандартизований метод визначення воскоподібних речовин. Експериментально досліджено розподіл пестицидів різних класів у насінні соняшнику і продуктах його переробки. Розроблено науково обґрунтовані способи визначення пестицидів, в т.ч. за умови їх сумісної присутності. Гармонізовано з міжнародними вимогами спосіб визначення поліароматичних вуглеводнів (ПАВ) і встановлено, що вміст бенз(а)пірену є технологічним маркером по відношенню до суми ПАВ. Розроблено пріоритетний спосіб визначення фталатів, що мігрують з ПЕТ-упаковки у рослинні олії та жировмісні продукти. Теоретично та експериментально обгрунтовано необхідність застосування методів визначення жирнокислотного, ацилгліцерольного (в т.ч. індивідуального) та складу стеролової фракції для ідентифікації олій та жирів, зокрема для виявлення сторонніх домішок мінерального (мінеральних олив) та органічного (нехарчового курячого жиру) походження, тобто для цілей фальсифікації. Створено наукове та методологічне підґрунтя щодо створення національного стандарту щодо контролювання вмісту консервантів у жировмісних продуктах. Розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення схем технохімконтролю сировини і готової продукції у виробництві соняшникової олії, в т.ч. фасованої в полімерну тару, маргаринової продукції, майонезу та салатних соусів, купажованих олій.Документ Технологія жирових продуктів із заданими властивостями багатоцільового призначення(Український науково-дослідний інститут олій та жирів НААН, 2018) Мазаєва, Вікторія СергіївнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертаційну роботу присвячено науковому обґрунтуванню перспективної технології одержання жирових продуктів з наперед заданими властивостями. Визначено триацилгліцерольний склад найбільш поширеної жирової сировини. Показано, що при загальній кількості триацилгліцеролів від 11 до 20 у кожному компоненті визначальними (за вмістом) є 7 – 10 триацилгліцеролів, від яких і залежать фізико-хімічні властивості жирових сумішей. На діаграмах диференційної скануючої калориметрії проаналізовані фазові перетворення для процесів плавлення та кристалізації в широкому діапазоні температур для одинадцяти сумішей. Виконано порівняльний аналіз температури в характерних точках з температурами плавлення і застигання. В результаті проведених обчислень знайдені коефіцієнти апроксимації для обчислення вмісту твердих триацилгліцеролів в характерних точках на діаграмі диференційної скануючої калориметрії і отриманих за допомогою ядерного магнітного резонансу, що дозволяє зіставляти і перераховувати результати обох аналізів, а це, в свою чергу, дозволяє досягати більш достовірних результатів. За допомогою плану Шеффе отримані рівняння регресії на базі яких розраховано рівняння залежності фізико-хімічних властивостей від триацилгліцерольного складу, що підтверджує можливість створення жирових основ жировмісних продуктів за допомогою відомого триацилгліцерольного складу. Розроблена методологія дозволяє скорегувати рецептуру жирових сумішей згідно із заданими фізико-хімічними властивостями або відтворювати вже існуючі рецептури за допомогою іншої сировини, на стадії лабораторних досліджень, ще до початку технологічного процесу і мінімізувати втрати енергоресурсів та час роботи лабораторії.Документ Науково-методологічні основи удосконалення технохімічного контролю сировини і готової продукції олійножирових виробництв(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Левчук, Ірина ВолодимирівнаДисертація на здобуття наукового ступеню доктора технічних наук за спеціальністю 05.18.06 − технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, Харків, 2018 р. Дисертаційну роботу присвячено науковому обґрунтуванню застосування системного комплексного підходу щодо створення сучасних схем технохімічного контролю сировини і готової продукції олійножирових виробництв з використанням виключно інструментальних методів аналізу: газорідинної хроматографії, високоефективної рідинної хроматографії, газової хромато-масспектроскопії, зонального капілярного електрофорезу та ін. На основі узагальнення теоретичних і експериментальних даних розроблено схему забруднення олійного насіння, соняшникової олії та олієжировмісних продуктів природними та антропогенними екотоксикантами: пестицидами, поліхлорованими біфенілами, поліароматичними вуглеводнями, фталатами, сторонніми домішками органічного і неорганічного походження, харчовими добавками. Удосконалено стандартизований метод визначення воскоподібних речовин. Експериментально досліджено розподіл пестицидів різних класів у насінні соняшнику і продуктах його переробки. Розроблено науково обґрунтовані способи визначення пестицидів, в т.ч. за умови їх сумісної присутності. Гармонізовано з міжнародними вимогами спосіб визначення поліароматичних вуглеводнів (ПАВ) і встановлено, що вміст бенз(а)пірену є технологічним маркером по відношенню до суми ПАВ. Розроблено пріоритетний спосіб визначення фталатів, що мігрують з ПЕТ-упаковки у рослинні олії та жировмісні продукти. Теоретично та експериментально обгрунтовано необхідність застосування методів визначення жирнокислотного, ацилгліцерольного (в т.ч. індивідуального) та складу стеролової фракції для ідентифікації олій та жирів, зокрема для виявлення сторонніх домішок мінерального (мінеральних олив) та органічного (нехарчового курячого жиру) походження, тобто для цілей фальсифікації. Створено наукове та методологічне підґрунтя щодо створення національного стандарту щодо контролювання вмісту консервантів у жировмісних продуктах. Розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення схем технохімконтролю сировини і готової продукції у виробництві соняшникової олії, в т.ч. фасованої в полімерну тару, маргаринової продукції, майонезу та салатних соусів, купажованих олій.Документ Технологія жирових продуктів із заданими властивостями багатоцільового призначення(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Мазаєва, Вікторія СергіївнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертаційну роботу присвячено науковому обґрунтуванню перспективної технології одержання жирових продуктів з наперед заданими властивостями. Визначено триацилгліцерольний склад найбільш поширеної жирової сировини. Показано, що при загальній кількості триацилгліцеролів від 11 до 20 у кожному компоненті визначальними (за вмістом) є 7 – 10 триацилгліцеролів, від яких і залежать фізико-хімічні властивості жирових сумішей. На діаграмах диференційної скануючої калориметрії проаналізовані фазові перетворення для процесів плавлення та кристалізації в широкому діапазоні температур для одинадцяти сумішей. Виконано порівняльний аналіз температури в характерних точках з температурами плавлення і застигання. В результаті проведених обчислень знайдені коефіцієнти апроксимації для обчислення вмісту твердих триацилгліцеролів в характерних точках на діаграмі диференційної скануючої калориметрії і отриманих за допомогою ядерного магнітного резонансу, що дозволяє зіставляти і перераховувати результати обох аналізів, а це, в свою чергу, дозволяє досягати більш достовірних результатів. За допомогою плану Шеффе отримані рівняння регресії на базі яких розраховано рівняння залежності фізико-хімічних властивостей від триацилгліцерольного складу, що підтверджує можливість створення жирових основ жировмісних продуктів за допомогою відомого триацилгліцерольного складу. Розроблена методологія дозволяє скорегувати рецептуру жирових сумішей згідно із заданими фізико-хімічними властивостями або відтворювати вже існуючі рецептури за допомогою іншої сировини, на стадії лабораторних досліджень, ще до початку технологічного процесу і мінімізувати втрати енергоресурсів та час роботи лабораторії.Документ Удосконалення технології жирових систем зі зниженим вмістом транс-ізомерів жирних кислот для маргаринів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Гудзь, Ольга МиколаївнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" МОН України, Харків, 2019. У дисертаційній роботі теоретично та експериментально обґрунтовано необхідність удосконалення технології виробництва жирових систем для маргаринів з мінімальним вмістом транс-ізомерів і визначено необхідні технологічні прийоми щодо її реалізації. Жирові системи є невід’ємною складовою харчування людини. Тому сучасні вимоги до підвищення якості та безпеки обумовлюють вдосконалення відповідних технологій їх виробництва. Сформована кон'юнктура зовнішнього і внутрішнього ринків диктує необхідність нарощування темпів виробництва основних олійно-жирових продуктів з високою доданою собівартістю, зокрема маргаринів. В залежності від виключення або впровадження того чи іншого компонента в рецептуру жирового продукту, покращується або значно змінюється його властивість. Необхідність корегування харчового раціону сучасної людини в напрямку зниження в ньому частки жирів, які в своєму складі містять надмірну кількість транс-ізомерів жирних кислот, обумовлена соціальним ефектом споживання жирових продуктів підвищеної якості та спрямована на оздоровлення населення України. Доцільність зниження вмісту транс-ізомерів в жирових системах ґрунтується на доведеному зв'язку між кількістю вказаних ізомерів у складі жирових харчових продуктів і підвищенням ризику розвитку серцево- судинних захворювань, а також хвороб порушення метаболізму. Зокрема, підвищений вміст транс-ізомерів блокує дію ліпопротеїдів високої щільності, ініціюючи відкладення холестеринових бляшок на стінках кровоносних судин людини та провокуючи розвиток атеросклерозу. В роботі досліджено кінетику процесів біокаталітичного переетерифікування та гліцеролізу, на яких ґрунтується технологія виробництва жирових систем зі зниженим вмістом транс-ізомерів. З використанням математичного моделювання встановлено основні закономірності кінетики біокаталітичного переетерифікування триацилгліцеринів під дією ферментного препарату Novozym 40086 та біокаталітичного гліцеролізу триацилгліцеринів, збагачених омега-3 поліненасиченими жирними кислотами. Визначено константи швидкостей прямих і зворотних реакцій, що протікають у реакційних системах, а також константи рівноваги кожної з них. На основі отриманих даних розраховано термодинамічні параметри та зроблено висновки про внесок кожної з реакцій в загальний процес у цілому. Отримані результати слугуватимуть науковим підґрунтям для встановлення технологічних параметрів виробництва жирових систем з мінімальним вмістом транс-ізомерів. Досліджено закономірності процесу біокаталітичного переетерифікування жирів під впливом препарату Novozym 40086 та встановлено раціональні параметри технології виробництва жирових систем зі зниженим вмістом транс-ізомерів. Отримано математичну модель, яка дозволяє на основі даних про компонентний склад жирової основи прогнозувати вміст твердої фази в продуктах біокаталітичного переетерифікування, що є одним із найважливіших способів оцінки їх консистенції. Розроблена модель дозволяє вирішувати зворотну задачу – виходячи з цільової консистенції жирового продукту знаходити його рецептуру. Показана можливість удосконалення складу та властивостей жирових систем зі зниженим вміст транс-ізомерів шляхом фракціонування продукту біокаталітичного переетерифікування. Розроблено математичну модель, яка дозволяє, виходячи з даних про компонентний склад олеогелів прогнозувати їх термостабільність. При цьому було застосовано методологію поверхні відклику, а визначення невідомих значень вектора параметрів здійснювалось шляхом застосування алгоритмів регресійного аналізу. Аналіз отриманих залежностей дозволив зробити висновок, що збільшення в рецептурі олеогелів вмісту бджолиного воску від 0,30 до 3,30 % мас. обумовлює зростання термостабільності. Подальше підвищення вмісту вказаного компонента не є раціональним, оскільки практично не впливає на відклик. Разом з тим при варіюванні вмісту трипальмітину від 0,30 до 3,10 % мас. спостерігається збільшення термостабільності, а при подальшому підвищенні – зменшення цього показника. Визначено раціональні значення масових часток компонентів олеогелів: вміст бджолиного воску 3,27 % мас.; вміст трипальмітину 3,07 % мас. та вміст моноацилгліцеринів 4,70 % мас. При цих значеннях досягається максимальне значення коефіцієнта термостабільності. Показано, що кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів в м’яких маргаринах на основі жирових систем зі зниженим вмістом транс-ізомерів протягом 60 діб зберігання була нижче за встановлені стандартом норми і знаходились на рівні не вище ніж 3,4·10³, тобто більш ніж на порядок меньше за нормативний показник. Крім того, у 0,01 г досліджених зразків не виявлено БГКП, а кількісні показники наявності пліснявих грибів та дріжджів також не перевищували норми. Запропоновано технологічну схему виробництва м’яких маргаринів зі зниженим вмістом транс-ізомерів жирних кислот. Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що вперше: – встановлено основні закономірності перебігу біокаталітичних процесів, що лежать в основі технології виробництва жирових систем зі зниженим вмістом транс-ізомерів; – визначено раціональні параметри біокаталітичного переетерифікування жирів під дією ферментного препарату Novozym 40086; – розроблено математичну модель, яка дозволяє на основі даних про компонентний склад жирової сировини прогнозувати вміст твердої фази за різних температур в продуктах біокаталітичного переетерифікування; – встановлено кількісні залежності термостабільності олеогелів від рецептурного складу їх дисперсної фази. Практичне значення отриманих результатів для олійно-жирової галузі полягає у створенні перспективної технології жирових систем зі зниженим вмістом транс-ізомерів з використанням продуктів біокаталітичних реакцій та олеогелів. Запропоновано рецептури емульсійних продуктів на основі розроблених жирових систем. Розроблено нормативний матеріал: ТУ У 10.4 – 02071180 – 155 : 2019 на новий вид продукту – маргарин м'який "Новел" з подовженим терміном зберігання. Результати дисертаційної роботи впроваджено у навчальний процес кафедри технології жирів та продуктів бродіння Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".Документ Удосконалення технології жирових систем зі зниженим вмістом транс-ізомерів жирних кислот для маргаринів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Гудзь, Ольга МиколаївнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2019. Дисертацію присвячено удосконаленню технології жирових систем зі зниженим вмістом транс-ізомерів, що дозволяє на їх основі виробляти маргарини підвищеної харчової цінності. Встановлено основні закономірності кінетики біокаталітичного переетерифікування триацилгліцеринів під дією ферментного препарату Novozym 40086 та біокаталітичного гліцеролізу триацилгліцеринів, збагачених омега-3 поліненасиченими жирними кислотами. Визначено константи швидкостей прямих і зворотних реакцій, що протікають у реакційних системах, а також константи рівноваги кожної з них. Розраховано термодинамічні параметри біокаталітичних процесів, на яких ґрунтується технологія виробництва жирових систем зі зниженим вмістом транс-ізомерів. Встановлено раціональні значення основних параметрів біокаталітичного переетерифікування жирів під дією ферментного препарату Novozym 40086. Отримано математичну модель, яка дозволяє на основі даних про компонентний склад жирової сировини прогнозувати вміст твердої фази в продуктах біокаталітичного переетерифікування. Розроблено математичну модель, яка дозволяє, виходячи з рецептурного складу олеогелів, прогнозувати їх термостабільність. Розроблено технічні умови на новий вид м'якого маргарину зі зниженим вмістом транс-ізомерів жирних кислот. Результати роботи впроваджено у навчальний процес кафедри технології жирів та продуктів бродіння НТУ "ХПІ".Документ Технологія білково-жирової суміші підвищеної харчової цінності спеціального призначення(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Бочкарев, Сергій ВолодимировичДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» Міністерства освіти і науки України, Харків, 2019 р. Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню та розробці технології білково-жирових сумішей підвищеної харчової цінності спеціального призначення. Сформульовано робочу гіпотезу щодо використання в складі білково-жирової суміші насіння олійних культур соняшника, льону та кунжуту як джерел незамінних амінокислот, ессенціальних жирних кислот, вітамінів, мікроелементів, рослинних антиоксидантів. Науково обґрунтовано склад білково-жирової суміші підвищеної харчової цінності спеціального призначення (насіння льону; насіння кунжуту; насіння соняшника; рафінована кукурудзяна олія). Визначено органолептичні, фізико-хімічні, мікробіологічні та технологічні показники якості білково-жирової суміші. Розраховано залежність періоду індукції окиснення ліпідів білково-жирової суміші в закритій тарі від температури зберігання. Розроблено технологічне рішення щодо зниження активності інгібіторів протеолітичних ферментів білково-жирової суміші для максимально можливого збільшення її харчової цінності, яке полягає в її зволоженні та обробці надвисокочастотним випромінюванням. Запропоновано технологічну схему виробництва білково-жирової суміші підвищеної харчової цінності на основі олійної сировини, розроблено та узгоджено проект технічних умов на білково-жирові суміші з олійного насіння. Науково обґрунтовано рецептури жировмісних кондитерських виробів – кремової цукеркової маси для виробництва цукерок типу «трюфель» і шоколадної пасти з додаванням білково-жирової суміші підвищеної харчової цінності. Оцінено фізико-хімічні показники розроблених кондитерських виробів, вони відповідають нормам.Документ Технологія білково-жирової суміші підвищеної харчової цінності спеціального призначення(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Бочкарев, Сергій ВолодимировичДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 05.18.06 «Технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів» (18 – Виробництво та технології). – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Міністерства освіти і науки України, Харків, 2019. Дисертацію присвячено науковому обґрунтуванню та розробці технології білково-жирових сумішей підвищеної харчової цінності. Актуальність теми дослідження пов’язана з тим, що дотепер практично немає вітчизняних спеціалізованих продуктів, зокрема для харчування спортсменів. Відомо, що найбільш важливими нутрієнтами для відновлення організму спортсмена є білки з певним співвідношенням амінокислот, поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК) -3 групи, вітаміни та мінеральні речовини, які в недостатній кількості присутні в традиційних харчових продуктах. Тому часто спортсмени змушені вживати різноманітні біологічно активні добавки, що позиціонуються як спортивне харчування, нормативна база яких в Україні відсутня. Створення новітніх білково-жирових продуктів на науково обґрунтованій основі збагатить раціон харчування спортсменів, що, в свою чергу, позитивно вплине на повноцінне тренування та покращення спортивних результатів. Перспективною сировинною базою для означених продуктів, які є концентрованим джерелом поживних речовин, зокрема, незамінних нутрієнтів, є олійне насіння. Розробка науково обґрунтованої технології білково-жирових сумішей підвищеної харчової цінності для харчування спортсменів є актуальним науковим завданням, яке вирішується в дисертаційній роботі. Актуальність теми та вагомість результатів дисертаційної роботи підтверджується тим, що вона виконувалась згідно плану проведення науково-дослідних робіт Українського науково-дослідного інституту олій та жирів (м. Харків) у рамках держбюджетних науково-дослідних робіт НААН України: «Розробка білково-жирової основи для раціонального харчування спортсменів» (ДР № 0117U002374) та «Розробка способу інактивації інгібіторів протеїназ в білково-жировій основі для раціонального харчування» (ДР № 0116U000178), де здобувач був відповідальним виконавцем окремих етапів роботи. Практичне значення роботи для олійножирової промисловості полягає в обґрунтуванні раціонального співвідношення компонентів білково-жирової суміші (насіння льону, кунжуту, соняшника та кукурудзяної олії) для харчування спортсменів, яке є ефективним за вмістом незамінних амінокислот з розгалуженим ланцюгом (лейцином, ізолейцином, валіном) та триптофаном, максимально збагачене ПНЖК ω-3 групи та рослинними антиоксидантами; визначенні технологічних умов її обробки надвисокочастотним випромінюванням для збільшення харчової цінності; обґрунтуванні рецептур кремових цукерок типу «трюфель» і шоколадної пасти, збагачених білково-жировою сумішшю. Розроблено та узгоджено проект технічних умов: ТУ У 10.86.1 – 02071180.001:2018 «Білково-жирові суміші з олійного насіння». Проведено апробацію виробництва білково-жирової суміші з насіння льону, кунжуту, соняшника та рафінованої дезодорованої кукурудзяної олії, а також шоколадної пасти, збагаченої білково-жировою сумішшю, в промислових умовах ТОВ «Вегетус» (м. Харків). Результати дисертаційних досліджень впроваджено в навчальний процес кафедри органічного синтезу і нанотехнологій НТУ «ХПІ» під час викладання дисциплін «Хімічні технології харчових добавок та косметичних засобів», «Розробка комплексних харчових добавок» та «Застосування харчових добавок», в курсовому та дипломному проектуванні, а також у науково-дослідній роботі студентів. У дисертаційній роботі вперше одержано нові наукові дані щодо особливостей складу жирних кислот, стеринової фракції, комплексу антиоксидантів, амінокислот білків та сортових особливостей до накопичення ксенобіотиків насіння досліджених олійних культур, адаптованих до вирощування в Україні; науково обґрунтовано склад білково-жирової суміші (насіння льону, кунжуту, соняшника та кукурудзяної олії) спеціального призначення, яка є ефективною за вмістом ессенціальних жирних кислот, незамінних амінокислот та рослинних антиоксидантів; експериментально визначено у вигляді апроксимаційних моделей залежність періоду індукції окиснення ліпідів білково-жирової суміші від вмісту сезамолу, сезамоліну, α-ліноленової жирної кислоти та масової частки вологи. У дисертаційній роботі набуло подальшого розвитку експериментальне обґрунтування високої харчової цінності насіння олійних культур – соняшника, льону та кунжуту не тільки як джерела есенціальних жирних кислот, але й незамінних амінокислот – лейцину, ізолейцину і валіну; застосування надвисокочастотного випромінювання та зволоження олійної сировини для зниження активності інгібіторів протеолітичних ферментів і збільшення засвоюваності компонентів білково-жирової суміші. Компонентами білково-жирової суміші обрано підсушене насіння льону, кунжуту та соняшника. Вибір обґрунтовано тим, що насіння цих олійних культур поки ще не містить модифікованих генів і може стати джерелом білків рослинного походження, ессенціальних ПНЖК, мікроелементів, а також низки цінних сполук, які потрібні для здоров’я спортсменів. Досліджено загальний хімічний склад, жирнокислотний склад, склад стеринової і токоферольної фракцій, амінокислотний, вітамінний та мінеральний склад насіння льону (сорти Південна ніч, Ківіка, Симпатік), кунжуту (сорти Ілона, Кадет, Боярин) та соняшника (кондитерські сорти Лакомка, Алмаз, Запорізький кондитерський), адаптованих до вирощування в Україні. Насіння льону характеризується найбільшим вмістом α-ліноленової кислоти. Кунжутне насіння містить антиоксиданти сезамол і токофероли. Сезамол здатен посилювати антиокиснювальну дію токоферолів в оліях, а тому такий комплекс можна пропонувати для використання як антиоксиданту в жирових продуктах для спортсменів. В свою чергу, соняшникове насіння містить значну кількість токоферолів. Обране олійне насіння також містить фітостерини, які мають низку лікувально-профілактичних властивостей, зокрема знижують рівень загального холестерину в організмі. Сировина багата на амінокислоти лейцин, ізолейцин, валін, які є незамінним матеріалом для побудови м’язової тканини та приймають участь у процесах її анаболізму й відновлення. Саме ці амінокислоти в плазмі крові людини конкурують з амінокислотою триптофан, що визначає швидкість проникнення триптофану в мозок і зниження моторної активності та працездатності, тобто виникнення втоми. Насіння олійних культур обраних сортів містить значну кількість вітамінів групи В та вітаміну Е. Проаналізовано здатність олійного насіння обраних сортів щодо накопичення токсичних речовин, а саме важких металів та нітратів. Результати досліджень свідчать про те, що кількість солей важких металів – міді, цинку, свинцю та кадмію, а також і нітратів в усіх сортах значно менша за ГДК. В результаті аналізу отриманих даних як сировину для виробництва білково-жирової суміші обрано наступні сорти олійного насіння: Південна ніч (льон), Ілона (кунжут), Лакомка (соняшник). Науково обґрунтовано склад білково-жирової суміші підвищеної харчової цінності спеціального призначення: насіння льону – 51,00 ± 2,55 %; насіння кунжуту – 21,25 ± 1,06 %; насіння соняшника – 12,75 ± 0,63 %, рафінована дезодорована кукурудзяна олія – 15,00 ± 0,75 %. Вміст жиру в суміші становить 55,92 ± 2,80 %, вміст білку – 17,50 ± 0,88 %. Співвідношення лінолевої та -ліноленової жирних кислот у суміші становить близько 1,2 : 1,0; а незамінні амінокислоти з розгалуженим ланцюгом знаходяться в співвідношенні лейцин : ізолейцин : валін, яке дорівнює близько 2,0 : 1,2 : 1,4. Визначено органолептичні, фізико-хімічні та технологічні показники якості білково-жирової суміші. Розраховано залежність періоду індукції окиснення ліпідів білково-жирової суміші в закритій тарі від температури зберігання. Встановлено, що період індукції окиснення ліпідів білково-жирової суміші за 85±2 °С при запропонованому співвідношенні компонентів знаходиться в інтервалі 175 – 195 хв., що перевищує приблизно в 2,7 – 3,0 рази – період індукції окиснення лляного насіння як найбільш термолабільного компоненту та приблизно в 1,3–1,4 рази період індукції соняшникового насіння. Окисну стабільність білково-жирової суміші гарантує те, що при виготовленні її використано компоненти, що не піддавалися тривалій температурній обробці. Але присутність в складі олійного насіння інгібіторів протеолітичних ферментів знижують засвоєння білка організмом та істотно обмежують його застосування в харчовій промисловості. У зв’язку з цим розроблено технологічне рішення щодо зниження активності інгібіторів протеолітичних ферментів олійної сировини білково-жирової суміші для максимально можливого збільшення її харчової цінності, яке полягає в її зволоженні та обробці надвисокочастотним випромінюванням ( = 2450 МГц). Експериментально встановлено раціональні умови обробки олійної сировини: зволоження до вмісту вологи 11 – 13 % і час обробки надвисокочастотним випромінюванням 210 – 260 с, що дозволить підвищити біологічну цінність суміші, а саме збільшити ступінь розщеплення і засвоюваності білків у шлунково-кишковому тракті. Запропоновано технологічну схему виробництва білково-жирової суміші підвищеної харчової цінності на основі олійної сировини, розроблено та узгоджено проект технічних умов ТУ. У. 10.86.1 – 02071180.001:2018 на білково-жирові суміші з олійного насіння. Науково обґрунтовано рецептури жировмісних кондитерських виробів – кремової цукеркової маси для виробництва цукерок типу «трюфель» і шоколадної пасти з додаванням 15 % білково-жирової суміші підвищеної харчової цінності. Експериментально доведено, що періоди індукції цукеркової маси і шоколадної пасти запропонованого складу перевищують контрольні показники на 44 і 55 % відповідно. Для визначення впливу білково-жирової суміші на споживчі властивості кондитерських виробів проведено органолептичну оцінку дослідних зразків, на базі якої виявлено, що використання білково-жирової суміші в складі кремових цукеркових мас і шоколадної пасти впливає на такі органолептичні показники як смак і аромат, які у дослідних зразків вище, ніж у контрольних. Зокрема, в дослідних зразках кондитерських виробів проявляється характерний пікантний горіховий аромат і смак; довше зберігається відчуття «наповненості» у роті («mouth-feeling»). Подальше збільшення вмісту суміші – понад 15 % – приводить до появи борошнистого присмаку і характерного аромату лляного насіння. Виходячи з результатів органолептичної оцінки, обрано ефективну концентрацію білково-жирової суміші в кондитерських виробах на рівні 15 %. Результати визначення фізико-хімічних показників якості кондитерських виробів свідчать, що при додаванні в кремову конфетну масу і шоколадну пасту 15 % білково-жирової суміші зміна масової частки вологи та масової частки жиру відбувається в рамках нормованих величин. Зниження вмісту загального цукру не впливає на органолептичні властивості кондитерських виробів, але знижує собівартість продукції. Розроблені продукти порівняно з контролем мають вищій вміст незамінних амінокислот, змінюється їх ліпідний склад – значною мірою зростає вміст ПНЖК ω-3 групи. У складі розроблених кондитерських виробів також присутня значна кількість харчових волокон – нутрієнту, який прискорює відчуття насичення, а також є фактором формування нормальної кишкової мікрофлори і попередження ожиріння.